Рішення

від 03.08.2022 по справі 420/8242/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8242/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (вул. Куяльницька, 26-А, с. Куяльник, Подільський район, Одеська область, 66350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати підпункт 3 пункту 2 рiшення відповідача від 24.02.2022 року №4144-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення суду» про відмову у наданнi дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки iз земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подiльського району Одеської області їй ОСОБА_1 ;

зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання її ОСОБА_1 , 08.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельноп дiлянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність відповідача кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, або земельноп дiлянки кадастровий номер: 5122983400:01:001:0682 47,8748 га. за межами села Коси Слобідка, або земельноп дiлянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0385 - 113,66 га., за межами населеного пункту Мардарівка, Подільського району. Одеської області.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь суму сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.09.2021 він звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.

За розглядом клопотання від 08.09.2021 рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №2733-VII від 23.10.2021 року відмовлено у його задоволенні, у зв`язку з неможливістю визначення місця розташування земельної ділянки (надано велику кількість картографічних матеріалів земельних ділянок) та неможливістю ідентифікувати бажану земельну ділянку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 по справі №420/21039/21 визнано протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 08.09.2021 року, у частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності з пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України. Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності з пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 по справі №420/21039/21 відповідачем 24.02.2022 була повторно розглянута заява позивача від 30.10.2021 та прийнято загальне рішення №4144-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення суду», в якому рада вирішила: 2. Відмовити у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, громадянам: 3. ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що дії відповідача щодо повторної відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки є необґрунтованими, протиправними та такими, що не відповідають приписам ст. 19 Конституції України та приписам ст.ст. 118,121 Земельного кодексу України.

Позивач зазначив, що оскаржуване рішення взагалі не обґрунтовано, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії.

Ухвалою суду від 20.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому вказує, що рішення №4144-VIII від 24.02.2021 прийнято у законний спосіб, оскільки 24 лютого 2022 року на 16-й черговій сесії Куяльницької сільської ради VIII скликання було зареєстровано 15 депутатів та сільський голова, що становить менше необхідного кворуму (2/3 голосів депутатів від загального складу ради) для прийняття рішення щодо безоплатної передачі земельної ділянки.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої він вважає оскаржуване рішення протиправним та вказане підлягає скасуванню.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08.09.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності з пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 -10.4825 га., за межами населеного пункту Подільського району Одеської області.

Розглянувши зазначену заяву, відповідачем прийнято рішення №2733-VII від 23.10.2021 року, яким відмовлено, у зв`язку з неможливістю визначення місця розташування земельної ділянки (надано велику кількість картографічних матеріалів земельних ділянок) та неможливістю ідентифікувати бажану земельну ділянку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року по справі №420/21039/21, яке набрало законної сили 08.02.2022 року, позовну ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 08.09.2021 року, у частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності з пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 -10.4825 га., за межами населеного пункту Подільського району Одеської області. Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності з пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67.483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 -10.4825 га., за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, з урахуванням висновків суду.

Суд встановив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року по справі №420/21039/21 відповідачем 24.02.2022 року була повторно розглянута заява позивача від 08.09.2021 року та прийнято загальне рішення № 4144-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення суду», в якому рада вирішила: 2. Відмовити у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, громадянам: 3. ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про особисте селянське господарство» для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Частина 6 статті 118 Земельного кодексу України закріплює, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.ч.10-11 ст.118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пп. «б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Суд встановив, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 24.02.2022 року №4144-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення суду» не навів в ньому жодних підстав для відмови у наданні дозволу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є невмотивованим, оскільки відмова у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

В свою чергу, невмотивованість рішення свідчить про його протиправність.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 по справі №440/793/19 сформовано правовий висновок, що обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність 24.02.2021 року (день прийняття оскаржуваного рішення) необхідного кворуму депутатів для прийняття рішення про надання дозволу позивачу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Частина 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачає, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином відсутність 24.02.2022 року двох третин голосів депутатів від загального складу ради не може бути підставою для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому, суд наголошує, що в оскаржуваному рішенні будь-які підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою - відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить мотивації відмови, отже не відповідає приписам Земельного кодексу України, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування п.п.6 п.1 рішення від 24.02.2021 року №4144-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення суду» - є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання від 08.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної дiлянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність відповідача суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, приписами КАС України передбачено, що суд може зобов`язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано всі умови для прийняття такого рішення, оскільки в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказані підстави відмови.

Водночас, з метою захисту порушеного права позивача, з огляду на те, що судом встановлено, що відповідач не розглянув заяву позивача по суті порушених питань, суд вважає необхідним зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву позивача від 08.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га. у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, які викладені у клопотанні від 08.09.2021 року, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 992,40 грн.

Позивач просить суд стягнути 5500,00 грн правничої допомоги.

До суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу, в якому зазначено, що покладення судових витрат на відповідача є неправильним і несправедливим. Вважає, що відшкодування можливе в обсязі 500 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 08.11.2020 року між адвокатом Опалько О.М. та Булах В.І. укладено договір про подання професійної правничої допомоги (а.с.17).

Так, відповідно до п. 1.1 Договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обмовлені сторонами.

Відповідно до пункту 4.1. договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Відповідно до додатку 1 до договору від 08.11.2020 року, попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат які позивач поніс і які очікує понести складається з:

- роз`яснення та консультація по рішенню ООАС від 06.01.2022 року у справі №420/21039/21 про задоволення позову 10.03.2022 року, 1 год - 1500 грн;

- роз`яснення по рішенню Куяльницької ОТГ від 24.02.2022 року №4144-VIII про відмову у наданні дозволу, надання консультації 10.05.2022 року, 1 год - 1000 грн;

- зібрання доказів, підготовка позову до ООАС 03.06.2022 року 2 год -1500 грн;

- додаткова консультація замовника, складення акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, надання роз`яснення стосовно подальших дій, в подальшому підготовка та подання відповіді на відзив - 09.06.2022 року - 2 год - 1500 грн (а.с.19).

На підтвердження наданих послуг позивачем було надано до суду акт виконаних робіт від 09.06.2022 року (а.с.20).

Водночас, суд враховує, що дана адміністративна справа є типовою справою незначної складності, а тому, суд вважає необґрунтованим тричі надавати консультації позивачеві.

Також, суд зауважує, що виконані адвокатом роботи з надання консультації заявнику, вивчення та ознайомлення з рішенням ООАС, ознайомлення з рішенням Куяльницької ОТГ та збирання доказів, - охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позовної заяви, а тому не є такими, що належать до стягнення.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнути з відповідача на користь позивача 700,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (вул. Куяльницька, 26-А, с. Куяльник, Подільський район, Одеська область, 66350, код ЄДРПОУ 04379835) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 3 пункту 2 рiшення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.02.2022 року №4144-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішень суду».

Зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га. у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, які викладені у клопотанні від 08.09.2021 року, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 700,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

СуддяО.О. Хурса