Ухвала

від 03.08.2022 по справі 600/1996/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

04 серпня 2022 р. м. Чернівці Справа №600/1996/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи №600/1996/22-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Заступника начальника ГУ НП Чернівецької області Чубей Олександра Дмитровича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням нової редакції позову, позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність Заступника начальника ГУ НП Чернівецької області Чубей Олександра Дмитровича щодо вирішення заявленого у зверненні від 11.05.2022 клопотання;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області повторно розглянути звернення від 11.05.2022 та вирішити заявлене в ньому клопотання по суті;

- стягнути з відповідачів один мільйон гривень моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю, спрямувати їх на користь Благодійної Організації «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим».

- встановити строк та зобов`язати відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судом відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.07.2022 р. залишено позов без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Для усунення недоліків позивачу вказано на необхідність: зазначити та обґрунтувати в чому полягає зазначена у позові моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; надати докази сплати решти суми судового збору в сумі 12405 гривень.

На виконання ухвали суду від 25.07.2022 р. позивач вказав, що відповідно до п.13 ч.2 ст. 3 Закону № 3674-VI у нього відсутній обов`язок спати судового збору за позовну вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. Також позивач вказав, що матеріальних доказів для обґрунтування суми моральної шкоди немає, а тому доводити її співрозмірності має намір у відкритому судовому засіданні шляхом надання відповідних пояснень. Крім того, зазначає, що тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди покладено на відповідачів.

Суд звертає увагу, що згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Отже, положення п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані при зверненні до суду за оскарженням не будь-якого рішення суб`єкта владних повноважень, таким рішенням повинна бути заподіяна шкода. В даній справі позивач оскаржує бездіяльність Заступника начальника ГУ НП Чернівецької області Чубей Олександра Дмитровича щодо вирішення заявленого у зверненні від 11.05.2022 клопотання.

Частиною 5 ст. 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимога про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі N 400/100/19 (К/9901/29662/19), в ухвалі від 09 вересня 2020 року N 202/507/20 (2-а/202/31/2020) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі N 761/11472/15-ц (61-2367св18).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, у зв`язку з чим, суд зазначає, що відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, помилково ототожнені позивачем з вимогою про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, що визначено п.13 ч.2 ст. 3 Закону № 3674-VI.

З огляду на викладене, твердження позивача щодо звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" є безпідставним.

Крім того, згідно з ч. 2 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; вини останнього в її заподіянні. Вищевказані складові є необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд звертає увагу, що підтвердити факт заподіяння моральної шкоди у спірних правовідносинах, надання оцінки заподіяної шкоди та обґрунтування з чого при цьому виходить особа покладено виключно на позивачеві, оскільки ані суду, ані відповідачам вказані факти не можуть бути відомі.

Таким чином суд встановив, що позивач не виконав належним чином вимоги ухвали суду від 25.07.2022 р.

Відповідно до ч. 13 та ч. 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З вказаних підстав суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, а позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Заступника начальника ГУ НП Чернівецької області Чубей Олександра Дмитровича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Т.М. Брезіна