Постанова

від 17.10.2007 по справі 11/36-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/36-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2005 року                                              Справа № 11/36-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А, судді Лащенко Л.Д., Карбань І.С.  

при секретарі  Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Кривова І.І. –представника, дов. № ВСР № 270827 від 24.02.06 року (копія у справі)

першого відповідача – не з‘явився

другого відповідача -  Іордакі М.Д. –директор, Бондаренко В.В. –представника, дов. від 10.04.07 р. (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Комекс Буд ЛТД” (вх. №1880 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 23 квітня 2007 року по справі  № 11/36 -07

за позовом  Акціонерного банку “Факторіал-Банк”, м. Харків

до            1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Десса”, м. Харків,

          2.Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Комекс Буд ЛТД”, м. Чернівці

про стягнення 235939,62 грн., -

встановила:

          У лютому 2007 року Акціонерний банк “Факторіал-Банк” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просить стягнути з першого відповідача суму заборгованості за генеральним договором факторингу № 12-Ф/06 від 30 травня 2006 року у розмірі 211468,97 грн., а також стягнути з першого та другого відповідачів солідарно суму заборгованості по контракту № 25 від 08 вересня 2005 року у розмірі 24442,45 грн. згідно з накладною № РН-00493 від 02 серпня 2006 року.

Рішенням господарського суду Харківської області ( суддя Черленяк М.І.)

від 23 квітня 2007року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Десса"  на користь Акціонерного банку "Факторіал-Банк"  211468,97 грн. заборгованості, 2114,69 грн. витрат по сплаті державного мита, 106,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; а також  стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Десса"   та з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Комекс-Буд ЛТД  на користь Акціонерного банку "Факторіал-Банк"  24442,45 грн. заборгованості, 244,42 грн. витрат по сплаті державного мита, 12,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Другий відповідач, ТОВ ВКФ “Комекс Буд ЛТД” з рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ТОВ  ВКФ “Комекс Буд ЛТД” на користь АБ “Факторіал-Банк” 24442,45 грн., як з солідарного боржника, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необгрунтованою. Посилається на те, що факт того, що перерахована сума є оплатою по контракту № 25 від 08 вересня 2005року не доведений, і тому одне лише зазначення у реквізитах накладної "попередня оплата" не може свідчити про те, що товар був оплачений; також посилається і на інші обставини викладені в відзиві на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення викладені у відзиві, просить апеляційний госопдарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ ВКФ “Комекс Буд ЛТД”, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник першого відповідача, ТОВ "Десса" у судове засідання не з‘явився, про причини  неявки належним чином суд не повідомив.

Представник другого відповідача, ТОВ ВКФ “Комекс Буд ЛТД”  апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі, просить рішення господарського суду Харківської області скасувати в частині стягнення з ТОВ  ВКФ “Комекс Буд ЛТД” на користь АБ “Факторіал-Банк” 24442,45 грн., як з солідарного боржника.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи  з наступного.  

            Як встановлено матеріалами справи, 30 травня 2006 року між Акціонерним банком “Факторіал-Банк”  та Товариством з обмеженою відповідальністю “Десса” був укладений генеральний договір факторингу № 12-Ф/06 (аркуші справи 23-39 том 1), згідно з яким перший відповідач зобов'язувався відступити позивачу відповідно до умов Генерального договору, право вимоги від дебіторів першого відповідача, грошових коштів, право на одержання яких належить йому на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до договорів із дебіторами, а позивач зобов'язувався придбати зазначені права вимоги грошових коштів від дебіторів першого відповідача.

Відповідно до пунктів 2.2. та 5.2.5. Генерального договору конкретна грошова вимога до дебітора першого відповідача вважається придбаною (відступленою першим відповідачем позивачу) з моменту підписання реєстру переданих документів по угоді. Згідно умов Генерального договору позивач не пізніше дня, наступного за днем підписання реєстру переданих документів по угоді, перераховує на поточний рахунок відповідача аванс у розмірі визначеному у цьому реєстрі. Плата за наданий аванс нараховується відповідно до тарифів визначених у додатку № 1 до Генерального договору.

У пункті 7 Генерального договору встановлено наступний порядок застосування норм інституту поруки: перший відповідач виступає поручителем перед позивачем по виконанню дебіторами першого відповідача зобов'язань по сплаті по угодах грошових коштів, право вимоги яких відступлено першим відповідачем позивачу відповідно до умов Генерального договору. Перший відповідач несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання дебіторами зобов'язань. Моментом з якого перший відповідач набуває статусу поручителя у відношенні виконання зобов'язань конкретним дебітором по конкретній угоді, є момент підписання реєстру переданих документів по угоді.

Згідно пункту 7.2 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання дебітором зобов'язань по оплаті грошових коштів по угоді, право вимоги по якій відступлено першим відповідачем позивачу, відповідач зобов'язаний протягом 2-х банківських днів з дня закінчення тридцятиденного строку, передбаченого пунктом 5.3.4. Генерального договору, сплатити позивачу заборгованість кредитора у повному обсязі і відшкодувати позивачу всі понесені ним збитки, пов'язані з невиконанням позивачем своїх зобов'язань.

01 червня 2006 року між тими ж сторонами було укладено Додаткову угоду №3/1 (Реєстр переданих документів по угоді) до Генерального договору (аркуш справи 42 том 1), відповідно до якого першим відповідачем було передано позивачу право вимоги грошових коштів, по угодам з дебіторами: фізичною особою - підприємцем Вітренко Н.В. у сумі 34513,34 грн., за договором № 4 від 03   січня 2006 року; ПП "Тімор" у сумі 58457,54 грн., за договором № 33 від 01 грудня 2004 року; фізичною особою - підприємцем Тимошевською В.В. у сумі 17459,57 грн., за договором № 5 від 03 січня 2006 року.

08 червня 2006 року між позивачем та першим відповідачем було укладено додаткову угоду № 3/3 (Реєстр переданих документів по угоді) до Генерального договору 9аркуш справи 50 том 1), відповідно до якого першим відповідачем було передано позивачу право вимоги грошових коштів, по угодам з дебіторами: фізичною особою - підприємцем Тимошевською В.В. у сумі 8385,85 грн., за договором № 5 від 03 січня 2006 року; фізичною особою - підприємцем Тимошевською В.В. у сумі 7892,57 грн., за договором № 5 від 03 січня 2006 року; ПП "Тімор" у сумі 31345,86 грн., за договором № 33 від 01 грудня 2004 року; ПП "Тімор" у сумі 26806,46 грн., за договором № 3 від 01 грудня 2004 року; ПП "Тімор" у сумі 25138,02 грн., за договором № 33 від 01 грудня 2004 року; ПП "Тімор" у сумі 25847,72 грн., за договором № 33 від 01 грудня 2004 року.

10 липня 2006 року між позивачем та першим відповідачем було укладено додаткову угоду № 3/4 (Реєстр переданих документів по угоді) до Генерального договору (аркуш справи 65 том 1), відповідно до якого першим відповідачем було передано позивачу право  вимоги грошових коштів, по угодам з дебіторами: фізичною особою - підприємцем Тимошевською В.В. у сумі 6189,22 грн., за договором № 5 від 03 січня 2006 року; ПП "Тімор" у сумі 31790,18 грн., за договором № 33 від 31 жовтня 2004 року.

11 серпня 2006 року між позивачем та першим відповідачем було укладено додаткову угоду № 3/6 (Реєстр переданих документів по угоді) до Генерального договору (аркуш справи 73 том 1), відповідно до якого першим відповідачем було передано позивачу право вимоги грошових коштів, по угодам з дебіторами: фізичною особою - підприємцем Тимошевською В.В. у сумі 25763,77 грн., за договором № 5 від 03 січня 2006 року; ТОВ ПКФ "Комекс-Буд" (другий відповідач у справі) у сумі 34917,79 грн., за контрактом № 25 від 08 вересня 2005 року.

15 серпня 2006 року між позивачем та першим відповідачем було укладено

додаткову угоду № 3/7 (Реєстр переданих документів по угоді) до Генерального

договору (аркуш справи 78 том 1), відповідно до якого першим відповідачем було передано позивачу право вимоги грошових коштів, по угодам з дебіторами: фізичною особою – підприємцем Тимошевським М.Д. у сумі 28901,33 грн., за договором № 6 від 03 січня 2006 року.

17 серпня 2006 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 3/8 (Реєстр переданих документів по угоді) до Генерального договору (аркуш справи 81 том 1), відповідно до якого першим відповідачем було передано позивачу право вимоги грошових коштів, по угодам з дебіторами: фізичною особою - підприємцем Тимошевським М.Д. у сумі 28901,33 грн., за договором № 6 від 03 січня 2006 року.

Згідно з умовами Генерального договору, усі перелічені дебітори були належним чином інформовані про те, що право вимоги вищезазначених грошових коштів по вказаним вище договорам переуступлене АБ "Факторіал-Банк", що підтверджується повідомленнями про зміну реквізитів оплати.

       Але за ініціативою першого відповідача увесь неоплачений товар, який було

відвантажено ФОП Вітренко Н.В. за договором № 4 від 03 січня 2006 року, ПП "Тімор" за договором № 33 від 01 грудня 2004 року; ФОП Тимошевською В.В. за договором № 5 від 03 січня 2006 року; ФОП Тимошевським М.Д. за договором № 6 від 03 січня 2006 року, було повернуто першому відповідачу, що підтверджується видатковими накладними про повернення товару.

Відповідно п. 3.2.8. Генерального договору у випадках повернення дебітором поставлених товарів, перший відповідач зобов'язаний протягом 2-х банківських днів перерахувати позивачу суму вартості повернутого товару. Також відповідно до пункту 3.2.12 Генерального договору перший відповідач, протягом двох банківських днів повинен повідомити позивача про повернення товару з зазначенням причини і дня повернення.

Проте, вказані умови Генерального договору були порушені та сплачений згідно з умовами Генерального договору аванс позивачу повернуто не було.

Судом першої інстанції було  також встановлено, що в порушення строків та умов контракту № 25 від 08 вересня 2005 року другий відповідач не оплатив в повному обсязі продукцію на суму 24442, 45 грн.,   згідно накладної №РН-00493 від 02 серпня 2006 року.

Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду, оскільки в суді апеляційної інстанції другим відповідачем були надані докази того, що він на виконання пункту 5.1 контракту здійснив 100 відсоткову передплату на підставі рахунку-фактури. Перший відповідач виставив другому відповідачу рахунку-фактури № СФ-0000203 від 24 жовтня2005 року та № СФ-0000204 від 26 жовтня 2005 року на загальну суму 265804,12 грн.

ТОВ ВКФ «Комекс Буд ЛТД»27 жовтня 2005 року перерахувало вказану суму як передоплату, що підтверджується платіжними дорученнями № 67 та № 2129 від 27 жовтня 2005 року.

Перший відповідач поставив другому відповідачу по накладній  № РН-0375 від 30 листопада 2005 року оговорений товар на суму 117775,99 грн. Друга поставка товару на суму 34917,79 грн. відбулася 02 серпня 2006 року, згідно видатковій накладній № РН-00493 від 02 серпня 2006 року.

У зв‘язку з тим, що товар, який отримав другий відповідач  по видатковій накладній № РН-00493 від 02 серпня 2006 року  був неякісний та не відповідав заявленому асортименту, 17 серпня 2006 року  він був повернутий першому відповідачу в повному обсязі, що підтверджується зворотною накладною від 17 серпня 2006 року.

Таким чином, перший відповідач не повідомив банк про факт відсутності у нього  заборгованості другого відповідача по видатковій накладній № РН-00493 від 02 серпня 2006 року.

Відповідно пункту 5.3.2. Генерального договору факторингу, клієнт зобов'язаний перерахувати банку плату за наданий фактором аванс з розрахунку 1 % річних. Станом на 19 жовтня 2006 року несплачена сума складає 9,22 грн. (за двома дебіторами).

Загальна сума заборгованості ТОВ "Десса" за Генеральним договором факторингу №12-Ф/06 від 30 травня 2006 року, згідно із розрахунком заборгованості становить 235911,42 грн., та складається з: заборгованості по постачанням на ПП "Тімор" у розмірі 122185,01 грн.; заборгованості по постачанням на ФОП Тимошевську В.В. у розмірі 28297,56 грн; заборгованості по постачанням на ФОП Тимошевського М.Д. у розмірі 35552,04 грн; заборгованості по постачанням на ТОВ ВКФ "Комекс -Буд ЛТД" у розмірі 24953,40 грн; заборгованості по постачанням на ФОП Вітренко Н.В. у розмірі 24925,88 грн.

Як свідчать матеріали справи, частину зобов'язань першого відповідача було погашено за рахунок заставлених за договором застави грошових коштів.

Таким чином, суд першої інстанції, дійшов правомірного висновку про   задоволення позовних вимог в частині стягнення з першого відповідача заборгованості у розмірі 211468,97грн. Але в частині стягнення  солідарно з відповідачів заборгованості в розмірі 24442,45 грн. колегія суддів погодитися не може, оскільки ця заборгованість належить першому відповідачу, так як товар був йому повернутий, і ця заборгованість повинна бути стягнута тільки з першого відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 2, 4 статті 104, статтями 105 Господарського  процесуального кодексу  України, судова колегія

постановила:

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Комекс Буд ЛТД” задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23 квітня 2007 року по справі № 11/36-07 скасувати частково.

Відмовити  в позові Акціонерному банку "Факторіал-Банк" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Комекс-Буд ЛТД"  24442,45 грн.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Десса" (61007, м. Харків, пр. Московський, 257, код 31253920, п/р 26008000048278. 980 в АБ "Факторіал-Банк", МФО 351715)  на користь Акціонерного банку "Факторіал-Банк" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 32, р/р 29094090913001 в АБ "Факторіал-Банк" м. Харкова, МФО 351715, код 14350784) - 24442,45 грн. заборгованості, 244,42 грн. витрат по сплаті державного мита, 12,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати накази.

В іншій частині рішення залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                       Істоміна О.А.  

                                 суддя                                                      Лащенко Л.Д.

                                суддя                                                      Карбань І.С.