Рішення

від 03.08.2022 по справі 520/25497/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2022 р. № 520/25497/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірним та таким, що підлягає скасуванню рішення Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову у призначенні пенсії №204250005914 від 23.10.2021;

- зобов`язати Куп`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до страхового стажу роки у період з квітня 1978 року по квітень 1980 року, роки мого опікунства з 07.04.1993 по 13.10.2021 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту її звернення за призначенням пенсії, тобто з 20.10.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправне рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні останній пенсії, з огляду на безпідставне невключення у страховий стаж позивача період роботи з квітня 1978 року по квітень 1980 року на ПСП "Колодязнянське" та час догляду за інвалідом І групи. Вказане рішення суб`єкта владних повноважень, на думку позивача, порушило її соціальні права на отримання пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що спірне рішення приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Крім того, пенсійний орган зазначив про неможливість зарахування до страхового стажу позивача період роботи у колгоспі, з огляду на відсутнісь в уточнюючіц довідці по-батькові заявника.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не надав.

Позивач скористалась своїм процесуальним правом та надала до суду відповідь на відзив, в якій додатково аргументувала доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

20.10.2021 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком.

На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачу виповнилося 60 років.

За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 23.10.2021 №204250005914 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи підстави для відмови в призначенні дострокової пенсії Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зазначило, що що відповідно до наданих до заяви документів про стаж, загальний страховий стаж складає 15 років 2 місяці 25 дні, тобто відсутній необхідний страховий стаж (28 років), а відтак у призначенні пенсії за віком відмовлено.

Також повідомлено, що до стахового стажу не враховано період роботи з квітня 1978 року по квітень 1980 року на ПСП "Колодязнянське", оскільки в довідці №06-30/265 від 02.09.2021 не зазначено повністю по-батькові заявника.

Крім того, позивач зазначає, що до її страхового стажу не враховано час догляду за інвалідом І групи з 07.04.1993 по 13.10.2021.

Поряд із тим, судом з відзиву на позовну заяву встановлено, що пенсійним органом на підставі довідки №01-19/3303 від 01.11.2021 про отримання ОСОБА_1 допомоги на непрацездатну особу, яка доглядає за інвалідом І групи, враховано до страхового стажу останньої період з 01.01.2005 по 31.08.2008.

Позивач, не погодившись із вищевказаним рішенням, звернулась до суду з даним позовом.

Згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу.

Згідно із ст.24 Закону України №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не враховано до страхового стажу позивача період з 07.04.1993 по 31.12.2004 (включно) та з 01.09.2008 по 13.10.2021 - період догляду за інвалідом І групи, однак, враховано період з 01.01.2005 по 31.08.2008.

В той же час судом встановлено, що у спірні періоди позивач здійснював догляд за інвалідом І групи ОСОБА_2 психічно хворим братом.

Також встановлено, що позивач отримував допомогу по догляду за інвалідом І групи.

Згідно з приписами пункту ж частини першої статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до пункту є частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який потребує постійного стороннього догляду.

Порядок встановлення часу догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений пунктом 10 Порядку № 637, а саме - зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

Згідно зі статтею 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом 1 групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Статтею 66 Закону № 1788-XII передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу ), на які відповідно до Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до статті 41 Закону № 1058-IV отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Судом, з наданих до суду документів, встановлено, що відповідно до рішення №70 від 25.08.1992 виконавчого комітету Кіндрашівської сільської ради позивача призначено опікуном ОСОБА_2 інвалідом ІІ групи.

В подальшому, відповідно до витягу із акту огляду у МСЕК №157708, підопічному позивача з 07.04.1993 встановлено І групу інвалідності.

Крім того, позивачем надано до суду довідку виконавчого комітету Кіндрашівської сільської ради №1011 від 13.10.2021, якою підтверджуються обставини здійснення позивачем догляду за інвалідом І групи у спірні періоди.

Таким чином, на думку суду, наданими матеріалами підтверджується обставини того, що позивач здійснювала догляд за інвалідом І групи у спірні періоди, а тому вона відноситься до категорії застрахованих осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області безпідставно не включило період догляду за інвалідом І групи до страхового стажу позивача, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 07.04.1993 по 31.12.2004 (включно) та з 01.09.2008 по 13.10.2021 - періоди догляду за інвалідом І групи.

Щодо невключення до стахового стажу позивача період роботи з квітня 1978 року по квітень 1980 року на ПСП "Колодязнянське", суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), а саме, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Судом встановлено, що в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_1 , від 18.06.1979, відповідно до записів 1-2 позивач у період з 09.04.1978 по 22.01.1980 була прийнята в члени Колгоспу "Комуніст" на посаду "диспетчер".

Окрім того, позивачем до пенсійного органу було подано архівну довідку від 02.09.2021 №06-30/265 ПСП "Колодязнянське", відповідно до якої, по документах архівного фонду Колгоспу "Комуніст" в книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспників значиться " ОСОБА_3 ", " ОСОБА_1 " - так в документах. Та вказано, що по наявних документах працювала з квітня 1978 року по грудень 1978 року, з січня 1980 року по квітень 1980 року.

Суд зазначає, що відповідно до положеннями частини 3 статті 44 Закону №1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідні положення кореспондуються і в Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Як вже зазначалось судом, що на підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, чинним законодавством України передбачено право органів Пенсійного фонду при призначенні/перерахунку пенсії перевіряти обґрунтованість видачі документів та достовірність поданих відомостей.

Проте, в даному випадку відповідач не скористався своїм правом перевірки достовірності записів в трудовій книжці позивача за період з квітня 1978 року по квітень 1980 року та довідки від від 02.09.2021 №06-30/265.

Суд вважає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.

Тобто суд приходить до висновку, що за наявності архівної довідки та ще й запису в трудовій книжці, про період роботи та заробітну плату у Колгоспі "Комуніст", Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не було зараховано зазначені в архівній довідці від 02.09.2021 №06-30/265 відомості.

Таким чином, у суду наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з квітня 1978 року по квітень 1980 року - періоди роботи у Колгоспі "Комуніст".

Дослідивши оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що Голоане управління Пенсійного фонду Україн у Львівській області безпідставно відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком, оскільки як встановлено судом, у позивача наявний необхідний страховий стаж, який передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області області від 23.10.2021 №204250005914, з огляду на те, що підстави, з яких відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, були необгрунтованими, а тому дане рішення прийнято без врахування всіх обставин, які мають значення для його прийняття.

Суд також зауважує, що Пенсійним фондом України прийнято Постанову №25-1 від 16.12.2020 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", у пункті 4.2 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) електронну пенсійну справу.

Відповідно до вказаної постанови програмним забезпечення за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії була передана до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівськійобласті, таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є належним відповідачем у даній справі, а відтак, позовні вимоги, які скеровані позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання пенсійного органу призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 20.10.2021, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача з призначення пенсії є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду щодо зарахування до стажу періоди догляду за інвалідом І групи з 07.04.1993 по 31.12.2004 (включно); з 01.09.2008 по 13.10.2021 та з квітня 1978 року по квітень 1980 року - періоди роботи у Колгоспі "Комуніст".

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, вулиця Митрополита Андрія, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області області від 23.10.2021 №204250005914.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, вулиця Митрополита Андрія, 10, м. Львів, 79016) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди догляду за інвалідом І групи з 07.04.1993 по 31.12.2004 (включно); з 01.09.2008 по 13.10.2021 та з квітня 1978 року по квітень 1980 року - періоди роботи у Колгоспі "Комуніст".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, вулиця Митрополита Андрія, 10, м. Львів, 79016) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду щодо зарахування до стажу періоди догляду за інвалідом І групи з 07.04.1993 по 31.12.2004 (включно); з 01.09.2008 по 13.10.2021 та з квітня 1978 року по квітень 1980 року - періоди роботи у Колгоспі "Комуніст".

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, вулиця Митрополита Андрія, 10, м. Львів, 79016) сплачений судовий збір в розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова