Рішення

від 02.08.2022 по справі 120/3067/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 серпня 2022 р. Справа № 120/3067/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою від 04.04.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що рішенням Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №8 від 05.10.2021 позивачу було відмовлено в зарахуванні до його пільгового стажу період його роботи з 22.08.1992 по 13.09.2002, оскільки відсутні дані про проведення та результати атестації робочих місць, а також періоди за лютий 1993 року, грудень 1995 року, листопад-грудень 1998 року та січень 2000 року, оскільки відсутні дані про заробітну плату. Крім того, відповідач заперечив можливість зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 20.02.2003 по 02.02.2009, з 05.05.2009 по 31.05.2013, з 01.06.2013 по 31.07.2013, з 01.08.2013 по 29.07.2016, з 17.10.2016 по 13.02.2018, з 25.09.2018 по 21.12.2018, з 01.03.2019 по 11.09.2019 та з 09.12.2019 по 21.09.2020, в силу відсутності уточнюючих довідок та первинних документів про підтвердження проведення атестації робочого місця. Також, відповідач зазначив, що по трудовій книжці вказані періоди не можуть бути зараховані у зв`язку з тим, що в ній не відображена інформація про зайнятість повний робочий день. З огляду на викладене, відповідач зазначив, що пільговий стаж позивача становить 07 років 6 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 11.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом із тим, листом від 10.12.2021 №0200-0220-8/82013 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на відсутність у нього необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

З аналізу частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, статті 23 Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України вбачається, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV ).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 114 вказаного Закону, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій вказаної статті. Розміри пенсій для осіб, визначених вказаною статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 зазначеного Закону.

Пунктом 2 частини 2 згаданої статті встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

В даному ж випадку, як слідує із матеріалів справи та відзиву на позовну заяву, відповідач не заперечує обставин того, що посади електрозварника та електрогазозварника, які позивач обіймав в періоди своєї трудової діяльності передбаченні чинними у відповідний період Спискам виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

В той же час, відповідач заперечує можливість зарахування до пільгового стажу позивача періодів його трудової діяльності з 22.08.1992 по 13.09.2002, з 20.02.2003 по 02.02.2009, з 05.05.2009 по 31.05.2013, з 01.06.2013 по 31.07.2013, з 01.08.2013 по 29.07.2016, з 17.10.2016 по 13.02.2018, з 25.09.2018 по 21.12.2018, з 01.03.2019 по 11.09.2019 та з 09.12.2019 по 21.09.2020, в силу відсутності уточнюючих довідок та первинних документів про підтвердження проведення атестації робочого місця.

Поряд із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Окрім того, в матеріалах справи наявний наказ ВАТ "Темп" №139 від 31.08.1994 "Про затвердження списку робочих виробництв, робіт, професій та посад по ВАТ "Темп", працівникам яких затверджується право на пільги та компенсації відповідно до умов праці", серед яких наявна посада електрозварника та газозварника.

З огляду на викладене, посилання відповідача на відсутність даних про проведення та результати проведення атестації робочих місць, як на підставу для не зарахування до пільгового стажу позивача усіх перелічених вище періодів його трудової діяльності, судом оцінюються критично.

Крім того, як слідує із записів трудової книжки позивача, в період з 15.12.1986 по 18.03.1987 останній працював електрозварником 4 розряду на Хмельницькому заводі "Темп", а також в період з 09.06.1989 по 16.04.1990 газоелектрозварником в Жданівському відгодівельному підприємстві.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що робочі позиції "Электрогазосварщики" та "Электросварщики ручной сварки" були передбачені Списком № 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, наведені вище періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до його пільгового стажу.

Також, положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Постановою Ради міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 затверджено Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.

Відповідно до пункту 109 цього Положення при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці періоди строкової служби в Радянській армії прирівнюються за вибором яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Як слідує із записів трудової книжки позивача, в період з 10.11.1984 по 15.11.1986 останній проходив військову службу в Радянській армії. Відповідні обставини також підтверджуються військовим квитком позивача.

При цьому, як до призову на військову службу, так і після її закінчення позивач обіймав посаду електрозварника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період проходження позивачем служби в Радянській Армії з 10.11.1984 по 15.11.1986 також підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.

Окрім того, згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дана норма Закону кореспондується також з положенням пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, де, зокрема, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З огляду на викладене, суд критично оцінює твердження відповідача про неможливість зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи за лютий 1993 року, грудень 1995 року, листопад-грудень 1998 року та січень 2000 року через відсутність даних про заробітну плату, адже відповідні періоди в повній мірі підтверджуються записами у трудовій книжці позивача.

Отже, із вищенаведеного суд дійшов висновку, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії є протиправною, адже наявний у позивача пільговий стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника (позивача).

Крім того, враховуючи те, що внаслідок зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 15.12.1986 по 18.03.1987, з 09.06.1989 по 16.04.1990, з 22.08.1992 по 13.09.2002, з 20.02.2003 по 02.02.2009, з 05.05.2009 по 31.05.2013, з 01.06.2013 по 31.07.2013, з 01.08.2013 по 29.07.2016, з 17.10.2016 по 13.02.2018, з 25.09.2018 по 21.12.2018, з 01.03.2019 по 11.09.2019 та з 09.12.2019 по 21.09.2020, а також періоду проходження служби в Радянській Армії з з 10.11.1984 по 15.11.1986, в нього буде більш ніж 12 років та 6 місяців пільгового стажу, який є достатнім для призначення пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 28.08.2021, зарахувавши до його пільгового стажу періоди роботи з 15.12.1986 по 18.03.1987, з 09.06.1989 по 16.04.1990, з 22.08.1992 по 13.09.2002, з 20.02.2003 по 02.02.2009, з 05.05.2009 по 31.05.2013, з 01.06.2013 по 31.07.2013, з 01.08.2013 по 29.07.2016, з 17.10.2016 по 13.02.2018, з 25.09.2018 по 21.12.2018, з 01.03.2019 по 11.09.2019 та з 09.12.2019 по 21.09.2020, а також період проходження служби в Радянській Армії з 10.11.1984 по 15.11.1986.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Повний текст рішення складено 03.08.2022.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна