Рішення

від 02.08.2022 по справі 910/2292/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2022Справа № 910/2292/22За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ТРЕЙД УКРАЇНА»

про стягнення 783 349, 38 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ТРЕЙД УКРАЇНА» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 783 349, 38 грн, з яких: 508 526, 09 грн пеня та 274 823, 29 грн штраф.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 549, 612, 837, 849, 875, 877 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за договором №427-20 про закупівлю робіт від 18.05.2020, у частині своєчасного виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

23.02.2022 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.04.2022 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін. В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що дана справа містить значну кількість доказових документів і при її розгляді може виникнути необхідність у додаткових поясненнях сторін, що може бути реалізовано шляхом дачі пояснень у судовому засіданні. Крім того, в зв`язку з введенням військового стану просить суд продовжити строк для надання документів на виконання ухвали суду від 11.04.2022 на строк 10 календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2022 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено, клопотання представника позивача про продовження строку для подання документів задоволено та продовжено позивачу строк для подачі до суду виписки банку про рух коштів між позивачем та відповідачем на 10 календарних днів.

05.05.2022 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла виписка банку про рух коштів між позивачем та відповідачем за період з 18.05.2020 по 11.04.2022 для долучення до матеріалів справи.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами статті 10 зазначеного Закону закріплено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 04060, місто Київ, вулиця Ольжича, будинок 27/22.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 11.04.2022 двічі направлялась судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на адресу відповідача, проте, конверти 02.05.2022 та 27.06.2022 повертались з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Інших адрес позивач суду не повідомив, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалою суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/2292/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому законодавцем не внесено змін до положень Господарського процесуального кодексу України щодо зміни/продовження строків розгляду спорів під час воєнного стану.

Суд відзначає, що дане рішення постановлено з перевищенням встановленого наведеною вище нормою строку, проте в розумний строк, оскільки суд очікував, що відповідач скористається наданим йому правом на подачу відзиву. При цьому судом враховану ту обставину, що вже тривалий час безпекова ситуація у м. Києві покращилась, відновлено рух громадського транспорту, запроваджено нову комендантську годину, яка триває з 23:00 год. до 05:00 год.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2020 між позивачем (надалі - замовник) та відповідачем (надалі - підрядник) укладено договір про закупівлю робіт № 427-20 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи зазначені в пункті 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3., 1.4. договору найменування робіт: роботи з встановлення технічного обліку електричної енергії на трансформаторних підстанціях (Лот 3) (ДК 016:2010 - 43.21.10-00.90) (далі - роботи). Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт - 660 точок обліку. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Підрядник виконує роботи відповідно до кошторисної документації, погодженого сторонами розрахунку договірної ціни (додаток 1 до договору) та будівельних норм й правил.

У пунктах 3.1. та 3.2. договору сторонами погоджено, що ціна цього договору становить: 3 271 705, 92 грн, крім того, ПДВ 20% - 654 341, 18 грн, разом з ПДВ 3 926 047, 10 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно п. 3.3. договору договірна ціна, яка застосовується при розрахунках за цим договором є твердою, та визначена згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (зі змінами та доповненнями). В результаті застосування твердої договірної ціни, розрахунки за договором здійснюються за фактично виконані обсяги робіт за твердими розцінками та нарахуваннями, передбаченими кошторисами та розрахунком договірної ціни. Вартість робіт у будь-якому випадку не може перевищувати суми, зазначеної в п. 3.1. цього договору.

Розрахунки проводяться шляхом перерахування на поточний рахунок підрядника авансу у розмірі 30% від суми договору з урахуванням ПДВ (додаток 1 до договору), який здійснюється у строк до 10 календарних днів з моменту підписання договору сумою: 1 177 814, 14 грн, у тому числі ПДВ 20% - 196 302, 36 грн (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору для розрахунків за виконані роботи підрядник до 20 числа звітного місяця передає замовнику акти КБ-2в та до 1 числа місяця, наступного за звітним, довідки КБ-3.

Пунктами 4.4., 4.5., 4.6. договору встановлено, що перерахування коштів за виконані роботи у відповідному місяці здійснюється замовником після підписання сторонами актів КБ-2в, довідки КБ-3 за звітний місяць у розмірі 80% від суми, зазначеної у довідці КБ-3, протягом 45 календарних днів від дня підписання замовником такої довідки КБ-3. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в порядку, визначеному ДСТУ б Д.1-1-1:2013 (зі змінами та доповненнями), із урахуванням обсягів виконаних робіт підрядником. Кошти у розмірі 20% від суми, зазначеної у довідці КБ-3 за звітний місяць, утримуються замовником під час оплати за виконані роботи у звітному місяці та перераховуються підряднику протягом 45 календарних днів після завершення всього комплексу робіт за договором та наданням замовнику всієї необхідної документації, що зазначена п. 5.12.8. договору.

Згідно п. 5.1. договору строк виконання робіт: 275 календарних днів.

У пункті 5.3. договору сторонами погоджено, що датою початку виконання робіт є дата укладання цього договору.

Відповідно до п. п. 5.4., 5.5 договору виконання робіт може бути призупинено або подовжено зі зміною строків виконання робіт у наступних випадках: форс-мажорні обставини, поява нових чи додаткових робіт за ініціативою замовника. Рішення про зміну строків оформлюється сторонами шляхом підписання додаткових угод.

Сторони в пункті 6.3.1. договору погодили, що підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

У разі порушення термінів виконання робіт за цим договором підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника неустойку в розмірі 0,1% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% загальної вартості цього договору (п. 7.3. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 березня 2021 року включно, а в частині проведення розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного завершення (п. 10.1. договору).

05.06.2020 на виконання вимог договору позивачем перераховано відповідачу авансовий платіж в сумі 1 177 814, 14 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1587293 від 05.06.2020.

Як указує позивач, відповідач роботи виконав частково на суму 2 321 863, 85 грн, на підтвердження чого надав суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати формою КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

Разом з тим відповідно до наявних в матеріалах справи копій актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та довідок про вартість будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за вересень 2020 року та грудень 2020 року, які підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень (т. 1 а. с. 39 - 254, т. 2 а. с. 1 - 266, т. 3 а. с. 1 - 282) вартість виконаних робіт склала 1 989 853, 64 грн.

20.01.2021 позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 1 144 049, 73 грн за виконані роботи, що підтверджується платіжним дорученням № 1895220 від 20.01.2021.

Як зазначає позивач 01.03.2021 ним на адресу відповідача направлено вимогу про стягнення штрафу та пені за № 1/08/6077 нарахованих на підставі п. 7.3. договору через порушення термінів виконання робіт, однак доказів такого направлення матеріали справи не містять.

26.05.2021 позивач направив відповідачу вимогу за № 4/05/16012 у якій вказано, що станом на 24.05.2021 роботи повністю не виконані, а також, що при проведені перевірки 14.04.2021 комісією за участю відповідача виявлено ряд зауважень, тому просив останнього в 30-ти денний строк з моменту звернення усунути всі зауваження щодо виконаних робіт.

У відповідь на вказану вище вимогу 14.06.2021 на адресу позивача надійшов лист за № 06/2021 від 07.06.2021, у якому відповідач просив продовжити термін договору для усунення зауважень виявлених під час перевірки та гарантував виконати роботи протягом 30 календарних дні.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором, у частині повного та своєчасного виконання робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 508 526, 09 грн пені за період 17.02.2021 по 30.12.2021 та 7 % штрафу в сумі 274 823, 29 грн

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як слідує з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору перераховано відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 2 321 863, 87 грн, що підтверджується платіжними дорученням № 1587293 від 05.06.2020 та № 1895220 від 20.01.2021 відповідно.

У пункті 5.3. договору сторонами погоджено, що датою початку виконання робіт є дата укладання цього договору. Пунктом 5.1. договору встановлено, що строк виконання робіт: 275 календарних днів.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи, що відповідно до п. 5.3. договору сторонами погоджено, що датою початку виконання робіт є дата укладання договору, тобто - 18.05.2020, а згідно до п. 5.1. договору строк виконання робіт - 275 календарних днів, тому роботи мали бути виконанні відповідачем в строк до 17.02.2021.

Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та довідками про вартість будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за вересень 2020 року та грудень 2020 року, які підписані сторонами та скріпленими їх печатками без зауважень, підрядником (відповідачем) виконано роботи частково на загальну суму 1 989 853, 64грн.

Сторони в пункті 6.3.1. договору погодили, що відповідач зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

У разі порушення термінів виконання робіт за цим договором відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача неустойку в розмірі 0,1% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% загальної вартості цього договору (п. 7.3. договору).

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів виконання повного обсягу робіт.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України).

За змістом наведених норм можна зробити висновок про те, що особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконаним. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, обмежується правила ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано (з урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів), і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем у сумі 508 526, 09 грн за період з 17.02.2021 по 30.12.2021, суд зазначає, що він виконаний невірно, так як останнім невірно визначено строк до якого мають бути виконані роботи - 16.02.2021, тоді як вірним є 17.02.2021, у результаті чого не вірно визначено період нарахування пені та не враховано шестимісячний строк нарахування пені передбачений ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач зазначає, що відповідачем роботи виконано частково на загальну суму 2 321 863, 85 грн, а тому невиконаними залишились роботи на суму 1 604 183, 25 грн (3 926 047, 10 грн (ціна договору) - 2 321 863, 85 грн).

Тому судом здійснено власний розрахунок пені за порушення термінів виконання робіт враховуючи положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за загальний період з 18.02.2021 по 18.08.2021, при цьому обмежуючись сумою визначеною позивачем, а саме наступним чином:

Сума не виконаних робіт (грн)Період нарахування пеніРозмір пеніКількість днівПеня (грн)1 604 183, 2518.02.2021 - 18.08.20210,1 %182291 961, 35За розрахунком суду розмір пені за період з 18.02.2020 по 18.08.2021 складає 291 961, 35 грн, а тому вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, в розмірі визначеному судом.

Також перевіривши здійснений позивачем розрахунок 7% штрафу в розмірі 274 823, 29 грн (3 926 047, 10 * 7%), суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 291 961, 35 грн пені та 274 823, 29 грн штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім цього, відповідно до платіжного доручення N 2343935 позивачем 23.12.2021 сплачено 12 135, 24 грн судового збору за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва. Згідно з випискою ці кошти були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України.

Суд зазначає, що ціна позову становить 783 349, 38 грн, а тому позивачу належало сплатити 11 750, 24 грн судового збору, отже, позивачем було переплачено 385, 00 грн судового збору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Суд роз`яснює позивачу, що він у праві звернутися до суду з заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 385, 00 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ТРЕЙД УКРАЇНА» (04060, місто Київ, вулиця Ольжича, будинок 27/22, ідентифікаційний код 40397347) на користь Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011) 291 961 (двісті дев`яносто одну тисячу дев`ятсот шістдесят одну) грн 35 коп. пені, 274 823 (двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять три) грн 29 коп. штрафу та 8 501 (вісім тисяч п`ятсот одну) грн 77 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань