Рішення

від 31.07.2022 по справі 211/7807/21

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/7807/21

Провадження № 2/211/1657/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 серпня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

секретаряЗоріної С.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Кривого Рогуцивільну справуза позовом Житлово-будівельного кооперативу «Схід-14» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за несплачені внески і платежі за утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку та за спожиті житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Житлово-будівельний кооператив «Схід-14» звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами наданих позивачем послуг, які надавались їй в повному обсязі.

За період з 01.10.2018 року по 31.01.2021 року виникла заборгованість в сумі 40348,67 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також суму інфляції 6067,83 грн., 3 % річних 2829,00 грн., та сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 23 грудня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, відповідно позову. Зазначив, що збори кооперативу відповідачі не оскаржували, рішення оскаржували, воно не скасоване. Відповідачі заборгованість взагалі не сплачують.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив, що у них немає боргів, перед позивачем. Вони сплачують на пряму водоканалу, загального лічильника на будинок немає, кошти вони сплачували голові кооперативу готівкою, а на рахунок вони не поступали, борги ростуть. Збирали збори кооперативу, відповідачі скаржилися, але голова кооперативу зазначає, що це не їх діло. Вони самі роблять ремонт, самі замінюють труби в підвалі. Вважають Статут кооператитву не дійсним, збори не дійсними. На звернення в поліцію, вони вказують, що складу кримінального правопорушення немає.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначає, що суми, які просить стягнути позивач не відповідають п. 9.1 Статуту кооперативу, суми не є внесками, які затверджені загальними зборами.

Вислухавши учасників, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач Житлово-будівельний кооператив «Схід-14» в період з 01.10.2018 року по 31.01.2021 року включно за для задоволення Статутних цілей співвласників багатоквартирного будинку, членів кооперативу здійснювалося утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку в АДРЕСА_2 та здійснювалася оплата всіх житлово-комунальних послуг: теплопостачання, вивіз твердих побутових відходів, послуги технічного обслуговування ліфтів та електропастачання.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами наданих позивачем послуг, які надавались їй в повному обсязі.

Але за послуги кооперативу відповідачі не сплачували тому, за період з 01.10.2018 року по 31.01.2021 року виникла заборгованість в сумі 40348,67 грн., а також суму інфляції 6067,83 грн. та 3 % річних 2829,00 грн..

Згідно статті 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату ї плату за комунальні послуги.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (часина перша сттаті 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тощо, відповідачі мають зобов`язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14, враховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Тому аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачі зобов`язані проводити оплату наданих послуг, однак не виконували належним чином зобов`язання, заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню в примусовому порядку.

Вказані в позові обставини відповідачами не спростовані, ніяких доказів не надано взагалі. Квитанцій про сплату боргу не надано.

Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).

Як зазначено в Аналізі практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив вимоги про стягнення солідарно з відповідачів на його користь 3% річних від простроченої суми в сумі 2829,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 6067,83 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості.

Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, підлягають задоволенню, що узгоджується з вищезазначеним.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2270,00 грн., сплачений ним при подачі заяви про видачу судового наказу та позовної заяви до суду, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідачів в рівних частинах на користь позивача з врахуванням роз`яснень, викладених в пункті 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

На підставі викладеного та керуючись ст. 162 ЖК України, ст.ст. 257, 264, 267, 509, 525 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України,суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Схід-14» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за несплачені внески і платежі за утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку та за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Схід-14», ЄДРПОУ 21909743 заборгованість за несплачені внески і платежі за утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 та спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 40348 (сорок тисяч триста сорок вісім) гривень 67 копійок, інфляційні витрати в розмірі 6067 (шість тисяч шістдесят сім) гривень 83 копійки, 3% річних - в розмірі 2829 (дві тисячі вісімсот двадцять дев`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Схід-14», ЄДРПОУ 21909743 судовий збір в розмірі 2227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 00 коп., тобто з кожного по 556 ( п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 75 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.08.2022 року.

Суддя: Н. О. Сарат