Рішення

від 25.07.2022 по справі 922/4872/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2022м. ХарківСправа № 922/4872/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РКЦ-Буд", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроарт ЛТД", м. Харків про стягнення 781799,93 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РКЦ-Буд" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроарт ЛТД" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 781799,93 грн. (627986,30 грн. - заборгованість за поставлений і не оплачений товар; 16516,90 грн. - 24% річних; 11699,47 грн. - пеня; 125597,26 грн. - штраф 20% від вартості товару). Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у сумі 11727,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021, укладеного між сторонами, в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 24.01.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.02.2022 о 12:30.

У судовому засіданні 14.02.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 28.02.2022 о 12:45.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року.

З метою убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема, учасників справи та працівників суду, судове засідання призначене на 28.02.2022 о 12:45 не відбулося.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб. Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 21.04.2022 №212-ІХ воєнний стан в Україні продовжено до 25 травня 2022 року.

28.04.2022 судом розгляд справи було призначено на 26.05.2022 о 11:30.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ воєнний стан в Україні продовжено до 23 серпня 2022 року.

У судовому засіданні 26.05.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 21.06.2022 о 10:30.

У судовому засіданні 21.06.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 26.07.2022 о 10:15.

Позивач 19.07.2022 за вх.№ 6810 надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами, в якій підтримав позовні вимоги у справі. Дана заява судом задовольняється та долучається до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Маліновського, буд. 3, оф. 25, м. Харків, 61052.

При цьому суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі від 13.12.2021 та ухвала від 10.01.2022 були отримані відповідачем, а інші ухвали суду у справі адресовані відповідачу були повернуті Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причини повернення - "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РКЦ-Буд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроарт ЛТД" (покупець) було укладено договір поставки № 06/10 ХА (надалі-договір).

За умовами пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується вчасно прийняти товар та здійснити його оплату на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору було визначено, що кількість, асортимент та вартість товару зазначаються у накладних (специфікаціях), які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно п. 2.1. договору, ціна на товар вказується у видаткових накладних до цього договору.

У відповідності до п. 2.2. договору, покупець здійснює оплату товару не пізніше 14 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на товар.

Відповідно до п. 2.4. договору, сумою договору є загальна сума поставки товару, згідно накладних, які є невід`ємними частинами цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем до укладення між сторонами договору поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021 були виставлені відповідачу для оплати за товар наступні рахунки-фактури на загальну суму 813112,87 грн.: № РБ_0037713 від 24.09.2021 на суму 180459,67 грн., № РБ_0037973 від 30.09.2021 на суму 258667,20 грн., № РБ_0038866 від 30.09.2021 на суму 219092,40 грн., № РБ_0039181 від 01.10.2021 на суму 154893,60 грн. У вказаних рахунках-фактурах у графі «Замовлення» було зазначено «Без замовлення» та не містилося посилань на договір поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021.

Також, до укладення між сторонами договору поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021 згідно видаткової накладної № РБ-0012413 від 24.09.2021, в якій містилося посилання на рахунок-фактуру № РБ_0037713 від 24.09.2021, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 180459,67 грн. Згідно платіжного доручення № 148 від 01.10.2021 відповідачем було сплачено позивачу 70459,67 грн. за товар з посиланням на рахунок № РБ_00037713 від 24.09.2021, а не договір поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021.

Окрім того, згідно видаткової накладної № РБ-0012414 від 13.10.2021, в якій містилося посилання на рахунок-фактуру № РБ_0037973 від 30.09.2021, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 258667,20 грн. Згідно видаткової накладної № РБ-0012416 від 13.10.2021, в якій містилося посилання на рахунок-фактуру № РБ_0038866 від 30.09.2021, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 219092,40 грн. Згідно видаткової накладної № РБ-0012417 від 13.10.2021, в якій містилося посилання на рахунок-фактуру № РБ_0039181 від 01.10.2021, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 154893,60 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 159 від 08.10.2021 та № 208 від 11.11.2021, з посиланням на рахунок № РБ_00037713 від 24.09.2021, та платіжного доручення № 209 від 11.11.2021, з посиланням на рахунок № РБ_00037973 від 30.09.2021, відповідачем було сплачено позивачу суму у розмірі 114666,90 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не за договором поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 813112,87 грн., який було оплачено відповідачем частково у розмірі 185126,57 грн. Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 627986,30 грн. за поставлений і не оплачений товар, проте, вказана заборгованість не може рахуватися за договором поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем згідно гарантійного листа № 24 від 24.11.2021 була визнана заборгованість у розмірі 627986,30 грн., однак не за договором поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021. Дану заборгованість відповідач зобов`язувався сплатити позивачу в строк до 03.12.2021, проте в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу вказаної заборгованості.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 627986,30 грн., у зв`язку з чим дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки поставка товару на суму 627986,30 грн. здійснювалася позивачем відповідачу не за договором поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 16516,90 грн. 24% річних, 11699,47 грн. пені та 125597,26 грн. штрафу 20% від вартості товару згідно п. 7.1. договору поставки № 06/10 ХА від 06.10.2021.

Таким чином, позовні вимоги у справі підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 627986,30 грн.

В силу статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 9419,79 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроарт ЛТД" (вул. Маліновського, буд. 3, оф. 25, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41799617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РКЦ-Буд" (вул. Сімферопольська, буд. 21, к. 405-б, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 35863210) суму заборгованості у розмірі 627986,30 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9419,79 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "РКЦ-Буд" (вул. Сімферопольська, буд. 21, к. 405-б, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 35863210).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроарт ЛТД" (вул. Маліновського, буд. 3, оф. 25, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41799617).

Повне рішення складено "04" серпня 2022 р.

СуддяА.М. Буракова