Ухвала
від 01.08.2022 по справі 369/6715/22
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6715/22

Провадження №2-з/369/51/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області у Дубас Т.В.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подачі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про забезпечення позову, в якій він просить суд забезпечити його позов шляхом: заборони вчинення нотаріальних та реєстраційних дій щодо спірного житлового будинку житловою площею 112,2 кв.м, загальною площею 430,9 кв.м. з надвірними спорудами та спірної земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Свою заяву обґрунтував тим, що дана заява подається до подання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання укладеними договорів купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 та, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна позову 1 415 000 (один мільйон чотириста п`ятнадцять тисяч) грн.

Відповідачем за майбутнім позовом є ОСОБА_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м.Києві 06.07.2012 року; номер засобу зв`язку: НОМЕР_3 , електронна пошта не відома.

У 2006 році своїми силами та засобами ним за вказаною вище адресою по АДРЕСА_1 було побудовано будинок житловою площею 112,2 кв.м, загальною площею 430,9 кв.м. з надвірними спорудами, на який він отримав свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Білогородської сільської ради 20.07.2006 року, право власності на який зареєстровано Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації 24.07.2006 року за реєстраційним №15459374, номер запису: 1402 в книзі: 4.

Вказаний будинок побудований ним на земельній ділянці площею 0,15 га, кадастровий номер: 3222480401:01:100:5092, належній мені на праві власності на щідставі Державного Акту про право приватної власності на землю серії ІУ-КВ №055888, виданого Білогородською сільською радою 28.05.2002 на підставі рішення Білогородської сільської ради від 03.05.2001 року №84, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на землю за №1622.

12.07.2017 року на чисельні прохання, вмовляння та маніпуляції з боку його дружини ОСОБА_2 між ними було укладено два договори дарування вказаних вище будинку та земельної ділянки, посвідчені державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, за якими будинок та земельна ділянка перейшли у власність ОСОБА_2 . Право власності за ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за №2932 та №2933.

З 15.06.2020 року існував судовий спір за моїм позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними вказаних договорів дарування, за результатами якого 09.11.2021 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області в задоволенні позову було відмовлено. На вказане судове рішення 06.12.2021 року було подано апеляційну скаргу.

19.01.2022 року до завершення розгляду Київським апеляційним судом поданої ним апеляції між ним та ОСОБА_2 було укладено попередній договір, за умовами п.1 якого ОСОБА_2 , як продавець зобов`язалась продати йому, а він як покупець зобов`язався купити у неї 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Пропозиція та ініціатива щодо укладення вказаного попереднього договору надійшла від ОСОБА_2 з виставленою умовою щодо відкликання поданої апеляційної скарги, припинення судового спору щодо спірних будинку та земельної ділянки шляхом продажу мені А частки належного раніше мені будинку та А частки належної раніше йому земельної ділянки за ціну в розмірі, еквівалентному 50 000 доларів США станом на 19.01.2022 року. Тобто, половину майна, яке він за власні кошти отримав у власність, побудував, а в подальшому по-людськи подарував дружині, він взяв на себе зобов`язання придбати за вказану суму.

Відповідно до положень п.п.а) п.2 вказаного попереднього договору сторони домовились, що договори купівлі-продажу мають бути укладені та нотаріально посвідчені не пізніше 01.03.2022 року. За взаємною згодою сторін вказані договори можуть бути укладені і нотаріально посвідчені раніше

01.03.2022 року продовження строку для укладання договорів купівлі- продажу допускається за додатковим погодженням питання між сторонами, яке має бути оформлено нотаріально посвідченим договором.

Відповідно до положень п. п. б) п.2 Договору в цілому сума договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки має становити 1 415 000 грн. Збільшення або збільшення або зменшення цієї суми при укладанні договорів купівлі-продажу допускається лише а взаємною згодою сторін.

Відповідно до п.п. в) п. 2 Договору на день підписання договорів купівлі- продажу продавцем мають бути підготовлені та зібрані (отримані) документи, що відповідно до чинного законодавства необхідні для нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

Відповідно до п.п. г) п. 2 Договору на день укладення договорів купівлі- продажу житловий будинок та земельна ділянка не повинні бути заставлені, не перебувати у податковій заставі, у спорі та під забороною (арештом), адреса розташування обєкта нерухомості не повинна бути юридичною адресою жодної юридичної особи.

Відповідно до п.п. д) п. 2 Договору судовий спір між сторонами буде припинено і жодна із сторін не буде вчиняти дій щодо оскарження рішення (подачі апеляції).

Відповідно до п.3 Договору на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання договорів купівлі-продажу я передав, а ОСОБА_2 отримала від нього, як покупця гроші в сумі 1 273 500 грн. до оформлення попереднього договору як аванс в рахунок наступних (основних) договорів купівлі-продажу.

Відповідно до п.8 Договору ОСОБА_2 гарантує йому, що до дня укладання договорів купівлі-продажу вона не буде укладати відносно цих об`єктів будь-яких інших правочинів, які б потягли виникнення прав у третіх осіб, або видавати довіреності на здійснення таких дій.

Відповідно до п. 9 Договору він був зобов`язаний до 25.01.2022 року подати заяву до суду про залишення без розгляду справу №369/6779/2020 від 15.06.2020 року та вирішити питання щодо зняття арешту з вищезазначеного житлового будинку та земельної ділянки.

Оскільки станом на день укладення попереднього договору від 19.01.2022 року між ним та ОСОБА_2 існував судовий спір, який розглядався Київським апеляційним судом за його апеляційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.11.2021 року у справі №369/6779/20, на виконання своїх зобов`язань за п. 9 Договору 25.01.2022 року ним було подано до Київського апеляційного суду заяву про відкликання апеляційної скарги.

Оскільки рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.11.2021 року, яке набрало законної сили 21.02.2022 року, було скасовано заходи забезпечення позову згідно ухвали від 15.06.2020 року, якою накладено арешт на житловий будинок та земельну ділянку, належні на праві власності ОСОБА_2 , арешт з вказаних об`єктів був знятий, а реєстрація цього факту в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень мала бути здійснена нотаріусом при укладанні між ним та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В кінці лютого 2022 року ОСОБА_2 залишила місце своєї реєстрації та проживання і з`явилась лише 27.07.2022 року, пояснивши лише зараз, що у зв`язку з воєнними діями на території Київської області та України в цілому через агресію російської федерації вона весь цей час перебувала за межами України і у зв`язку з форс-мажорними обставинами не мала можливості виконати свої зобов`язання за попереднім договором щодо укладення основних договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

До свого зникнення за місцем проживання ОСОБА_2 запевняла його, що готує необхідні документи для візиту до нотаріуса для вчинення вказаних правочинів та чекає рішення Київського апеляційного суду і що до 01.03.2022 року вона свої зобов`язання за попереднім договором виконає

Проте, як засвідчують матеріали цивільної справи №369/6779/20, ОСОБА_2 21.02.2022 року отримала наручно копію ухвали Київського апеляційного суду від 21.02.2022 року, яким на підставі поданої ним заяви про відкликання апеляції апеляційну скаргу повернуто скаржнику і достовірно знаючи про відсутність будь-яких перешкод для укладання основних договорів купівлі-продажу вказаних вище об`єктів, ухилялась від виконання взятих на себе зобов`язань за попереднім договором від 19.01.2022 року, а після початку воєнних дій на території України виїхала за її межі, відмовившись повідомляти його про адресу місця свого фактичного проживання за межами України.

Як наслідок він не мав можливості здійснювати з ОСОБА_2 будь-які переговори на предмет виконання взаємних зобов`язань за попереднім договором через її переховування від неї і злісне небажання виконувати умови договору. В той час як ОСОБА_2 була обізнана про місце мого проживання та реєстрації у належному їй на праві власності будинку, мала номер засобу зв`язку зі мною, мала можливість повідомити мене про наявність обставин, які перешкоджають чи тимчасово унеможливлюють виконання нею своїх зобов`язань, проте умисно цього не робила, оскільки свідомо не мала наміру виконувати умови попереднього договору.

27.07.2022 року ОСОБА_2 вперше за 5 місяців з`явилась у будинку за місцем їхнього з нею проживання і заявила, що вона відмовляється виконувати свої зобов`язання за попереднім договором від 19.01.2022 року, зазначивши, що таке її рішення має стимулювати його до виконання всіх інших її забаганок та вимог фінансового характеру, зокрема почала вимагати, щоб він погодився розірвати укладений з нею шлюбний контракт, який на її думку не відповідає її майновим інтересам, ставити ультиматуми про мій переїзд за кордон та хизуватись наявними у неї можливостями в незаконний спосіб сприяти мені у перетині кордону України у воєнний час.

Почувши категоричну відмову ОСОБА_2 виконувати умови попереднього договору, за яким я фактично вже сплатив їй як продавцю 1 273 500 грн. з обумовленої загальної суми вартості обох об`єктів в 1 415 000 грн., тобто з обумовлених 50 000 доларів США я передав їй 45 000 доларів США станом на 19.01.2022 року, він звернувся до нотаріуса, щоб перевірити у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, чи не вчинялись за період з 19.01.2022 року по даний час ОСОБА_2 будь-які незаконні дії всупереч умовам попереднього договору від 19.01.2022 року, спрямовані на відчуження третім особам вказаних вище житлового будинку та земельної ділянки. В зв`язку з чим виявив, що ОСОБА_2 сьогодні 28.07.2022 року вже вчинено дії по державній реєстрації зняття арешту із спірної земельної ділянки та будинку.

Вказані незаконні дії ОСОБА_2 при взятих нею на себе зобов`язаннях перед ним та отриманих від нього грошових коштах в якості авансу за вчинення двох основних правочинів купівлі-продажу в сумі 1 273 500 грн. згідно попереднього договору від 19.01.2022 року дають обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 готується до відчуження спірного житлового будинку та земельної ділянки третім особам, що прямо заборонено умовами попереднього договору від 19.01.2022 року.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

З огляду на викладені мною вище обставини, невжиття станом на сьогодні такого заходу забезпечення позову як заборона вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо спірних житлового будинку житловою площею 112,2 кв.м, загальною площею 430,9 кв.м. з надвірними спорудами та земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних моїх прав та інтересів як позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду в передбачений законом 10-ти денний строк. Житловий будинок та земельна ділянка до вирішення позову можуть перейти у власність третіх осіб, а заяви та дії ОСОБА_2 станом на сьогодні свідчать про підготовку до їх відчуження третім особам.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_2 ухиляється від своїх зобов`язань, щодо виконання попереднього договору від 19 січня 2022 року.

Враховуючи, що ціна позову є значною, накладення арешту на майно є доцільним та співмірним заходом забезпечення позову.

У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано вид забезпечення позову, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення.

Заява містять достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає можливим забезпечити позов шляхом заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій, щодо спірних житлового будинку житловою площею 112,2 кв.м, загальною площею 430,9 кв.м. з надвірними спорудами та земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що буде співмірним із позовними вимогами.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подачі задовольнити.

Забезпечити позов, шляхом заборони вчинення нотаріальних та реєстраційних дій щодо спірного житлового будинку житловою площею 112,2 кв.м, загальною площею 430,9 кв.м. з надвірними спорудами та спірної земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Інформація простягувача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .

Інформація проборжника: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 .

Суддя Т.В. Дубас

Дата ухвалення рішення01.08.2022
Оприлюднено04.08.2022

Судовий реєстр по справі —369/6715/22

Ухвала від 16.12.2022

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Постанова від 09.11.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 12.09.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 04.09.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 01.08.2022

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні