Ухвала

від 04.08.2022 по справі 463/5474/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/5474/22

Провадження №1-кс/463/4178/22

УХВАЛА

про задоволення заяви про самовідвід

04 серпня 2022 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду справи №463/5474/22, провадження №1-кп/463/505/22 щодо обвинувального акту у кримінальному провадженні №62022000000000276 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.367 КК України, -

в с т а н о в и в:

у провадження судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62022000000000276 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.367 КК України.

Суддя ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні заявив самовідвід від розгляду справи з тих підстав, що він як слідчий суддя брав участь у кримінальному провадженні №42021000000000261 від 01.02.2021, а саме здійснював розгляд клопотань слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вичнених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро рослідувань майора Державного бюро розслідувань про обрання запобіжних заходів та відсторонення від посади, що підтверджується ухвалами слідчого судді від 02.05.2022 справа 463/2891/22. Як вбачається із обвинувального акту у кримінальному провадженні №62022000000000276 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.367 КК України, дане кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17 травня 2022 за №62022000000000276 за ознаками кримінального правопрушення, передбаченого ч.2 ст.376 України, шляхом виділення матеріалів за підозрою ОСОБА_4 з кримінального провадження №42021000000000261 від 01.02.2021. Відтак, з метою забезпечення умов, за яких в учасників кримінального провадження не виникало б будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, ним подано заяву про самовідвід.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду заяви, а тому суд вважає за можливе провести розгляд заяви у їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оглянувши матеріали справи та заяву про самовідвід, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.

Згідно з ч. 1, 2 ст.80КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що суддя ОСОБА_3 як слідчий суддя брав участь у кримінальному провадженні №42021000000000261 від 01.02.2021, а саме здійснював розгляд клопотань слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вичнених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро рослідувань майора Державного бюро розслідувань про обрання запобіжних заходів та відсторонення від посади, що підтверджується ухвалами слідчого судді від 02.05.2022 справа 463/2891/22. Як вбачається із обвинувального акту у кримінальному провадженні №62022000000000276 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.367 КК України, дане кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17 травня 2022 за №62022000000000276 за ознаками кримінального правопрушення, передбаченого ч.2 ст.376 України, шляхом виділення матеріалів за підозрою ОСОБА_4 з кримінального провадження №42021000000000261 від 01.02.2021.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом, суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 слід задовольнити, а справу передати для повторного автоматизованого розподілу.

Керуючись, ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду справи №463/5474/22, провадження №1-кп/463/505/22 щодо обвинувального акту у кримінальному провадженні №62022000000000276 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.367 КК України, а справу передати для повторного автоматизованого розподілу для визначення нового складу суду у порядку, встановленому ст. 35 КПК України.

Суддя ОСОБА_5