Постанова

від 01.08.2022 по справі 120/15519/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15519/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

02 серпня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Враховуючи, що сума орендної плати за земельну ділянку визначалась на підставі відповідного договору, укладеного між позивачем та Козятинською міською радою в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У свою чергу, останньою повідомлення про зміну розміру орендної плати позивачу не надходили, рішення про затвердження нормативно-грошової оцінки земель міста Козятин депутатами 7 скликання міської ради не приймалось. Отже, на думку позивача розмір орендної плати за використання ним земельної ділянки визначається в розмірі визначеному договором, а податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, відтак є такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області за №7638560-2408-0223 від 28.05.2021, у частині визначення податкового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2021 рік, з урахуванням у складі такого зобов`язання розміру індексації нормативної грошової оцінки землі у сумі 12216,29 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято відповідно до норм Податкового кодексу України. Зазначає, що міська рада листом повідомила регіональне управління ДПС, про оформлення фізичними особами договорів оренди на земельні ділянки, за наслідком чого податковим органом винесено оскаржуване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду 01.07.2015 між позивачем та Козятинською міською радою укладено договір оренди землі від 01.07.2015.

Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель, споруд підприємствами переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 5000 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктами 2, 4, 8 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 5000 кв. м за кадастровим номером 0510500000:00:052:0022.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 588476 грн, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 23539,04 грн в рік, що складає 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п.9 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

За змістом пунктів 11, 32 договору, розмір орендної плати може переглядатись, зокрема у разі зміни коефіцієнтів індексації, шляхом змін умов договору у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Козятинською міською радою Вінницької області листом від 25.10.2019 за №110/19 та листом від 20.01.2020 за №144/20 повідомлено Козятинське управління ГУ ДПС у Вінницькій області про оформлення фізичними особами договорів оренди на земельні ділянки.

Також міською радою листом від 1856/20 від 14.12.2020 повідомлено податковий орган про розмір орендної плати по договору оренди від 01.07.2007, укладеного з позивачем, яка становить 35755,33 грн.

Перевіривши зазначені факти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Козятинським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі отриманих даних про перелік орендарів земельних ділянок сформовано податкове повідомлення - рішення форми "Ф" від 28.05.2021 за №7638560-2408-0223, з сумою податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб, за 2021 рік в сумі 35755,33 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення - рішення неправомірним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами договору оренди від 01.07.2015 не укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, тому є безпідставним автоматичне застосування індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки під час розрахунку орендної плати на підставі положень ПК України.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України) та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп.14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з положеннями пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XII ПК України.

За змістом статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Отже, з моменту укладення між ОСОБА_1 та Козятинською міською радою договору оренди землі від 01.07.2015, у позивача виник обов`язок сплачувати орендну плату у розмірі, визначеному у договорі, а саме 23539,04 грн.

Доказів виконання позивачем вказаного обов`язку матеріали справи не містять, що свідчить про правомірність спірного рішення у частині нарахування позивачу орендної плати у розмірі 23539,04 грн.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника щодо можливості збільшення розміру орендної плати у 2021 році за рахунок використання коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.

Так, відповідно до положень пунктів 289.1 та 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Системний аналіз наведених положень ПК України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

В той же час колегія суддів зауважує, що умовами договору оренди від 01.07.2015 не передбачено збільшення розміру орендної плати внаслідок індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказаний договір передбачає лише обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, що не є тотожним індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі"). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки або під час внесення відповідних змін до вже діючого договору оренди за згодою сторін такого договору. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Водночас, сторонами договору оренди від 01.07.2015 не укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності автоматичного застосування індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки під час розрахунку орендної плати на підставі положень ПК України. Так, розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 16.03.2020 у справі №922/1658/19.

Отже, рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправним податкове повідомлення - рішення від №7638560-2408-0223 від 28.05.2021, у частині визначення податкового зобов`язання позивача за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2021 рік відповідно, з урахуванням у складі такого зобов`язання розміру індексації нормативної грошової оцінки землі у сумі 12216,29 грн. є законним та обґрунтованим.

У відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині ніким не оскаржується.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.