Рішення

від 18.07.2022 по справі 906/34/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/34/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Джуган М.В. - заступник адміністративного директора по правових питаннях, діє на підставі протоколу загальних зборів № 74 від 03.09.2021 та статуту СТОВ "Поліський край" (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: Лопатько С.В. - адвокат, ордер серії АЕ № 1124682 від 01.02.2022 (приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів).

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецький олійний завод"

про стягнення 43 257,10 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 26042, 02 грн. пені, 4941,99 грн. 3% річних, 12273,09 грн. інфляційних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач з порушенням строків, визначених договором № 24/09-2020-1 від 24.09.2020, оплатив вартість поставленого товару. В результаті прострочення оплати, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні, які є предметом даного позову.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

15.02.2022 до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності у зв`язку з чим відповідач просив відмовити в стягнення пені в сумі 26042,02 грн.

15.02.2022 на електронну пошту суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого вказував, що строк нарахування пені визначений позивачем невірно, просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в стягненні пені в повному обсязі., інфляційні вважав невірно обрахованими, тому також просив відмовити в задоволенні даної вимоги.

Ухвалою суду від 07.06.2022 підготовче провадження закрито та призначено справу № 906/34/22 до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2020 між СТОВ "Поліський край" (постачальник/позивач), та ТОВ "Яблунецький олійний завод" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №24/09-2020-1 (а.с. 9-14), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику (врожаю 2020 року) українського походження, надалі пойменований "Товар", на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС2010 року на склад покупця, за адресою: 11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Яблунець, вул. Героїв України, 81, якщо інше не зазначено сторонами у специфікаціях, згідно Інкотермс - 2010 в частині, що не суперечить умовам цього договору, якщо інше не вказано в специфікаціях на поставку товару, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно із п. 2.1. договору кількість товару за цим договором зазначається в специфікаціях на поставку товару, які є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату 80% вартості прийнятого товару на банківський рахунок постачальника протягом двох банківських днів після отримання покупцем усіх нижче перерахованих документів та 20% після реєстрації податкової накладної за отриманий товар.

Відповідно до 5.6 договору обов`язок покупця щодо оплати товару вважається виконаним в момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності з реквізитами, вказаними в рахунку-фактурі постачальника.

Сторонами підписано специфікації №1 від 24.09.2020 та №2 від 16.10.2020 до договору поставки від 24.09.2020, якими погоджено кількість товару, ціну товару, загальну вартість товару з ПДВ, пункт доставки та термін поставки (а.с. 14-16).

На виконання умов договору позивач у період з 24.09.2020 по 17.10.2020 поставив відповідачу товар на загальну суму 1136848,99грн, що підтверджується наступними видатковими накладними №43 від 24.09.2020 на суму 289274,66грн, №44 від 25.09.2020 на суму 259882,48грн, №59 від 16.10.2020 на суму 321025,92грн, №60 від 17.10.2020 на суму 266665,93грн, а також товарно-транспортними накладними №ПК000000314 від 24.09.2020, №ПК000000318 від 25.09.2020, №ПК000000395 від 16.10.2020 та №ПК000000401 від 17.10.2020 (а.с. 17-24).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звертався до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення 331317,84 грн. (справа № 906/456/21/).

За результатом розгляду справи № 906/456/21 ухвалено рішення від 27.09.2021, яким позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Яблунецький олійний завод" на користь СТОВ "Поліський край" 287691,85 грн. основного боргу; 16793,82 грн. пені; 4119,02 грн. 3% річних; 18278,92 грн. інфляційних; 4903,25 грн. судового збору; в задоволенні позову в частині стягнення 1100,70 грн. пені, 273,82 грн. 3% річних та 3059,71 грн. інфляційних відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На примусове виконання рішення, що набрало законної сили 21.10.2021 Господарським судом Житомирської області видано наказ.

Також позивач зазначив, що 09.11.2021 відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 140000,00 грн., а 11.11.2021 - залишок в сумі 147691,85 грн.

Враховуючи, що рішення Господарського суду Житомирської області від 27.09.2021 у справі № 906/456/21 виконано лише 09.11.2021 та 11.11.2021, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 26042,02 грн, 4941,99 грн. 3% річних та 12273,09 грн. інфляційних та звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 26042,02 грн. за період з 15.04.2021 до 09.11.2021.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з тим, суд відзначає, що ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, з урахуванням порядку оплати, визначеного п. 5.1. договору (80% + 20%), та положеннями ч. 6 ст. 232 ГПК України, суд дійшов висновку, що загальний розмір пені становить 740,89 грн., нарахованих до закінчення 6-місячного строку нарахування з моменту виникнення прострочки.

В задоволенні вимоги щодо стягнення 25301,13 грн. пені слід відмовити.

Як зазначалося раніше, 15.02.2022 від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності в частині вимог щодо стягнення пені.

Відносно даної заяви суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, перебіг строку позовної давності відносно вимог щодо стягнення пені, нарахованих з 15.04.2021 до 20.04.2021 (на 80% вартості товару) та з 15.04.2021 до 27.04.2021 (на 20% вартості товару) при зверненні позивача з відповідним позовом 13.01.2022 (а.с. 52 - поштовий конверт) не є таким, що сплинув.

Посилання позивача на те, що строк позовної давності для вимог щодо стягнення пені сплинув 19.10.2021 та 26.10.2021 помилкове, оскільки пеня, нарахована за період з 21.10.2020 (на 80% вартості товару) та з 28.10.2020 (на 20% вартості товару) по 15.04.2021 стягнуто рішенням суду у справі № 906/456/21.

За наведених обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Щодо нарахування 3% річних, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви їх розмір складає 4941,99 грн., нарахованих на 287691,85 грн. за період з 15.04.2021 до 09.11.2021 (209 днів).

При перевірці розрахунку позивача, судом з`ясовано, що 09.11.2021 - день часткової сплати заборгованості також включено.

Тому перерахувавши розмір 3% річних, при цьому не включаючи день фактичної сплати частини заборгованості, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає 4918,35 грн. 3% річних, нарахованих за період з 15.04.2021 до 08.11.2021 (208 днів). В стягненні 23,64 грн. 3% річних суд відмовляє.

Крім цього, суд перевірив розрахунок інфляційних (а.с. 4 зворот) та вважає останній вірним, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 740,89 грн. пені, 4918,35 грн. - 3% річних, 12273,09 грн, - інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецький олійний завод" (11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Яблунець, вул. Героїв України, б.81, ід. код 41592317)

- на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" (11244, Житомирська область, Ємільчинський район, с. Непізнаничі, ід. код 03568113) 740,89 грн. пені, 4918,35 грн. - 3% річних, 12273,09 грн, - інфляційних, а також 1028,50 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному повний текст рішення складено: 02.08.22

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу на електронні адреси:

- PoleskiKray@agricom.com.ua

- dzhugan.m@gmail.com

3 - відповідачу на електронні адреси:

- tsn@meta.ua

- advokat.kontora@meta.ua