Рішення

від 01.08.2022 по справі 523/7941/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/7941/22

Провадження №2/523/3849/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Лапчинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначив, що 12.09.2012 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу у сторін є діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначає, що спір щодо проживання дітей вирішено подружжям у позасудовому порядку та відповідно до укладеного шлюбного договору діти проживають за адресою батька та перебувають на його повному утриманні до досягнення ними 23 років. Позивач зазначає, що сімейне життя не можливе, причиною розірвання шлюбу стали непорозуміння та психологічна несумісність. На підставі викладеного просить розірвати шлюб укладений між сторонами 12.09.2012 року, актовий запис № 1197.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, разом з цим, 28.07.2022 року (вх. №13222) та 29.07.2022 року (вх. № 13307) на адресу суду надійшли заяви позивача про підтримку позовних вимог та заява про викладення в резолютивній частині рішення суду вимог щодо визначення місця проживання дітей (а.с.29,30).

Відповідач ОСОБА_2 до суду також не з`явилась, при цьому, 26.07.2022 року (вх. № 13080) надала суду заяву про визнання позовних вимог, та просила розгляд справи провести за її відсутності, також, 29.07.2022 року (вх. № 13306) на адресу суду надійшла заява відповідача згідно якої відповідач зазначила, що просить також задовольнити позовні вимоги щодо визначення місця проживання дітей з батьком та перебування їх на його утриманні (а.с.28,31).

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами заяви щодо підтримки та визнання позовних вимог в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 12 вересня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1197. Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.4).

Згідно копій свідоцтв про народження, сторони у справі є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17-19).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Як передбачено ст. 12 Європейської Конвенції по правам людини, чоловіки та жінки, які досягли шлюбного віку, мають право вступати в шлюб и створювати сім`ю у відповідності з національним законодавством, яке регулює здійснення цього права.

Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Нормами Сімейного Кодексу України передбачена добровільність шлюбу . Так, згідно ст. 24 СК України - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З урахуванням того, що позивач та відповідач на примирення не згодні, зазначили, що позов про розірвання шлюбу позивач підтримує, а відповідач визнає, за таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, а тому шлюб підлягає розірванню.

Щодо позовних вимог про визначення місця проживання дітей та перебування їх на утриманні батька відповідно до шлюбного договору, суд виходить з наступного.

Судом досліджується шлюбний договір від 15.07.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , цим договором врегулювали майнові відносини між подружжям та визначили майнові права та обов`язки подружжя, а саме: п.10. Договору передбачено, що у разі розірвання шлюбу, Подружжя домовились про те, що спільні діти незалежно від їх віку мають проживати з батьком за однією адресою та перебуватимуть на повному його фінансовому утриманні, до досягнення ними 23 річного віку.

Відповідно до п.11 Шлюбний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Шлюбний договір підписано ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіною Т.О., зареєстровано в реєстрі за № 1113 (а.с.20-21).

Таким чином, судом встановлено, що сторони дійшли згоди щодо виховання, утримання та проживання дітей до досягнення ними 23 річного віку.

Відповідно до частин другої, восьмої, дев`ятої статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору, місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

За приписами ч.1 ст. 109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року по справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками, суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 року по справі №339/143/20, яку суд в силу ч.4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , укладено Шлюбний договір, за умовами якого подружжя дійшло згоди щодо проживання, виховання та утримання дітей.

Так, відповідно до п.9 Договору подружжя домовилось про те, що витрати, пов`язані з утримання усіх без винятку спільних дітей, їх розвитком, навчанням, вихованням, а також додаткові витрати на дітей, що викликані особливими обставинами (розвиток здібностей, відвідання різноманітних гуртків, студій, репетиторство тощо) і станом здоров`я (хворобою, каліцтвом тощо), а також витрати, що пов`язані із задоволенням їх потреб (витрати на харчування, одяг, кишенькові, транспортні, витрати на відпочинок тощо), будуть покриватись за рахунок чоловіка, тобто батька дітей.

Відповідно до п.10 Договору у разі розірвання шлюбу, Подружжя домовились про те, що спільні діти незалежно від їх віку мають проживати з батьком за однією адресою та перебуватимуть на повному його фінансовому утриманні, до досягнення ними 23 річного віку.

Таким чином, виходячи зі змісту нотаріально посвідченого договору від 15.07.2022 року подружжя дійшло згоди, що неповнолітні діти сторін, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та повнолітня дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 23 років перебувають на повному утриманні батька та проживають з ним за його адресою, саме на батька покладено обов`язок на покриття всіх витрат пов`язаних з вихованням, розвитком дітей до досягнення ними 23 річного віку.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що у випадку виникнення між сторонами спору, пов`язаного з місцем проживання дітей, вони мають право ставити питання про визначення місця проживання дітей у судовому порядку, відповідно до чинного законодавства. Аналогічні положення закріплені у п. 5.6 нотаріально посвідченого договору від 23.05.2022 року, зареєстрованого в реєстрі за №41.

Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя під час розгляду справи заявлено не було, дані правовідносини вирішені між сторонами шлюбним договором.

Позивачем не заявлено вимоги про відшкодування судових витрат, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для покладання цих витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 24, 105, 109, 110-112,161 СК України, ЗУ «Про охорону дитинства» ст.ст. 3, 12, 13, 76, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 273, 354-355, пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 12 вересня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1197, між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) - розірвати.

Спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до п.п.9,10 Шлюбного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіною Т.О., реєстровий номер № 1113, залишаються проживати з батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та є такими, що перебувають на його повному фінансовому утриманні, до досягнення дітьми 23 річного віку.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити Суворовському районному у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.08.2022р.

Суддя: