Постанова

від 03.08.2022 по справі 140/12942/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/12942/21 пров. № А/857/5664/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 140/12942/21 за адміністративним позовом Цуманського споживчого товариства до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції Ксензюк А.Я., час ухвалення рішення 18.02.2022 року, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

Цуманське споживче товариство (далі позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2021 року №0045610705.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту фактичної перевірки проведеної у магазині, в якому здійснює свою господарську діяльність позивач, а саме: за адресою Волинська область, Ківерцівський район, село Липне, вулиця Незалежності, 4 від 22 липня 2021 року №001008.

У пункті п. п. 2.2.20 вказаного акту фактичної перевірки відповідач зазначає про те, що в ході перевірки встановлено зберігання та реалізація позивачем тютюнових виробів, що марковані марками акцизного податку, виробництва ТзОВ МАРВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ТОБАККО ГРУП.

В подальшому ГУ ДПС у Волинській області зазначає про те, що ним будуть вжиті заходи щодо визначення виду тютюнових виробів (а саме щодо кількості сигарил в пачці) на які отримувались виробником дані марки акцизного податку шляхом надсилання відповідних запитів. Висновки щодо вищеописаного будуть зроблені після отримання відповідної інформації.

Позивач вказує, що у п.3.1 розділу 3 вказаного акту відповідач зазначає, зокрема, про відсутність будь-яких порушень Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального з боку позивача за результатами проведеної даної фактичної перевірки.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2021 року №0045610705 відповідач встановив з боку позивача порушення статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального та керуючись підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України (далі ПК України) і абз.19 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 17000,00 грн.

На підставі наведеного, позивач вважає, що відповідачем допущене грубе порушення норм чинного законодавства України, якими імперативно врегульовано порядок проведення фактичних перевірок на предмет додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами та оформлення таких перевірок.

Позивач зазначає, що очевидним і беззаперечним є той факт, що відповідач провів фактичну перевірку господарської діяльності позивача на предмет додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами, здійснив усі дії передбачені ПК України для проведення такої фактичної перевірки, - та не виявив жодних порушень вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні роздробної торгівлі тютюновими виробами.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що відповідачем допущене грубе порушення норм чинного законодавства України, якими імперативно врегульовано порядок проведення фактичних перевірок на предмет додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами та оформлення результатів таких перевірок.

Визначальною обставиною для встановлення порушення суб`єктом господарювання абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є не інформація ГУ ДПС у Львівській області про те на яку тютюнову продукцію проводилось замовлення марок акцизного податку платником акцизного податку, а відомості щодо фактичного використання таких марок акцизного податку відповідним платником акцизного податку та відповідність сум акцизного податку фактично сплаченого відповідним його платником до відомостей вказаних у відповідному звіті із використання марок акцизного податку зареєстрованої відповідної декларації із сплати акцизного податку.

З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 140/12942/21 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що в ході фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Волинській області встановлено реалізацію позивачем тютюнових виробів, зокрема сигарил (описаних у додатку до Акту), що марковані марками акцизного податку, виробництва ТзОВ МАРВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ТОБАККО ГРУП, зокрема сигарил, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 2402100000 сигари, сигари з відрізаними кінцями та сигарили, з вмістом тютюну, що марковані марками акцизного податку. Під час перевірки встановлено по 20 в пачці (STRONG армійські). ГУ ДПС у Волинській області надіслано запит до Головного управління ДПС у Львівській області про надання інформації на який вид продукції та кількість сигарил в пачці були видані описані марки акцизного податку відповідно до коду товару згідно з УКТ ЗЕД, опис товару згідно УКТ ЗЕД, а також суму акцизного податку, сплачену виробником за вказані марки акцизного податку в розрізі кожної марки акцизного податку окремо. Після отримання відповіді від Головного управління ДПС у Львівській області контролюючим органом встановлено, що марки акцизного податку ТВ ІНШІ видавалися для маркування сигар включаючи сигари з відрізним кінцем, сигарил (тонкі сигари) та сигарет, цигарок з тютюном, або його замінниками: сигар, включаючи сигари з відрізним кінцем та сигарил (тонкі сигари) з вмістом тютюну УКТЗЕД 2402100000, кількість штук в пачці 2 сигарили. Таким чином, тютюнові вироби сигарили, які зберігалися та реалізовувалися у вищезазначеній господарській одиниці марковані марками акцизного податку, що не відповідають продукції, тобто вважаються не маркованими, що є порушенням вимог абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 року №481/95-ВР. Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 140/12942/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та достовірними доказами порушення позивачем вимог абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12 серпня 2021 року №0045610705 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Цуманське споживче товариство зареєстроване як юридична особа з 07 грудня 1992 року, основний вид діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 18).

ГУ ДПС у Волинській області було проведено фактичну перевірку Цуманського господарського товариства за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, село Липне, вулиця Незалежності, 45 за результатами якої складено акт від 22 липня 2021 року №001008 (а.с. 12-15).

В ході фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Волинській області, зокрема, проведено інвентаризацію наявних тютюнових виробів (сигарил) на місці здійснення реалізації, складено реєстр марок акцизного податку, якими марковані вказані тютюнові вироби (наведений в додатку до акту перевірки).

Також у вказаному акті ГУ ДПС у Волинській області зазначає, що ним будуть вжиті заходи щодо визначення виду тютюнових виробів (зокрема щодо кількості сигарил в пачках), на які отримувались виробником дані марки акцизного податку, шляхом надсилання відповідних запитів. Висновки щодо вищеописаного будуть зроблені після отримання інформації.

Після отримання відповіді від Головного управління ДПС у Львівській області контролюючим органом встановлено, що марки акцизного податку ТВ ІНШІ видавалися для маркування сигар включаючи сигари з відрізним кінцем, сигарил (тонкі сигари) та сигарет, цигарок з тютюном, або його замінниками: сигар, включаючи сигари з відрізним кінцем та сигарил (тонкі сигари) з вмістом тютюну УКТ ЗЕД 2402100000, кількість штук в пачці 2 сигарили.

ГУ ДПС у Волинській області зроблено висновок про те, що, тютюнові вироби сигарили, які зберігалися та реалізовувалися у вищезазначеній господарській одиниці марковані марками акцизного податку, що не відповідають продукції тобто вважаються не маркованими, що є порушенням вимог абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

За наслідками такої перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2021 року: №0045610705 яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 17 000,00 грн. (а.с. 16).

Позивач, вважаючи протиправним таке податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Із змісту пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) видно, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Так, із змісту вимог п.226.1 ст.226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в встановленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. (п.226.2 ст.226 ПК України)

Згідно п.226.3 ст.226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. (п. 226.5 ст. 226 ПК України)

п.226.8 ст.226 ПК України передбачено, що кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі.

Так, п.226.9 ст.226 ПК України визначено, що вважаються такими, що немарковані:

-алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

-алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

-вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

-алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

З 01.01.2021р. внесені зміни в ПК України в частині норм, якими регулюються правовідносини щодо марок акцизного податку, які суттєво відрізняються від норм ПК України станом на день проведення фактичної перевірки.

Відповідно до п.226.3 ст.226 ПК України Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі Положення в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В п.20 Положення маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абз.7 п.5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Із змісту абз.15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) видно, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Тобто, законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку .

Як видно з матеріалів справи, акцизні марки з відповідними реквізитами продані суб`єктам господарювання, що підтверджується інформацією із реєстру акцизних марок. Тобто, не є підробленими/фальсифікованими. Інформації про те, що тютюнова продукція була маркована з відхиленням від вимог положення в акті фактичної перевірки не міститься. Доказів того, що марки акцизного збору на описаних тютюнових виробах, були пошкодженими, в акті фактичної перевірки також не зазначено, що не спростував апелянт.

Разом з тим, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначає Порядок застосування фінансових санкцій, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790 (надалі Порядок).

В п.5 вказаного Порядку визначено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Отже, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання та реалізацію тютюнових виробів, повинні дотримуватись вимог абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», ст.226 ПК України та п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Склад правопорушення, за яке ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

В абз.19 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» видно, що склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Тобто, склад правопорушення, за яке вищенаведеною нормою передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

При цьому, згідно із наведеними вище положеннями законодавства немаркованими вважаються тютюнові вироби, за які не було сплачено або було сплачено не в належному розмірі акцизний податок, або кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку.

Метою застосування вищевказаного штрафу є відповідальність за ухилення від сплати акцизного податку.

Разом з тим, необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Із матеріалів справи видно, що податковий орган застосував до позивача фінансові санкції на підставі абзацу 19 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР за зберігання та реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка. Висновок про допущені позивачем порушення зроблено виключно на підставі податкової інформації, отриманої від ГУ ДПС у Львівській області.

Так, на запит відповідача про надання інформації, на який вид продукції (вказати кількість сигарил в пачці) були видані марки акцизного податку, описані при проведенні фактичних перевірок позивача, відповідно до коду товару згідно з УКТЗЕД, опис товару згідно з УКТЗЕД, а також вказати суму акцизного податку, сплачену виробником, за вказані марки акцизного податку в розрізі кожної марки акцизного податку окремо, ГУ ДПС у Львівській області листом повідомило, що запитувані марки акцизного податку для маркування тютюнових виробів ТВ інші видавалися для маркування сигар, включаючи сигари з відрізними кінцями, сигарил (тонкі сигари) та сигарет, цигарок з тютюном або його замінниками: сигар, включаючи сигари з відрізними кінцями та сигарил (тонкі сигари), з вмістом тютюну, код УКТЗЕД 2402100000 кількість штук в пачці 2 сигарили. Вказано, що інформацію про сплату акцизного податку можна отримати по місцю обліку суб`єкта господарювання від Офісу великих платників податків ДПС. На думку відповідача, вказаної інформації було достатньо для накладення на позивача фінансових санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не надано жодних доказів щодо встановлення факту сплати виробником вказаних тютюнових виробів акцизного податку, що могло бути підтверджено Офісом великих платників податків ДПС.

Таким чином, отримана відповідачем при проведенні фактичної перевірки податкова інформація сама по собі не могла бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності.

Крім того, контролюючим органом ні під час проведення перевірок, ні під час розгляду справи в суді не обґрунтовано, в чому полягало допущене позивачем порушення з чіткою вказівкою на виявлені тютюнові вироби із зазначенням кількості штук в пачці, а також на невідповідність кількості штук у пачці нанесеній інформації на марці акцизного податку на сигарили.

Отже, визначальною умовою в спірних правовідносинах для встановлення порушення суб`єктом господарювання абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» є не інформація ГУ ДПС у Львівській області про те на яку тютюнову продукцію проводилось замовлення марок акцизного податку платником акцизного податку, а відомості щодо фактичного використання таких марок акцизного податку відповідним платником акцизного податку та відповідність сум акцизного податку фактично сплаченого відповідним його платником до відомостей вказаних у відповідному звіті із використання марок акцизного податку та зареєстрованої відповідної декларації із сплати акцизного податку.

Таким чином, відповідачем не доведено належними та достовірними доказами порушення позивачем вимог абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закон №481/95-ВР, що вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем було протиправно застосовано до позивача штраф у сумі 17000,00 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2021 року №0045610705, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 140/12942/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 04.08.2022 року