Рішення

від 03.08.2022 по справі 400/12988/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2022 р. № 400/12988/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2-а Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003,

до відповідача:Селянського (фермерського) господарства "Троянда", вул.Захисників України, 11 А, с. Прибужжя, Вознесенський район, Миколаївська область, 55423,

про:застосування заходу реагування,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2021 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі позивач) до Селянського (фермерського) господарства «Троянда» (далі відповідач) про застосування заходу реагування до відповідача у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: Миколаївська область, Вознесенський (Доманівський) район, село Прибужжя, вул. Прищепенка, 1 Ш, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Підставою позову позивач вказує те, що у період з 06.12.2021 по 10.12.2021 позивач здійснив плановий захід перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки Селянським (фермерським) господарством «Троянда», яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Вознесенський (Доманівський) район, село Прибужжя, вул. Прищепенка, 1 Ш. За результатами вищезазначеного заходу позивач зафіксував порушення відповідачем норм Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністра внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі Правила № 1417), та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту. У зв`язку з виявленими правопорушеннями, на переконання позивача, необхідно зупинити подальшу роботу відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, оскільки вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

22.12.2021 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. (а.с. 26, 27).

Ухвалу суду від 22.12.2021 про відкриття провадження відповідач отримав 04.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) (а.с. 30).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Причини його неподання суду не повідомив. У зв`язку з цим, керуючись частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вирішив справу за наявними матеріалами.

17.01.2022 представники позивача і відповідача подали до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 400/12988/21 та надання часу для примирення сторін до 18.04.2022.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 провадження у справі зупинено для надання часу на примирення сторін у справі до 18.04.2022.

17.05.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про поновлення провадження у справі № 400/12988/21.

23.05.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про відтермінування розгляду адміністративної справи до припинення та скасування воєнного стану. 13.06.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову в її задоволенні.

01.07.2022 представник позивача подав до суду заяву, в якій зазначив, що на день її подання відповідач не усунув жодного порушення, що вказане в адміністративному позові. У зв`язку з цим представник позивача просить розглянути дану заяву в порядку письмового провадження та задовольнити позов повністю.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу V Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169), Миколаївська міська територіальна громада, на території якої розміщується Миколаївський окружний адміністративний суд, віднесена до громад, що розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Враховуючи вищезазначене і значну інтенсивність воєнних (бойових) дій, що проводяться на території Миколаївської міської територіальної громади станом на день розгляду цієї справи, суд не вбачав за можливе розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін, оскільки це несе значні ризики для життя і здоров`я учасників судового процесу.

Тому суд розглянув цю справу у порядку письмового провадження. Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (з основної діяльності) від 08.12.2020 № 496 «Про затвердження Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік» (а.с. 11) керівникам структурних підрозділів позивача наказано забезпечити виконання Плану заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.11.2020 № 633.

Пунктом 33 вищезазначеного плану передбачено проведення заходу державного нагляду (контролю) з 06.12.2021 з питань додержання відповідачем техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту (а.с. 11, зворотній бік).

09.11.2021 позивач вручив під розписку голові відповідача Н.П. Радчук повідомлення № 27/929 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) (а.с. 13), згідно з яким у період з 06 по 10 грудня 2021 року буде здійснено планову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача.

На виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (з основної діяльності) від 08.12.2020 № 496 «Про затвердження Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік» відповідач оформив посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.12.2021 № 457 (а.с. 12), яке підписане заступником начальника управління начальником відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вознесенського РУ ГУ ДСНС України у Миколаївській області підполковником служби цивільного захисту Д.С. Петренком.

За результатами проведеного вищенаведеного заходу відповідач склав Акт від 10.12.2021 № 564 (далі Акт № 564) (а.с. 14-20), у якому зафіксовав п`ятнадцять порушень відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. На переконання позивача, шість з них є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу для життя та здоров`я людей, а саме:

1) під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема: об`єкт не забезпечений достатнім запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння (порушено пункт 22 розділу ІІ Правил № 1417 та пункт 6.2.1, 6.2.3 ДБН В.2.5-74:2013);

2) у складі № 1 дерев`яні елементи горищних покритів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт 22 розділу ІІ Правил № 1417);

3) з`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів у роздільчих коробках ЗАВу не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено пункт 1.6 глави 1 розділу IV Правил № 1417);

4) в приміщенні ЗАВу електровимикач та електророзетка улаштовані на горючих основах, не відокремлені шаром негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (порушено пункт 1.17 глави 1 розділу IV Правил № 1417);

5) у приміщенні ЗАВу допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідних проводах (порушено пункт 1.18 розділу IV Правил № 1417);

6) не виконано захист будівель об`єкта від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (порушено пункт 1.21 глава 1 розділ IV Правил № 1417).

Вважаючи, що відповідач порушив законодавство у сфері техногенної та пожежної безпеки та не усунув виявлені особливо небезпечні правопорушення, 15.12.2021 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 3 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 64 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022 на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, за положеннями КЦЗ України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а (пункт 22 мотивувальної частини).

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 48 пункту 4 Положення № 1052 закріплено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області як територіальний орган ДСНС має повноваження щодо звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 70 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а (пункт 31 мотивувальної частини).

Суд встановив, що планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідача проводилась у період з 06 по 10 грудня 2021 року на підставі Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.11.2020 № 633. Цей наказ містить найменування відповідача та предмет перевірки, а отже він відповідає вимогам частини першої статті 7 Закону № 877-V.

На виконання частини четвертої статті 5 Закону № 877-V позивач не пізніше як за десять днів до здійснення вказаного заходу вручив під розписку голові відповідача Н.П. Радчук повідомлення № 27/929 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), а саме 09.11.2021 (а.с. 13).

Перевірка розпочалась о 09 год 00 хв 06.12.2021 і завершилась о 16 год 00 хв 10.12.2021, тобто у межах періоду, що був зазначений у повідомленні про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).

Провели цю планову перевірку посадові особи позивача, яким позивач видав посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.12.2021 № 457 (а.с. 12), яке оформлене з дотриманням положень частин другої і третьої статті 7 Закону № 877-V.

За результатами проведеного вищенаведеного заходу позивач склав Акт № 564 (а.с. 14-20), що містить усі обов`язкові відомості, що передбачені абзацами першим-сьомим частини першої статті 7 Закону № 877-V.

Будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення зазначеної планової перевірки відповідач у Акті № 564 не вказав.

В Акті № 564 позивач зафіксовав п`ятнадцять порушень відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, шість з яких, на його переконання, є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу для життя та здоров`я людей.

На день розгляду цієї справи жодне з них відповідач усунув, а саме такі порушення:

1) об`єкт не забезпечений достатнім запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння;

2) у складі № 1 дерев`яні елементи горищних покритів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3) з`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів у роздільчих коробках ЗАВу не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

4) в приміщенні ЗАВу електровимикач та електророзетка улаштовані на горючих основах, не відокремлені шаром негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

5) у приміщенні ЗАВу допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідних проводах;

6) не виконано захист будівель об`єкта від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист».

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також пропорційно з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для відповідача і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17 та 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а.

У позовній заяві позивач просить застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: Миколаївська область, Вознесенський (Доманівський) район, село Прибужжя, вул. Прищепенка, 1 Ш.

Як наслідок, задоволення позову призведе до фактичного припинення діяльності відповідача.

Так, в Акті № 564 і у позовній заяві позивач стверджує, що Селянське (фермерське) господарство «Троянда» не забезпечене достатнім запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння. Позивач не зазначає на скільки це незабезпечення є суттєвим, який належний об`єм запасу води повинен бути на об`єкті. Така вимога не відповідає критерію юридичної визначеності. Відтак висновок позивача про відсутність достатніх запасів води на об`єкті створює реальну загрозу для життя та здоров`я людей є передчасним.

Поряд з цим ні в Акті № 564, ні в позовній заяві не зазначено про те, чи на всіх будівлях об`єкта перевірки не виконано захист від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, клас наслідків (відповідальності) цих будівель, їх місце розташування тощо.

Три встановлених порушення виявлені лиши у приміщенні ЗАВу. Це такі порушення:

з`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів у роздільчих коробках не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

електровимикач та електророзетка улаштовані на горючих основах, не відокремлені шаром негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідних проводах.

У свою чергу дерев`яні елементи горищних покритів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, тільки на складі № 1.

Позивач у позовній заяві не навів оцінки відповідних ризиків для життя і здоров`я людей, а також не зазначив, яким чином ці неусунуті відповідачем порушення створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, і чому варто застосувати такий захід реагування як повне, а не часткове зупинення роботи об`єкта перевірки та/чи експлуатації будівель, споруд і/або приміщень, для прикладу, складу № 1 чи ЗАВу.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень є неспівмірним наявним порушенням та є таким, що не забезпечує необхідний баланс між несприятливими наслідками для відповідача і цілям, на досягнення яких спрямовані позовні вимоги.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, про наявність підстав для застосування такого заходу реагування як часткове зупинення експлуатації деяких будівель, споруд і приміщень відповідача, де встановлені порушення правил пожежної безпеки. При цьому підстав для застосування такого виключного заходу реагування як повне зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд і приміщень суд не встановив.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другої статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, підстави для виходу суду за межі позовних вимог у суду відсутні.

Відтак оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2-а Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003; код ЄДРПОУ: 38524996) до Селянського (фермерського) господарства "Троянда" (вул. Захисників України, 11 А, с.Прибужжя, Вознесенський район, Миколаївська область, 55423; код ЄДРПОУ: 20894241) про застосування заходу реагування відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 04 серпня 2022 року