Постанова

від 01.08.2022 по справі 922/3899/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року м. Харків Справа №922/3899/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Стойки В.В.,

учасники провадження у справі не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія «Торгівельна мережа №1» (вх.№148Х від 17.01.2022) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 (м. Харків, суддя Жельне С.Ч., повний текст складено 30.12.2021) у справі №922/3899/21,

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Приватного підприємства «Компанія «Торгівельна мережа № 1», м. Лозова, Харківська обл.,

про стягнення коштів 353320,54 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Компанія «Торгівельна мережа № 1» безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 353 320,54 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності м.Харкова, площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по просп. Московському, 259 у м.Харкові у період з 01.07.2019 по 31.08.2021 на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Харківської області віл 22.12.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Компанія «Торгівельна мережа №1» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати 329206,65 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по просп. Московському, 259 у м. Харкові у період з 01.07.2019 по 31.08.2021. У решті позову відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства «Компанія «Торгівельна мережа №1» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 4938,11 грн.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 у справі №922/3899/21 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення відповідно до якого відмовити в позові повністю; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не врахував того, що відповідач є володільцем лише окремих приміщень у будівлі, а не власником будівлі/споруди в цілому та не може використовувати земельну ділянку у той спосіб, про який зазначав позивач; позивачем при зверненні до суду не надано інформації чи розроблявся відповідний договір оренди землі, чи визначалися необхідні істотні умови, чи надавався такий проект до розгляду сторін. Також апелянт стверджує, що розрахунок позивача є невірним та не відповідає дійсності, однак даний факт не був врахований судом першої інстанції. Зокрема, апелянт посилається на наступне: у наданих позивачем документах застосовуються складові Км2 (2,69) та Км3 (1,5), які не передбачені затвердженою формулою, а отже залишається незрозумілим суть застосованих цифрових показників; необґрунтоване застосування величини Кф у розмірі 0,7; в позовних матеріалах міститься інформація про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки лише за 2019,2021 роки, однак, що стало основою для розрахунку за 2020 року не відомо, оскільки нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за цей період позивачем не запитувалась та не здійснювалась.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3899/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

20.01.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли всі матеріали справи №922/3899/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу №922/3899/21 до розгляду на 03.03.2022.

Від Харківської міської ради надійшов відзив (вх.№2179 від 21.02.2022), в якому просить рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 у справі №922/3899/21 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає, що використання земельної ділянки площею 0,1924 га підтверджується наявними у справі матеріалами, нормами права відповідно до яких нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою на якій воно знаходиться та судовою практику Верховного Суду (справа №922/2417/19, постанова від 02.06.2020).; встановлення Кф 0,7 відповідає коду ЦВПЗ 03.15, а тому був вірно зазначений у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки; Км2 та Км3 визначаються автоматично програмою «Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова» та за формулами, які розроблені Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру; чинне законодавство України не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2022, у зв`язку з відпусткою судді Сгари Е.В. для розгляду справи №922/3899/21 визначено наступний склад колегії суддів: суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану. Всі призначені у приміщенні Східного апеляційного господарського суду судові засіданні були перенесені. Враховуючи приписи ст.3 Конституції України з міркувань безпеки доступ та відвідування співробітниками будівлі Східного апеляційного господарського суду обмежено, що обмежило й доступ до певних матеріалів справ та зумовило неможливість своєчасного вирішення питання щодо поданої апеляційної скарги та проведення призначеного судового засідання (яке фактично не відбулось).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи №922/3899/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю учасників судового процесу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 призначено справу №922/3899/21 до розгляду на 02.08.2022 об 11:20 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. №132.; повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи; роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату; запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд; явку представників учасників справи визнано необов`язковою; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875.

Від учасників справи з 24.02.2022 жодних заяв, клопотань стосовно розгляду справи не надходило.

Ураховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, доводи незгоди із судовим рішення викладені в апеляційній скарзі, доводи стосовно заперечень на скаргу викладені у відзиві, зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги та на те, що участь учасників у судовому засіданні не була визнана обов`язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано сторонами, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.09.2021 №275193704 право власності на нежитлові приміщення №1, 7-13 першого поверху загальною площею 1256,7 кв.м., №2-6 першого поверху площею 81,8 кв.м. та приміщення антресолі №14-18 площею 77,0 кв.м у нежитловій будівлі літ. «У-1» по просп. Московському, 259 у м.Харкові з 19.03.2018 зареєстроване за ПП «Компанія «Торгівельна мережа №1» на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2012 №2016 та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 05.03.2018 №181628863101.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 22.04.2021 №НВ-0006702062021 земельна ділянка по просп. Московському, 259 у м.Харкові з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 сформована як об`єкт цивільних прав 04.02.2005; площа земельної ділянки 0,1924 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код ЦВПЗ - 03.15); вид використання - для експлуатації та обслуговування овочесховища.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.09.2021 №276482909 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 перебуває у комунальній власності з 03.11.2014.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.09.2021 № 276482909 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 площею 0,1924 га по просп. Московському, 259 у м. Харкові перебувала в оренді ТОВ «Компанія НС» на підставі договору оренди землі від 26.11.2004 №85114/04, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ «Компанія НС».

Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.09.2021 № 276482909 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 площею 0,1924 га по просп. Московському, 259 у м.Харкові припинено 24.07.2017 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2017 у справі №922/1545/17.

Також встановлено, що на будь-які інші земельні ділянки по просп. Московському, 259 у м. Харкові не обліковується ані право оренди, ані право власності, що підтверджується вищенаведеною інформацією Департаменту земельних відносин, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ураховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по просп. Московському, 259 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

В матеріалах справи міститься Акт обстеження земельної ділянки за адресою:м. Харків, просп. Московський, 259 (кадастровий номер 6310138500:06:003:0507) від 05.08.2021, яким на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.04.2021 року № НВ-0006702062021 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по просп. Московському, 259 у м.Харкові використовується ПП «Компанія «Торгівельна мережа №1» для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «У-1» без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.

За твердженнями позивача, у період з 01.07.2019 по 31.08.2021 земельна ділянка використовувалась без реєстрації речового права на неї та за відсутності правовстановлюючих документів, а відповідач за період з 01.07.2019 по 31.08.2021 не сплачував за користування земельною ділянкою по просп. Московському, 259 у м.Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати. У зв`язку із чим, позивачем було здійснено розрахунки розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Московському, 259 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:06:003:0507) від 02.05.2019 № 786/0/45-19 та від 26.04.2021 №1993 у загальному розмірі 353 320,54 грн.

Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача з відповідним позовом до суду. При цьому позовні вимоги Харківської міської ради обґрунтовано наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції встановив, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Суд встановив, що позивачем при здійснені розрахунку розміру безпідставно збережених коштів не було враховано сплаченого відповідачем земельного податку на суму 24113,89 грн. (64303,76 - 40 189,87= 24113,89 грн.), а отже безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 329 206 грн. 65 коп.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виходячи зі змісту зазначених статей, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Матеріали справи не містять доказів переходу права власності чи права користування відповідачу на земельну ділянку, на якій вони розміщені, відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України.

Таким чином, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна нежитлових приміщень №1, 7-13 першого поверху загальною площею 1256,7 кв.м., №2-6 першого поверху площею 81,8 кв.м. та приміщення антресолі №14-18 площею 77,0 кв.м у нежитловій будівлі літ. «У-1» по просп. Московському, 259 у м. Харкові. Також, судом встановлено, що ці будівлі розташовані на земельній ділянці площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507.

Матеріали справи, разом з тим, не містять доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою за спірний період.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник чи орендар земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Втім, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Колегія суддів зазначає, що відновлення порушених прав ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Аналогічна правова позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в постанові від 20.11.2018 по справі №922/3412/17.

Аргументи апелянта про те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач здійснював фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 6310138500:06:003:0507, площею 0,1924 га, не приймаються, з огляду на таке.

За змістом ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Вказані обставини, з урахуванням положень ст.77 ГПК України повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17, де, зокрема, вказано на те, що позивачем мають бути надані докази існування протягом вказаного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Стягнення коштів можливе лише за використання земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, у якої визначені межі, площа та конфігурація.

Судом встановлено, що відповідач є власником нежитлових будівель, що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6310138500:06:003:0507.

Як встановлювалось судами та не заперечувалось сторонами, земельна ділянка площею 0,1924 га, кадастровий номер 6310138500:06:003:0507, розташована по просп. Московському, 259 у м. Харкові сформована як об`єкт цивільних прав з 04.02.2005.

Ураховуючи, що на сформованій ділянці, як на об`єкті цивільного права, розташований об`єкт нерухомого майна, належний відповідачу, стверджувати про зайняття ним лише частини вказаної земельної ділянки неможливо, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка, як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Отже, для визначення розміру безпідставно збережених коштів слід враховувати площу всієї земельної ділянки, а не визначати іншу площу, як помилково стверджує відповідач.

Такий висновок кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.07.2019 справа №922/535/18 та постанові від 14.02.2019 справа №922/1019/18.

Враховуючи положення ст. 79-1 Земельного кодексу України та ст.ст. 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», а також наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що позивачем не доведено розміру земельної ділянки, за який міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апелянт, стверджуючи те, що судом першої інстанції не досліджено питання фактичного використання земельної ділянки в заявленому розмірі (0,1924 га), натомість жодних доказів стосовно використання земельної ділянки в іншому розмірі не надає. Відповідне свідчить про недоведеність зазначених обставин в силу положень ч.1 ст.74 ГПК України.

Крім того, колегія суддів враховує те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19 з ПП «Компанія Торгівельна мережа №1» стягнуто на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 196 542,24 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по просп. Московському, 259 у м.Харкові у розмірі 0,1924 га за період з 01.08.2017 по 30.06.2019. Вказане рішення залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2022, яка набрала законної сили з дня її прийняття, є чинною та в касаційному порядку не скасована.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що площа земельної ділянки у розмірі 0,1924 га є достеменно встановленою, у зв`язку з чим відсутність укладеного у спірний період договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, в результаті чого відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати за заявлений позивачем період (з 01.07.2019 по 31.08.2021).

Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні.

Так само відсутні правові підстави й для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

А отже, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача.

Що стосується посилання апелянта на відсутність розробленого договору оренди землі, визначення необхідних істотних умов такого договору, а також про те, що проект такого договору не виносився на розгляд сторін, колегія суддів зазначає наступне.

У справі, яка розглядається, позивач звернувся із позовом не на підставі ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу, ст. 1166 Цивільного кодексу України (що зумовлює необхідність дослідження судом обставин наявності або відсутності елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, щодо невиконання сторонами господарських зобов`язань, які виникли на підставі договору), а в порядку ст.ст. 1212 1214 ЦК України, посилаючись на те, що відповідач набув майно (грошові кошти) або зберіг його у себе за рахунок міської ради (потерпілого) без достатньої правової підстави, тому він зобов`язаний повернути потерпілому це майно.

Стосовно розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком №489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

Пунктом 162 Порядку №1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Відповідні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

Колегія суддів враховує, що матеріали справи містять витяги із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 02.05.2019 №786/0/45-19 та від 26.04.2021 №1993 (а.с.37-38), виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа земельної ділянки складає 0,1924 га.

При цьому, враховуючи відсутність законодавчо визначеної необхідності обов`язкового надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду та беручи до уваги, що відповідний витяг формується в режимі реального часу без можливості формування на дату яка вже минула, заперечення відповідача є безпідставними.

Крім того, рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Відповідно до п.2 цього рішення нормативно грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020. Отже, колегія суддів не вбачає порушення при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів за 2020 рік на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за 2021 рік.

Щодо застосування складових Км2 (2,69) та Км3 (1,5), які, за твердженням апелянта, не передбачені формулою визначення нормативної грошової оцінки землі, закріпленої Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку №489 нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.

Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів:

Цн = В х Нп/Нк х Кф х Км

де

Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку, коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою:

Км = Км1 х Км2 х Км3,

де:

Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Разом з тим, рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018», яке знаходиться у загальному доступі, затверджено нові описи меж економіко-планувальних зон м. Харкова; значення зональних коефіцієнтів Км2 в межах економіко-планувальних зон. Так, економіко-планувальна зона 8505 має коефіцієнт Км2 у розмірі 2,69.

Стосовно коефіцієнту Км3 у розмірі 1,5, то вказаний показник є сукупним, з урахуванням окремо взятих локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки. Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки зафіксовані у зазначеному вище рішенні.

А відтак, судова колегія визнає безпідставними доводи відповідача про те, що складові Км2 та Км3 не передбачені формулою визначення нормативної грошової оцінки (Цн = В х Нп/Нк х Кф х Км), оскільки такі коефіцієнти (Км2 та Км3) чітко визначені та закріплені рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19, яке є чинним та обов`язковим до виконання, та вони є саме складовою частиною показника Км, що визначено в положеннях Порядку №489.

Стосовно застосування величини Кф у розмірі 0,7, колегія суддів зазначає наступне.

Вказана величина зафіксована у Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів№489, Додатку 1 «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)». Зокрема, для земель із цільовим призначенням 03.15. для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (відповідне цільове призначення земельної ділянки зафіксовано у Витязі з Державного земельного кадастру від 22.04.2021 на спірну земельну ділянку) використовується Кф 0,7.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Також, колегією суддів перевірено, що за період до звернення позивача з вказаним позовом до суду відповідачем було сплачено земельний податок на загальну суму 64 303,76 грн. Таким чином, позивачем при здійснені розрахунку розміру безпідставно збережених коштів не було враховано сплаченого відповідачем земельного податку на суму 24113,89 грн. (64303,76 - 40 189,87= 24113,89 грн.), у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив позов на суму 329 206,65 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного провадження відповідачем не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмові в позові.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст. 273 ГПК апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Законом України №2263 від 22.05.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.248 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія «Торгівельна мережа №1» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 у справі №922/3899/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04.08.2022.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян