Рішення

від 05.09.2006 по справі 4/109-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/109-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "05" вересня 2006 р.                                                       по справі  № 4/109-38

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії  

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро"

про стягнення 564,58 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

від позивача: Олейнікова Л. Є., (довіреність № 3018 від 20.08.2005р.)

від відповідачів: н/з.

Суть спору: позивач - відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії, м. Луцьк просить стягнути з відповідача - ТзОВ "Укр - Агро", м. Луцьк 564,58рн., в тому числі 518,53грн. заборгованості по оплаті наданих послуг електрозв'язку, 31,79грн. інфляції, 14,26грн.річних.

Відповідач вимоги ухвали суду від 02.08.2006 року не виконав, в судове засідання представник відповідача не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст.75 ГПК України в разі неподачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне: 24.03.2004р. між ВАТ „Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії, м. Луцьк  та ТзОВ "Укр - Агро", м. Луцьк було укладено договір про надання послуг електрозв'язку за № 2309.

У відповідності до умов вказаного договору позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг електрозв'язку.

На виконання умов зазначеного договору, відповідачу надавались послуги електричного зв'язку.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідач взяті на себе згідно договору від 24.03.2004р. № 2309 зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозв'язку (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконав.

На момент пред'явлення позовної заяви до суду залишок непогашеної заборгованості станом на 25.07.2006р. склав 518,53грн. – за період користування електричним зв'язком з липня по грудень 2005 року.

Надання послуг електрозв'язку, отримання відповідачем та не проведення належних при цьому розрахунків підтверджується долученими до матеріалів справи документами, зокрема, оборотною відомістю, розрахунком заборгованості, рахунками за послуги електрозв'язку за липень - грудень 2005р. та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку сума процентів річних, нарахованих відповідачу за весь час прострочки платежів, становить 14,26грн. та 31,79грн. – суми інфляції.

Враховуючи викладене, позов підставний і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укр - Агро",            (м. Луцьк, вул. Ковельська, 68, код 32273665) в користь відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії, (м. Луцьк, пр. Перемоги, 2, код 23251963) 518,53грн. заборгованості по оплаті наданих послуг електрозв'язку, 31,79грн. інфляції, 14,26грн.річних, 102грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.