Рішення

від 03.08.2022 по справі 200/14527/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2022 року Справа№200/14527/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому проваджені) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії та стягнення заборгованість з пенсії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії з 26.10.2021;

- зобов`язати відповідача поновити позивачу нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з пенсії з 26.10.2021.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідноПостанови КМ України від 07.11.2014 року №595у населеному пункті, де він мешкав, було припинено здійснення повноважень відповідним органом ПФ України та зупинені до моменту повернення окупованої території під контроль органів державної влади видатки з ДБ України. Позивач перебуває на обліку у відповідача, яким виплата пенсії за зазначений період не здійснювалась. Позивач вважає зазначену бездіяльність відповідача протиправною, з огляду на те, що виплату пенсії було припинено не з підстав, передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», вважає свої права на пенсійне забезпечення порушеними.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що у липні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька у зв`язку зПостановою КМ України від 07.11.2014 року №595 у населеному пункті, де мешкав позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним органом ПФ України та зупинені до моменту повернення окупованої території під контроль органів державної влади видатки з ДБ України.Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 №9-1 на Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області покладено виконання обов`язків Управління ПФУ в Кіровському районі м.Донецька лише в частині обслуговування страхувальників. Отже, станом на день розгляду справи Управління ПФУ в Кіровському районі м.Донецька не функціонує, а Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не є правонаступником Управління ПФУ в Кіровському районі м.Донецька.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 визначено, що пенсіонеру необхідно особисто стати на облік в управлінні соціального захисту населення за місцем проживання на території, яка контролюється українською владою та отримати довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АО та надати її до управління Пенсійного фонду України за фактичним місцем проживання. Оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою, то у відповідача відсутні повноваження для поновлення нарахування та виплати пенсії позивачу. Просить відмовити в задоволені позову.

Ухвалою суду від 01.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.12.2021 ухвалено, розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.12.2021.

Ухвалою суду від 13.12.2021 продовжено на 30 днів строк підготовчого провадження. Підготовче засідання відкладено на 05.01.2022.

05.01.2022 розгляд справи відкладено на 31.01.2022.

Ухвалою суду від 31.01.2022 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 15.02.2022.

Представник позивача та відповідач до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Враховуючи викладене, станом на час постановлення цієї ухвали в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 №9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26.02.2022 прийнято наказ №14/І-г Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

У відповідності до вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.12-17/

Позивач перебував на обліку в управлінні ПФУ в Кіровському районі м.Донецька, як отримувач пенсі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595у м.Донецьку було припинено здійснення повноважень УПФУ в Кіровському районі м.Донецька та зупинені до моменту повернення окупованої території під контроль органів державної влади видатки з ДБ України.

Судом встановлено, що позивач як внутрішньо переміщена особа на підконтрольній Україні території не зареєстрований, фактично проживає у м. Донецьку.

Як вбачається з листа-відповіді Головного управління ПФУ в Донецькій області від 20.10.2021, позивачу було запропоновано для поновлення виплати пенсії звернутися до управління Пенсійного фонду України на території підконтрольній українській владі з відповідною заявою, довідкою департаменту соціального захисту населення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або листом про відмову у видачі довідки та реквізитами рахунку в Ощадбанку.

Судом встановлено, що позивачу припинено виплату пенсії з підстав, що не передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Станом на день розгляду справи пенсія позивачу не нараховується, і, відповідно, не виплачується.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 постановило Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити: до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" від 07.11.2014 №595 Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька було здійснено перереєстрація на підконтрольній українській владі території за адресою: вул.Ціолковського, 25, м.Костянтинівка, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ 21956027.

Відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року №9-1 «Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників» обслуговування страхувальників, які перебувають на обліку в управліннях Фонду, що тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на період проведення антитерористичної операції, зокрема здійснення обліку платежів, що надходять на рахунки органів Пенсійного фонду України, відкриті в установах АТ «Ощадбанк», прийняття звітності, передбаченої законодавством, зняття з обліку страхувальників в органах Пенсійного фонду України, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4, 6, 9-12, 16, 19 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, здійснювати управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаним управлінням Донецької та Луганської областей згідно з додатком до цієїпостанови(далі - управління Фонду, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників).

Згідно з Переліком управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь Донецької та Луганської областей, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників на період проведення антитерористичної операції, затвердженогоПостановою Правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року №9-1, місцезнаходження управління ПФУ, що тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а саме Управління ПФУ в Кіровському районі м. Донецька, є Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (нині Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області), вул. Ціолковського, 25, м.Костянтинівка, Донецька область.

Таким чином, вказаною постановою визначено, що місцезнаходження УПФ України в Кіровському районі м. Донецька є місцезнаходження Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, однак зазначене управління Пенсійного фонду України не здійснює свої повноважень. Певний обсяг повноважень Управління ПФУ в Кіровському районі м. Донецька здійснює саме Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області), вул. Ціолковського, 25, м.Костянтинівка, Донецька область.

Отже на противагу твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відсутність будь-якого механізму визначення правонаступника територіальних органів Пенсійного фонду України, які тимчасово не здійснюють своїх повноважень, положенняпостанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" від 07.11.2014 №595тапостанови Правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 №9-1 «Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників - передбачають протилежне.

При цьому, судом встановлено, що відповідно достатті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України»Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці реорганізовано шляхом злиття в Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці.

Суд керується позицією, яка викладена в постанові Верховного суду від 27.12.2019 в справі № 757/42871/15-а, а також позицією Конституційного Суду України щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, у рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 зазначено, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України(абзац п`ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7.05.2002 № 8-рп/2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 № 10-р/2018).

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №925 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України, наказу Пенсійного фонду України Про заходи у зв`язку із реорганізацією деяких територіальних органів Фонду від 02.11.2020 №115, проведено реорганізацію територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій області. Згідно додатку до постанови Кабінету міністрів України від 09.10.2020 №925, Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010).

Згідно із п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виступає правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідно до передавального акту від 10.08.2021, затвердженого в.о. Голови правління Пенсійного фонду України, відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про управління об`єктами державної власності», постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», наказу Пенсійного фонду України від 02.11.2020 № 115 «Про заходи у зв`язку з реорганізацією деяких територіальних органів Пенсійного фонду», наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 1663 від 06.11.2020 «Про заходи у зв`язку з реорганізацією територіальних органів Фонду області» (зі змінами), наказу Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.11.2020 № 285 «Про заходи у зв`язку з реорганізацією Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області», членами комісії з припинення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснено заходи щодо припинення діяльності у Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є правонаступником всіх прав та обов`язків припиненого Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та проведи передачу окремо визначеного майна, що обліковується на балансі Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Передано основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, запаси, вказані в п. 1 даного акту з балансу Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на баланс Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Виходячи з наведеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є належним відповідачем.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно доКонституціїта законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.

В судовому порядку виплата пенсії позивачу не припинялася.

Органом Пенсійного фонду рішення про припинення виплати пенсії з встановлених законом підстав не приймалося.

Посилання відповідача на те, що відбулося призупинення виплати пенсії позивача, є неприйнятними, оскільки таке зупинення з подальшим поновленням виплати пенсії законом передбачено лише щодо пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності (ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачував позивачу пенсію.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В даному спорі відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).

Верховний Суд України 06.10.2015 ухвалив постанову в справі №608/1189/14-а, де зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право (право на отримання пенсії) незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.07.2004 в справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, встановив, що право на отримання пенсії як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

Припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободмало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Припиненням виплати пенсії з підстав, що не передбачені законом, порушено право позивача на отримання пенсії, на що позивач мав законні очікування.

Виходячи з наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення (виплати) пенсії за один місяць, згідно ст. 371 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 371 КАС України, суд який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні суду звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи, що в даному випадку судом не ухвалено рішення про стягнення певних сум з відповідача, відсутні підстави для звернення до негайного виконання цього рішення суду.

Щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2021 сплату судового збору в сумі 908 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3 м.Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії та стягнення заборгованість з пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 26.10.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3 м.Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з пенсії з 26.10.2021.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3, м.Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 04 серпня 2022 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв