Вирок

від 05.08.2022 по справі 752/7501/14-к

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7501/14-к

Провадження №: 1-кп/752/14/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

провівши увідкритому судовомузасіданні вм.Києві судовийрозгляд кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №32013110010000185,відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця смт.Чорнобай,Черкаської області,громадянина України,з освітоювищою,директора ТОВ«Аналіттехцентр»,зареєстроване місце проживанняза адресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимого, обвинуваченого за ч.1 ст. 212; ч.1 ст. 366 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_10 ,

В С Т А Н О В И В :

Як видно з формулювання обвинувачення, в ході досудового розслідування кримінального провадження зібрано достатньо доказів для пред`явлення ОСОБА_8 підозри в умисному ухиленні від сплати податків, що виразилось в безпідставному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість від ТОВ «Фірма «Асіа» (код ЄДРПОУ 38203305), ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код ЄДРПОУ 32799525), ТОВ «Агросервіс, Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 37037062) та валових витрат з податку на прибуток за рахунок безтоварних (фіктивних) фінансово-господарських взаємовідносин, які оформлялись лише документально з ТОВ «Фірма «Асіа» (код ЄДРПОУ 38203305), ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код ЄДРПОУ 32799525), ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 37037062), що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету коштів у вигляді несплати податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 1 054 000 грн., що є значним розміром, а також в службовому підробленні, що виразилось у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видачі завідомо неправдивих документів, а саме: декларацій з податку на додану вартість, декларацій з податку на прибуток підприємства за період третього та четвертого кварталів 2012 року та першого кварталу 2013 року, які не відповідають дійсності в частині відображення взаємовідносин з ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс».

Так, ТОВ «Аналіттехцентр» (код ЄДРПОУ 33098650) зареєстровано 06.09.2004 року у Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації, номер запису про включення відомостей до ЄДР №10681050001000788. Місцезнаходження ТОВ «Аналіттехцентр» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію м. Київ, пр-кт Науки, 46.

Директором з 06.09.04 по теперішній час є ОСОБА_8 , на якого, відповідно до вимог діючого законодавства покладались наступні обов`язки:

Згідно ст.67Конституції України - обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

Згідно п.3ст.8Закону УкраїниПро бухгалтерськийоблік тафінансову звітністьв Україні"№ 996-XIV(вредакції від16.07.1999р.) - обов`язок створити необхідні умови д/ і правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, а також відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

Згідно ст. 134,134.1, 134.1.1.8. Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-Vl «Об`єкт оподаткування». Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Згідно ст.138,138.2Склад витратта порядок їх визначення.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно ст.139, 139.1, 139.1.6 «Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку».

Не включаються до складу витрат суми податку на прибуток, податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбавають платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів.

Згідно ст.187, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI «Дата виникнення податкових зобов`язань». Податковий кредит.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

На ОСОБА_8 , як на службову особу підприємства, відповідно до Статуту ТОВ «Аналіттехцентр» покладались наступні обов`язки :

приймати на роботу та звільняти з роботи співробітників Підприємства, застосовувати до них заходи заохочення та накладати стягнення;

розпоряджатися майном Підприємства в межах компетенції; приймати рішення про відрядження співробітників; організовувати ведення бухгалтерського обліку та звітності на Підприємстві;

укладати угоди в порядку, визначеному чинним законодавством України;

подавати на затвердження Засновнику річний звіт та баланс Підприємства;

приймати рішення з інших питань, пов`язаних з поточною діяльністю підприємства.

Однак, ОСОБА_8 , будучи директором ТОВ «Аналіттехцентр», обіймаючи посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків по здійсненню керівництва ТОВ «Аналіттехцентр», відповідаючи за організацію і ведення бухгалтерського та податкового обліку, достовірне складання звітності щодо результатів фінансово - господарської діяльність товариства, подання податковим та іншим органам звітності і інших необхідних документів та відомостей пов`язаних з обчисленням, нарахуванням і сплатою податків та інших обов`язкових платежів, в порушення вимог податкового законодавства, діючи умисно, в період третього та четвертого кварталів 2012 року та першого кварталу 2013 року, знаходячись у м. Києві, підписав ряд підробних (фіктивних) первинних та бухгалтерських документів по фінансово-господарським взаємовідносинам ТОВ «Аналіттехцентр» з ТОВ «Фірма «Асіа» (код ЄДРПОУ 38203305), ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код ЄДРПОУ 32799525), ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 37037062), а саме: договір №42/2012 від 14 листопада 2012 року; договір №151/2012 від 30 листопада 2012 року; договір №86/2012 від 4 червня 2012 року; акт здачі-прийняття робіт №84/2012 від 14.05.12; акт здачі-прийняття робіт №151/2012 від 14.05.

Також фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Аналіттехцентр» з ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» були оформлені наступними недостовірними (підробленими) документами, а саме: договір №42/2012 від 14 листопада 2012 року; договір №151/2012 від 30 листопада 2012 року; договір №86/2012 від 4 червня 2012 року; акт здачі - прийняття робіт №84/2012 від 14.05.12; акт здачі-прийняття робіт №151/2012 від 14.05.12, податковими накладними: в 2012 році № 433 від 14.09.2012 на загальну суму 48300,0 грн., у тому числі ПДВ 8050,0 грн.; № 902 від 26.09.2012 року, на загальну суму 32700,0 грн., у тому числі ПДВ 5450,0 грн., №1006 від 28.09.2012 на загальну суму 138 000,0 в тому числі ПДВ 23000, 0 грн.; №283 від 10.09.2012 на загальну суму 957524,0 грн., в тому числі ПДВ 159587,0 грн., № 339 від 15.08.2012 на загальну суму 36000,0 грн., в тому числі ПДВ 6000,0 грн., № 318 від 14.08.2012 на загальну суму 59700,0 грн., в тому числі ПДВ 9950,0 грн., №168 від 08.08.2012 на загальну суму 9000,0 грн., в тому числі ПДВ 1500,0 грн., № 504 від 23.08.2012 на загальну суму 12000,0 грн., в тому числі ПДВ 2000,0 грн., №739 від 31.08.2012 на загальну суму 270000,0 грн., в тому числі ПДВ 45000,0 грн., №14 від 02.07.2012 на загальну суму 59700,0 грн., в тому числі ПДВ 9950,0грн., №181 від 18.07.2012 р. на загальну суму 19500,0 грн., в тому числі ПДВ 3250,0 грн., №180 від 18.07.2012 на загальну суму 26100,0 грн., в тому числі ПДВ 4350, 0 грн., №265 від 26.07.2012 на загальну суму 4800,0 грн., в тому числі ПДВ 8000,0 грн., № 316 від 31.07.12 на загальну суму 84000,0 грн., в тому числі ПДВ 14000,0 грн., № 315 від 31.07.2012 на загальну суму 147000,0 грн., в тому числі ПДВ 24500,0 грн., №351 від 25.06.2012 від 25.06.2012 на загальну суму 27000,0 в тому числі ПДВ 4500,0 грн., № 450 від 29.06.2012 на загальну суму 110100,0 грн., в тому числі ПДВ 18350,0 грн., № 66 від 05.06.2012 на загальну суму 7920,0 в тому числі ПДВ 1320,0 грн.; № 1110 від 29.12.2012 на загальну суму 972200,0 грн., в тому числі ПДВ 162000,0 грн., № 198 від 07.12.2012 р. на загальну суму 272430,0 грн., в тому числі ПДВ 45405,0 грн., № 878 від 25.12.2012 на загальну суму 59850,0 грн., в тому числі ПДВ 9975, 0 грн., № 680 від 30.11.2012 на загальну суму 59700,0 грн., в тому числі 9950,0 грн., №681 від 30.11.2012 на загальну суму 21000,0 грн., в тому числі ПДВ 3500,0грн., №679 від 30.11.2012 на загальну суму 18900,0 грн., в тому числі ПДВ 3150,0 грн., № 654 від 29.11.2012 на загальна суму 25164,0 грн., в тому числі 4194,0 грн., № 456 від 21.11.2012 на загальну суму 12000, 0 грн., в тому числі ПДВ 2000, 0 грн., № 443 від 21.11.2012 на загальну суму 45060,0 грн., в тому числі ПДВ 7510,0 грн., № 408 від 19.11.2012 на загальну суму 19200,0 грн., в тому числі ПДВ 3200,0 грн., № 305 від 14.11.2012 на загальну суму 42510,0 грн., в тому числі ПДВ 7085,0 грн., № 262 від 13.11.2012 на загальну суму 120000,0 грн., в тому числі ПДВ 20000, 0 грн., № 344 від 09.11.2012 на загальну суму 16500,0 грн., в тому числі ПДВ 2750,0 грн., № 701 від 30.11.2012 р.на загальну суму 297000,0 грн., в тому числі ПДВ 49500,0 грн., № 678 від 30.11.2012 на загальну суму 59100,0 грн., в тому числі ПДВ 9850,0 грн., № 585 від 26.10.2012 на загальну суму 57750,0 грн., в тому числі ПДВ 9625 грн., № 554 від 25.10.2012 на загальну суму 57750,0 грн., в тому числі ПДВ 9625,0 грн., № 730 від 31.11.2012 на загальну суму 435000,0 грн., в тому числі ПДВ 72500,0 грн., № 395 від 19.10.2012 на загальну суму 126000,0 грн., в тому числі ПДВ 21000,0 грн.; в 2013 році № 103 від 31.01.2013 на загальну суму 115500, 0 грн., в тому числі ПДВ 19250,0 грн., № 800 від 28.02.2013 на загальну суму 59400,0 грн., в тому числі ПДВ 9900,0 грн., № 752 від 27.02.2013 року на загальну суму 21000,0 грн., в тому числі ПДВ 3500,0 грн., № 686 від 25.02.2013 на загальну суму 49500,0 грн., в тому числі ПДВ 8250, 0грн., № 542 від 20.02.2013 на загальну суму 29700,0 грн., в тому числі ПДВ 4950 грн., № 181 від 07.02.2013 на загальну суму 17700, 0 грн., в тому числі ПДВ 2950,0 грн., № 157 від 06.02.2013 на загальну суму 8100,0 грн., в тому числі ПДВ 1350,0 грн., після чого ОСОБА_8 вище вказані документи відобразив в бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства.

Після документального оформлення безтоварних (фіктивних) фінансово- господарських взаємовідносин з ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» та перерахування в адресу останніх безготівкових грошових коштів, ОСОБА_8 , умисно вніс відомості щодо таких взаємовідносин до документів податкового обліку, при цьому достовірно знав, що до вказаних звітних податкових документів ТОВ «Аналіттехцентр» внесено завідомо неправдиві дані, а саме: завищено суму валових витрат з податку на прибуток підприємства та суму податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відображення операцій з ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс».

Документи податкової звітності, що містять завідомо неправдиві відомості, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість за 3 місяць 2013 року; податкова декларація з податку на додану вартість за 2 місяць 2013 р.;податкова декларація з податку на додану вартість за 1 місяць 2013 р.; податкова декларація з податку на додану вартість за 1 місяць 2012 p.; податкова декларація з податку на додану вартість за 2місяць 2012 p.; податкова декларація з податку на додану вартість за 3 місяць 2012 p.; податкова декларація з податку на додану вартість за 4 місяць 2012 p.; податкова декларація з податку на додану вартість за 5 місяць 2012 p.; податкова декларація з податку на додану вартість за 6 місяць 2012 p.; податкова декларація з податку на додану вартість за 7 місяць 2012 p.; податкова декларація з податку на додану вартість за 8 місяць 2012р.; податкова декларація з податку на додану вартість за 9 місяць 2012 p.; податкова декларація з податку на додану вартість за 10 місяць 2012р.; податкова декларація з податку на прибуток за третій та четвертий квартали 2012 року; податкова декларація з податку на прибуток за перший квартал 2013 року; податкова декларація з податку на додану вартість за 11 місяць 2012р.; податкова декларація з податку на додану вартість за 12 місяць 2012р., з підписом ОСОБА_8 в графі «керівник» надані до контролюючого органу в ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києва, де їх було прийнято та зареєстровано як офіційні документи податкової звітності.

Безтоварність (фіктивність) фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Аналіттехцентр» та ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» полягає в тому, що ТОВ «Аналіттехцентр» в особі директора, нібито отримало послуги від підприємств, які мають ознаки «фіктивності», а саме: ТОВ «Фірма «Асіа», директор якого ОСОБА_11 є не дієздатною особою (згідно довідки Міністерства охорони здоров`я № 01-22/7361) та господарську діяльність підприємства не здійснював, ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», директор якого ОСОБА_12 показав, що не причетний до фінансово-господарської діяльності підприємства та зареєстрував його за грошову винагороду без мети ведення законно фінансово-господарської діяльності та ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», директор якого ОСОБА_13 показав, що не причетний до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно висновку експерта про результати проведення судово - економічної експертизи №8/14 від 24.02.2014 року, а саме: висновки акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 288/1/22-70-33098650 від 07.05.2013 року щодо заниження податку на прибуток ТОВ «Аналіттехцентр» (код ЄДРПОУ 33098650) на суму 428 512 грн. документально підтверджується, при умовах врахування в оподаткованих операціях ТОВ «Фірма «Асіа» (код ЄДРПОУ 38203305), ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код ЄДРПОУ 32799525); Висновки акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 288/1-22- 70-33098650 від 07.05.13 щодо заниження суми податку на додану вартість ТОВ «Аналіттехцентр» (код ЄДРПОУ 33098650) документально підтверджується на суму 408 108 грн., при умовах недійсності «фіктивності»; операцій з постачальниками ТОВ «Фірма «Асіа» (код ЄДРПОУ 38203305), ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код ЄДРПОУ 32799525); Висновки акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №222/1/22-8-33098650 від 11.04.2013 року щодо заниження суму податку на додану вартість ТОВ «Аналіттехцентр» документально підтверджується на суму 217 380 грн., при умовах недійсності «фіктивності» операцій з постачальником ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс».

Таким чином ОСОБА_8 , будучи директором ТОВ «Аналіттехцентр» з метою ухилення від сплати податків шляхом необґрунтованого формування податкового кредиту з податку на додану вартість від ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» та валових витрат з податку на прибуток за рахунок безтоварних (фіктивних) фінансово-господарських взаємовідносин, які оформлялись лише документально з ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», реалізував свою злочинну мету, спрямовану на умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету коштів у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 054 000 грн., що більш ніж в тисячу і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є значним розміром, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212 КК України.

Таким чином, як видно з формулювання обвинувачення, ОСОБА_8 , своїми умисними діями, що виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвели до фактичного ненадходження до Державного бюджету коштів в значних розмірах, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 212 КК України.

Крім того, ОСОБА_8 , будучи директором ТОВ «Аналіттехцентр», перебуваючи у м. Києві протягом третього та четвертого кварталів 2012 року та першого кварталу 2013 року, знаючи, що він є особою, відповідальною за правильність нарахування та сплату податків на ТОВ «Аналіттехцентр» та є відповідальною за достовірність даних у первинних та бухгалтерських документах та документах податкової звітності, знаючи, що документи податкової звітності повинні відповідати дійсності та відображати реальний стан податкового обліку, діючи умисно вніс завідомо неправдиві відомості до звітних документів ТОВ «Аналіттехцентр» по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електроніко-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», а саме: до податкової декларації з податку на додану вартість за 3 місяць 2013 року; до податкової декларації з податку на додану вартість за 2 місяць 2013 р.;до податкової декларації з податку на додану вартість за 1 місяць 2013 p.; податкової декларації з податку на додану вартість за 1 місяць 2012 p.; податкової декларації з податку на додану вартість за 2 місяць 2012 p.; до податкової декларації з податку на додану вартість за 3 місяць 2012 p.; податкової декларації з податку на додану вартість за 4 місяць 2012 p.;до податкової декларації з податку на додану вартість за 5 місяць 2012 p.; податкової декларації з податку на додану вартість за 6 місяць 2012 p.; податкової декларації з податку на додану вартість за 7 місяць 2012 р.;до податкової декларації з податку на додану вартість за 8 місяць 2012р.; до податкової декларації з податку на додану вартість за 9 місяць 2012 p.; до податкової декларації з податку на додану вартість за 10 місяць 2012р.; до податкової декларації з податку на прибуток за третій та четвертий квартали 2012 року; до податкової декларації з податку на прибуток за перший квартал 2013 року; податкової декларації з податку на додану вартість за 11 місяць 2012р.; до податкової декларації з податку на додану вартість за 12 місяць 2012р.

При цьому ОСОБА_8 , достовірно знав, що до вказаних звітних податкових документів ТОВ «Аналіттехцентр» (код ЄДРПОУ 33098650) внесено завідомо неправдиві дані, а саме безпідставно завищено суму валових витрат з податку на прибуток підприємства та суму податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відображення операцій з ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електроніко-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс».

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №17 від 28.01.14 ОСОБА_8 будучи службовою особою ТОВ «Аналіттехцентр» діючи умисно, в період третього та четвертого кварталів 2012 року та першого кварталу 2013 року, знаходячись у м. Києві, підписав ряд підробних (фіктивних) первинних та бухгалтерських документів по фінансово-господарським взаємовідносинам ТОВ «Аналіттехцентр» з ТОВ «Фірма «Асіа» (код ЄДРПОУ 38203305), ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код ЄДРПОУ 32799525), ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 37037062).

Вказані звітні податкові документи з підписом ОСОБА_8 , в графі «керівник» надані до контролюючого органу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, де їх було прийнято та зареєстровано як офіційні документи податкової звітності.

Таким чином, як видно з формулювання обвинувачення, ОСОБА_8 своїми умисними діями, що виразились в службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видачі завідомо неправдивих документів, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_8 слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Так, згідно з вимогами ч.3 ст. 62 Конституції України та рішенням Конституційного Суду від 20.10.2001 №12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст.86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судовий розгляд, як зазначено в статті 337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, які й висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 винним себе не визнав та в категоричній формі заперечував наявність обставин вчинення ним кримінальних правопорушень зазначених в обвинувальному акті. По суті обвинувачення повідомив, що ТОВ «Аналіттехцентр», директором якого він є, проводило розрахунки біологічного захисту в т.ч. рентгенівських апаратів. На підряд бралися інші підрядні організації, в тому числі ті, які зазначені в обвинувальному акті як нібито фіктивні. Ці організації були в реєстрі платників податку на додану вартість. Він в дійсності підписував договори з організаціями про які зазначено в обвинувальному акті, які були товарними та по них виконувалися роботи згідно умов. Службового підроблення не вчиняв, усі документи та інформація яка містилася в них відповідала дійсності. Не вчиняв дії направлені на ухилення від сплати податків. Більше того, усі повідомлення - рішення ДПІ по актах перевірки, скасовані судом. ТОВ «Аналіттехцентр» не мала заборгованості по податках до бюджету і немає на даний час. З фірмами, про які зазначено в обвинувальному акті, реально працював протягом 6 місяців, більше того, як пригадує, одна з фірм проводила математичні розрахунки захисту. Кероване ним ТОВ не мало та немає податкових заборгованостей, працює прозоро та законно. Усі повідомлення-рішення, які відмічені в обвинувальному акті, скасовані судами. Кримінальних правопорушень, про які зазначено в обвинувальному акті не вчиняв, просить виправдати. Цивільний позов також не визнає.

Суд відмічає, що однією з засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, зміст якої, наряду з іншим, полягає в тому, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ст.91КПК України,у кримінальномупровадженні,наряду зіншим підлягають доказуванню:

подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат , та інші інші обставини.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Обов`язок доказування обставин, передбачений ст. 91 КПК України, покладається на прокурора та, в установлених цим кодексом випадках, - на потерпілого.

На підтвердження винності обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, прокурором було надано ряд доказів, які були безпосередньо досліджені судом. Однак, аналізуючи досліджені докази як окремо так і в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вони, враховуючи показання обвинуваченого та докази надані стороною захисту, не є достатніми та переконливими доказами, а певні з них допустимими, для визнання винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом.

Як докази винності обвинуваченого прокурор забезпечив явку певних свідків які були допитані безпосередньо судом, однак, їх показання, як вважає суд, не є переконливими доказами які вказують на винність обвинуваченого, а навпаки.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , відмітила, що акт перевірки № 222/1-22-80-33098650 від 11.04.2013 року побачила лише через 4 роки, його не складала, а складала ОСОБА_15 . Не підтверджувала порушення, а лише відмітила, що там зазначено. Під час перевірки не була, та нічого не складала з приводу встановлення обставин заниження податку.

Свідок ОСОБА_16 , директор «ВітаМед сервіс»в своїхпоказаннях відмітив,що з ТОВ «Аналіттехцентр», директором якого був ОСОБА_8 , готували кабінет для установки томографа. ТОВ «Аналіттехцентр» робила розрахунки захисту кабінету від радіації. Прийшла бригада в кількості 3-х осіб, провели обстеження, заміри, написали рекомендації і розрахунки. Після цього санстанція перевірила та вони отримали дозволи на роботу. Більше того, представники санстанції відмічали, що ТОВ «Аналіттехцентр» має усі необхідні ліцензії та дозволи на проведення такого виду робіт. Не виключає, що він підписував договори та акти виконаних робіт. Щодо існування субпідрядних організацій, йому нічого не відомо. Він отримав очікуваний результат, зокрема роботи ТОВ були виконані, а він отримав ліцензію на медичну практику. Хто виконував роботи, чи представники ТОВ «Аналіттехцентр», чи представники субпідрядних організацій, його не цікавило, головне отримання результату та належне виконання ТОВ умов договору. З приводу можливого ухилення від сплати податків ОСОБА_8 та службового підроблення, нічого сказати не може, оскільки такою інформацією не володіє.

Свідок ОСОБА_17 відмітила, що раніше, орієнтовно 2012-2014 р., працювала в ТОВ «Аналіттехцентр» на посаді провідного інженера. Вона виконувала свої обов`язки, надавала консультації щодо радіології. Об`єм робіт, які виконувала, не потребував наявності ліцензії. З ким співпрацювало ТОВ, та хто займався контрагентами, її невідомо.

Свідок ОСОБА_18 відмітила, що працювала бухгалтером в ТОВ «Аналіттехцентр», яке, наскільки її відомо, проводило вимірювання радіаційного випромінювання. Займалася документами, проводила банківські операції, за потреби робила чорнові варіанти звітів. Документи для оформлення надавала ОСОБА_19 . Пригадує, що в ТОВ працювало орієнтовно 6 чи 7 чоловік, точно уже сказати не може. Хто займався пошуком контрагентів, її невідомо. ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» її невідомі, уже не пригадує таких. Вона участі в укладенні угод не приймала.

Тобто, як відмічає суд, по суті зазначені свідки не надали показання щодо обставин та фактів ухилення обвинуваченого від сплати податків та службового підроблення, про що зазначено в обвинуваченні, а сторона обвинувачення, яка згідно ст. 23 КПК України зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, явку інших заявлених свідків з 2015 року не спромоглася забезпечити.

Крім того, як докази винності обвинуваченого, прокурори надали в розпорядження суду документи та інші письмові докази, які були безпосередньо досліджені судом, однак, які, як вважає суд, в сукупності з показаннями свідків, не є достатніми та переконливими доказами вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та його винності у вчиненні кримінальних правопорушень за якими його пред`явлено обвинувачення, поза розумним сумнівом.

Так, судом було досліджено акт від 07.05.2013 року № 288/1-22-70-33098650 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аналіттехцентр», по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «АСІА», ТОВ «Ю.О.Електронікс-1» в період з 01.06.2012 р. по 31.12.2012 року, де у висновках відмічено, що в результаті перевірки встановленні порушення ТОВ «Аналіттехцентр»:

1.занижено податок на прибуток на загальну суму 428512 грн.;

2.ТОВ «Аналіттехсервіс» занижено суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню. До сплати в бюджет за підсумками звітного періоду на загальну суму 408108 грн.

Крім того, предметом дослідження судом був акт від 11.04.2013 року № 222/1-22-80-33098650, про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Аналіттехсервіс», з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОСЕРВІС ІНВЕСТ ПЛЮС», де у висновках відмічено про порушення ТОВ Податкового кодексу в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 217380 грн., у т.ч.;

за грудень 2012 року 207405 грн.;

за січень 2013 року 9975 грн.

Також предметом дослідження були копії повідомлень-рішень підготовлених ДПІ за результатами висновків вищезазначених актів.

(т.2 а.с.37-59).

Під час досудового розслідування зазначені акти, та інші бухгалтерські документи, були надані для проведення експертизи.

Згідно висновку експерта№ 8/14 (т.5 а.с.196-204), про результати проведення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 32013110010000185, відмічено:

висновки акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №288/1/22-70-33098650 від 07.05.2013р. щодо заниження податку на прибуток підприємства ТОВ «Аналіттехцентр» на суму 428 512 грн. документально підтверджуються, при умовах врахування в оподаткованих операціях ТОВ «Аналіттехцентр» витрат по недійсним операціям з підприємствами ТОВ «ФІРМА «АСІА», ТОВ «Ю.О.Електронікс-1».

Висновки акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №288/1- 22-70-33098650 від 07.05.2013р., щодо заниження суми податку на додану вартість ТОВ «Аналіттехцентр» документально підтверджуються на суму 408108грн., при умовахнедійсності (фіктивності)операцій зпостачальниками ТОВ «ФІРМА «АСІА», ТОВ «Ю.О.Електронікс-1».

Висновки акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №222/1/22-80-33098650 від 11.04.2013р., щодо заниження суми податку на додану вартість ТОВ «Аналіттехцентр» документально підтверджуються на суму 217380грн., при умовахнедійсності (фіктивності)операцій з постачальником ТОВ «АГРОСЕРВІС ІНВЕСТ ПЛЮС».

Зазначений висновок експерта по суті прокурор надав як єдиний доказ винності обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 212 КК України. В той же час, як вважає суд, зазначений висновок в категоричній та беззаперечній формі не підтверджує заниження сум податків, а лише під умовою визнання недійсності (фіктивності) операцій з постачальниками.

Однак, стороною обвинувачення в розпорядження суду не було надано достатніх та переконливих доказів про безтоварність (фіктивність) фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Аналіттехцентр» та ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс».

Суд відмічає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише неможливістю проведення зустрічної звірки даних контрагента через відсутність його за юридичною адресою та відсутності в нього основних фондів, складських приміщень, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

А тому, протоколи огляду від 16.10.2013 року, де відмічено, що по вул. Мельникова,12, в м. Києві ТОВ «Ю.О.Електронікс-1», по вул. Зоологічна,4а, кв. 139, в м. Києві ТОВ «Асія»», по вул. Маршала Малиновського, 34, в м. Києві, ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», - не перебувають (т.2 а.с. 68-74), як вважає суд, не достатніми та переконливими доказами (фіктивності) операцій з постачальниками.

Досліджені судом ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та ряд інших бухгалтерських документів, документи про реєстрації товариств, акти-здачі-приймання робіт, акти виконаних робіт, договори, технічні завдання та технічні умови, платіжні доручення, копії податкових декларацій, податкові накладні (т.2,3,4), не є прямими та переконливими поза розумним сумнівом доказами винності особи, оскільки вони лише відображають проведення господарської діяльності ТОВ, та які були об`єктами дослідження експертів, та враховані при дачі ними висновків, які аналізуються судом.

Більше того,як видноз формулювання обвинувачення,безтоварність (фіктивність)фінансово-господарськихвзаємовідносин міжТОВ «Аналіттехцентр»та ТОВ«Фірма «Асіа»,ТОВ «Ю.О.Електронікс-1»,ТОВ «АгросервісІнвест Плюс»полягає втому,що ТОВ«Аналіттехцентр» вособі директора,нібито отрималопослуги відпідприємств,які маютьознаки «фіктивності», а саме: ТОВ «Фірма «Асіа», директор якого ОСОБА_11 є не дієздатною особою (згідно довідки Міністерства охорони здоров`я № 01-22/7361) та господарську діяльність підприємства не здійснював, ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», директор якого ОСОБА_12 показав, що не причетний до фінансово-господарської діяльності підприємства та зареєстрував його за грошову винагороду без мети ведення законно фінансово-господарської діяльності та ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», директор якого ОСОБА_13 показав, що не причетний до фінансово-господарської діяльності підприємства. Однак, прокурор не забезпечив явку до суду вищезазначених осіб, і їх допит для з`ясування обставин можливої фіктивності, не здійснювався, а інших достатніх та переконливих доказів фіктивності, стороною в розпорядження суду обвинувачення не надало.

Більше того, на відсутність обставин існування переконливих доказів фіктивності підприємств контрагентів ТОВ «Аналіттехцентр», про що зазначено в обвинуваченні, стороною захисту в розпорядження суду надано відповіді Головного управління ДФС у м. Києві, де відмічено що ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» перебувають на обліку в ДПІ, та подавали податкову звітність.

Крім того, як зазначав обвинувачений в своїх показаннях та відмічала сторона захисту, адміністративними судами скасовано повідомлення - рішення ДПІ, видані зокрема за результатами проведення перевірки та актом № 288/1-22-40-33098650 від 07.05.2013 року.

З цього приводу стороною захисту в розпорядження суду надано копію ухвали Вищого адміністративного суд України від 29.10.2015 року, якою касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відхилено (т.6 а.с.181-182), та по суті залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року про скасування податкового повідомлення рішення за результатами перевірки відображеної в акті № 288/1-22-40-33098650 від 07.05.2013 року, що також враховується судом на користь невинуватості обвинуваченого ( з врахуванням ухвали окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2022 року про виправлення описки в постанові зазначеного суду від 09 серпня 2013 року, при зазначені правильного номера акта перевірки від 07 травня 2013 року, - 288/1-22-70-33098650, замість № 288/1-22-40-33098650).

Оскільки вході судовогорозгляду стороноюобвинувачення небуло наданоналежних,допустимих,достатніх тапереконливих доказіввинності особиу вчиненнікримінального правопорушенняпередбаченого ч.1ст.212КК України,які бипідтверджували безтоварність(фіктивність)фінансово-господарськихвзаємовідносин ТОВ«Аналіттехцентр» зТОВ «Фірма«Асіа»,ТОВ «Ю.О.Електронікс-1»,ТОВ «АгросервісІнвест Плюс»,суд неможе погодитисяз стороноюобвинувачення провчинення ОСОБА_8 , службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видачі завідомо неправдивих документів.

Суд вважає за необхідне відмітити, що по суті досудове розслідування по зазначеному кримінальному провадженню було проведено неповно, без з`ясування усіх обставин, які би давали підстави прийти до висновку про наявність в діях ОСОБА_8 складу кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 212 та ч.1 ст. 366 КК України.

Крім вищезазначеного, на користь зазначених обставин свідчить той факт, що стороною захисту в розпорядження суду надано акт від 07.05.2013 року № 228/1-22-70-33098650,(т.6 а.с.168-178) який, на адвокатський запит, отриманий з ДПІ, про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аналіттехцентр» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», за період з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року.

При ретельному та детальному порівнянні зазначеного акта з аналогічним, від цієї ж дати та номером, тобто актом перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №288/1/22-70-33098650 від 07.05.2013р. відображеного в обвинувальному акті ( т.2 а.с. 37-58), та який був предметом дослідження економічної експертизи, та наданого прокурором в розпорядження суду як доказ винності обвинуваченого, суд відмічає, що зазначені акти за своїм змістом та формою повністю та суттєво відрізняються в тому числі за висновками.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням захисту свідок ОСОБА_20 головний державний інспектор ІНФОРМАЦІЯ_2 , з цього приводу відмітила, що в 2013 році працювала начальником відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю. На адвокатський запит надали акт перевірки №288/1/22-70-33098650 від 07.05.2013р, який в розпорядження суду надала адвокат. Звідки взявся інший акт, про який зазначено обвинувальному акті та який відрізняється від акта наданого на запит адвоката, пояснити не може. Не виключає, що інший акт, а не той що наданий на запит адвоката, напевно був роздрукований з комп`ютера як чорновий варіант. В дійсному та по суті в єдиному акті встановлено заниження суми ПДВ. Особи, яка складала акт, уже немає.

Сторона обвинувачення на пред`явлений захистом акт перевірки, який за змістом та висновками повністю відрізняється від аналогічного за датою та номером актом перевірки наданого прокурором, не відреагувала, та не надала доказів, які би могли спростувати доводи захисту.

Враховуючи викладене, суд не може визнати допустимим доказом акт перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №288/1/22-70-33098650 від 07.05.2013р. відображений в обвинувальному акті, та наданий прокурором в розпорядження суду як доказ винності.

Наслідком недопустимостізазначеного акта,наданого прокурором,є відповідновисновок експерта висновку експерта№ 8/14 (т.5 а.с.196-204), про результати проведення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 32013110010000185, які досліджували цей акт, оскільки допустимість та достовірність похідних доказів прямо залежить від допустимості та достовірності первинних процесуальних джерел доказування, про що йдеться в рішенні ЄСПЛ у справі «Яременко проти України», по принципу плоди отруйного дерева.

Інші, надані прокурором докази, зокрема:

висновок почеркознавчої експертизи (т.5 а.с.175-188) № 17 від 28.01.2014 року де відмічено, що підписи від імені директора ТОВ «Аналіттехцентр» ОСОБА_8 в наступних документах:

договір № 42/2012 від 14 листопада 2012 року;

договір № 86/2012 від 4 червня 2012 року;

договір № 151/2012 від30 листопада 2012 року;

акт здачі прийняття робіт по договору № 42/2012 від 12.11.2012 року;

акт здачі прийняття робіт по договору № 84/2012 від 14.05.2012 року;

акт здачі прийняття робіт по договору № 151/2012 від 30.11.2012 року,

виконані ОСОБА_8 , що по суті останній і не заперечував;

висновок почеркознавчої експертизи № 16 від 28.01.2014 року, де відмічено:

Підписи від імені директора ТОВ «Фірма «Асія» в наступних документах, а саме:

договір № 42/2012 від 14 листопада 2012 року на 3 арк.;

податкова накладна №701 від 30.11.2012 на 1 арк.;

податкова накладна №678 від 30.11.2012 на 1 арк.;

акт здачі-прийняття робіт від 30.11.2012 до договору № 42/2012 від

12.11.2012 на 1 арк.;

виконані не гр. ОСОБА_11 , а іншою особою.

Підписи від імені директора ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код ЄДРПОУ

32799525) в наступних документах, а саме:

податкова накладна №1006 від 28.09.2012 на 1 арк.;

податкова накладна №283 від 10.09.2012 на 1 арк.;

договір 86/2012 від 4 червня 2012 року на 3 арк.;

акт № 84/2012 від 14.05.2012 на 1 арк.;

виконані не гр. ОСОБА_12 , а іншою особою.

Підписи від імені директора ТОВ «Агросервіс інвест плюс» (код

ЄДРПОУ 37037062) в наступних документах, а саме:

акт №151/2012 від 30.11.2012 року на 1 арк.;

податкова накладна №1110 від 29.12.2012 на 1 арк.;

податкова накладна № 198 від 07.12.2012 на 1 арк.;

договір №151/2012 від 30 листопада 2012 року, виконані не гр. ОСОБА_13 , а іншою особою. Однак в ході досудового розслідування не встановлено, ким саме вищезазначені документи були підписані. А тому, як вважає суд, за наявності вищезазначених обставин неповноти досудового розслідування та визнання судом основної, ключової частини доказів недопустимими, не є достатніми та переконливими доказами винності обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 366 та ч.1 ст. 212 КК України.

Крім наданих стороною обвинувачення доказів, частина яких визнана недопустимими, а частина такими, що не є достатніми та переконливими доказами винності обвинуваченого, інших доказів, тобто фактичних даних, отриманих у визначений КПК України спосіб, які би доводили винність обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень поза розумним сумнівом (показання, речові докази, документи, висновки експертиз), стороною обвинувачення суду не надано.

Ураховуючи, що згідно вимог ст. 63 Конституції України, ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_8 за ч.1 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України.

Враховуючи, що за результатами судового розгляду суд прийшов до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого, судові витрати віднести на рахунок держави.

Заставу, визначену 20.03.2014 року ухвалою слідчого судді, та внесену 25.03.2014 року обвинуваченим в сумі 7308 грн., що підтверджується копією квитанції (т. 5 а.с. 218-223), після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_8 на його вимогу.

Питання щодо визнаних постановою слідчого від 27.11.2013 року речових доказів (т.3 а.с. 122-123), зокрема документів вилучених у ТОВ «Аналіттехцентр», - вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Питання щодо майна, на яке ухвалою слідчого-судді 27.03.2014 року накладено арешт (т.5 а.с. 213), - вирішити згідно ст. 173 КПК України.

Враховуючи,що судприйшов довисновку пронеобхідність виправданняобвинуваченого, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, згідно вимог ст. 129 КПК України, цивільний позов прокурора залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленному обвинуваченні за ч.1 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України та його виправдати, оскільки не доведено, що вчинено кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується.

Заставу, внесену обвинуваченим в сумі 7308 грн., - після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_8 на його вимогу.

Арешт, накладений 27.03.2014 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва на майно, що належить ТОВ «Аналіттехцентр» (код ЄДРПО 33098650) грошові кошти на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 , які відкриті в ПАТ КБ « ПриватБанк» (МФО 300711), - скасувати.

Згідно вимог ст. 129 КПК України, цивільний позов прокурора залишити без розгляду.

Речові докази: вилучені документи ТОВ «Аналіттехцентр», залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_1