Рішення

від 02.08.2022 по справі 140/4178/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4178/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання протиправною відмову, оформленою листом відповідача від 04.05.2022 №1.10/9345/00169 у взятті на облік як внутрішньо переміщену особу та зобов`язання взяти на облік як внутрішньо переміщену особу та надати відповідну довідку.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в період з 29.11.2008 по 10.06.2021 відбував покарання у Державні установі «Селидівська виправній колонії (№82) за адресою: смт Гостре, Покровський район, Донецька область. Одразу після відбуття покарання повернувся проживати за місцем своєї реєстрації АДРЕСА_1 . Однак, у зв`язку з тим, що Луганська область входить до переліку територій на яких ведуться бойові дії згідно розпорядження КМУ від 06.03.2022 №204, позивач змушений був залишити своє постійне місця проживання (реєстрації) та переїхати до м. Володимир, Волинської області де і проживає на даний час. З метою реалізації свого права на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та отримання відповідної довідки, позивач 29.04.2022 звернувся до відповідача із відповідною заявою. Проте, листом від 04.05.2022 №1.10/9345/00169 Управлінням «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради позивачу було відмовлено у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи та наданні відповідної довідки у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує особу, а саме паспорта громадянина України. Позивач не згоден з таким рішенням, оскільки така відмова порушує його права як внутрішньо переміщеної особи.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У поданому 01.07.2022 відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив та просив відмовити у задоволенні позову. Свою позицію обгрунтовує тим, що 29.04.2022 позивач звернувся до управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету міської ради із заявою про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до якої було додано копію свідоцтва про народження, копію довідки про звільнення та копію будинкової книги. Проте, у наданні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 було відмовлено листом від 04.05.2022 № 1.10/9345/00169.

Відповідач зазначає, що підставою для відмови слугувало те, що всупереч приписам частини сьомої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» заявником (позивачем) із заявою про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не було подано документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус. Така ж норма закріплена у пункті 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що затверджений Постанова Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 №509. Тобто, законодавством України визначено, що для отримання довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи громадянином подається заява та документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство. Жодних винятків із даного правила ні Законом, ні Постановою КМУ №509 не визначено.

Також відповідач зазначає, що статтею 5 Закону України «Про громадянство» визначено вичерпний перелік документів, що підтверджують громадянство України. Зокрема до таких відносяться: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.

Проте позивачем не було надано жоден із документів, передбачених Законом України «Про громадянство», який би посвідчував його особу та підтверджував громадянство України.

Зважаючи на неможливість ідентифікувати особу заявника, вважає, що ОСОБА_1 правомірно відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Також відповідач вважає безпідставним твердження ОСОБА_1 про неодноразові звернення до Володимир-Волинського РВ УДМС України у Волинській області для видачі паспорта громадянина України та відмови у видачі паспорта, оскільки на підтвердження даних обставин ним не долучено жодних доказів, в тому числі самої відмови відділу ДМС у видачі паспорта громадянина України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язати Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради взяти на облік позивача як внутрішньо-переміщену особу та надати відповідну довідку, представник відповідача наголошує, що це є дискреційними повноваженнями органу місцевого самоврядування обирати у конкретній ситуації певне рішення, яке є правомірним, так як суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

З наведених підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

У поданій відповіді на відзив представник позивача просив позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що після відбуття покарання ОСОБА_2 повернувся проживати за місцем своєї реєстрації: АДРЕСА_1 . Однак, у зв`язку з тим, що Луганська область входить до переліку територій на яких ведуться бойові дії згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204, позивач переїхав до м. Володимир, Волинської області де і проживає на даний час.

29.04.2022 ОСОБА_1 звернувся до Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у відповідності до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509, до якої було додано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копію довідки про звільнення серії ДОН №04349 та копію будинкової книги (а. с. 4-6).

За результатами розгляду заяви позивача, Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради листом від 04.05.2022 №1.10/9345/00169 позивачу було відмовлено у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи та наданні відповідної довідки з тих підстав, що ОСОБА_1 не було надано документу, що посвідчує особу, а саме паспорта громадянина України (а. с. 7).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання обліку та забезпечення соціальних гарантій внутрішньо переміщеним особам гарантується чинним законодавства України, а саме Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014, постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 №509, розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми єПідтримка».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (надалі - Закон №1706) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

За приписами частин 1-3 статті 4 Закону №1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону №1706 разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини. У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви. У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Аналогічна порядок визначений і в пункті 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 №509.

Тобто, законодавством України визначено, що для отримання довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи громадянином подається заява та документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство.

Суд звертає увагу на те, що відмова відповідача у взятті на облік ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи та наданні відповідної довідки обгрунтована тим, що позивачем не було надано документа, що посвідчує його особу, що позбавило можливості Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради ідентифікувати його особу.

Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III визначено вичерпний перелік документів, що підтверджують громадянство України. Зокрема до таких відносяться: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:

1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України;

2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Жодних винятків нормами Законів України не передбачено.

Тобто, чинним законодавство України визначений вичерпний перелік документів, що посвідчують особу.

Однак, ОСОБА_1 не було надано жодного із документів, передбачених Законом України «Про громадянство України» та Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», який би посвідчував його особу та підтверджував громадянство України

При цьому, суд зауважує, що довідка про звільнення з місць позбавлення волі не є документом, що посвідчує особу, а Свідоцтво про народження є документом, що засвідчує факт реєстрації народження дитини та підтверджує громадянство України особи віком до 16 років на підставі запису про громадянство її батьків.

В даному випадку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є повнолітньою особою.

Відповідно до частини першої, другої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 (надалі - Порядок №509)

Згідно із пунктом 8 Порядку №509 заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення); 4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту. Рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Таким чином, оскільки позивачем не було дотримано порядку подання документів визначеного частиною сьомою статті 4 Закону №1706, а саме не надано документа, що посвідчує його особу - паспорта громадянина України, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи та видачі відповідної довідки.

При цьому суд не бере до уваги твердження позивача про неодноразове звернення до Володимир-Волинського РВ УДМС України у Волинській області із заявою про видачу паспорта громадянина України та відмови міграційної служби у його видачі, оскільки доказів на підтвердження вказаних фактів позивачем не надано.

Крім того, вказані обставини не є предметом розгляду даної справи.

Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені у статті 1 Закону №1706, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею.

За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимир- Волинської міської ради діяло в межах наданих йому повноважень та у відповідності до законодавства України, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .

Керуючись статтями, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (44702, Волинська область, місто Володимир, вулиця Устилузька, 17, код ЄДРПОУ 44343693) про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Лозовський