Ухвала

від 19.07.2022 по справі 2-627/11

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №2-627/11

Провадження №6/711/84/22

У Х В А Л А

20 липня 2022 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Позарецької С.М.

при секретарі - Осадчій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси із заявою про скасування заходів забезпечення позову, яку обгрунтовує тим, що 23.11.2021 їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відмовлено в перетині державного кордону України. Заступник начальника 2-го відділу прикордонної служби «Бориспіль-1», Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», капітан ОСОБА_2 вручила їй «Рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку» від 23.11.2021, в якому зазначено, що їй відмовлено у праві виїзду з України, оскільки у базі даних Державної прикордонної служби України наявні відомості щодо неї відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси за справою №2-7152-10 від 08.11.2010 та ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси за цивільною справою №712-2157-15ц від 02.03.2015.

Як зазначено, про існування даних ухвал, зокрема, ухвали за справою №2-7152-10 від 08.11.2010, їй вперше стало відомо 23.11.2021 від співробітників прикордонної служби України. 02.12.2021 вона звернулась до Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про надання інформації щодо наявності на виконанні відкритих виконавчих проваджень щодо неї, і як відповідь отримала довідку вих.№261 від 10.01.2022, відповідно до якої, відкриті виконавчі провадження у Придніпровському відділі ДВС щодо неї не перебувають. Крім того, детально ознайомитись з матеріалами закритих виконавчих проваджень, які перебували в архіві Придніпровського відділу ДВС та могли містити відомості про хід виконання виконавчого провадження та обмеження її у праві виїзду за межі України є неможливим, оскільки зі спливом трирічного строку архів підлягає знищенню, а останнє виконавче провадження щодо неї було закрите у 2019 році, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». До того ж, 18.01.2022 вона звернулась до Придніпровського районного суду міста Черкаси із заявою щодо видачі копії повного тексту ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси за справою №2-7152-10 від 08.11.2010 та отримала листа-відповідь, з якого вбачається, що справу №2- 7152/10 було переєстровано та присвоєно номер №2-627/11, а ухвала від 08.11.2010 в архіві суду не перебуває. Разом з відповіддю суду їй надіслали рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.10.2011 за цивільною справою №2-627/11, згідно з яким суд заочно постановив стягнути з неї заборгованість за договором про надання споживчого кредиту.

З цього приводу повідомляє, що 05.10.2006 вона дійсно, разом із чоловіком ОСОБА_3 , оформила Іпотеку (споживчий кредит) на придбання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в яку після придбання заселилися разом з чоловіком та двома дітьми. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер і вона опинившись у скрутному становищі, втратила можливість виплачувати кредит у повному обсязі. Проте, у кінці 2011 року їй вдалося врегулювати мировим шляхом відносини з AT«УкрСиббанк», квартиру було продано, а гроші банк отримав у рахунок повного погашення кредитного боргу, у результаті чого її кредитну заборгованість було анульовано і після цього вона повністю розірвала будь-які правовідносини з AT «УкрСиббанк», про що свідчить довідка від банку.

На думку заявниці, станом на 15.04.2022 відсутні підстави для обмеження її у праві виїзду за межі України, а тому просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси за справою №2-7152-10 від 08.11.2010 та припинити її обмеження у праві виїзду за межі України.

Вказана заява прийнята та призначена до судового розгляду.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, надавши письмову заяву від 20.07.2022 про розгляд справи без її участі. Заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи думку заявниці, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 08.11.2010 Придніпровським районним судом постановлено ухвалу по справі №2-7152/10, якою задоволено заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про забезпечення позову. Зокрема, тимчасово обмежено громадянину України відповідачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право виїзду за межі України до моменту виконання нею своїх зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №11050894000 від 05.10.2006, укладеного ПАТ «УкрСиббанк».

Відповідно до відповіді Придніпровського районного суду м. Черкаси №б.н. від 18.01.2022, у провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа №2-627/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про дострокове стягнення кредиту і процентів, стягнення пені і неустойки. Згідно з Переліком судових справ і документів, що утворюються у діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, вказана вище цивільна справа була знищена за терміном зберігання. Крім того, відповідно до обліково-статистичних даних, справу №7152/10 було перереєстровано та присвоєно №2-627/11. Ухвала від 08.11.2010 в архіві суду не перебуває.

До того ж, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.10.2011 по справі №2-627/11 задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вирішено: стягнути солідарно достроково з громадянки України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з громадянина України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11050894000 від 05.10.2006 у сумі 42529доларів США 58 центів, що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні, з розрахунку 7,9116 гривень за 1 долар США, станом на 21.10.2010 становить 336477грн. 20 коп. та додатково 500 грн. неустойки за порушення умов кредитування. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ«УкрСиббанк» 1700грн. у рахунок сплати позивачем судового збору та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Разом з тим, відповідно до повідомлення про анулювання боргу від 27.12.2011, виданого начальником Черкаського ЦУКЗ ПАТ«УкрСиббанк» ХарченкоН.А., АТ«УкрСиббанк», як кредитором, прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №11050894000 від 05.10.2006, що станом на 27.12.2011 становить 18684,34 долара США, що складає 149274,80грн., штрафні санкції у сумі 10795,29грн., заборгованість за відшкодування понесених АТ«УкрСиббанк» витрат на примусове стягнення у сумі 1820,00грн.

У матеріалах справи наявна відповідь Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 10.01.2022 №261, на звернення ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається, що на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби відносно ОСОБА_1 перебували наступні виконавчі провадження:

-№ 32773390 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду у м.Черкаси від 18.04.2012 №2-2281 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 1820,00грн. Виконавче провадження 19.06.2012 закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»;

-№ 13804121 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду у м.Черкаси від 08.01.2009 №2-6170 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави держмита у сумі 51,00 грн. Виконавче провадження 23.12.2011 закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;

-№ 13791300 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду у м.Черкаси від 28.05.2009 №2-6170 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь держави у сумі 1170,36 грн. Виконавче провадження 12.01.2012 закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;

-№ 12331211 з виконання постанови Придніпровського районного суду у м.Черкаси від 12.02.2009 № 3-236 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у сумі 85,00 грн. Виконавче провадження 19.05.2010 закінчено на підставі п. 10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»;

-№ 36136600 з виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду у м. Черкаси від 28.12.2012 № 2а/2370/3956 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь УПФУ у сумі 1013,74 грн. Виконавче провадження 19.06.2014 закінчено згідно з п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;

-№ 46701529 з виконання постанови Придніпровського ВДВС ЧМУЮ від 20.02.2015 № б/н про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат у сумі 60,00грн. Виконавче провадження 27.02.2015 закінчене на підставі п. 8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»;

-№ 46703354з виконанняпостанови ПридніпровськогоВДВС ЧМУЮвід 11.07.2014№ б/нпро стягненнявитрат з ОСОБА_1 на проведеннявиконавчих дій.Виконавче провадженнязакінчене напідставі п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;

-- № 55516197 з виконання рішення УПФУ у місті Черкаси від 08.12.2017 №44У про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу у сумі 2371,67грн. Виконавче провадження 12.12.2019 закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст.39 ЗУ України «Про виконавче провадження».

Також зазначено, що станом на 08.12.2021 у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 не перебуває.

Між тим, 23.11.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у перетині державного кордону України, про що заступником начальника 2-го відділу прикордонної служби «Бориспіль-1», Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», капітаном ОСОБА_2 прийнято рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 23.11.2021. Так, зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у праві виїзду з України, оскільки, у базі даних Державної прикордонної служби України наявні відомості щодо неї, відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси за справою №2-7152-10 від 08.11.2010 та ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси за цивільною справою №712-2157-15ц від 02.03.2015, якими останню тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Оскільки таке обмеження встановлювалися не за поданням державного виконавця (приватного виконавця), а у порядку ст.ст.151-153 ЦПК України (у редакції ЦПК України, яка діяла на час прийняття судового рішення) за заявою про забезпечення позову, то суд вважає, що слід скасувати ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21.01.1994 № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

На даний час, як на думку суду, є невиправданим застосування такого заходу забезпечення позову, враховуючи час, який минув з дня постановлення такої ухвали та відсутність звернень стягувача щодо виконання рішення суду, в межах якого судом було винесено ухвалу про забезпечення позову. При цьому, слід звернути увагу на те, що у своїй практиці ЄСПЛ зазначив, що є порушенням прав і свобод людини наявність у законодавстві норми, яка дозволяє встановлювати необмежені по часу заборони на виїзд з країни у зв`язку з наявністю факту непогашеної заборгованості.

Відповідно до частин 1, 4 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

До тогож,частиною першоюстатті 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

За приписами ч.ч. 5, 7 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, оскільки необхідність у таких заходах забезпечення позову та виконання рішення суду на теперішній час відпала. Дане рішення суду не порушує права та інтереси інших учасників справи.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст.ст.12, 13, 158, 259, 260, 268, 352, 353, 354, 431, 441 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08 листопада 2010 року у справі №2-7152/10, - в частині тимчасового обмеження громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Черкаси, яка зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 09.09.1997р. у праві виїзду за межі України до моменту виконання нею своїх зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №11050894000 від 06.10.2006р., укладеного з ПАТ«УкрСиббанк».

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений 26.07.2022.

Головуючий: С. М. Позарецька