Рішення

від 13.06.2022 по справі 308/1584/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1584/22

2/308/230/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 червня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Турківським РВ УМВС України у Львівській області 15 грудня 2007 року, адреса: АДРЕСА_1 , до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі відділу реєстрації місця проживання, адреса м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699,

Органу самоорганізації населення будинкового комітету "Загорська 26", адреса: м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 26/105, код ЄДРПОУ 40759204,

про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 квітня 2014 року ним було укладено Договір найму житлового приміщення за № 14, відповідно до якого йому надано у користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що станом на 20.01.2022, окрім членів його сім`ї у вказаному житловому приміщенні зареєстрований також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що ОСОБА_2 не проживає у житловому приміщенні та фактично за вищевказаною адресою не проживав ні дня. Однак, факт його реєстрації у квартирі створює для позивача перешкоди у користуванні житлом та порушує його права як власника, оскільки, відповідач не бере участі в утриманні житла, комунальні платежі не сплачує.

На підставі наведеного позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

У судове засідання позивач не з`явився, однак, його представник подав до суду заяву, у якій просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити, заперечень проти ухвалення заочного рішення не подав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечив, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 4 ст.223ЦПКУкраїни, суд розглянув справу заочно.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Першого квітня 2014 року ОСОБА_1 було укладено Договір найму житлового приміщення за № 14, відповідно до якого йому надано у користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з карточкою прописки форми "А", виданої на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дата реєстрації за даною адресою 13.04.2018 року) (п. 11 карточки).

Окрім того, з карточки форми "Б" також вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_3 (донька).

Відповідно до Довідки № 459 від 01.02.2022 року, виданої ОСН БК «Загорська 26», позивач ОСОБА_1 дійсно проживає в м. Ужгород Закарпатської області і зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 20 січня 2022 року № 324/13-21 про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 . окрім ОСОБА_1 та його доньки ОСОБА_3 , значиться зареєстрованим також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є відповідачем по справі.

Факт реєстрації відповідача підтверджується також довідкою № 459 від 01 лютого 2022 року, виданою ОСН БК «Загорська 26», з якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно є зареєстрованим та таким, що ніколи не проживав, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до акту від 01 лютого 2022 року, підписаного головою ОСН БК «Загорська 26» та сусідами: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ), громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ніколи не проживав.

Згідно з Довідкою № 458 від 01.02.2022 року, договори найму житлового приміщення в будинках місцевих рад народних депутатів, державних підприємств і установ, кооперативних і громадських організацій України (та/або будь-які інші подібного роду договори) квартири АДРЕСА_6 з такою особою як ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не укладалися. Відповідні Договори відносно кв. АДРЕСА_6 першочергово і по сьогоднішній період укладалися тільки з ОСОБА_7 .

Оцінивши належним чином зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.41КонституціїУкраїни, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст.319ЦК Українизакріплено норму,згідно зякою власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.391ЦКУкраїни, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

Відповідно дост.7ЗаконуУкраїни«Про свободупересуваннятавільний вибірмісцяпроживанняв Україні», судове рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, яке набрало законної сили, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.

Судом встановлено, що відповідач не проживає у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу, а саме понад 8 (вісім) років, не є ні власником, ні співвласником житлового приміщення. Доказів на спростування факту тривалого не проживання за вказаною вище адресою відповідач не надав, так само не надав доказів на підтвердження укладення будь-яких договорів, на підставі яких за ним зберігалося б право користування вказаним помешканням. Таких доказів також не здобуто судом під час розгляду справи. Тому підстав, за якими б за відповідачем зберігалось право користування жилим приміщенням, в ході судового розгляду справи судом не встановлено.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі наведеного, суд прийшов до переконання, що позовна заява обгрунтована та підлягає задоволенню .

Крім того, беручи до уваги висновок про задоволення позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 992,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 328, 344 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 82, 200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву задовольнити.

2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Н.І. Зарева