Ухвала

від 28.07.2022 по справі 461/3787/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3787/22

Провадження № 2/461/1095/22

У Х В А Л А

29.07.2022 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є. отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест Стиль» (код ЄДРПОУ 35145435, адреса: м.Львів, вул.Шевченка, буд.322 кв.42) про виселення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест Стиль», в якому просить:

1) виселити відповідача з гаражу за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) виселити відповідача з нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що таку слід залишити без руху, виходячи із наступного.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позовної заяви позивачем не був сплачений судовий збір з посиланням на ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн.

Таким чином, за дві позовні вимоги немайнового характеру, про виселення з гаражу за адресою: АДРЕСА_2 та про виселення з нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 1984,80 грн. (992,40 грн.*2).

Разом з тим, документів, що підтверджують сплату судового збору у вказаній сумі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивач не надав.

Клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, оскільки у нього важке матеріальне становище, суд вважає таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Проте, Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).

Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв`язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"" № 12-рп/2013 від 28.11.2013 року, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору. Вимога про помірність судового збору означає, перш за все, те, що майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, закон має встановлювати можливості щодо скорочення або скасування судових витрат.

Позивач просить звільнити його від сплату судового збору, проте не надає жодного доказу, який би свідчив про його майновий стан та не вказує обґрунтовані підстави, з якими чинне законодавство пов`язує звільнення від сплати судових витрат. Крім цього, зі змісту позовної заяви вбачається, що останній має у власності майно (гараж та нежитлову будівлю), тому клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відтак, при зверненні до суду із вказаним позовом позивач має сплатити судовий збір відповідно до ставок встановлених Законом України «Про судовий збір», а саме в розмірі 1984,80 грн.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу 10-ти строк для усунення зазначених недоліків.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест Стиль» (код ЄДРПОУ 35145435, адреса: м.Львів, вул.Шевченка, буд.322 кв.42) про виселення - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- подати до суду докази сплати судового збору у сумі 1984,80 грн.

Роз`яснити позивачу, що в Галицькому районному суді м. Львова діють наступні реквізити для оплати судового збору: Отримувач ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN) UA898999980313171206000013952; Код банку отримувача (МФО) - 899998 ; Код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу судовий збір за позовом (ПІП).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя В.Є. Радченко