Рішення

від 03.08.2022 по справі 904/1465/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2022м. ДніпроСправа № 904/1465/22за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Анмарін", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт", м. Дніпро

про стягнення 60 893,42грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Анмарін" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" заборгованості у розмірі 57 431,83 грн. та пені у розмірі 3 461,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №10/12/21 від 10 грудня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. На підставі пункту 8.3 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 3 461,59грн. за загальний період з 22.01.2022 по 11.05.2022.

Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2184,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та просить обмежити нарахування пені по 23.02.2022 включно; не стягувати пеню, нараховану після введення в Україні військового стану та настання форс-мажорних обставин (з 24.02.2022).

Таке клопотання мотивовано тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено військовий стан в Україні. Торгово-промислова палата України листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб"єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов"язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили). "Форс-мажор" не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за договором. Він відкладає виконання такого зобов`язання на термін дії "Форс-мажор" та звільняє сторони від відповідальності (сплати штрафних санкцій) на цей період.

Керуючись ч 5 ст. 129 ГПК України відповідач просить не стягувати витрати на

професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2022 справу №904/1465/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Анмарін" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" (покупець) укладено договір № 10/12/21, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію, перераховану в Специфікаціях, що є його невід`ємною частиною на умовах, викладених в цьому договорі.

Постачальник поставляє товар покупцеві поетапно, узгодженими сторонами партіями (п.2.1. договору).

Разом з товаром постачальник передає покупцеві видаткову накладну, рахунок-фактуру, сертифікат якості або паспорт, товарно-транспортну накладну (п.2.2. договору).

Ціна товару, що поставляється за цим договором, встановлюється на момент підписання договору і не підлягає зміні в односторонньому порядку (п.3.1. договору).

Згідно п.3.3. договору, загальна сума договору складає 960000,00грн з ПДВ.

22.12.2021 сторонами підписана Специфікація № 2 до договору № 10/12/21 від 10.12.2021 на поставку товару, в якій умови оплати визначені як відстрочення платежу 10 календарних днів з дати поставки.

Умови поставки: EXW склад постачальника м. Дніпро, вул. Малиновського, б.98а (а.с.18).

Відповідно до п.8.3. договору за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Термін дії договору з моменту підписання і до 31.12.2023. Якщо жодна із сторін не заявила про розірвання цього договору, він пролонгований на наступний рік (п.11.1 договору).

Товар був поставлений відповідно до видаткової накладної №6 від 10.01.2022 на суму 57431,83грн (а.с.9). Поставка товару не заперечується відповідачем.

Строк оплати за поставлений товар настає 20.01.2022.

Свої зобов`язання за договором щодо оплати поставленої продукції відповідач не виконав, заборгованість складає 57431,83грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 57431,83грн, пеню у розмірі 3 461,59грн. за загальний період з 22.01.2022 по 11.05.2022, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування є встановлення обставин, які пов`язані з виконанням сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань в частині поставки й оплати товару, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Специфікацією № 2 від 22.12.2021 до договору № 10/12/21 від 10.12.2021 передбачено оплата поставленого товару на умовах відстрочення платежу 10 календарних днів з дати поставки.

Товар покупцем отримано 10 січня 2022 року, тож строк оплати за поставлений товар настав 20.01.2022.

Таким чином, прострочка виконання зобов`язання настає з 21.01.2022, відповідач вважається таким, що прострочив свої зобов`язання з оплати товару.

В установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Доказів оплати вартості поставленого товару у сумі 57431,83грн. станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає повністю.

Статтею 191 ГПК України установлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, суд приймає визнання позову в частині суми основного боргу 57431,83грн., оскільки дії відповідача не суперечать інтересам підприємства, яке він представляє.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 57431,83грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 3461,59грн. за період прострочки з 22.01.2022 по 11.05.2022.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 Господарського кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що сума пені розрахована позивачем на суму боргу, визначену у національній валюті України з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, а також з дотримання вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

З урахуванням викладеного, позовні вимоги заявлені правомірно та підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 60893,42грн, з яких сума основного боргу 57431,83грн та пеня у сумі 3461,59грн.

Щодо звільнення Відповідача від відповідальності за період з 24.02.2022, то відсутність коштів на рахунках підприємства Відповідача, не може бути достатньою підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, оскільки, відповідно до чинного законодавства, підприємницька діяльність ведеться на свій страх і ризик.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Сторони домовились, що сторона, у якої виникли форс-мажорні обставини, зобов`язана в триденний термін сповістити про це іншу сторону. Якщо зазначені обставини продовжуються більше 6 місяців, то кожна сторона має право на анулювання всього договору або його частини. У цьому випадку жодна із сторін не має права вимагати від іншої сторони відшкодування своїх збитків (п.9.2. договору).

Доказом виникнення вищевказаних обставин ї їх тривалості є висновок ТПП України (п.9.1. договору).

Так, листом від 28.02.2022 Торгово-Промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, однак, відповідач в порушення п. 9.2. Договору, не додержуючись строків (у триденний термін з моменту настання обставин непереборної сили), звернувся до позивача лише 17.05.2022 (лист № 70/228).

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2481,00грн

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Анмарін" до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення 60 893,42грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" (49051, м. Дніпро, вул. А.Оцупа, буд.4, ідентифікаційний код 05509858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Анмарін" (49000, м. Дніпро, вул. Тополина, буд.17/19, кв.1, ідентифікаційний код 42029074) заборгованість за договором поставки № 10/12/21 від 10.12.2021 у розмірі 57431,83грн, пеню у розмірі 3461,59грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00грн, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.08.2022

Суддя Н.М. Євстигнеєва