Постанова

від 01.08.2022 по справі 280/1197/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 280/1197/20(СН/280/20/21)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 р. (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі №280/1197/20(СН/280/20/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Електрик" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Електрик" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідача), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 13.12.2019 №0004510506, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 155485,00 грн. та №0004490506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 51028,75 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 40823,00 грн. та 10205,75 грн. за штрафними санкціями.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 р., адміністративний позов задоволено, спірні податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.

Постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 р. рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами загального позовного провадження, адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені обставини, які встановлені під час податкової перевірки.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини:

У період з 09.09.2019 по 13.09.2019, посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Глобал Електрик», за результатами якої складено Акт перевірки від 20.09.2019 №23/08-01-05-06/33961559. За результатами проведеної перевірки та на підставі висновків Акту перевірки від 20.09.2019 №23/08-01-05-06/33961559, відповідачем щодо позивача 13.12.2019 винесені податкові повідомлення рішення: №0004510506, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 155485,00 грн.; №0004490506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 51028,75 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 40823,00 грн. та 10205,75 грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів зазначає, що перевірка правильності висновків суду першої інстанції має бути здійснена з урахуванням вимог частини 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Скасовуючи судові рішення при попередньому розгляді справи та спрямовуючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції вказав на те, що справа №331/1690/19 закрита на підставі п.4 частини першої статті 284 КПК України (25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України № 101-ІХ від 18.09.2019 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес», яким виключено статтю 205 КК України). Обставини, які були встановлені під час кримінального провадження, підлягають оцінці на предмет реальності господарських операцій у сукупності разом з іншими доказами. Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій обмежились посиланням на відсутність вироку, хоча, відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою є не тільки вирок а й ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

Суд першої інстанції дослідив зміст ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2020 по справі №331/1690/19 та дійшов висновку, що у її мотивувальній частині не встановлено жодних обставин, які б свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 дій, які йому інкримінувались, не надано оцінки доказам, які зібрані під час досудового розслідування, відсутні посилання на визнання ОСОБА_1 своєї вини. Провадження у кримінальній справі закрито, оскільки відбулась декриміналізація діяння шляхом внесення змін до закону про кримінальну відповідальність, а саме з Кримінального кодексу України виключено статтю 205 Кримінального кодексу України. Відтак, докази, які були встановлені під час кримінального провадження не вважаються самі по собі належними, оскільки такі докази не досліджені судом у межах розгляду кримінальної справи та їм не надано оцінку.

Суд першої інстанції також зазначив, що за приписами ч.6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також, обставини, які встановлені вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 по справі №331/1690/19, не можуть бути обов`язковими для суду під час розгляду вказаної справи та підлягають доказуванню, оскільки вирок скасований ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.11.2019 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Щодо суті виявлених під час податкової перевірки порушень податкового законодавства.

Так, за результатами податкової перевірки встановлені наступні порушення, які виникли у зв`язку із не підтвердженням здійснення господарських взаємовідносин ТОВ «Промторг Інвест» (код ЄДРПОУ 40149189), ТОВ «Старвей» (код ЄДРПОУ 38461617) та ТОВ «Авілл» (код ЄДРПОУ 40091931):

-п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 40823,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 28740 грн., за 2017 рік на суму 12083 грн.; завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 155485 грн., в т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 155485 грн.;

-п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету (р.18.1 декларації) у періоді, що перевірявся, у загальній сумі 50917 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2016 року 4847 грн., вересень 2016 24540 грн., жовтень 2016 4504 грн., грудень 2016 року 3600 грн., лютий 2017 року 13425 грн.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138).

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139 статті 139 передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Позивачем на підтвердження реального виконання умов господарських договорів до суду першої інстанції надані первинні документи, які досліджені у судовому засіданні.

Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справах № 804/4940/14, 816/166/15-а вказував на те, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідачем належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або фіктивності його постачальників не надано та не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Апеляційна скарга контролюючого органу зводиться до аналізу змісту вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/1690/19 від 18.04.2019. Проте, як зазначив суд першої інстанції, вирок скасований ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.11.2019 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому встановлені ним обставини не є обов`язковими при розгляді позову ТОВ «Глобал Електрик».

Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 р. в адміністративній справі №280/1197/20(СН/280/20/21) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 серпня 2022 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 серпня 2022 р.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяТ.С. Прокопчук