Рішення

від 01.08.2022 по справі 420/3452/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3452/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №321875 від 20.12.2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №321875 від 20.12.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час зупинки співробітником відповідача не було враховано, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ, державний номер знак НОМЕР_1 знаходився в оренді ТОВ «BECTT» (ко 39112612) i цей транспортний засіб, використовувався саме орендарем, що свідчить про складення оскаржуваної постанови відносно неналежного суб`єкта правопорушення.

Більш того, на думку позивача, представник відповідача пiд час складання акту безпідставно зазначив про порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», Наказів МТЗУ № 340 та № 385, а відтак безпідставно застосував до позивача адміністративно-господарські санкції.

Позивач вказує, що Законом визначено, що обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водів, які здійснюють міжнародні автомобiльнi перевезення, що з урахуванням видів дiяльностi позивача, дійсних обставин справи не розповсюджується на позивача в даній конкретній ситуації. Приписи Положення допускають можливість здійснення перевезень з урахуванням маси ТЗ, внутрішніх перевезень, в т.ч. з використанням ТЗ для власних потреб, без обладнання на них діючих та повірених тахографів за наявності наприклад табелю обліку робочого часу індивідуальної контрольної книжки водія, що ведеться останнім. Проте відповідач не перевіряв наявність iндивiдуальноп контрольної книжки водія з огляду на Акт перевірки, а тому його посилання на порушення позивачем Наказу МТЗУ №340 є безпідставним та упередженими. Так сама, вважає позивач, є безпідставним і посилання відповідача на порушення Наказу MTЗУ №385. Згідно Акту №317464 від 16.11.2021 року, оскільки перевезення здійснювалось в межах м.Одеси (внутрішнє перевезення).

Таким чином, на думку позивача, з зазначених обставин та норм права вбачається, що позивач не порушував вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт», Наказів МТЗУ №340, № 385, а відповідачем i пiд час розгляду справ ані під час перекине надано належних доказів саме їх порушення позивачем.

Ухвалою суду від 15.02.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 03.05.2022 року замінено відповідача по справі №420/3452/22 - Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки на правонаступника - Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті., розпочато розгляд справи спочатку.

17.05.2022 року (вх.№16598/22) від представника Г.А.Кучеренко надійшла заява про заміну відповідача Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області.

Зважаючи на те, що ухвалою суду від 03.05.2022 року вже замінено відповідача по справі №420/25518/21, вказана заява судом не розглядається.

02.06.2022 року (вх.№ЕП/15270/22, вх.№ЕП/15269/22) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та відзив на позов.

Ухвалою суду від 02.08.2022 року задоволено клопотання представника відповідача шляхом поновлення Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області строку на подання відзиву та доказів

Так, відповідачем у відзиві вказано, що Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області вважає адміністративний позов не обґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вказано у відзиві, відповідачем було виконано всі вимоги передбачені законодавством, з огляду на що, визнання його дій протиправними, як щодо складення матеріалів перевірки так i застосування штрафу с безпідставним.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД.

02.06.2022 року (вх.№ЕП/15302/22) від представника відповідача до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзиву дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив.

Посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №317464 від 16.11.2021, відповідно до якого перевірка була проведена в м.Одеса по вул. Отамана Головатого відповідно до направлення на перевірку №026524 від 09.11.2021.

Перевірка здійснена щодо транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номер знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ ВЕСТТ БУД; водій ОСОБА_1 .

Під час перевірки було встановлено порушення: вимоги Закону України «Про автомобільний Наказу МТЗУ № 340, Наказу МТЗУ №385 (транспортний засіб обладнано тахографом), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 39 цього Закону, а саме: відсутність протоколу про повірку та адаптацію тахографа.

На підставі порушень, викладених у акті перевірки від 16.11.2021 року №317464, Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №31875 від 20.12.2021 (а.с.11), відповідно до якої у зв`язку з допущенням товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень.

Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух», відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.12 та 13 Порядку № 1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5. Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його гину згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ. внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа: дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (тут і далі у редакції, чинній на дату проведення перевірки).

Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Підпунктом 4 пункту 5 Наказу №340 від 07.06.2010 року визначено Державній службі України з безпеки на транспорті забезпечити здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1 Положення №340).

Згідно з пунктами 6.2, 6.3 та 6.4 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи п. «а» ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції, на думку суду, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на вантажних автомобілях з повною масою понад 3,5 тонн та протяжність маршруту яких становить понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі №823/1199/17, від 04 липня 2019 року у справі №823/328/17.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, згідно приписів абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів підлягають саме перевізники.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб MERCEDES-BENZ 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , щодо якого здійснювався контроль, належить ТОВ ВЕСТТ БУД на праві власності.

В той же час, за твердженнями транспортний засіб MERCEDES-BENZ 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться у власності ТОВ ВЕСТТ БУД був переданий в оренду ТОВ ВЕСТТ (код ЄДРПОУ 39112612), що підтверджується копією договору оренди № ОТ-19/11/20 від 19.11.2020 року, актом здачі-приймання робіт (послуг) № 20 від 30.11.2021 року.

Згідно ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 800 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Згідно ч. 2 ст. 801 Цивільного кодексу України витрати, пов`язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Суд зазначає, що копії транспортного документу на підставі якого здійснюється перевезення вантажу в перевіряємий період на автомобілі MERCEDES-BENZ 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 відповідачем до суду не надано.

Крім того, з акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 317509 від 04.11.2021 року слідує, що з кермом автомобіля MERCEDES-BENZ 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 перебував водій ОСОБА_1 .

В той же час, згідно копії трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 , у ній міститься запис № 21 від 01.04.2015 року про прийняття на роботу водієм автотранспортних засобів ТОВ ВЕСТТ (наказ № 7к від 31.03.2015 року).

При цьому, згідно штатного розпису ТОВ ВЕСТТ БУД чинного з 01.10.2021 року на підприємстві відсутня така посада як водій.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що безпосередньо ТОВ ВЕСТТ БУД 16 листопада 2021 року здійснювало перевезення пасажирів, за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону.

Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - уповноважені посадові особи) врегульовано інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 24.04.2013 року № 254 (далі - Інструкція № 254).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З вищевикладеного слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення шляхом вручення суб`єкту господарювання такого повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

На підтвердження повідомлення ТОВ ВЕСТТ БУД про розгляд справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу представником відповідача до суду надано копії запрошення на розгляд справи та реєстру поштових відправлень.

Згідно даних реєстру поштових відправлень 07.02.2021 року на адресу ТОВ ВЕСТТ БУД було направлено поштову кореспонденцію (6501409096426).

В той же час, згідно даних відстеження щодо поштового ідентифікатора 6501409096426міститься інформація за період з 07.12.2021 року по 24.12.2021 року, зокрема відправлення прийняте 07.11.2021 року, відправлення у точці видачі/доставки 11.12.2021 року. Будь-якої інформації щодо вручення ТОВ ВЕСТТ БУД поштової кореспонденції відстеження не містить.

Таким чином, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому останній був позбавлений права надати пояснення та докази щодо встановлених суб`єктом владних повноважень порушень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не задоволення правомірність прийняття спірної постанови та про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за подачу даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №321875 від 20.12.2021 року задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №321875 від 20.12.2021 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД суму сплаченого судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна),00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД (вул.Посмітного, 9, м.Одеса, 65062, ЄДРПОУ 39968649);

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області (вул.Успенська, буд.4, м. Одеса, 65014).

Третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (пр.-т Перемоги, 14, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845)

Суддя С.М.Корой