Постанова

від 16.02.2022 по справі 357/11046/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/2551/2022

справа №357/11046/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Цукурова В.П.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу" Гузя Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речового права та припинення права оренди, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,-

встановив:

У вересні 2019 року ТОВ "Олійникова Слобода" звернулось до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, у якому просить:

1) визнати недійсним Договір оренди землі №б/н від 13 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:002:0036 площею 1,198 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:002:0037 площею 1,198 га;

2) скасувати рішення державного реєстратора КП "Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу" Гузя А.Г. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:002:0036 площею 1,198 га, індексний номер: 43023805 від 15 вересня 2018 року, 16:13:36 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:002:0036 площею 1,198 га, що виникло на підставі Договору оренди землі №б/н від 13 вересня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин";

3) скасувати рішення державного реєстратора КП "Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу" Гузя А.Г. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:002:0037 площею 1,198 га, індексний номер: 43023871 від 15 вересня 2018 року, 16:30:09 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:002:0037 площею 1,198 га, що виникло на підставі Договору оренди землі №б/н від 13 вересня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин";

4) витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:002:0036 площею 1,198 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

5) витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:002:0037 площею 1,198 га, розташовану на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

6) внести зміни до Договору оренди землі №б/н від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , та ТОВ "ім. Котовського", правонаступником якого є ТОВ "Олійникова Слобода", шляхом його викладення у відповідній редакції (наводиться в тексті позовної заяви).

Вимоги обґрунтовує тим, що 17 червня 2013 року між ТОВ "Ім. Котовського", перейменованого на ТОВ "Олійникова Слобода", та ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , укладено Договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3220484400:01:002:0026, загальною площею 2,3958 га, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Договір укладено на строк 10 років, після закінчення якого орендар має право скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк.

Право оренди згідно із цим договором зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 червня 2014 року.

12 вересня 2018 року ОСОБА_1 без згоди та подальшого повідомлення ТОВ "Олійникова Слобода" вчинена письмова заява про розподіл земельної ділянки.

13 вересня 2018 року на підставі цієї заяви державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м.Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийняті рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 3220484400:01:002:0026 та про реєстрацію земельних ділянок із кадастровими номерами 3220484400:01:002:0036 площею 1,198 га, 3220484400:01:002:0037 площею 1,198 га.

15 вересня 2018 року державним реєстратором КП "Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу" Гузем А.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності.

13 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" укладено договір оренди землі, предметом оренди якого є зазначені земельні ділянки та в цей же день проведено державну реєстрацію права оренди. При цьому, договір укладено за два дні до моменту, коли за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності.

ТОВ "Олійникова Слобода" зазначає, що всі ці події відбувались в період чинності Договору оренди землі від 17 червня 2013 року.

Щодо вимог про викладення договору в новій редакції зазначає, що у зв`язку із поділом земельної ділянки допускається зміна умов договору за згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. ТОВ "Олійникова Слобода" направило на адресу ОСОБА_1 пропозицію про внесення змін до договору, на яку останній не відреагував. Оскільки земельна ділянка поділена, їй присвоєно нові кадастрові номери, повернення попереднього технічно є неможливим, а істотною умовою договору є об`єкт оренди, тому і заявляє такі вимоги.

Одночасно в позовній заяві зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що складається із:

- судового збору за подання позову 9605 грн.;

- судового збору за подання заяви про забезпечення позову 960,50 грн.;

- витрати на правничу допомогу 26784,61 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Одночасно скасовані заходи забезпечення позову згідно із ухвалами від 03 жовтня 2019 року та стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "Олійникова Слобода" подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Не погоджується з висновками суду в тій частині, що земельна ділянка із кадастровим номером 3220484400:01:002:0026, відносно якої у ТОВ "Олійникова Слобода" існувало право оренди, не пов`язується із новоутвореними земельними ділянками, які є об`єктом спору, оскільки такі утворені із земельної ділянки, що має кадастровий номер 3220484400:01:002:0013, яку ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 .

На спростовування таких висновків вказує, що у справі містяться докази, які підтверджують ту обставину, що мова йдеться про одну й ту саму земельну ділянку. Так, у ТОВ "Олійникова Слобода" виникло право оренди земельної ділянки, що належала ОСОБА_2 згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії РЗ №284824 від 23 липня 2003 року. Під час передачі землі в оренду ТОВ "Олійникова Слобода" їй був присвоєний кадастровий номер 3220484400:01:002:0026. В процесі оформлення спадщини земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер 3220484400:01:002:0013. При цьому в складі спадщини була лише одна земельна ділянка, права на яку підтверджувались вказаним вище державним актом. Відповідно до даних публічної кадастрової карти земельні ділянки із цими кадастровими номерами накладаються одна на одну.

Також посилається на безпідставність висновків суду про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем у справі.

Одночасно в апеляційній скарзі зазначає, що крім судових витрат у першій інстанції, товариство також понесло витрати у зв`язку із апеляційним провадженням, що складаються з витрат по сплаті судового збору у сумі 14407,50 грн. та 19134,78 грн. витрат на правничу допомогу.

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Марценюк Л.А. подано відзив на апеляційну скаргу.

Посилається на те, що судом першої інстанції вірно установлено обставини про різні земельні ділянки, площа яких також є різною. У зв`язку із цим зазначає про відсутність порушеного права. Вважає, що скаржник змінює підстави позову в апеляційній скарзі.

Одночасно вказує про понесені судові витрати, що складаються з винагороди адвоката 7500 грн. та 5000 грн. гонорару успіху.

Представником ТОВ Агрокомплекс "Узин" - адвокатом Миколюком М.Б. подано відзив на апеляційну скаргу.

Посилається на відсутність порушеного права у позивача та законність висновків суду першої інстанції. Зазначає про фактичну зміну підстав позову в апеляційній скарзі.

Вказує, що заявлені позивачем судові витрати є завищеними, оскільки їх розмір фактично становитиме 30% ціни позову, при цьому позивачем подано 15 аналогічних за змістом позовних заяв. У зв`язку із цим просить зменшити розмір витрат до 500 грн.

Одночасно вказує про понесені судові витрати, що складаються з винагороди адвоката 5000 грн. та 5000 грн. гонорару успіху.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала.

Представники відповідачів Марцелюк Л.А. та Миколюк М.Д. проти доводів апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 успадкував іншу земельну ділянку, аніж та, що виступила об`єктом оренди ТОВ "Олійникова Слобода", оскільки кадастрові номери є різними.

В частині вимог до державного реєстратора суд першої інстанції з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі 367/2022/15-ц зазначив наступне:

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права, також, не є належним способом захисту прав позивача.

Також суд, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 вказав на те, що державний реєстратор Гузь А.Г. є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки вимоги мають заявлятися до особи, на чию користь зареєстровано право.

З матеріалів справи убачається, що 17 червня 2013 року між ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки, та ТОВ «Ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода», укладено договір оренди землі №б/н, відповідно до умов якого власник передав строком на 10 років в оренду земельну ділянку площею 2,3958 га, з кадастровим номером 3220484400:01:002:0026 (том 1 а.с.22-23).

Відповідно до змісту цього договору орендодавцю земельна ділянка належить на праві власності на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії РЗ №284824, що виданий 23 липня 2003 року. Площа земельної ділянки 2,3958 га.

Згідно даних витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20 травня 2014 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки за характеристиками та на підставі тих же відомостей, що зазначені у договорі оренди (том 1 а.с.28).

16 червня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 13804337, яким зареєстровано право оренди за ТОВ «Олійникова Слобода» (том 1 а.с.32 ).

Відповідно до даних свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 серпня 2015 року, ОСОБА_1 успадкував земельну ділянку площею 2,3960 га, з кадастровим номером 3220484400:01:002:0013, розташовану за адресою: Олійниково-Слобідська сільська рада, Білоцерківського району, Київської області для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва, що належала його померлому батьку - ОСОБА_2 (том 2 а.с. 115).

Відповідно до змісту вказаного Свідоцтва земельна ділянка спадкодавцю належала на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії РЗ №284824, що виданий 23 липня 2003 року Білоцерківською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 22 січня 2003 року №28.

Відповідно до даних Свідоцтва, таке видано Узинською міською державною нотаріальною конторою Київської області 11 серпня 2015 року та зареєстровано в реєстрі за №2495.

12 вересня 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки площею 2,3960 га з кадастровим номером 3220484400:01:002:0013. Нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі за №2367 (том 1 а.с. 38).

Відповідно до змісту заяви про розподіл земельної ділянки, земельна ділянка належить ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Узинською міською державною нотаріальною конторою Київської області 11 серпня 2015 року, за реєстровим №2495.

13 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 2,3960 га, з кадастровими номерами 3220484400:01:002:0036 та 3220484400:01:002:0037 ( том 1 а.с. 39-41).

Відповідно до змісту цього договору ОСОБА_1 земельні ділянки належать на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2495 від 11 серпня 2015 року та заяви від 12 вересня 2018 року №2367.

15 вересня 2018 року на підставі зазначеного договору державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузем А.Г. зареєстровано право оренди даних земельних ділянок за ТОВ «Агрокомплекс «Узин».

Згідно положень статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" унормовано, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" об`єкт оренди ідентифікується за такими ознаками : кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно установив, що предметом договору оренди землі №б/н від 17 червня 2013 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода», є земельна ділянку площею 2,3958 га, з кадастровим номером 3220484400:01:002:0026, проте ОСОБА_1 успадковано земельну ділянку площею 2,3960 га з кадастровим номером 3220484400:01:002:0013, тобто ідентифікуючи ознаки земельних ділянок є різними.

Доказів на підтвердження того, що земельна ділянка із кадастровим номером 3220484400:01:002:0026 по суті є земельною ділянкою із кадастровим номером 3220484400:01:002:0013 позивачем не надано.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в процесі оформлення спадщини земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер 3220484400:01:002:0013, відхиляються колегією суддів, оскільки є припущенням позивача, не підтверджено доказами, натомість цитованою вище статтею 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" унормовано, що зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Окрім того, не установлено фактів протиправних дій відповідача ОСОБА_1 , при цьому твердження скаржника в тій частині, що недобросовісна поведінка відповідача ОСОБА_1 полягала у присвоєнні нового кадастрового номеру земельній ділянці, апеляційним судом відхиляється, оскільки статтею 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" унормовано, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окрім того, судом апеляційної інстанції відмовлено в прийнятті як доказу листа від 26 липня 2021 року за № 29-10-0.331-8707,2-21 в.о. першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області з огляду на положення статті 367 ЦПК України, оскільки скаржником не доведено неможливість подання цього доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Щодо вимог до державного реєстратора, колегія суддів зазначає, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Отже, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, не може бути звернена до державного реєстратора, якого позивач визначив відповідачем. В цій частині висновки суду є правильними.

Доводи скаржника, що у цій справі позивач посилається на недотримання державним реєстратором своїх посадових обов`язків, які визначені у законі, під час проведення реєстраційної дії, відхиляються колегією суддів, оскільки не дають підстав для задоволення позовних вимог. Так, при зверненні до суду позивач вказує, що всупереч вимогам чинного законодавства поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:002:0026 було здійснено без погодження з позивачем як її орендарем. Проте 12 вересня 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки площею 2,3960 га з кадастровим номером 3220484400:01:002:0013, тобто земельної ділянки з іншим кадастровим номером.

Таким чином, не виключається можливості пред`явлення позовних вимог одночасно і до державного реєстратора, якщо позивач вважає його винним у порушення прав. Проте у цій справі позивачем не доведено протиправності дій державного реєстратора, які б привели до порушення прав позивача.

Отже колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу" Гузя Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речового права та припинення права оренди, внесення змін до договору оренди землі, оскільки відсутні докази порушення прав ( інтересу) позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

В цій частині підстав для скасування рішення суду не убачається, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовуються.

В частині вирішення позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ Агрокомплекс «Узин» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, апеляційний суд вказує на таке.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

У справі, що переглядається, позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ Агрокомплекс «Узин» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування, не є нерозривно пов`язаними з іншими вимогами у цій справі, які не є похідними від перших, тому за суб`єктним складом спірних правовідносин такі вимоги повинні розглядатися в господарському судочинстві.

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу (частина перша статті 377 ЦПК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1) частини першої статті 255 ЦПК України).

При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (частина друга статті 377 ЦПК України).

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №357/15284/18 від 24 листопада 2021 року.

Відтак рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" до ТОВ "Агрокомплекс "Узин" про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування слід скасувати, провадження в цій частині закрити, оскільки ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного, а мають розглядатися в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374,375, 377,381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" до ТОВ "Агрокомплекс "Узин" про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування скасувати та провадження в цій частині закрити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода", що розгляд позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" до ТОВ "Агрокомплекс "Узин" віднесено до юрисдикції господарського суду.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга па постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 серпня 2022 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова