Рішення

від 03.08.2022 по справі 755/4353/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/4353/20

Провадження № 2/755/1094/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» звернулось до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 34 970,77 грн та судовий збір у розмірі 2102 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідач є винним у ДТП, яка мала місце 13.05.2016 в м. Києві на Дніпровському узвозі, 1 за участю автомобіля «Mersedes Benz S 550», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Mersedes Benz ML 500» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mersedes Benz S 550», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім» (далі - ПрАТ «Київський страховий дім») на підставі договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого як поліс АЕ/7780447 від 26.02.2016. На підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 12.05.2016 р. № 777.16.2309548 автомобіль «Mersedes Benz ML 500» д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований у товаристві з додатковою відповідальністю «Експрес-страхування» (далі - ТДВ «Експрес-страхування»). 28.11.2016 до ПрАТ «Київський страховий дім» отримано заяву про відшкодування згідно з полісом АЕ/7780447 від 26.02.2016, у якій зазначено, що з метою належного виконання умов договору добровільного страхування ТДВ «Експрес-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 49 262,32 грн на користь ОСОБА_2 11.04.2017 ПрАТ «Київський страховий дім» на користь ТДВ «Експрес-страхування» сплачено регламентну виплату у розмірі 34 970,77 грн на підставі платіжного доручення № 18467. 09.08.2018 між ПрАТ «Київський страховий дім» та ТОВ «ФК «Груп Фактор» було укладено договір про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор» набуло право вимоги на отримання відшкодування шкоди, в порядку регресу по вказаній вище ДТП. Відповідач у добровільному не відшкодував заподіяну шкоду, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.03.2020 відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач копію ухвали суду та копію позовної заяви з додатками не отримав, конверт з відправленням повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.05.2016 в м. Києві на Дніпровському узвозі, 1 сталася ДТП за участю автомобіля «Mersedes Benz S 550», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Mersedes Benz ML 500» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За нормою частини четвертої ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mersedes Benz S 550», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого як поліс АЕ/7780447 від 26.02.2016.

На підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 12.05.2016 № 777.16.2309548 автомобіль «Mersedes Benz ML 500» д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований у ТДВ «Експрес-страхування».

28.11.2016 до ПрАТ «Київський страховий дім» отримано заяву про відшкодування згідно з полісом АЕ/7780447 від 26.02.2016, у якій зазначено, що з метою належного виконання умов договору добровільного страхування ТДВ «Експрес-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 49 262,32 грн на користь ОСОБА_2

09.08.2018 між ПрАТ «Київський страховий дім» та ТОВ «ФК «Груп Фактор» було укладено договір про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор» набуло право вимоги на отримання відшкодування шкоди, в порядку регресу по вказаній вище ДТП.

Відповідач у добровільному не відшкодував заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 34.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

26.02.2016 ПрАТ «Київський страховий дім», складено страховий акт № 712-9011/1, яким встановлено, що сума матеріального збитку з урахуванням зносу, завданого власнику автомобіля «Mersedes Benz S 550», д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 35 970 грн 77 коп., оскільки франшиза становить 1 000,00 грн., сума до страхового відшкодування до виплати становить 34 970 грн 77 коп. (а.с. 36).

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь - яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Коробов проти України» від 21.07.2011 суд вказав, що при оцінні доказів, суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

При цьому Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Яременко проти України» від 12.06.2008 зазначив, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджу вальних доказах відповідно зменшується.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду при розгляді справи № 753/7281/15-ц від 23.01.2018 зробив наступний правовий висновок, що законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК покладено на відповідача.

11.04.2017 ПрАТ «Київський страховий дім» на користь ТДВ «Експрес-страхування» сплачено регламентну виплату у розмірі 34 970,77 грн на підставі платіжного доручення № 18467 (а.с. 38)

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно положень п.38.1.1 (в) ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі.

Угода, в якій відбувається заміна однієї зі сторін, є уступкою права вимоги. Факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), у якому відбувається заміна кредитора, є різновидом таких угод. Тобто, факторинг - це комплекс кредитно-фінансових операцій з продажу боргових прав одного підприємства іншому суб`єкту-фактору за плату (Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що факторинг є фінансовою послугою).

Фактором можуть виступати банки, інвестиційні та кредитні організації, що мають ліцензію на надання кредитів іншим особам під відсотки. Поняттю продаж боргових прав тотожні поняття «продаж дебіторської заборгованості» та «продаж прав боргових вимог».

Таким чином, факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, є операцією, у якій одна сторона (фактор) передає (або зобов`язується передати) кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає (або зобов`язується відступити) факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як убачається з матеріалів справи, 09.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» та ПрАТ «Київський страховий дім» було укладено Договір про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги, за умовами якого, ПрАТ «Київський страховий дім» відступило право вимоги, визначених у даному Договорі, Новому кредитору.

Згідно витягу з Додатку №1 до договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 09.08.2018, ПрАТ «Київський страховий дім» передало, а ТОВ «ФК «Груп Фактор» прийняло право вимоги за грошовим зобов`язанням щодо № договору АЕ-7780447.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Відповідно до ч.1 ст.1085 Цивільного кодексу України якщо фактор пред`явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред`явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

За таких обставин, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп фактор» правомірно пред`явлено вимоги до ОСОБА_1 , як особи винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою потерпілій особі страхового відшкодування в розмірі 34 970,77 грн.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, у даному випадку при повному задоволенні позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати у виді судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 514, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, п. 38.2.1 ст. 38, п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 274, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» (код ЄДРПОУ: 39866943, м. Київ вул. Січових Стрільців, 1-5, оф. 505) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» у порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 34 970, 77 грн та судовий збір в сумі 2 102 грн, а всього 37 072 (тридцять сім тисяч сімдесят дві) гривні 77 (сімдесят сім) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: