Рішення

від 02.08.2022 по справі 240/15324/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року м. Житомир справа № 240/15324/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати його неповнолітній дитині, з 01.03.2020 по 31.08.2020 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області провести з 01.03.2020 по 31.08.2020 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі, що дорівнює 30% від прожиткового мінімуму, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

В обґрунтування позову зазначає, його дитина має статус дитини, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, разом з дитиною проживають в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача. У зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати йому та його дитині щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чого зроблено не було.

У вказаній справі відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити його задоволенні, оскільки на виконаннярішення Конституційним Судом України від 17 липня 2018 року №6-р/2018не було передбачено видатків з державного бюджету.

Ухвалою від 15.03.2021 провадження у справі зупинено .

Ухвалою від 11.01.2022 провадження у справі поновлено.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд дійшов наступного до висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справ позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебувають на обліку у відповідача.

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачена статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачу, внаслідок чого останній звернувся до суду з даним позовом.

Предметом спору є нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

01 січня 2015 року набрав чинностіЗакон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема,статтю 37 Закону № 796-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018підпункт 7 пункту 4розділу І Закону № 76-VIIIвизнаний таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним).

Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено діюстатті 37 Закону № 796-XII, яка із 17 липня 2018 року є чинною.

Позивач та його дитина проживають в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто він мав право на відновлення та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченоїст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте відповідачем протиправно не відновлено зазначені виплати, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою, а відповідно до ч.3ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно висновків Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рішенні від 21.01.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі № 240/4946/18, яка є зразковою, позивач, відповідно дорішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018тастатті 37 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на нарахування та виплату з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленоїстаттею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"( в редакції від 09.07.2007), при цьому, у зв`язку з набранням чинностіЗаконом № 1774-VІІІ, яким на даний час установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цимЗаконом, положеннястатті 37 Закону № 796-XIIщодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, а застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01 січня календарного року.

Оскільки, право на нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст.37 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відновлено зарішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018та враховуючи правові висновки Верховного Суду у зразковій справи, суд вважає, що порушене право позивачамає бути відновлено в розмірі 40% від прожиткового мінімуму, оскільки згідно Постанови №106 від 23 липня 1991 р. "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" населений пункт Зелениця Ємільчинського району Житомирської області віднесено ло зони гарантованого добровільного відселення, а не до зони посиленого радіологічного контролю, як вказує позивач, а тому суд вважає за можливе з врахуванням приписів ч.2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог.

З огляду на наведене, з урахуванням висновків Верховного Суду у зразковій справі, позовні вимог щодо зобов`язання відповідача із 01.03.2020 по 31.08.2020 нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слід задовольнити в частині розміру, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року,а не мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, як просить позивач.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду у зразковій справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Беручи до уваги задоволення позову та приписист. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача належить стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Шевченка, 2,Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11200, код ЄДРПОУ 03192744) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області з з 01 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева