Рішення

від 27.07.2022 по справі 392/569/22

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/569/22

Провадження № 2/392/419/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді Кратка Д.М., із участю секретаря судового засідання Чабаненка Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з даним позовом до відповідача Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачів ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,2557 га, розташована на території колишньої Маловисківської міської ради, Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер № 3523100000:02:000:0167 відповідно до Державного акту на право приватної власності серії КР № 038360.

При житті на випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не залишив.

З метою оформлення спадкових прав, позивачі звернулись до Маловисківської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з`ясувалось, що позивачами, як спадкоємцями першої черги, пропущено встановлений законом шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини, а також вони не проживали та не були зареєстровані разом зі спадкодавцем за однією адресою на день смерті.

В обґрунтування поважності пропущення строку для подання заяви позивачами зазначено, що позивачі проживають в м. Київ, ОСОБА_2 працює в ТОВ «АТБ-Маркет» на посаді молодшого приймальника товарів з 17.08.2017 року по теперішній час. ОСОБА_1 працює в ТОВ «АТБ-Маркет» на посаді молодшого приймальника товарів з 21.12.2020 року по теперішній час. Враховуючи далеку відстань, складний та насичений графік роботи та карантинні обмеження позивачі були позбавлені можливості звернутись до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, ще однією обставиною, яка вплинула на своєчасність звернення до нотаріальної контори стало введення воєнного стану в Україні.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду від 21.06.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з викликом учасників справи

Ухвалою суду від 14.07.2022 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, крім того, витребувано від Маловисківської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Представник позивачів, адвокат Жеребенко О.В. в судове засідання не з`явилася подала заяву, про розгляд справи без її участі та участі позивачів, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, від міського голови Гульдаса Ю.Л. подано заяву, про розгляд справи у відсутність представника міської ради, позов визнає.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку, що цивільний позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Стаття 15ЦКУкраїни закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в той час як стаття 16ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, є визнання права.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19.11.2020 року Маловисківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21.01.1968 року Мала-Виска райбюро ЗАГС Кіровоградської області, народився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками в свідоцтві про народження зазначені: батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 (а.с 16).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12.08.1973 року Маловисківським райбюро ЗАГС Кіровоградської області, народився ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками в свідоцтві про народження зазначені: батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 (а.с 17).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 9.02.1978 року Маловисківським райвідділом ЗАГС Кіровоградської області, народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками в свідоцтві про народження зазначені: батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 (а.с 18).

Тобто позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братами померлого ОСОБА_3 .

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР № 038360 виданого Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 2.08.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 75, ОСОБА_3 є власником, земельної ділянки площею 2,2557 га, що розташована на території Маловисківської міської ради, Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.9).

Відповідно до довідки виданої Маловисківською міською радою від 25.05.2022 року № 1092, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований та проживав за адресою : АДРЕСА_1 .10.1995 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті був зареєстрований та проживав один. Довідка видана для пред`явлення по місцю вимоги (а.с. 11).

Згідно копії спадкової справи Маловисківської районної державної нотаріальної контори № 169/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , вбачається, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормами ст.1272ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст.1272ЦК України якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум ВСУ в абз.6 п.24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією ВСУ від 04.11.2015 р. (справа №6-1486цс15), відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 17.03.2021 року у справі № 308/4272/19 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. У житі державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. при розгляді справи №681/203/17-ц.

Відповідно до ст.6Європейської конвенціїз правлюдини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст.17ЗУ «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 р. зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Відповідно до постанови від 23.05.2022 року № 411/02-31 державного нотаріуса Маловисківської районної державної нотаріальної контори, встановлено, що заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 надійшла після спливу шестимісячного строку, а також відсутнє проживання та реєстрація разом зі спадкодавцем за однією адресою на день смерті (а.с.10).

Отже, правила частини третьої статті 1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, він не скористався правом на прийняття спадщини через поважні причини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Карантинні обмеження, які були встановлені з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, складний та насичений графік роботи позивачів а також введений у країні воєнний стан, суд вважає поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд вважає причини пропуску позивачами строку на прийняття спадщини поважними, оскільки останні є спадкоємцями, які не реалізували належне їм право на прийняття спадщини внаслідок зазначених обставин, пропустивши визначений законом строк через наявність об`єктивних, істотних труднощів для спадкоємців на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Отже факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення спадкоємця від спадкування.

Тому суд прийшов до висновку про необхідність забезпечення права позивачів на спадкування, враховуючи відсутність при цьому порушень прав третіх осіб чи інтересів держави та враховуючи встановлені обставини, які свідчать про наявність поважних причин на час завершення строку прийняття спадщини, тому суд вважає за доцільне встановити позивачам додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяць з моменту набрання рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , терміном три місяць з моменту вступу рішення у законну силу.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , терміном три місяць з моменту вступу рішення у законну силу.

Судові витрати залишити фактично понесеним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його складення до Кропивницького апеляційного суду.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Маловисківська міська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, ЄДРПОУ: 04055373, місцезнаходження: вул. Спортивна, 6, м. Мала Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область.

Суддя Д.М.Кратко