Постанова

від 02.08.2022 по справі 520/5056/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 520/5056/2020

адміністративне провадження № К/9901/15945/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року (головуючий суддя: Сагайдак В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року (колегія суддів: Жигилій С.П., Русанова В.Б., Перцова Т.С.) у справі №520/5056/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-прилад" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контроль-прилад" (надалі також - позивач, ТОВ "Контроль-прилад") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області: № 00000110518 від 13 січня 2020 року на суму 274556,00 грн та № 00000100518 від 13 січня 2020 року на суму 242200,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, адміністративний позов ТОВ "Контроль-прилад" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області: № 00000110518 від 13 січня 2020 року на суму 274556,00 грн та № 00000100518 від 13 січня 2020 року на суму 242200,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-прилад" (просп. Петра Григоренка, буд. 14,м. Харків,61100, код ЄДРПОУ 38877891) суму сплаченого судового збору у розмірі 7751 (сім тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн 35 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, указав, що наявні договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону N 996-XIV та п. 2.4 Положення N 88, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту та податку на прибуток по господарським операціям з його контрагентами. При цьому, в ході проведення перевірки податковим органом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином. Суд також критично поставився до посилання податкового органу на наявність кримінальних проваджень відносно посадових осіб контрагента позивача, оскільки за приписами ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Оскільки по господарських операціях позивача та його контрагентів не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків суд визнав помилковим.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 10.12.2019 ГУ ДПС у Харківській області складений акт № 1134/20-40-05-18-09/38877891 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Контроль-прилад", з питання дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками: ТОВ "Слобідський Хліб" (податковий номер 40527671), за серпень 2017 року; ТОВ "ВФ Агро Терра" (податковий номер 40649744) за жовтень 2016 року, TOB ПТО "Талан" (податковий номер 36077785) за травень, серпень 2018 року; ТОВ "Трейдмаркетван" (податковий номер 40095978) за травень 2018 року; ТОВ "Зерно Агроторг" (податковий номер 40532016) за вересень 2016 року; ТОВ "Торгпортал (податковий номер 40780440) за травень 2018 року; ТОВ "Енвіл-Коммерц" (податковий номер 40849622) за січень 2018 року; ТОВ "Акара Торг" (податковий номер 41709730) за грудень 2017 року; ТОВ " ГолдФлай" (податковий номер 41986913) за червень 2018 року; ТОВ "Сістемінжинірінг" (податковий номер 41389075) за вересень2018 року; ТОВ "Технічні Матеріали" (податковий номер 31693913) за вересень 2018 року; ТОВ "Унік-Експо" (податковий номер 41787159) за листопад 2018 року; ТОВ "Транс Сервіс +" (податковий номер 41917085) за листопад 2018; ТОВ "Фєрнєс" (податковий номер 41979639) за червень 2018 року; ТОВ "КолоріТрейд" (податковий номер 42078598) за жовтень 2018 року; ТОВ "Лідер-Група" (податковий 42086462) за жовтень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 468316 грн., в тому числі за вересень 2017 року - 932 грн, за грудень 2017 року - 34200 грн, за січень 2018 року - 1941 грн, за травень 2018 року - 9140 грн, за червень 2018 року - 98190 грн, за серпень 2018 року - 23200 грн, за вересень 2018 року - 156024 грн, за жовтень 2018 року - 43752 грн, за листопад 2018 року - 100937 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 193760 грн, в тому числі за грудень 2017 року - 34200 грн, за січень 2018 року - 1941 грн, за червень 2018 року -- 53393 грн, за вересень 2018 року 44369 грн, за листопад 2018 року - 59857 грн, та до завищення від`ємного значення всього у сумі 274 556 грн, у тому числі за вересень 2017 року - 932 грн, за червень 2018 року - 53937 грн, за листопад 2018 року - 219687 грн (т. 1 а. с. 66)

24 грудня 2019 року ТОВ "Контроль-прилад" було подано заперечення на вищезазначений акт. Відповіддю Головного управління Державної податкової служби у Харківській області N 401/10/20-40-05-18-15 від 09 січня 2020 року повідомлено, що у разі незгоди з сумою податкового зобов`язання у податковому повідомленні-рішенні, таке повідомлення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. (т. 1 а. с. 74)

На підставі акту № 1134/20-40-05-18-09/38877891 від 10.12.2019 відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 00000110518 від 13.01.2020, яким нараховано позивачу штрафні санкції за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 274556 грн;

- № 00000100518 від 13.01.2020, яким нараховано позивачу ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 242200,00 грн, з яких 193760 грн - за податковими зобов`язаннями, 48440 грн - за штрафними санкціями. (т. 1 а. с. 105, 106)

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, подав скаргу до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення про результати розгляду скарги № 11889/6/99-00-08-05-01-06 від 02.04.2020 ТОВ "Контроль-прилад", яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення №00000110518 від 13 січня 2020 року та №00000100518 від 13 січня 2020 року, а скаргу без задоволення. (т. 1 а. с. 91).

Судом встановлено, що 31.05.2018 ТОВ "Контроль-прилад" укладено договір із ПАТ "Укрнафта" №715-МТР про продаж продукції (т. 2 а. с. 161), на його виконання ТОВ "Контроль-прилад" уклало низку договорів про надання послуг в тому числі із: TOB "СІСТЕМ ІНЖИНІРИНГ", ТОВ "ГолдФлай", ТОВ "ФЄРНЄС". Для поставки на ТОВ "УКРГАЗ АВТОМАТИКА" за договором N 3107-1 від 31.07.2018 було укладено низку договорів (т. 2 а. с. 183), зокрема, з: TOB "ЛІДЕР ГРУПА", ТОВ "УНІК-ЕКСПО", ТОВ "КОЛОРІ ТРЕЙД", ТОВ "ТРАНС СЕРВІС+".

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "ГолдФлай" (податковий номер 41986913).

Між ТОВ "ГолдФлай" (постачальник) та ТОВ "Контроль-прилад" (покупець) 01 червня 2018 року було укладено договір поставки № 01/06/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 398940 грн, що підтверджується видатковими накладними № 507 від 16 червня 2018 року та № 508 від 16 червня 2018 року. Надходження товару та оплата за вказаними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 04.01.2016 - 31.12.2018 (т.2 а. с. 148-153, 156).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "ВФ Агро Терра" (податковий номер 40649744).

Між ТОВ "ВФ Агро Терра" (постачальник) та ТОВ "Контроль-прилад" (покупець) було укладено договір поставки №01/10/16 від 09.02.2016, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 28200 грн, що підтверджується видатковою накладною №5-2510 від 25 жовтня 2016 року. Надходження товару та оплата за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 04.01.2016 - 31.12.2018 (т. 2 а. с. 142-174).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Енвіл-Коммерц" (податковий номер 40849622).

Між ТОВ "Енвіл-Комерц" (постачальник) та ТОВ "Контроль-прилад" (покупець) 01 січня 2018 року було укладено договір поставки № 01/01/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 11648,64 грн що підтверджується прибутковою накладною №12/01/18 від 12 січня 2018 року. Надходження товару заданими операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 04.01.2016 - 31.12.2018 (т. 2 а. с. 116-141).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Пожежно-технічне обладнання "Талан" (податковий номер 36077785).

Між ТОВ "Пожежно-технічне обладнання "Талан" (постачальник) та ТОВ "Контроль- прилад" (покупець) 01 травня 2018 року було укладено договір поставки N 03/05/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 174903 грн, що підтверджується видатковими накладними № 210518 від 21 травня 2018 року та № 94 від 21 серпня 2018 року. Надходження товару та оплата за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 04.01.2016 - 31.12.2018 (т. 2 а. с. 105-115)

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Трейдмаркетван" (податковий номер 40095978).

Між TOB "Трейдмаркетван" (постачальник) та TOB "Контроль-прилад" (покупець) 01 травня 2018 року було укладено договір поставки № 02/05/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 17160 грн, що підтверджується видатковими накладними № 040518 від 04 травня 2018 року та № 25 травня 2018 року. Надходження товару та оплата за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 04.01.2016 - 31.12.2018 (т. 2 а. с. 92-99).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Слобідський Хліб" (податковий номер 40527671).

Між ТОВ "Слобідський Хліб" (постачальник) та ТОВ "Контроль-прилад" (покупець) 01 серпня 2017 року було укладено договір поставки № 01/08/17, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 5592 грн, що підтверджується видатковою накладною № 31/08 від 31 серпня 2018 року. Надходження товару та оплата за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 04.01.2016 - 31.12.2018 (т. 2 а. с. 100-104).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Торгпортал" (податковий номер 40780440).

Між ТОВ "Торгпортал" та ТОВ "Контроль-прилад" 01 травня 2018 року було укладено договір поставки №01/05/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 1980 грн, що підтверджується видатковою накладною 47 від 18 травня 2018 року. Надходження товару та оплата за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 18.05.2018 - 31.12.2019 (т. 2 а. с. 87-91)

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Фєрнєс" (податковий номер 41979639).

Між ТОВ "Фєрнєс" та ТОВ "Контроль-прилад" 01 червня 2018 року було укладено договір поставки № 01/06/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 190 200 грн. що підтверджується видатковою накладною № 51 від 16 червня 2018 року. Надходження товару та оплата за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 04.01.2016 - 31.12.2019 (т. 2 а. с. 78-86)

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Транс Сервіс+" (податковий номер 41917085).

Між ТОВ "Транс Сервіс+" та ТОВ "Контроль-прилад" 02 листопада 2018 року було укладено договір про надання послуг № 02/11/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 93 900 грн, що підтверджується Актом надання послуг № 06/11/18 від 06 листопада 2018 року. Надходження товару за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 04.01.2016 - 31.12.2018 (т. 2 а. с. 62-77).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Зерно Агроторг" (податковий номер 40532016).

Між ТОВ "Зерно Агроторг" (постачальник) та ТОВ "Контроль-прилад" (покупець) 01 вересня 2016 року було укладено договір поставки № 01/09/16, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 64728 грн, що підтверджується Видатковими накладними №1-109 від 01 вересня 2016 року, № 3-209 від 02 вересня 2016 року, № 3-709 від 07 вересня 2016 року, № 1-159 від 15 вересня 2016 року, № 2-209 від 20 вересня 2016 року. Надходження товару та оплата за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за 07.09.2016 - 14.09.2016 та за період 04.01.2016 - 31.12.2019 (т. 2 а. с. 57-61).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Унік-Експо" (податковий номер 41787159).

Між ТОВ "Унік-Експо" та ТОВ "Контроль-прилад" 20 листопада 2018 року було укладено договір про надання послуг № 20/11/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 148 000 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) N 29/11/18, Актом приймання-передачі від 20.11.2018, Актом приймання-передачі на переробку давальницької сировини від 20.11.2018. Надходження товару та оплата за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за період 04.01.2016 - 24.12.2019.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Акара Торг" (податковий номер 41709730).

Між ТОВ "Акара Торг " та ТОВ "Контроль-прилад" 01 грудня 2017 року було укладено договір поставки N 01/12/17, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 205 200 грн, що підтверджується прибутковою накладною № 291217 від 29 грудня 2017 року. Надходження товару за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за період 04.01.2016 - 24.12.2019 (т. 2 а. с. 34-39)

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "КолоріТрейд" (податковий номер 42078598).

Між ТОВ "КолоріТрейд " та ТОВ "Контроль прилад" 01 жовтня 2018 року було укладено договір поставки № 01/10/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 65952 грн що підтверджується видатковою накладною № 111018 від 11 жовтня 2018 року, № 101018 від 10 жовтня 2018 року, № 051018 від 05 жовтня 2018 року та договір про надання послуг від 01.10.2018 № 01/10/18 на загальну суму 429672 грн що підтверджується Актами здачі-приймання робіт та Актами приймання-передачі. Надходження товару за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за період 04.01.2016 - 31.12.2018 (т. 1 а. с. 232-250, т. 2 а. с. 1-33)

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Лідер-Група" (податковий номер 42086462).

Між ТОВ "Лідер-Група" (виконавець) та ТОВ "Контроль прилад" (замовник) 15 жовтня 2018 року було укладено договір про надання послуг № 15/10/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 189 900 грн що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі та Договором про надання послуг з доставки вантажів автотранспортом № 15/10/18/Т від 15 жовтня 2018 року. В матеріалах справи також наявні товаро-транспортні накладні, згідно яких товар був прийнятий ОСОБА_1 . Надходження товару за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за період 04.01.2016 - 31.12.2018 (т. 1 а. с. 211-231)

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Сістем інжиніринг" (податковий номер 41389075).

Між ТОВ "Сістем інжиніринг" (виконавець) та ТОВ "Контроль прилад" (замовник) 01 вересня 2016 року було укладено договір про надання послуг N 01/09/18, згідно з яким відбулася господарська операція на загальну суму 936144 грн що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та Актами приймання-передачі давальницької сировини. Надходження товару за даними операціями підтверджена випискою з картки рахунку за період 04.01.2016 - 31.12.2018 (т. 1 а. с. 184-210).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Технічні Матеріали" (податковий номер 41389075).

Взаємовідносини між контрагентами відбувалися на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 781 на загальну суму 3780,00 грн, видаткової накладної № 667 від 26.09.2018. Надходження та оплата за даною операцією підтверджено випискою з картки рахунку за період 04.01.2016. - 31.12.2019. (т. 2 а. с. 157-160).

Перелік податкових накладних оформлених в межах укладених договорів наведено у додатку 5 до Акту перевірки (т. 1 а. с. 71-73), суми податку на додану вартість за якими включено до складу податкового кредиту звітного місяця та відображено в ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та декларації ПДВ за відповідний період, про що зазначено контролюючим органом в Акті перевірки.

Щодо подальшого руху придбаного товару в матеріалах справи містяться наступні докази:

Товар, який було закуплено в 2016 році у ТОВ "Зерно Агроторг",ТОВ "ВФ АГРО ТЕРРА", було реалізовано, зокрема, на адресу:

- ТОВ "ГАЗІС", що підтверджується: договором № 250615/1; Видатковою накладною № 140 від 05 жовтня 2016 року; (т. 2 а. с. 189-195)

- ТОВ "ЄВРОГАЗСЕРВІС", що підтверджується: договором N061113/1; Видатковою накладною № 137 від 03 жовтня 2016 року; Довіреність № 319 від 13 вересня 2016 року; (т. 2 а. с. 196-201)

- ТОВ "РОСКВИТ", що підтверджується видатковою накладною № 127 від 01 вересня 2016 року; (т. 2 а. с. 212)

- ПАТ "ЛПГ", що підтверджується видатковою накладною N132 від 14 вересня 2016 року; (т. 2 а. с. 211)

- ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ", що підтверджується видатковою накладною № 147 від 01 листопада 2016 року; Довіреність № 1137 від 01 листопада 2016 року (т. 2 а. с. 209-210).

Товар, який було закуплено в 2017 році у TOB "АКАРА ТОРГ", ТОВ "Слобідський Хліб", реалізовано, зокрема, на адресу:

- ТОВ "НІОМ", що підтверджується видатковою накладною N 143 від 07 вересня 2017 року; Довіреність № 120 від 25 серпня 2017 року; (т. 2 а. с. 241-242)

- ТОВ "Спецмехсервіс", договір поставки N1801-1 від 18 січня 2018 року, Видаткова накладна № 126 від 26 жовтня 2018 року, Довіреність № 1625 від 11 жовтня 2018 року та інші.(т. 2 а. с. 202-207).

Також у 2018 році товар, закуплений у: ТОВ ПТО "ТАЛАН", ТОВ "ТОРГПОРТАЛ", ТОВ "ТРЕЙДМАРКЕТВАН", ТОВ "Технічні матеріали", було реалізовано зокрема на адресу НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ТОВ "АСТРОН" (договір поставки № 201113/1 від 20.11.2013, видаткова накладна № 73 від 31.05.2018) (т. 2 а. с. 178-181).

На підтвердження отримання оплати від зазначених вище контрагентів позивачем надано до суду виписки по рахункам ТОВ "Контроль Прилад" та платіжне доручення N191 від 19.03.2018 (т. 1 а. с. 168-183).

З матеріалів справи судом установлено, що в особистому володінні директора знаходиться автомобіль Nissan Pathfinder, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію від 21.11.2012 та посвідченням водія (т. 1 а. с. 142)

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС в Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справ не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №816/1118/17, від 27.01.2020 у справі №640/19386/18, від 12.09.2018 у справі №815/7386/16, від 29.08.2018 у справі №815/2119/17, від 06.09.2019 у справі №820/2835/18, від 22.01.2019 у справі №826/18174/13-а, від 31.03.2020 у справі №520/8893/18, від 22.04.2020 у справі №826/26660/15 у подібних правовідносинах.

Скаржник вказує обставини ненадання позивачем документів в строки, визначені ст. 44 ПК України. Вказує на наявність ознак фіктивної діяльності контрагенту позивача. Вважає, що у позивача були відсутні трудові ресурси та основні засоби для реального здійснення господарських операцій. Також в підтвердження вказаних доводів посилається на отриману податкову інформацію щодо контрагентів позивача.

Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Позивач вважає безпідставними посилання скаржника на наведену вище практику Верховного Суду, адже правовідносини у вказаних справах не є тотожними із правовідносинами, що склались у цій справі. Позивач вказує, що ним були надані всі первинні документи і під час перевірки, і до суду. Позивач вважає правильними і обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Верховний Суд ухвалою від 05.07.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. п. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п. 198.1 - 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, з огляду на зазначені приписи чинного законодавства, підставою для зменшення платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв`язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та надати покупцю (за його вимогою), яка є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 18.12.2018 у справі №816/1118/17, від 27.01.2020 у справі №640/19386/18, від 12.09.2018 у справі №815/7386/16, від 29.08.2018 у справі №815/2119/17, від 06.09.2019 у справі №820/2835/18, від 22.01.2019 у справі №826/18174/13-а, від 31.03.2020 у справі №520/8893/18, від 22.04.2020 у справі №826/26660/15 у подібних правовідносинах.

Проте, Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржником викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України, зроблено вказівки на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів зауважує, що наведені позиції Верховного Суду у вищезгаданих справах сформовані Судом за результатом розгляду вказаних справ, зважаючи на обсяг наданих сторонами доказів в підтвердження реальності здійснення господарських операцій. При цьому, така позиція Суду не стосується порядку застосування певних норм права, що мала би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів, а є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявні договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення N 88, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту та податку на прибуток по господарським операціям з його контрагентами.

Суди правильно взяли до уваги, що при цьому, в ході проведення перевірки податковим органом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.

Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу. Разом з тим, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженнями, відсутність трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання договорів.

Суд зауважує, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Суди також обґрунтовано критично поставились до посилання податкового органу на наявність кримінальних проваджень відносно посадових осіб контрагента позивача, адже сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Суди також правильно урахували, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який доводить факт або реальність господарської операції з придбання ТМЦ, оскільки транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

З огляду на викладене, суди дійшли правильного висновку про те, що відповідачем у ході судового розгляду справи належним чином не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №00000110518 від 13 січня 2020 року на суму 274556,00 грн та №00000100518 від 13 січня 2020 року на суму 242200,00 грн.

Також Суд звертає увагу на те, що аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції від 18.12.2018 у справі №816/1118/17, від 27.01.2020 у справі №640/19386/18, від 12.09.2018 у справі №815/7386/16, від 29.08.2018 у справі №815/2119/17, від 06.09.2019 у справі №820/2835/18, від 22.01.2019 у справі №826/18174/13-а, від 31.03.2020 у справі №520/8893/18, від 22.04.2020 у справі №826/26660/15 свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які розглянуті залежно від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення кожної справи. Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цих постановах Верховного Суду, є безпідставними.

Колегія суддів дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, зазначає, що жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права в касаційній скарзі скаржником не наведено.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі не знайшли свого підтвердження.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

З огляду на наведене, касаційна скарга скаргу Головного управління ДПС у Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко