Постанова

від 27.07.2022 по справі 910/18694/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/18694/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Фармак"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані"

до Публічного акціонерного товариства "Фармак"

про припинення дій та заборону вчинення дій, які можуть порушити право

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані"

про заборону вчинення дій.

У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Питель Л. С., відповідача - Тесля Ю. О.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані" (далі - ТОВ "Інновація Інвест Компані") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Фармак", наразі Акціонерне товариство "Фармак" (далі - АТ "Фармак") про припинення дій та заборону вчинення дії, які можуть порушити право, а саме про: зобов`язання АТ "Фармак" не чинити перешкод ТОВ "Інновація Інвест Компані" у здійсненні ним права власності у користуванні належним йому на праві власності майном: нежитловою будівлею № 64 під літ. "Ц" на вул. Фрунзе у м. Києві, включаючи виконання робіт з розчищення території цієї будівлі від залишків будівельних конструкцій та сміття, і забезпечити вільний доступ працівників ТОВ "Інновація Інвест Компані" та уповноважених ним осіб до нежитлової будівлі № 64 під літ. "Ц" на вул. Фрунзе у м. Києві; зобов`язання АТ "Фармак" не вчиняти дії (заборонити вчинення дій) щодо відведення (з метою набуття у власність чи користування) земельної ділянки з кадастровим номером 85:289:016, на якій розташована нежитлова будівля № 64 під літ. "Ц", з метою припинення порушення права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" на зазначену будівлю та для запобігання такому порушенню у майбутньому.

1.2. На обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на наявність у нього права власності на будівлю № 64 під літ. "Ц" на вул. Фрунзе у м. Києві, яке порушує АТ "Фармак" шляхом вчинення перешкод у користуванні позивачем вказаним майном, а саме забороною виконання робіт з розчищення території від залишків будівельних конструкцій та сміття, а також наявністю намірів відповідача щодо вчинення інших дій, якими будуть порушені права ТОВ "Інновація Інвест Компані".

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/18694/15.

1.4. У подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/18694/15 зустрічну позовну заяву АТ "Фармак" про заборону ТОВ "Інновація Інвест Компані" вчинення будь-яких дій, які можуть порушити право АТ "Фармак" на належне йому на праві власності майно.

1.5. На обґрунтування заявленого зустрічного позову АТ "Фармак" посилалося на те, що проведення заявлених ТОВ "Інновація Інвест Компані" робіт з реконструкції будівлі в м. Києві на вул. Фрунзе, будівля № 64 під літ. "Ц", розчищення його території від зруйнованих залишків будівельних конструкцій та сміття без згоди АТ "Фармак" як власника є порушенням прав останнього на будівлю, що розташована з адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А", і яка, за твердженнями АТ "Фармак", є одним і тим же об`єктом нерухомості. При цьому неодноразове твердження ТОВ "Інновація Інвест Компані" про намір проведення таких робіт дає АТ "Фармак" достатні підстави передбачати реальну можливість порушення свого права власності та є підставою для звернення до суду.

1.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 прийнято до розгляду заяву позивача (за зустрічним позовом) від 06.07.2020 № 75/20 про зміну предмету позову шляхом викладення їх в наступній редакції:

1. Заборонити ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 35208394) вчинення будь-яких дій, які можуть порушити право АТ "Фармак" (місцезнаходження: вул. Кирилівська, 63, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ: 00481198) на належне йому на праві власності майно: будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А", включаючи: виконання робіт з розчищення території цієї будівлі від залишків будівельних конструкцій та сміття, виконання робіт з реконструкції цієї будівлі, доступ працівників ТОВ "Інновація Інвест Компані" та уповноважених ним осіб до будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А".

2. Визнати відсутність у ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) права власності на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А", з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 235736280000) та на нежилу будівлю (під літ. "Ц") за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 572565980000.

3. Припинити право власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) на нежилу будівлю (під літ. "Ц") за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 572565980000.

4. Скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) на нежилу будівлю (під літ. "Ц") за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 572565980000.

5. Закрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритий при реєстрації права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) на нежилу будівлю (під літ. "Ц") за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 572565980000, номер запису про право власності: 8560681.

6. Стягнути з ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) на користь АТ "Фармак" (місцезнаходження: вул. Кирилівська, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ: 00481198) понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

1.7. До початку судового засідання 17.12.2020 від відповідача (за зустрічним позовом) надійшла заява про застосування позовної давності та письмові пояснення на заяву позивача про зміну предмета позову, разом із доказами направлення на адресу позивача (за зустрічним позовом). 17.12.2020 від позивача (за зустрічним позовом) надійшли пояснення щодо письмових пояснень позивача (за зустрічним позовом) на заяву про зміну предмета позову та щодо заяви про застосування позовної давності від 16.12.2020 № 104/20, разом з доказами направлення на адресу позивача.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 910/18694/15 (Селівон А. М.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

2.2. Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що враховуючи те, що як позивач за первісним позовом, так і позивач за зустрічним позовом не довели в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ті обставини, на які вони посилались як на підставу своїх позовних вимог (первісних та зустрічних), судом відмовлено позивачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позовів (первісного та зустрічного) з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 (Пашкіна С. А. - головуючий, судді Буравльов С. І., Шапран В. В.) рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 910/18694/15 залишено без змін.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/18694/15, АТ "Фармак" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій (відповідно заяви про усунення недоліків касаційної скарги від 26.01.2022 № 6/22) просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 у справі № 910/18694/15 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити зустрічний позов.

12.07.2022 у судовому засіданні скаржник усно уточнив зміст прохальної частини касаційної скарги зазначивши, що оскаржує судові рішення лише в частині зустрічної позовної заяви.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

3.3. Так, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції при виборі та застосуванні норм права врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 756/4120/16-ц, які не підлягали врахуванню, натомість не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17 та від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц та у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/520/18.

На думку скаржника, суди дійшли помилкового висновку про необхідність надання сторонами доказів визнання незаконними та скасування рішень Київської міської ради від 27.12.2001 № 208/1642 та від 21.04.2005 № 282/2857. У цій справі AT "Фармак", будучи власником та володільцем об`єкта нерухомого майна, право власності на яке також зареєстровано за ТОВ "Інновація Інвест Компані", не просить визнати недійсними записи в реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" на спірний об`єкт нерухомого майна, а, серед іншого, просить визнати відсутність такого права та припинити його з тих підстав, що право власності AT "Фармак" виникло значно раніше (первинно) і не припинялося. Таким чином, враховуючи відсутність подібності правовідносин у даній справі та у справі № 756/4120/16-ц, на думку скаржника, висновок Верховного Суду у справі № 756/4120/16-ц, згідно з яким для "для скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво", не є застосовним у цій справі. Скаржник наголошує, що права та законні інтереси AT "Фармак" в цьому разі порушуються не рішеннями Київської міської ради від 27.12.2001 № 208/1642 та від 21.04.2005 № 282/2857 та/або договором купівлі-продажу від 22.08.2008, за яким спірне майно було придбано ТОВ "Інновація Інвест Компані", а самим існуванням одночасної державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна, що (1) суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, (2) є порушенням чинного законодавства (3) та інтересів AT "Фармак", за яким право власності на будинок зареєстровано первинно та не припинялося.

На тому, що права та інтереси позивача, як первинного власника й володільця нерухомого майна (речові права на яке пізніше зареєстровані за іншою особою без його відома й волі) підлягають судовому захисту неодноразово наголошували Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, зокрема, у постановах від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17 та від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 914/520/18. Однак, висновки, зазначені у наведених постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду безпідставно (з огляду на подібність правовідносин) не застосовані судами її та апеляційної інстанцій.

Скаржник також наголошує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права, які мали би бути враховані, зокрема, висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц та у постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 263/7338/17, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц.

Так, суд першої інстанції у своєму рішенні, яке було залишено без змін апеляційним господарським судом, відмовляючи у задоволенні первісного та зустрічного позову дійшов висновків про: недоведеність як позивачем за первісним позовом, так і позивачем за зустрічним позовом наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині негаторних позовів про усунення перешкод у здійсненні права власності (користування) будівлею; відсутність підстав для задоволення позовних вимог про припинення права власності на нежилу будівлю та визнання відсутнім права власності, оскільки у позивача та відповідача одночасно існують рівносильні документи, на які вони спираються як на підтвердження свого права власності на майно.

Однак, на думку скаржника, такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій є хибними, та такими, що суперечать матеріалам справи, вказують на неправильне застосуванням норм матеріального права, адже відповідно до встановлених судами обставин, AT "Фармак" є власником спірної будівлі з 31.12.1992 в силу положень частини 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та за яким визнано право власності за рішенням суду у справі № 32/95, а також є фактичним володільцем будівлі, що встановлено судовими рішеннями у справі № 910/15258/17.

Відтак, згідно правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц AT "Фармак" як власник будівлі, який нею фактично володіє наділений правом на пред`явлення негаторного позову. Сама по собі наявність у позивача за первісним позовом документів про право власності на спірну будівлю не може бути перешкодою для реалізації AT "Фармак" права на негаторний позов.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо неможливості встановлення пріоритетності права власності одного володільця майна над правом власності іншого. Проте, виходячи з встановлених судами обставин, такий висновок є помилковим, оскільки право власності AT "Фармак" на спірну будівлю виникло у нього первинно, і не припинялося, а спірна будівля не вибувала з його фактичного володіння. За таких обставин, виникнення права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" на спірну будівлю, відбулося після виникнення такого в AT "Фармак", без згоди та без відома останнього. У свою чергу здійснення ТОВ "Інновація Інвест Компані" повноважень власника відносно будівлі порушуватиме права AT "Фармак" як її власника і фактичного володільця.

Таким чином, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій повинні були застосувати положення статті 391 ЦК України та захистити права AT "Фармак" від перешкод, які створює ТОВ "Інновація Інвест Компані" у користуванні та розпорядженні будівлею, яка належить AT "Фармак" і якою воно фактично володіє, у спосіб визначений законом.

Окрім того, судами попередніх інстанцій незважаючи на посилання у своїх рішеннях на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, не враховано вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду при вирішенні цієї справи.

Зустрічний позов, з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмета позову, спрямований на захист права власності AT "Фармак" на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А" та яка перебуває у фактичному володінні AT "Фармак".

Способи захисту, визначені AT "Фармак" у позовних вимогах, спрямовані на усунення перешкод у здійсненні AT "Фармак" права користування та розпорядження своїм майном (які виявляються в існуванні безпідставної реєстрації права ТОВ "Інновація Інвест Компані" на цю ж саму будівлю), правом на яке наділений власник майна згідно статті 391 ЦК України. Таким чином, позивачем заявлено негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до відповідача про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні та розпорядженні відповідним майном AT "Фармак", і він спрямований на упередження порушення прав AT "Фармак" у майбутньому.

Скаржник наголошує, що судами першої та апеляційної інстанції не було описано мотивів відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, але як вбачається з постанови суд апеляційної інстанції, як і раніше суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з підстав одночасного існування у позивача та відповідача рівносильних документів, на які вони спираються як на підтвердження свого права власності на майно. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволені зустрічних позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності та закриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з підстав відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог AT "Фармак" про визнання відсутнім права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" та припинення його права власності на спірне майно, оскільки усі вимоги AT "Фармак" спрямовані на усунення дійсних та можливих порушень права власності AT "Фармак" на спірну будівлю, ґрунтуються на нормах закону, які передбачають відповідні способи захисту.

Окрім того, практика Верховного Суду у спорах щодо державної реєстрації речових прав також вказує та підтверджує, що ефективним та дієвим способом захисту порушеного речового права особи, яке підлягає державній реєстрації, є прийняття судом рішення з дотриманням та врахуванням положень статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Судами першої та апеляційної інстанцій також не взято до уваги висновки Верховного Суду стосовно того, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. Зазначена правова позиція наведена у тому числі і у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 263/7338/17.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради IX сесії XXIII скликання № 208/1642 від 27.12.2001 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва та будинків, які визнані непридатними для проживання, але не переведені у нежитловий фонд (мешканці відселені), до якого, серед іншого, пунктом 88 Додатку 8 таблиці 6 віднесено будинок по вул. Фрунзе, 64 під літ. "А".

Рішенням XII сесії Подільської районної у місті Києві ради XXIV скликання від 27.11.2003 № 166 до переліку будинків, що підлягають викупу орендарем - інвестором у першому півріччі 2004 року віднесена нежила будівля за адресою вул. Фрунзе, 64 під літ. "Ц" (попередня адреса - вул. Фрунзе, 64 літ. "А"), покупцем зазначено Приватне підприємство "АВК - 2000".

Рішенням Подільської районної у місті Києві ради від 22.07.2004 № 265 змінено адресу переданої Приватного підприємства "АВК - 2000" будівлі на Фрунзе, 64 під літ. "Ц", замість Фрунзе, 64 під літ. "А".

Відповідно до змін, внесених до рішення сесії Подільської районної у місті Києві ради від 27.11.2003 № 166 нежила будівля за адресою вул. Фрунзе, 64 літ. "Ц" (попередня адреса - вул. Фрунзе, 64 літ. "А") продана Приватному підприємству "АВК - 2000".

Рішенням Київської міської ради X сесії IV скликання від 21.04.2005 № 282/2857 "Про внесення змін до рішення Київради від 29.11.2001 № 51/1585 та до рішення Київради від 27.12.2001 № 208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва" у додатку 8 до рішення (таблиця 6, розділ "Будинки, які визнані непридатними для проживання, але не переведені в нежитловий фонд (мешканці відселені))" позиції 88 та 104 викладено в такій редакції: пункт 88 нежилий будинок за адресою вул. Фрунзе, 64 під літ. "Ц".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 у справі № 2/394 визнано укладеним між Приватним підприємством "Ачи-Кале" (далі - ПП "Ачи-Кале") та Відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва договір купівлі-продажу нерухомого майна по вул. Фрунзе 64, під літ. "Ц", в м. Києві загальною площею 1 893,4 кв. м, у запропонованій ПП "Ачи-Кале" редакції, що викладена у зазначеному рішенні суду.

У свою чергу між ПП "Ачи-Кале" як продавцем і ТОВ "Інновація Інвест Компані" як покупцем 22.08.2008 укладено договір купівлі-продажу нежилої будівлі (під літ. "Ц") загальною площею 1 893,40 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Фрунзе, буд. 64, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Т. Ю., реєстровий № 6235, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 1.2 договору купівлі-продажу право власності продавця на нерухомість підтверджується договором купівлі-продажу об`єкта нерухомості, укладеним між ПП "Ачи-Кале" та Відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва, актом прийняття-передачі від 11.01.2008 № 4 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 у справі № 2/394, що зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 31.01.2008 за реєстровим № 8813-П, про що записано в реєстрову книгу № 166П-293.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії акта прийняття-передачі від 22.08.2008 продавець - ПП "Ачи-Кале" передало покупцю - ТОВ "Інновація Інвест Компані", а останній прийняв предмет договору, а саме: нежилу будівлю (під літ. "Ц") загальною площею 1 893,40 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Фрунзе, буд. 64.

Окрім цього в матеріалах справи наявний Витяг з Державного реєстру правочинів № 6411031 від 22.08.2008 про реєстрацію вказаного правочину та права власності позивача.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна № 012301 від 23.10.2008 спірний будинок зареєстрований на праві власності за ТОВ "Інновація Інвест Компані", про що зроблено запис у реєстрову книгу № 166п-293 за реєстровим № 8813-П.

Крім цього, згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.01.2015, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, індексний номер витягу 32944669, спірний об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 562565980000 зареєстровано на праві власності за позивачем за первісним позовом на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу від 22.08.2008.

Відповідно до Інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 23.01.2015 НЖ-2015 № 20 на ім`я Головного управління юстиції у м. Києві за даними Бюро технічної інвентаризації нежила будівля (під літ. "Ц") загальною площею 1 893,4 кв, буд. 64 по вул. Фрунзе у м. Києві на праві власності зареєстрована за ТОВ "Інновація Інвест Компані" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.08.2008 № 6235 Смірновою Т. Ю. та зареєстрованого в бюро 23.10.2108 за реєстровим № 8813п. Копія вказаної довідки наявна в матеріалах справи.

Згідно з довідкою Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 17.02.2015 № 1926 (И-2015 станом на 15.02.2015 відсоток зносу нежилої будівлі під літ. "Ц", що знаходиться в м. Києві, Подільському районі по вул. Фрунзе, 64 складає 85 % і її технічний стан оцінюється як непридатний до експлуатації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказаний будинок обліковується на балансі ТОВ "Інновація Інвест Компані" згідно Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 31.03.2015 у розділі 1 "Необоротні активи", підрозділ "Незавершені капітальні інвестиції" вартістю 2 425,1 тис. грн.

За даними Реєстру земельних ділянок, зокрема, згідно доданого позивачем за первісним позовом до позовної заяви Витягу з бази даних міського земельного кадастру станом на 10.03.2015, земельна ділянка з кодом 85:289:016, розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "Ц", на якій розташована спірна будівля, обліковується за ТОВ "Інновація Інвест Компані" як землекористувачем.

У той же час, як зазначено позивачем за первісним позовом у позовній заяві, в розділі Реєстру земельних ділянок "Ділянки, що знаходяться на стадії розробки оформлення прав" землекористувачем земельної ділянки з кодом 85:289:016 визначено АТ "Фармак", яке має наміри щодо викупу.

Позивач за первісним позовом, маючи намір провести реконструкцію спірного будинку як непридатного до експлуатації, 19.06.2015 звернувся до відповідача з листом № 15-27/42-6 та зазначив, що шляхом вчинення АТ "Фармак" дій по викупу земельної ділянки, на якій розташована спірна нежила будівля, порушуються законні права та інтереси позивача ТОВ "Інновація Інвест Компані" як власника останньої, запропонувавши припинити процедуру відведення земельної ділянки 85:289:016 для її викупу, оскільки позивач приступає до робіт з розчищення території будинку від зруйнованих залишків будівельних конструкцій та сміття.

За результатами розгляду звернення позивача за первісним позовом відповідач за первісним позовом листом 25.06.2015 № 17/111 повідомив ТОВ "Інновація Інвест Компані" про те, що він заперечує проти таких намірів останнього, оскільки саме АТ "Фармак" є власником нерухомого майна - будівлі на вул. Фрунзе, 64 під літ. "А" у м. Києві, яка розташована на земельній ділянці 85:289:016, мотивуючи, окрім іншого, таку свою позицію тим, що 31.12.1992 наказом № 590 Фонд державного майна України передав у власність Акціонерній фірмі "Фармак", правонаступником якої є АТ "Фармак", будівлю № 64 під літ. "А", яка знаходиться по вул. Фрунзе у м. Києві, а окремої будівлі за адресою: вул. Фрунзе, 64 під літ. "Ц" у місті Києві не існує, позаяк згідно інформації Київського міського бюро технічної інвентаризації це один і той же будинок, отже будь-які дії ТОВ "Інновація Інвест Компані" щодо спірного будинку будуть розцінені як грубе порушення права власності АТ "Фармак", яке буде ним захищатись передбаченими законодавством України заходами.

Судами установлено, що позивач за первісним позовом 28.05.2012 звертався до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна з листом № 12-27/42-10 щодо роз`яснення ідентифікації нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "Ц", належного на праві власності позивачу, та буд. 64 під літ. "А", зареєстрованого на праві власності за АТ "Фармак".

Листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 16.05.2012 № 19300 (И-2012) позивача за первісним позовом повідомлено, що за матеріалами технічної інвентаризації на будинок під літ. "А" розташований за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64 під літ. "А", та матеріалами технічної інвентаризації на будинок під літ. "Ц" розташований за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64, вказані об`єкти є фактично (в натурі) одним і тим же будинком.

Аналогічний висновок міститься в довідці Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 17.02.2015 № 1926 (И-2015).

Також суди установили, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2013 у справі № 826/3370/13-а встановлено, що будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64 під літ. "А" та будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64 під літ. "Ц" є однією і тією ж будівлею.

Позивач в обґрунтування первісної позовної заяви посилався, зокрема на те, що за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ "Інновація Інвест Компані" Вищим адміністративним судом України 09.06.2015 ухвалою у справі № К/800/50418/13 за позовом АТ "Фармак" до Київської міської ради про визнання нечинним з моменту прийняття рішення Київської міської ради IX сесії XXII скликання від 27.12.2001 № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" в частині пункту 88 Додатку 8 таблиці (Будинки, які визнані непридатними для проживання, але не переведені в нежитловий фонд (мешканці відселені) щодо включення до переліку об`єктів нерухомості - будівлі 64 (під літ. "А") по вул. Фрунзе у м. Києві і визнання нечинним з моменту прийняття рішення Київської міської ради X серії IV скликання від 21.04.2005 № 282/2857 "Про внесення змін до рішення Київради від 29.11.2001 № 151/1585 та до рішення Київради від 27.12.2001 № 208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва" в частині внесення змін до пункту 88 додатку 8 таблиці 6, скасовані постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2013 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013, якими було задоволено позовні вимоги АТ "Фармак", і справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, за твердженням позивача за первісним позовом, оскільки Вищим адміністративним судом України у справі № К/800/50418/13 фактично визнано пріоритет права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" на спірний будинок, а також правочин, на підставі якого позивачем за первісним позовом набуто право власності на будинок, не визнано недійсним, державна реєстрація права власності позивача на спірний будинок не скасована, не оскаржується та є чинною, ТОВ "Інновація Інвест Компані" на підставі положень статті 391 ЦК України звернулося до суду з вимогами про усунення перешкод у здійсненні ним права власності (користування) будівлею № 64 під літ. "Ц" на вул. Фрунзе у м. Києві, а також на підставі статті 386 ЦК України з похідною вимогою щодо заборони АТ "Фармак" вчиняти певні дії щодо земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля.

У свою чергу, під час розгляду судом первісних позовних вимог, АТ "Фармак" було подано зустрічну позовну заяву (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зміну предмету позову), а саме про заборону ТОВ "Інновація Інвест Компані" вчинення дій, які можуть порушити право власності АТ "Фармак" на спірну будівлю, визнання відсутності у ТОВ "Інновація Інвест Компані" права власності на будівлю, припинення права власності на будівлю, скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" на спірну будівлю та закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлову будівлю, право власності на яку на даний час зареєстроване за ТОВ "Інновація Інвест Компані".

Судами установлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/95 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Фармак" до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна", третя особа - Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання права власності, яке набрало законної сили, позов задоволено та визнано за Відкритим акціонерним товариством "Фармак" право власності на будинок, розташований за адресою: м. Київ, по вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А", загальною площею 1 789,3 кв. м, інвентарний номер 13445, та встановлено, зокрема, що Відкрите акціонерне товариство "Фармак" є правонаступником Акціонерної фірми "Фармак", у тому числі в частині права власності на спірну будівлю.

Зокрема, судом під час розгляду справи № 32/95 встановлено, що згідно з наказом Фонду державного майна України від 31.12.1992 № 590 "Про внесення змін та доповнень до засновницьких документів Акціонерної фірми "Фармак" передано у власність Акціонерній фірмі "Фармак" (правонаступник Відкрите акціонерне товариство "Фармак"), а саме, включено до переліку майна, переданого до статутного фонду, будинок по вул. Фрунзе, 64 під літ. "А", інвентарний номер 13445.

Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 13.03.2007 складено на ім`я Генерального директора Відкритого акціонерного товариства "Фармак" лист № 309, в якому зазначено про те, що працівниками Подільської районної в м. Києві державної адміністрації з виходом на місце було обстежено місцезнаходження будівлі за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А" та встановлено, що в 1987 році жильці житлового будинку на вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А" відселені за рахунок житлової площі Київського хіміко -фармацевтичного заводу ім. М. В. Ломоносова (правонаступник Відкрите акціонерне товариство "Фармак"), яка будувалася в порядку дольової участі, а сам будинок відведений із житлового фонду. Також в зазначеному листі вказано про те, що будинок на вул. Фрунзе, 64 під літ. "А" з дати відселення не використовується, не був знесений, не належить до житлового фонду Подільського району м. Києва, та не оформлений на праві власності.

Право власності за Відкритим акціонерним товариством "Фармак" на спірний об`єкт - будівля загальною площею 1789,30 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А" зареєстровано 29.12.2011, що підтверджується витягом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 29.12.2011 про державну реєстрацію прав № 32736704, а також реєстрація права власності АТ "Фармак" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підтверджується витягом з цього реєстру за індексним номером 14237033 від 09.12.2013, виданим Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.

Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Фармак" 15.03.2012 (протокол № 21) затверджено статут Публічного акціонерного товариства "Фармак", відповідно до якого останньому передано усі майнові та немайнові права та обов`язки, в тому числі усі права інтелектуальної власності, Відкритого акціонерного товариства "Фармак" (код за ЄДРПОУ 00481198), що створено на базі Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М. В. Ломоносова шляхом перетворення акціонерного товариства "Фірма Фармак" відповідно до рішення загальних зборів трудового колективу акціонерного товариства "Фірма Фармак", оформленого протоколом від 17.02.1994 № 13.

Публічне акціонерне товариство "Фармак" з метою оформлення оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля 64під літ. "А", що знаходиться на вулиці Фрунзе у місті Києві, звернулося до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у відповідь на яке Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 03-459/6587 від 16.03.2012 повідомило, що земельна ділянка обліковується за ТОВ "Інновація інвест компані" площею 2270,16 кв. м, обліковий код 85:289:016 на вул. Фрунзе, 64, під літ "Ц" на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

Посилаючись на наявність рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/95 про визнання АТ "Фармак" власником спірної будівлі, та зазначаючи, що остання вибула з його володіння поза волею власника, позивач за зустрічним позовом АТ "Фармак" звернувся з позовними вимогами до ТОВ "Інновація Інвест Компані" про витребування спірної будівлі відповідно до положень статті 388 ЦК України від ТОВ "Інновація Інвест Компані" як від добросовісного набувача за договором купівлі-продажу від 22.08.2008, згідно якої Господарським судом міста Києва порушено провадження № 910/18694/15.

Постановою Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 910/15258/17 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2019, якими відмовлено за задоволенні позовних вимог, та зазначено, що спірне майно фактично перебуває у володінні АТ "Фармак", який здійснює над ним постійний оперативний контроль, тобто не вибуло з володіння останнього, товариством здійснюється оплата земельного податку та податку на нерухомість тощо. За висновками суду, той факт, що право власності на це майно зареєстровано також за відповідачем, сам по собі не свідчить про вибуття його з володіння АТ "Фармак".

Окрім цього судами встановлено, що спірна будівля, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А", і будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "Ц" є одним і тим самим об`єктом нерухомості, на який АТ "Фармак" набуто право власності, отже включення Подільською районною у місті Києві радою будівлі за адресою вул. Фрунзе, 64 під літ. "Ц" із площею 1 893 кв. м, до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, не змінило право власності АТ "Фармак" на спірну будівлю, а отже останнє є власником цієї будівлі, яка одночасно знаходиться у власності ТОВ "Інновація Інвест Компані".

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що за ТОВ "Інновація Інвест Компані" в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на нежилу будівлю (під літ. "Ц"), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64, і вказана будівля є тією ж самою будівлею, власником і фактичним володільцем якої є АТ "Фармак", що встановлено судовими рішеннями у справі № 910/15258/17 та № 826/3370/13-а, тобто ТОВ "Інновація Інвест Компані" формально також наділене правомочностями власника на спірну будівлю, зокрема, щодо володіння та користування, АТ "Фармак" звернулося з зустрічними позовними вимогами щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, яким наділений власник майна згідно положень статті 391 ЦК України, визнання відсутності права власності, а також з метою забезпечення можливості реалізації судового рішення та внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду, позивачем за зустрічним позовом також заявлено позовні вимоги про припинення права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" на нежилу будівлю під літ. "Ц", розташовану за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64, та закриття розділу Державного реєстру прав щодо цього нерухомого майна.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, та Указом від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), розгляд справи здійснено в межах розумних строків.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.3. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що АТ "Фармак" оспорює правомірність висновків судів попередніх інстанцій саме щодо зустрічних позовних вимог, колегія суддів переглядає оскаржувані судові рішення лише в зазначеній частині та в межах доводів касаційної скарги.

5.4. Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом із тим у статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).

Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК України).

З огляду на положення статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Відповідний порядок звернення до господарського суду встановлюють положення ГПК України, частиною 1 статті 162 якого передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За змістом пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (частина 3 статті 45 ГПК України).

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Як свідчать матеріали справи, яка розглядається, АТ "Фармак" звертаючись до суду з зустрічними позовними вимогами, в яких просило суд:

1. Заборонити ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 35208394) вчинення будь-яких дій, які можуть порушити право АТ "Фармак" (місцезнаходження: вул. Кирилівська, 63, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ: 00481198) на належне йому на праві власності майно: будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А", включаючи: виконання робіт з розчищення території цієї будівлі від залишків будівельних конструкцій та сміття, виконання робіт з реконструкції цієї будівлі, доступ працівників ТОВ "Інновація Інвест Компані" та уповноважених ним осіб до будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А".

2. Визнати відсутність у ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) права власності на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 64 під літ. "А", з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 235736280000) та на нежилу будівлю (літ. "Ц") за адресою: м. Київ, вулиця Фрунзе, 64, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 572565980000.

3. Припинити право власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) на нежилу будівлю (літ. "Ц") за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 572565980000.

4. Скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) на нежилу будівлю (під літ. "Ц") за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 572565980000.

5. Закрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритий при реєстрації права власності ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) на нежилу будівлю (під літ. "Ц") за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 572565980000, номер запису про право власності: 8560681.

6. Стягнути з ТОВ "Інновація Інвест Компані" (місцезнаходження: вул. Вєтрова, 11, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35208394) на користь АТ "Фармак" (місцезнаходження: вул. Кирилівська, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ: 00481198) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, наголошувало на порушенні його права власності на спірну будівлю із посиланнями на положення статті 391 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із частиною 1 статті 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні положень наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 (провадження № 12-26гс19) та у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 914/1623/17, від 26.05.2020 у справі № 906/656/19 та від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18.

Питання щодо розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), на яку посилається скаржник у тексті касаційної скарги, зокрема, у якості підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України. Зокрема, у пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц частково відступила від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Верховний Суд також акцентує на тому, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 у справі № 372/1684/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння нерухомим майном (у цій справі будівлею) шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на такою будівлею чи ні.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц та від 04.02.2020 у справі № 914/520/18 звертала увагу на те, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Хоча правовідносини у справах № 823/378/16, № 193/11/17, № 587/2331/16-ц № 914/520/18 та у справі № 910/18694/15, що розглядається, не є подібними ні за предметом спору, ні за підставами позову, ні за фактичними обставинами справи, ні за матеріально-правовим регулюванням спірних відносин, проте правові висновки, викладені у судових рішеннях у цих справах, є релевантними до спірних правовідносин у цій справі, оскільки, на думку колегії суддів, одночасне існування державної реєстрації кількох речових прав суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, а відповідно є порушенням чинного законодавства та інтересів особи, у якої право власності виникло первинно та не припинялося.

Водночас у справі № 910/18694/15, що розглядається, вирішуючи спір (за зустрічною позовною заявою) достеменно встановивши, що спір стосується одного й того ж майна (будівлі), ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції наведених положень законодавства та висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду не врахували. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди обмежилися посиланнями на одночасне існування у ТОВ "Інновація Інвест Компані" та АТ "Фармак" рівносильних та легітимних документів, у зв`язку з чим відмовили у задоволенні зустрічних позовних вимог. Проте, суди попередніх інстанцій не з`ясували характер спірних правовідносин сторін за зустрічною позовною заявою, належним чином не обґрунтували свої висновки, щодо відмови в задоволенні таких позовних вимог (із застосуванням зобов`язально-правових норм) з огляду на предмет і підстави заявленого АТ "Фармак" позову (про що зазначено вище), як володіючого власника, що підтверджено судовими рішеннями у справі № 910/15258/17, а відтак суди взагалі не вирішили спір за позовом АТ "Фармак" по суті.

Суди попередніх інстанцій фактично усунулися від вирішення негаторного спору щодо захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння. При цьому суди попередніх інстанцій не надали об`єктивну оцінку наявності/відсутності порушеного права чи інтересу позивача, а поклали в основу судового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову висновок про те, що ні позивачем за первісним позовом, ні позивачем за зустрічним позовом не доведено належними і допустимими доказами обґрунтованість позовних вимог. Проте судами попередніх інстанцій у порушення частини 1 статті 75, статей 86, 269 ГПК України не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності на підтвердження обставин володіння спірним нерухомим майном, якими позивач за зустрічним позовом обґрунтовував свої позовні вимоги.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи в частині зустрічної позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У зв`язку з наведеним, постановлені у справі судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення як суду першої інстанції, так і постанову суду апеляційної інстанції не можна визнати законними і обґрунтованими. Відтак доводи касаційної скарги частково підтвердилися.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. За змістом частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.2. З огляду на викладене та зважаючи на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції (в частині зустрічної позовної заяви) необхідно скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційну скаргу - задовольнити частково.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог АТ "Фармак", надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення заявленого зустрічного позову.

7. Розподіл судових витрат

7.1. У зв`язку з тим, що судом касаційної інстанції не змінюється рішення та не ухвалюється нове, відповідно до статті 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Фармак" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/18694/15 скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані", справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ