Постанова
від 26.07.2022 по справі 926/3118/21
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2022 р. Справа №926/3118/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.,

Суддів:Марко Р.І.,

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Каменецького В`ячеслава Дмитровича б/н та б/д (вх..№ЗАГС 01-05/4206/21 від 16.12.2021)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2021 (повний текст рішення складено 26.11.2021) суддя Марущак І.В.

у справі №926/3118/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос Корона», м. Чернівці

до відповідача: фізичної особи - підприємця Каменецького В`ячеслава Дмитровича, м. Чернівці

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна в сумі 31 633,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Палій С.І. - адвокат

від відповідача: Рудницька Т.А. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос Корона» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Каменецького Вячеслава Дмитровича про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення № 21 від 01.01.2019 в сумі 31633 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.01.2019 між ТОВ «Олбі-Рос Корона» та ФОП Каменецьким В.Д. укладено зазначений договір оренди нерухомого майна, за умовами якого товариство передало відповідачу в користування виробничі приміщення загальною площею 218 м.кв., що розташовані за адресою: вул. Жасминна, 3-А, м. Чернівці, строком до 31.12.2021.

Утім ФОП Каменецький В.Д. неналежно виконував свої обов`язки по сплаті орендної плати, внаслідок чого заборгував позивачу кошти в сумі 31633 грн, з яких: 26608 грн заборгованість зі сплати орендної плати за період з серпня 2020 по квітень 2021; 4055 заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.05.2021 по 12.05.2021; 970 грн комунальні витрати за квітень 2021.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Каменецького В`ячеслава Дмитровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос Корона» заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 21 від 01.01.2019 в сумі 30 663 грн та 2200,31 грн витрат зі сплати судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач системно порушував свої зобов`язання протягом дії Договору щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування виробничими приміщеннями, внаслідок чого станом на 20.04.2021 виникла заборгованість в сумі 44 608 грн. Згідно узгодженого сторонами графіку розтермінування заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем було частково сплачено зазначену заборгованість на загальну суму 18000 грн. Таким чином, сума непогашеного боргу станом на 28.04.2021 становить 28608 грн.

Щодо стягнення з відповідача комунальних витрат за квітень 2021 року в сумі 970 грн, суд першої інстанції зазначив, що доказів (виставлених орендодавцем рахунків або рахунків організацій, які надавали комунальні послуги за орендоване приміщення) на підтвердження наявності заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 970 грн позивачем не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 970 грн комунальних витрат за квітень 2021 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Каменецький В`ячеслав Дмитрович оскаржив таке в апеляційному порядку.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, які викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.

Апелянт стверджує про відсутність заборгованості з орендної плати в період з 01.01.2019 по 30.04.2021 та зазначає, що відповідач з 01.01.2019 по 30.04.2021 добросовісно оплачував погоджену орендну плату в повному обсязі на підставі виставлених Орендодавцем рахунків.

Крім того, апелянт зазначає, що на початку квітня 2021 року Орендодавець влаштував шлагбаум та став чинити перешкоди Орендарю, не допускаючи його до орендованого майна.

У зв`язку з цим, квітень 2021 року це єдиний місяць, в якому Орендар правомірно не здійснив оплату орендної плати за Договором від 01.01.2019, так як не мав можливості, з вини Орендодавця використовувати орендоване майно.

Апелянт зазначає, що 05.04.2021 відповідач отримав лист №15 від 05.04.2021, підписаний директором ТОВ «Олбіс-Рос Корона», яким позивач повідомив про розірвання договору оренди з 01.05.2021 та вимогу погасити заборгованість з орендної плати (приблизно 40 260 грн).

Відповідач не погоджувався з вказаною (приблизною) сумою заборгованості, у зв`язку з чим, він наполягав на проведенні звірки на підставі банківських документів, направивши відповідний лист на адресу ТОВ «Олбіс-Рос Корона». Попри це, звірка так і не була проведена.

Таким чином, апелянт переконаний, що у Орендаря, в період з серпня 2020 року по квітень 2021 року (як і в будь який інший період ), відсутня заборгованість з орендної плати за договором оренди від 01.01.2019.

Щодо відсутності заборгованості з орендної плати в період з 01.05.2021 по 13.05.2021, то апелянт зазначає, що відповідач добросовісно на вимогу Орендодавця і в присутності його представників (працівників) 30.04.2021 звільнив орендовані приміщення, про що склав Акт прийому передачі від 30.04.2021.

Натомість, як стверджує апелянт, представник Орендодавця відмовився підписати вказаний Акт прийому-передачі, мотивуючи свої дії тим, що Відповідач нібито не оплатив орендну плату за квітень 2021 (місяць, коли Орендар фактично не допускався до орендованих приміщень).

Враховуючи викладені обставини, відповідач поштовим відправленням направив Акт прийому-передачі приміщення від 30.04.2021 на юридичну адресу позивача.

Відтак, апелянт вважає, що відповідач 30.04.2021 звільнив орендовані приміщення, склав відповідний акт, надав його представникам позивача, які були присутні при складанні акту, але відмовились підписувати такий акт без дозволу керівництва.

З огляду на вищенаведене, апелянт вважає безпідставним нарахування орендної плати за 12 днів травня 2021 року.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність у фізичної особи-підприємця Каменецького В.Д. заборгованості з орендної плати за період з серпня 2020 року по квітень 2021 року та з 01.05.2021 по 12.05.2021.

Відтак, апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2021 у справі №926/3118/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Олбі-Рос Корона».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що є підставою для затягування виконання рішення суду.

Позивач вважає, що заборгованість, яка була заявлена в позовній заяві в повному обсязі підтверджується наявними матеріалами справи.

Позивач зазначає, що відповідач нікому не повідомив про зміну місця свого проживання та реєстрації, станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції, змін відомостей в ЄДРПОУ відповідачем здійснено не було, на телефонні дзвінки не відповідав, що підтверджує відсутність бажання відповідача приділити час відвідувати судові засідання, висловити свої заперечення і не затягувати виконання прийнятого рішення.

Позивач стверджує, що відповідач за весь період користування приміщенням неодноразово допускав порушення фінансової дисципліни, не сплачував орендну плату за приміщення та комунальні витрати. Це стало вагомою підставою для припинення договірних відносин з недобросовісним орендарем. В результаті з відповідачем було проведено звірку розрахунків, в результаті чого відповідач написав розписку із підтвердженням суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2021 у справі №926/3118/21 залишити без змін.

У відповіді на відзив апелянт зазначає, що позивачем не надано доказів того, що після введення карантину в 2019 році мало місце прострочення сплати орендної плати.

Апелянт вказує, що належними доказами здійснення розрахунків за договором оренди між суб`єктами господарювання є банківські виписки, які були надані суду в обґрунтування апеляційної скарги.

Апелянт наголошує, що позивач, в свою чергу, жодним чином не заперечив, викладених в апеляційній скарзі доводів щодо проведених розрахунків за договором оренди, відповідно до банківських виписок.

Відтак, апелянт просить суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2021 у справі №926/3118/21 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім того, апелянтом до апеляційної скарги долучено нові докази на підтвердження доводів апеляційної скарги та відсутності заборгованості з орендної плати, серед яких, зокрема, копія листа вих. №15 від 05.04.2021, копія акту прийому передачі приміщення від 30.04.2021 за договором оренди №21 від 01.01.2019 та виписки по рахунку з банку за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 та за період з 01.01.2021 по 12.05.2021.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала клопотання про долучення до матеріалів справи зазначених доказів.

Розглянувши клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 2, 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (пункт 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів, розглянувши заявлене апелянтом клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, дійшла висновку про його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не мав можливості подати вказані докази під час розгляду справи в суді першої інстанції, так як поштову кореспонденцію не отримував і конверти були повернуті до суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У судове засідання 20.07.2022 з`явилися представники позивача та відповідача, які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, надала усні пояснення та просила апеляційну скаргу задоволити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України та відбувалось в режимі відеоконференції відповідно до ст.. 197 ГПК України.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

01 січня 2019 року між ТОВ «Олбі-Рос Корона» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Каменецьким Вячеславом Дмитровичем (орендар) було укладено договір оренди приміщення №21, за умовами якого орендодавець передав відповідачу в строкове платне користування для здійснення господарської діяльності нежитлове приміщення, а саме: виробниче приміщення загальною площею 112 кв.м.; виробниче приміщення загальною площею 106 кв.м. Вказані приміщення знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 3-А (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору передача приміщення здійснюється не пізніше наступного дня після підписання акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі є невід`ємною частиною цього договору одна з сторін не вправі відмовитись від прийому- передачі майна після підписання цього договору.

Згідно п. 2.3 Договору приміщення вважається повернутим з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі. Обов`язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає нежиле приміщення іншій стороні договору.

У пункті 3.1. Договору сторони погодили, що плата за орендоване приміщення здійснюється Орендарем в національній валюті України. Орендна плата становить 11430 грн за місяць в т.ч. ПДВ.

Орендна плата перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно на умовах повної передплати, а саме: за перший місяць оренди в момент підписання договору, за всі наступні місяці не пізніше 25 числа поточного місяця за наступний (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору відповідач зобов`язався понад орендну плату виплачувати щомісячно експлуатаційні витрати, по утриманню мереж (водопровід, електрика, система опалення і т.д.) у розмірі 20% від загальної суми комунальних платежів, а також комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, опалення, телефонний зв`язок, паркування авто, прибирання території, вивіз сміття та інші) згідно виставлених Орендодавцем рахунків, що виставляються на підставі показників лічильників або на підставі рахунків, виставлених організаціями, які надавали комунальні послуги (послуги телефонного зв`язку) на протязі 3 (трьох) календарних днів з дня отримання рахунків.

Згідно п.п. 4.1.4 Договору Орендар повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату по договору та інші платежі у відповідності з розділом 3 цього договору.

Договір набирає чинності з 01.01.2019 і діє до 31.12.2019 включно (п. 6.1. Договору).

Згідно з додатковою угодою №1 від 29.11.2019 та додатковою угодою №2 від 29.11.2020 сторонами було продовжено термін дії Договору до 31.12.2021.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято в користування зазначені вище виробничі приміщення загальною площею 218 м.кв., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія акту прийому-передачі від 01.01.2019.

12.05.2021 між ФОП Каменецьким В.Д. та директором ТОВ «Олбі-Рос Корона» було підписано акт прийому-передачі від 30.04.2021 за договором оренди №21 від 01.01.2019. Акт прийому-передачі підписано директором ТОВ «Олбі-Рос Корона» з зауваженнями.

13.05.2021 ТОВ «Олбі-Рос Корона» надіслав відповідачу претензію-вимогу від 13.05.2021 вих. №178 про сплату заборгованості з орендної плати в сумі 163 443,74 грн, з яких: 26608 заборгованість станом на 30.04.2021, 4055 грн заборгованість за період з 01.05.2021 по 12.05.2021 (день повернення приміщення), 970 грн комунальні витрати за квітень 2021, та штрафні санкції відповідно до умов Договору.

ФОП Каменецький В.Д. отримав зазначену претензію 21.05.2021, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.05.2021. Відповідач відповіді на вказану претензію не надав.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом позову є стягнення з ФОП Каменецького В.Д. стягнення 30 663 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 970 грн заборгованості по сплаті комунальних платежів (електроенергії).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

У відповідності до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Положеннями статті 762 ЦК України унормовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічно статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається зі змісту позовних вимог та розрахунку заборгованості, ТОВ «Олбі-Рос Корона» просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Каменецького В.Д. 31633 грн заборгованості за договором оренди приміщення від 01.01.2019 №21, з яких: 26608 грн заборгованість зі сплати орендної плати за період з серпня 2020 по квітень 2021; 4055 заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.05.2021 по 12.05.2021; 970 грн комунальні витрати за квітень 2021.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач системно порушував свої зобов`язання протягом дії Договору щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування виробничими приміщеннями, внаслідок чого станом на 20.04.2021 виникла заборгованість в сумі 44 608 грн. Згідно узгодженого сторонами графіку розтермінування заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем було частково сплачено зазначену заборгованість на загальну суму 18000 грн. Таким чином, сума непогашеного боргу станом на 28.04.2021 становить 28608 грн.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося раніше, орендна плата складає 11 430 грн в місяць в т.ч. ПДВ (пункт 3.1. Договору).

З розрахунку заборгованості наданої позивачем до позовної заяви вбачається, що позивач стверджує про наявність заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем, в період з серпня 2020 року по квітень 2021 року.

Зокрема, позивач зазначає про оплату відповідачем орендної плати наступним чином:

- за серпень 2020 року в сумі 4 860 грн (заборгованість 6 570 грн);

- відсутність оплати за вересень 2020 року, жовтень 2020 року та листопад 2020 року (заборгованість 34 290 грн);

- оплата за квітень 2021 року 7 682 грн (заборгованість 3 748 грн);

У зв`язку з чим позивач вважає, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати орендної плати в сумі в сумі 44 608 грн (з серпня 2020 року по квітень 2021 року).

В свою чергу, позивач зазначає про оплату відповідачем частини заборгованості з орендної плати в сумі 18 000 грн відповідно до платіжних доручень №176 21.04.2021, №177 від 26.04.2021 та №178 від 28.04.2021.

Однак, слід зазначити, що відповідно до виписки з рахунку ФОП Каменецького В.Д. з банку АТ «Креді Агріколь Банк» за період з 01.01.2019 по 12.05.2021 ФОП Каменецьким В.Д. здійснено наступні платежі на рахунок ТОВ «Олбі-Рос Корона»:

- 30.09.2020 здійснено платіж в сумі 11 430 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за серпень 2020 року згідно рахунку від 01.08.2020;

- 30.10.2020 здійснено платіж в сумі 11 430 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за вересень 2020 року згідно рахунку від 01.09.2020;

- 21.12.2020 здійснено платіж в сумі 11 430 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за жовтень 2020 року згідно рахунку від 01.10.2020;

- 11.01.2021 здійснено платіж в сумі 11 430 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за листопад 2020 року згідно рахунку від 01.11.2020;

- 15.02.2021 здійснено платіж в сумі 11 430 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за грудень 2020 року згідно рахунку від 01.12.2020;

- 29.03.2021 здійснено платіж в сумі 11 430 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за січень 2021 року згідно рахунку від 01.01.2021;

- 14.04.2021 здійснено платіж в сумі 6 000 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за лютий 2021 року згідно рахунку №0350 від 01.02.2021;

- 21.04.2021 здійснено платіж в сумі 6 000 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за лютий 2021 року згідно рахунку №0350 від 01.02.2021 сума 5 430 грн та за березень 2021 року згідно рахунку від 01.03.2021 сума 570 грн.;

- 26.04.2021 здійснено платіж в сумі 6 000 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за березень 2021 року згідно рахунку від 01.03.2021 сума 6 000 грн;

- 28.04.2021 здійснено платіж в сумі 6 000 грн, призначення платежу: За оренду приміщення за березень 2021 року згідно рахунку від 01.03.2021 в сумі 4 860 грн та за квітень 1 140 грн згідно рахунку від 01.04.2021.

Відтак, здійснивши розрахунок заборгованості, колегією суддів встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач свої зобов`язання протягом дії Договору щодо сплати орендних платежів за користування виробничими приміщеннями виконував частково, а сума непогашеного боргу за період з серпня 2020 по квітень 2021 становить 10 290 грн.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 16 318 грн заборгованості по сплаті орендної плати, так як така заборгованість відповідачем була сплачена.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що саме з моменту отримання (підписання) позивачем акту прийому-передачі орендоване майно вважається повернутим відповідачем позивачу.

Як убачається з розрахунку заборгованості ФОП Каменецького В.Д. по орендній платі, позивачем, за період 01.05.2021 по 12.05.2021 (за 11 днів) відповідачу нараховано орендну плату в розмірі 4055 грн.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок орендної плати за період 01.05.2021 по 12.05.2021 та визнано його правильними та обґрунтованими.

Щодо стягнення з відповідача комунальних витрат за квітень 2021 року в сумі 970 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 76-77 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3.3 Договору відповідач зобов`язався понад орендну плату виплачувати також комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, опалення, телефонний зв`язок, паркування авто, прибирання території, вивіз сміття та інші) згідно виставлених Орендодавцем рахунків, що виставляються на підставі показників лічильників або на підставі рахунків, виставлених організаціями, які надавали комунальні послуги (послуги телефонного зв`язку) на протязі 3 (трьох) календарних днів з дня отримання рахунків.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, доказів (виставлених орендодавцем рахунків або рахунків організацій, які надавали комунальні послуги за орендоване приміщення) на підтвердження наявності заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 970 грн позивачем не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 970 грн комунальних витрат за квітень 2021 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ФОП Каменецького В.Д. є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2021 у справі №926/3118/21 слід скасувати частково та прийняти нове рішення по часткове задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (ч.1 ст.275 ГПК України).

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ст.236 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Судові витрати.

У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, апеляційний господарський суд на підставі ч.14 ст. 129 ГПК України змінює розподіл судових витрат.

Згідно вимог п.2 ч.1 ст. 129 судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 029,45 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1 544.17 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції

Керуючись ст. 8, 126, 129, 232, 233, 236, 269, 270, 277, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Каменецького В`ячеслава Дмитровича б/н та б/д (вх..№ЗАГС 01-05/4206/21 від 16.12.2021) задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2021 у справі №926/3118/21 скасувати частково.

3 Позовні вимоги задоволити частково.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Каменецького В`ячеслава Дмитровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Олбі-Рос Корона (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В.Лесина,3, код ЄДРПОУ 30935938) заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 21 від 01.01.2019 в сумі 14 345 грн.

5. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Олбі-Рос Корона до фізичної особи-підприємця Каменецького В`ячеслава Дмитровича про стягнення 16 318 грн. відмовити.

6. В решті рішення залишити без змін.

7. Стягнути з фізичної особи-підприємця Каменецького В`ячеслава Дмитровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Олбі-Рос Корона (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В.Лесина,3, код ЄДРПОУ 30935938) судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 1 029,45 грн.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олбі-Рос Корона (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В.Лесина,3, код ЄДРПОУ 30935938) на користь фізичної особи-підприємця Каменецького В`ячеслава Дмитровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 544,17 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

10. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 27.07.2022.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяМарко Р.І.

СуддяСкрипчук О.С.

СудЗахідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.07.2022
Оприлюднено04.08.2022
Номер документу105546869
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —926/3118/21

Судовий наказ від 29.09.2022

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

Судовий наказ від 29.09.2022

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

Судовий наказ від 29.09.2022

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

Постанова від 26.07.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Плотніцький Борис Дмитрович

Ухвала від 25.07.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Плотніцький Борис Дмитрович

Ухвала від 05.07.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Плотніцький Борис Дмитрович

Ухвала від 26.06.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Плотніцький Борис Дмитрович

Ухвала від 21.12.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Плотніцький Борис Дмитрович

Рішення від 16.11.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

Ухвала від 19.10.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні