Рішення

від 02.08.2022 по справі 183/3173/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/3173/21

№ 2/183/992/22

03 серпня 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Моісєєва К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» про стягнення коштів, у зв`язку з їх збереженням без достатньої правової підстави,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» про стягнення коштів, у зв`язку з їх збереженням без достатньої правової підстави.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2010 році між позивачем та ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, за домовленістю між сторонами державну реєстрацію договору оренди повинно було здійснити саме це підприємство, яке в період з 2010 по 2016 рік виплачувало йому орендну плату. У грудні 2016 року позивач звернувся до ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» за отриманням свого примірника договору оренди, внаслідок чого ним було отримано примірник договору оренди з ТОВ «Агро-Віта 2000», який нібито укладено 10 березня 2012 року з ним на термін 7 років від дня його реєстрації, договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 24 вересня 2012 року. У серпні 2017 року із Витягу з Державного земельного кадастру позивачеві стало відомо про існування договору оренди щодо вищезазначеної земельної ділянки, нібито укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000». Проте, вищезазначений договір оренди Позивач з даним Відповідачем не укладав. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року у справі № 183/563/17, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» було задоволено, визнано недійсним, з моменту укладення, договір оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, укладений щодо земельної ділянки площею 6,080 га.

Починаючи з дати державної реєстрації даного договору, а саме з 24 вересня 2012 року і до фактичного повернення земельної ділянки (вересень 2019 року), відповідач протиправно фактично користувався земельною ділянкою позивача. При цьому, відповідач відмовляється сплачувати позивачу кошти за користування його земельною ділянкою.

Відповідно до довідки, яка була надана відповідачем до суду при розгляді справи про визнання недійсним Договору оренди землі без номеру від 10 березня 2012 року, у 2017 році позивачеві була нарахована орендна плата у розмірі 6,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 187 970,40 грн., однак у самій довідці цей еквівалент становить суму 10 338,37 грн. замість 12 218,08 грн. (187 970,40 грн. ? 6,5 % ? 100 %). Таким чином недоотримана сума орендної плати за 2017 рік становить 1 879,71 грн.

Позивач вважає, що за користування земельною ділянкою позивача у період з 2017року по 2019 рік відповідач зобов`язаний повернути позивачеві безпідставно збережені кошти, які мав витратити на сплату орендної плати, у сумі 26 251,72 грн.: за 2017 рік 1 879,71 грн., як недоотриманих коштів = (187 970,40 грн. ? 6,5 % ? 100 %) 10 338,37 грн. (нарахована сума у відповідності до довідки відповідача); за 2018 рік 12218,08 грн. = (187970,40 грн. ? 6,5 % ? 100 %); за 2019 рік 12 153,93 грн. = (186983,52 грн. ? 6,5 % ? 100 %). Тому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у сумі 26251,72 грн.

Ухвалою судді від 24 травня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на запровадження воєнного стану в Україні. Твердження представника відповідача про те, що явка у судове засідання може загрожувати його життю суд вважає такими, що вчинені з метою затягування розгляду справи, оскільки справа перебуває у провадженні суду більше одного року, а із восьми судових засідань представник відповідача з`явився у два судових засідання.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався, строк для його подання сплив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за відсутності заперечень позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА № 176348 (а. с. 12,13).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року у справі № 183/563/17 визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки без номеру, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000», щодо оренди земельної ділянки площею 6,080 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Постановою від 03 лютого 2021 року Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області - без змін (а. с. 18-22).

Зазначеними рішеннями суд встановив, що ОСОБА_1 особисто не підписував договір оренди землі, не був ознайомлений з його змістом, не виявляв волевиявлення на орендні відносини з відповідачем та не надавав згоду на реєстрацію договору.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Орендна плата за користування вищезазначеною земельною ділянкою у грошовій формі становила починаючи з 2017 року 6,5% від нормативної грошової оцінки, що підтверджується довідкою (а.с.24).

Починаючи з вересня 2019 року земельна ділянка перебуває у користуванні іншої особи, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру (а.с.25-26).

Згідно наданої позивачем довідки Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5,31 га. починаючи з 2017 року складала 187969 грн. (а.с.58). За інформацією Державного земельного кадастру у 2019 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала 186983,52 грн. (а.с.25-26)

Виходячи із зазначеного, у період з 2017 року по 2018 рік підлягала нарахуванню орендна плата у сумі 12217,99 грн. (187969х6,5%),а у 2019 році 12153,93 грн.

Згідно довідки від 23.01.2018, на користь позивача нараховано орендну плату за користування вищевказаною земельної ділянкою за 2017 рік у сумі 10338,37 грн., виплачено після відрахування податків 8322 грн.

Таким чином недоотримана орендна плата мала складати: 2017 рік 1879,62 грн. (12217,99-10338,37); 2018 рік - 12217,99 грн., 2019 рік 12153,93 грн., а разом 26251,54 грн.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними і регулюються положеннями глави 83 ЦК України.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі статті 1212 ЦК України.

Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові №14-77цс18 від 23 травня 2018 року (справа №629/4628/16-ц).

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про безпідставність набуття відповідачем коштів, які останній мав сплатити за користування земельною ділянкою, в той же час не сплатив, у зв`язку з чим зобов`язаний повернути власнику земельної ділянки на підставі статті 1212 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Виходячи з обставин справи, суд приходить до висновку, що майно, а саме грошові кошти у розмірі 26251,54 грн., набуті без правової підстави, у зв`язку із визнанням судом договору недійсним, тому у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем повернути отримане майно (грошові кошти), яке є безпідставно набутим.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідач своїм правом на подання відзиву та доказів не скористався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено, що відповідач безпідставно зберіг у себе грошові кошти у вигляді невиплаченої орендної плати у сумі 26251,54 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 908 грн., які слід стягнути з відповідача.

Також у позовній заяві зазначено, що витрати правову допомогу позивача складають 10000 грн. Проте ні договір про надання правової допомоги, ні документи, що підтверджують розмір витрат позивачем не надано.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До завершення розгляду позивачем не зроблено заяву про те, що докази витрат на правову допомогу будуть подані після ухвалення судового рішення, а тому у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000», на користь ОСОБА_1 кошти, які не сплачені за користування земельною ділянкою площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, та збережені без достатньої правової підстави в сумі 26251 (двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят одна) грн. 54 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000», на користь 1223286000:02:035:0264 витрати по сплаті судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000», код ЄДРПОУ 35601700, адреса: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Голубівка, вул.Лесі Українки,10.

Повне судове рішення складено і підписано 03 серпня 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.