Ухвала

від 02.08.2022 по справі 910/15942/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.08.2022Справа № 910/15942/21Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (19700,Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 22, код ЄДРПОУ 31082518) та

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шполянська кондитерська фабрика" (18011, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11, код ЄДРПОУ 32854125)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВІСТІ" (01601, м. Київ, площа Спортивна, 1-А, код ЄДРПОУ 39571654) та

2) Компанії "МЕДІА ХОЛДИНГ ВЄСТІ УКРАЇНА ЛТД" (Еврідікіс, 14, поверх 1, приміщення 102, Строболос, 2048, Нікосія, Республіка Кіпр, (код НЕ 333720)

про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування,

За участю представників учасників судового процесу:

Від позивачів: не з`явилися

Від відповідача-1: Захарченко Ю.О.

Від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шполянська кондитерська фабрика" звернулись до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВІСТІ" та Компанії "МЕДІА ХОЛДИНГ ВЄСТІ УКРАЇНА ЛТД" про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.10.2021 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

25.10.2021 до суду від позивача засобами поштового зв`язку надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче засідання призначено на 24.11.2021.

22.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/15942/21 до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

Також 23.11.2021 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивачів у засіданні суду 24.11.2021 повідомив, що не отримував документів від відповідачів та заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з даними документами, які подано відповідачем-1.

Представники відповідача-1 заперечень проти задоволення даного клопотання не навели.

Суд на місці ухвалив задовольнити дане клопотання представника позивачів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Відповідач-2 участь свого представника у засідання суду 24.11.2021 не забезпечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 відкладено підготовче засідання на 08.12.2021.

Через відділ діловодства суду 02.12.2021 представником позивачів подано відповідь на відзив.

Відповідач-2 участь свого представника у засідання суду 08.12.2021 не забезпечив.

У судовому засіданні 08.12.2021 представник відповідача-1 підтримав заяву про зупинення провадження у справі, просив здійснити всі необхідні дії щодо вручення Компанії "МЕДІА ХОЛДИНГ ВЄСТІ УКРАЇНА ЛТД" (Еврідікіс, 14, поверх 1, приміщення 102, Строболос, 2048, Нікосія, Республіка Кіпр, (код НЕ 333720) виклику до суду та інших документів у справі № 910/15942/21 згідно вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та або комерційних справах 1965 року.

Представник позивачів заперечив проти задоволення даної заяви, посилаючись на те, що його права підлягають відновленню.

Судом зазначено, що порядок вручення судових та позасудових документів на території Республіки Кіпр регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВІСТІ" про зупинення провадження у справі - задоволено; відкладено підготовче засідання на 08.06.22; зобов`язано позивачів: - у строк до 31.12.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва надати належним чином нотаріально завірені копії перекладу ухвал Господарського суду міста Києва від 01.11.2021, від 08.12.2021 та копії позовної заяви з додатками на офіційну мову Республіки Кіпр (грецьку) у чотирьох примірниках для направлення відповідачу-нерезиденту в порядку встановленому Конвенцією 1965 року та Договору між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах. У зв`язку зі повідомленням Господарським судом міста Києва відповідача-2 в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів, провадження у справі № 910/15942/21 зупинено.

05.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шполянська кондитерська фабрика" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/15942/21, в якій апелянти просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

26.01.2022 матеріали справи 910/15942/21 скеровано до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шполянська кондитерська фабрика".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шполянська кондитерська фабрика" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/15942/21 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/15942/21 залишено без змін.

09.06.2022 Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/15942/21.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачами не виконано вимог ухвали суду від 08.12.2021, ні у строк до 31.12.2021, ні станом на 20.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 поновлено провадження у справі № 910/15942/21, підготовче засідання призначено на 03.08.2022.

03.08.2022 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 03.08.2022 представник відповідача-1 проти задоволення даного клопотання заперечив, просив залишити позов без розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні 03.08.2022 клопотання, подане представником позивачів, суд на місці ухвалив відхилити клопотання в частині позивача-1 та залишити без розгляду клопотання в частині позивача-2, оскільки адвокатом Перепелицею С.О. не долучено до вказаного клопотання доказів наявності у останнього повноважень представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Шполянська кондитерська фабрика". З долучених до матеріалів справи копій паспорта Перепелиці С.О. вбачається, що останній у липні перетнув кордон України.

Крім того, суду не повідомлено про відкликання повноважень у представника Бондаренко Д.М. представляти інтереси.

Отже, позивач міг доручити представляти інтереси в суді будь-якому представнику, який перебуває на території України.

Як встановлено судом, відповідач-2 у справі є нерезидентом.

З метою належного повідомлення Компанії "МЕДІА ХОЛДИНГ ВЄСТІ УКРАЇНА ЛТД" про час і місце розгляду даної справи, враховуючи норми ст. 1-10 Конвенції та позицію Уряду Кіпру, відправлення судових документів Компанії "МЕДІА ХОЛДИНГ ВЄСТІ УКРАЇНА ЛТД" здійснюється через центральний орган Республіки Кіпр, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, а також, безпосередньо за адресою місцезнаходження даного відповідача.

Враховуючи викладене, а також необхідність вручення процесуальних документів Компанії "МЕДІА ХОЛДИНГ ВЄСТІ УКРАЇНА ЛТД" з метою забезпечення реалізації принципів змагальності та рівності перед законом і судом, ухвалою суду від 08.12.2021 зобов`язано позивачів у строк до 31.12.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва надати належним чином нотаріально завірені копії перекладу ухвал Господарського суду міста Києва від 01.11.2021, від 08.12.2021 та копії позовної заяви з додатками на офіційну мову Республіки Кіпр (грецьку) у чотирьох примірниках для направлення відповідачу-нерезиденту в порядку встановленому Конвенцією 1965 року та Договору між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах; направити копію ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2021, від 08.12.2021 у справі № 910/15942/21 та позовної заяви, перекладені на офіційну мову Республіки Кіпр (грецьку) для вручення відповідачу-2 в порядку передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, через Міністерство юстиції та Публічного порядку (Кіпру) (Ministry of Justice and Public Order), (125, Athalassas Avenue, 1461 NICOSIA, Cyprus).

Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

За приписами ст. 368 Господарського процесуального кодексу України зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.

Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 3 ст. 368 ГПК України).

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Статтею 1 Конвенції визначено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Відповідно до ст. ст. 2, 3 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Проте суд зазначає, що ані у встановлений судом в ухвалі суду від 08.12.2021 строк - до 31.12.2021, ані після його спливу позивачем не виконано вимоги ухвали щодо надання нотаріально засвідчених перекладів ухвал Господарського суду міста Києва від 01.11.2021, від 08.12.2021 та копії позовної заяви з додатками на офіційну мову Республіки Кіпр (грецьку) у чотирьох примірниках для направлення відповідачу-нерезиденту в порядку встановленому Конвенцією 1965 року та Договору між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах у справі № 910/15942/21.

Зазначена бездіяльність позивача позбавила суд можливості вчинити дії щодо вручення відповідачу як іноземній юридичній особі документів у передбачений Конвенцією спосіб, тобто, належним чином повідомити цю особу про розгляд справи № 910/15942/21, що, в свою чергу, спричинило неможливість для відповідача-2 у справі бути завчасно обізнаним та ознайомленим з позовними вимогами, їх підставами, документами та матеріалами справи, визначитися з правовою позицією по справі та підготувати відповідні аргументи та процесуальні документи на підтвердження своїх міркувань та заперечень.

При цьому суд зазначає, що доказів поважності причин невиконання вимог суду позивачем надано не було, так само і клопотань щодо продовження процесуального строку для надання витребуваних судом документів від позивача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд звертає увагу, що до основних засад (принципів) господарського судочинства відноситься рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Відтак, одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Як встановлено у ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В свою чергу, неналежне повідомлення або неповідомлення сторони процесу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду є порушенням Конвенції, де закріплено право кожного на справедливий суд, що охоплює право на участь в судовому розгляді як складову принципів рівності та змагальності сторін судового процесу, а саме, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ст. 6 Конвенції).

За визначенням Європейського суду з прав людини зміст права на змагальні провадження фактично означає можливість сторін у кримінальному або цивільному слуханні бути обізнаними щодо усіх коментарів з приводу представлених доказів та спостережень, навіть якщо вони представлені незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду (параграф 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz-Mateosv. Spain (Руїз Матеос проти Іспанії), від 23.06.1993, серії А № 262; параграф 80 Рішення Європейського суду з прав людини у справі McMichaek v. the United Kingdom (МакМайкл проти Сполученого Королівства) від 24.02.1995, серії А № 307-В; параграф 74 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Kress v. France (Кресс проти Франції), заява № 39594/98, ЄСПЛ 2001-VI). Вимога про дотримання принципу змагальності втілює ідею справедливого судового розгляду, що включає основоположне право на змагальні провадження. Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (параграф 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нідерьост-Хубер проти Швейцарії" (№ 18990/91, ЄСПЛ 1997-1).

Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Окрім того, за визначенням Європейського суду з прав людини право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (параграф26 Рішення ЄСПЛ у справі Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), заява №38748/97 від21.03.2002), за необхідності, отримати відкладення справи (параграф39 Рішення ЄСПЛ у справі Yvon v. France(Івон проти Франції), заява №44962/98, ЄСПЛ2003-У).

В свою чергу, принцип "рівності сторін" є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова "рівності сторін" у розумінні "справедливого балансу" передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (параграф 33 Рішення ЄСПЛ у справі Dombo Beheer B.V. v. Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів) від 27.10.1993, Серії А № 274). Представлення суду однією стороною матеріалів є неприйнятним, якщо ці ж матеріали не представлені іншій стороні, і яка у подальшому не може їх прокоментувати. Сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги (параграф 37 Рішення ЄСПЛ у справі Clinique des Acacias and Others v. France (Клінік дез Акація та інші проти Франції), заяви № 65399/01, 65406/01, 65405/01 і 65407/01 від 13.10.2005). Кожній із сторін була надана розумна можливість представити свою справу у таких спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. (параграф 53 Рішення ЄСПЛ у справі De Haes and Gijsels v. Belgium (Де Хаес і Гійсейлс проти Бельгії) (заява № 19983/92 від 24.02.1997).

При цьому, Європейський суд з прав людини вважає неможливою реалізацію принципів рівності і змагальності без дотримання права на участь в судовому розгляді (рішення по справі ВАТ "Нафтова компанія Юкос" проти Російської Федерації (заява № 14902/04) від 20.09.2011.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, невиконання позивачем вимог суду в частині надання нотаріально завірених копій перекладу на офіційну мову Республіки Кіпр (грецьку) та, відповідно, неможливість звернення із судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави з дотриманням приписів Конвенції, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача - іноземну особу у справі № 910/15942/21 можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

У даному випадку господарський суд зауважує, що право на доступ до суду, яке гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кореспондується з обов`язками учасників справи дотримуватись процесуального законодавства та добросовісно користуватись своїми процесуальними правами, про що зазначено у частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

За висновками суду неподання витребуваних судом документів перешкоджають подальшому розгляду справи, зокрема, вчиненню дій щодо повідомлення відповідачів - 1, 3, 4 про розгляд справи, з`ясуванню питання щодо питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак не виконав вимоги суду до цього часу, не надавши без поважних причин витребувані судом документи, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову Публічного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Суд зазначає, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, у зв`язку з тим, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів, судовий збір не повертається і не покладається на відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шполянська кондитерська фабрика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВІСТІ" та Компанії "МЕДІА ХОЛДИНГ ВЄСТІ УКРАЇНА ЛТД" про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.08.2022

Суддя І.О. Андреїшина