Ухвала

від 02.08.2022 по справі 686/2993/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/2993/22

Провадження № 1-кс/686/6865/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором, про тимчасовий доступ до документів, у кримінальному провадженні № 12021240000000316,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2022 року старший слідчий відділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів слідчогоуправління ГУНПв Хмельницькійобласті ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до оригіналів документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування даного клопотання слідчим зазначено, що в період з лютого по липень 2020 року посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо знаючи, що земельна ділянка загальною площею 16,5 га на території Бубнівської сільської ради Городоцького району з цільовим призначення для ведення фермерського господарства перебуває на праві постійного користування у фермерського господарства « ОСОБА_5 », без припинення права постійного користування змінили цільове призначення даної земельної ділянки та в порушення вимог Земельного кодексу України передали у власність земельну ділянку, загальною площею 16 га фізичним особам, які не являються членами фермерського господарства « ОСОБА_5 » для ведення особистого селянського господарства, що спричинило тяжкі наслідки.

В ході досудового розслідування відповідно до наданих документів та показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що Рішенням IV сесії ІНФОРМАЦІЯ_3 № 8 від 29 грудня 1998 року «Про надання земель в користування для створення селянських (фермерських) господарств» ОСОБА_7 , для створення селянського (фермерського) господарства, надано земельну ділянку площею 10 га, в тому числі ріллі 10 га, із земель запасу ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На виконання зазначеного рішення ОСОБА_7 була замовлена та землевпорядною організацією виготовлена технічна документація на вказану земельну ділянку, якою встановлено, закріплено та погоджено межі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та зареєстрована у встановленому порядку.

19 січня 1999 року ОСОБА_7 створено та зареєстровано у встановленому Законом порядку ФГ « ОСОБА_5 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), засновником якого став ОСОБА_7 .

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 13 сесії 23 скликання № 5 від 02 серпня 2000 року «Про надання земель для створення та розширення селянських (фермерських) господарств» надано земельну ділянку для розширення селянського (фермерського) господарства із земель запасу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 6,5 га, в тому числі ріллі 6,5 га, поле № НОМЕР_3 ,с. Калинівка.

На виконання зазначеного рішення ОСОБА_7 була замовлена та землевпорядною організацією виготовлена технічна документація на вказану земельну ділянку, якою встановлено, закріплено та погоджено межі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та зареєстрована у встановленому порядку.

На підставі вищезазначених рішень та технічних документацій ОСОБА_7 було видано Державний акт на право постійного користування землею серія ХМ № 0246.

В 2015 році на замовлення ФГ « ОСОБА_5 » землевпорядною організацією виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вказану земельну ділянку площею 16,5 га та після реєстрації технічної документації присвоєно даній земельній ділянці кадастровий номер 6821280700:05:015:0002.

Зазначена земельна ділянка постійно використовувалась та оброблялась ФГ « ОСОБА_5 » і відповідно саме фермерським господарством сплачувались податки на землю, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_5 та відповіддю головного ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішенням № 1 засновника ФГ « ОСОБА_5 » від 07 лютого 2020 року включено до складу засновників господарства нового учасника ОСОБА_8 , обрано останню головою ФГ « ОСОБА_5 » та затверджено нову редакцію статуту ФГ « ОСОБА_5 ».

На виконання зазначеного рішення було проведено державну реєстрацію про внесення змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Пунктом 5.1 статуту ФГ « ОСОБА_5 » встановлено, що до земель господарства належать земельні ділянки передані господарству у приватну власність, у користування, що посвідчено відповідними державними актами на право приватної власності на землю та постійного користування землею, виданими на ім`я голови або на ім`я члена Господарства.

Наказами ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» від 13 квітня 2020 року № 22-6128-СГ; 13 квітня 2020 року № 22-6124-СГ; 13 квітня 2020 року № 22-6123-СГ; 13 квітня 2020 року № 22-6121-СГ; 13 квітня 2020 року № 22-6122-СГ; 13 квітня 2020 року № 22-6126-СГ; 13 квітня 2020 року № 22-6127-СГ та 13 квітня 2020 року № 22-6125-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорій земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення; місце розташування обєкта землеустрою: із земельної ділянки (кадастровий номер 6821280700:05:015:0002), яка розташована за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Городоцького району Хмельницької області орієнтовний розмір земельної ділянки 2.0000 га, цільове призначення земельної ділянки до його зміни для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки після його зміни для ведення особистого селянського господарства, відповідно до порядку наказів наступним громадянам: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Наказами ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про надання у власність земельної ділянки» від 26 серпня 2020 року № 22-10295-СГ; 26 серпня 2020 року № 22-10296-СГ; 26 серпня 2020 року № 22-10292-СГ; 26 серпня 2020 року № 22-10291-СГ; 16 червня 2020 року № 22-10096-СГ; 26 серпня 2020 року № 22-10294-СГ; 26 серпня 2020 року № 22-10293-СГ та 26 серпня 2020 року № 22-10297-СГ затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорій земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення; змінено вид цільового призначення земельної ділянки з «для ведення фермерського господарства» на вид «для ведення особистого селянського господарства»; надано у власність земельні ділянки площею 2.0000 га (кадастровий номер 6821280700:05:015:0004, 6821280700:05:015:0005, 6821280700:05:015:0006, 6821280700:05:015:0008, 6821280700:05:015:0009, 6821280700:05:015:0010, 6821280700:05:015:0011, 6821280700:05:015:0012) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Бубнівської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, відповідно до порядку наказів наступним громадянам: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Зазначені накази вважаю незаконними, оскільки право постійного користування на вищезазначену земельну ділянку ніхто не припиняв (підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 ) однак прийнято нові накази відносно даної земельної ділянки.

Отримані на підставі зазначених наказів земельні ділянки (кадастровий номер 6821280700:05:015:0004, 6821280700:05:015:0005, 6821280700:05:015:0009, 6821280700:05:015:0010, 6821280700:05:015:0011, 6821280700:05:015:0012) на які в подальшому було зареєстровано право власності ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 були відчужені ОСОБА_17 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки № 1548 від 03 вересня 2020 року; № 1549 від 03 вересня 2020 року; № 1166 від 22 липня 2020 року; № 1550 від 03 вересня 2020 року; № 1551 від 03 вересня 2020 року та № 1552 від 03 вересня 2020 року.

Отримані на підставі зазначених наказів земельні ділянки (кадастровий номер 6821280700:05:015:0006, 6821280700:05:015:0008) на які в подальшому було зареєстровано право власності, перебувають у власності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ « ОСОБА_5 ») громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ « ОСОБА_5 ») користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ « ОСОБА_5 ») право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_7 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (у редакції на момент створення ФГ « ОСОБА_5 ») після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Звідси законодавством, чинним на момент створення ФГ « ОСОБА_5 », було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19).

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Згідно із частиною першою статті 92 Земельного кодексу України (у редакції на момент смерті ОСОБА_7 ) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частина друга статті 92 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що на момент смерті ОСОБА_7 право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції на момент смерті ОСОБА_7 ), який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Вважаю, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції на момент смерті ОСОБА_7 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення ФГ « ОСОБА_5 », так і з 01 січня 2002 року й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника ФГ відсутня.

Оскільки правове становище ФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Отже, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника ФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

А тому вважаю, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_8 , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 14 січня 2015 року № 15, визначено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через ІНФОРМАЦІЯ_9 і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 5 «Про утворення територіальних органів ІНФОРМАЦІЯ_8 » ІНФОРМАЦІЯ_1 є територіальним органом Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 3 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого наказом Держгеокадастру, завданням ІНФОРМАЦІЯ_10 є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Хмельницької області.

Згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 , до компетенції останнього належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Хмельницької області.

Відповідно ІНФОРМАЦІЯ_1 наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих у межах Хмельницької області.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року, на момент прийняття оспорюваних наказів), перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Як уже зазначалося, з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) виникають відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки цим господарством. Такі правомочності набувають сталого юридичного зв`язку саме з фермерським господарством, стають частиною його майна.

Конституція України закріплює, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина третя статті 41 Конституції України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації певного блага у внутрішньому праві країни. Згідно з Конвенцією, інші права та інтереси є активами, тому можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном».

Звідси право користування земельною ділянкою, отриманою громадянином - засновником для ведення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, право на яке підпадає під її захист.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

ЄСПЛ у рішенні «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року (Shtokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та № 37943/06, пункти 50 та 51) зазначив, що позбавлення власності можливе тільки при виконанні певних вимог. Суд вказує у своєму рішенні, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України (пункт 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19).

З вказаних наказів ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що його було видано із посиланням на статті 15-1, 20, 116, 118, 121, 122, 186 Земельного кодексу України, які регламентують повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначають землі сільськогосподарського призначення та порядок їх використання та повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Тобто ці приписи земельного законодавства України не містять підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Як уже зазначалося, підстави припинення права користування земельною ділянкою закріплені статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року, на момент смерті ОСОБА_7 ), серед яких добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За таких обставин вказані накази не можуть вважатися таким, що видані на підставі закону, оскільки діяльність ФГ « ОСОБА_5 » на момент видачі вищезазначених наказів не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою також були відсутні.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_1 , видаючи накази «Про надання у власність земельної ділянки», діяло всупереч вимогам закону, а саме статті 116, 141 Земельного кодексу України, так як відсутні законодавчо визначені підстави для позбавлення ФГ « ОСОБА_5 » права використання земельної ділянки його засновника внаслідок припинення права постійного користування цією земельною ділянкою.

Тобто під час вказаних дій на місці розташування земельної ділянки № 6821280700:05:015:0002, яка перебувала у постійному користуванні ФГ « ОСОБА_5 » відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ХМ №0246, надано у власність фізичним особам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із кадастровими номерами, №6821280700:05:015:0004, №6821280700:05:015:0005, №6821280700:05:015:0006, №6821280700:05:015:0008, №6821280700:05:015:0009, №6821280700:05:015:00010, №6821280700:05:015:0011, №6821280700:05:015:0012, які в подальшому продано і перебувають у володінні ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, станом на 2020-2021 роки, земельні ділянка розташована на території Бубнівської сільської ради Хмельницької області загальною площею 2 га, з кадастровими номерами:

-№ 6821280700:05:015:0004, після продажу ОСОБА_9 , належать ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_4 );

-№ 6821280700:05:015:0005, після продажу ОСОБА_10 , належать ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_4 );

-№ 6821280700:05:015:0006, належать ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_5 );

-№ 6821280700:05:015:0008, належить ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_6 );

-№ 6821280700:05:015:0009, після продажу ОСОБА_13 , належать ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_4 );

-№ 6821280700:05:015:0010, після продажу ОСОБА_19 , належать ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_4 );

-№ 6821280700:05:015:0011, після продажу ОСОБА_15 , належать ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_4 );

-№ 6821280700:05:015:0012, після продажу ОСОБА_16 , належать ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідно до даних інформаційної системи ІНФОРМАЦІЯ_11 із урахуванням архівних даних, 13.10.2021 земельні ділянки із кадастровими номерами № 6821280700:05:015:0004, № 6821280700:05:015:0005, № 6821280700:05:015:0009, № 6821280700:05:015:00010, № 6821280700:05:015:0011, № 6821280700:05:015:0012, які належать ОСОБА_17 перенесені у архів, оскільки об`єднані у одну земельну ділянку із кадастровим номером № 6821280700:05:015:0013 площею 12 га.

Крім того, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що документи з приводу виділення та реєстрації вказаних вище земельних ділянок перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином,з метоювстановлення обставин,що підлягаютьдоказуванню згідност.91КПК України,здобуття доказіві встановленняфактів,що маютьзначення дляповного швидкого,та неупередженогорозслідування даногокримінального провадженнявідповідно дост.2КПК України,перевірки оперативноїінформації УСРв Хмельницькійобласті таприйняття зданого приводупроцесуальних рішень,виникла необхідністьу здійсненнітимчасового доступудо оригіналів документів, які перебувають у ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за адресою АДРЕСА_1 , а саме: інформації, щодо обліку, реєстрації, перереєстрації, поділу, виділу, об`єднання та зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами №6821280700:05:015:0002, №6821280700:05:015:0004, №6821280700:05:015:0005, №6821280700:05:015:0006, №6821280700:05:015:0008, №6821280700:05:015:0009, №6821280700:05:015:00010, №6821280700:05:015:0011, №6821280700:05:015:0012, зокрема, (заяви із додатками, розпорядження, накази, рішення сесій, проектна і технічна документація із землеустрою, висновки експертиз, листи із вхідної та вихідної документації), оригіналів наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наказу про надання у власність земельної ділянки, довіреностей, проекту землеустрою, щодо відведення вказаної земельної ділянки, іншу проектну і технічну документацію, яка може мати значення для досудового розслідування, каталог координат кутів зовнішніх меж (а також обмінний файл), поземельні книги, із правом їх подальшого вилучення, а також даних електронних інформаційних систем електронного документообігу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в тому числі автоматизованої системи діловодства на базі «ДОК ПРОФтмСТЕП 2.0», «Автоматизованої системи управління документами «ДОК ПРОФ 3», електронної інформаційної системи Державного земельного кадастру ( ІНФОРМАЦІЯ_12 … ІНФОРМАЦІЯ_13 )та документівпро осібі їхповноваження прирозгляді,внесенні відомостей,прийнятті рішеньіз правомвилучення їхкопій, оскільки вказані документи можуть мати суттєве доказове значення для встановлення обставин вказаного кримінального провадження та можуть бути використані як докази на підставі подальшого безпосереднього дослідження яких, залежить прийняття кінцевого рішення у вказаному провадженні.

Слідчий в судове засідання не з`явився, проте у клопотанні слідчого міститься прохання про проведення розгляду даного клопотання без його участі, в якому він підтримує подане клопотання та просить його задовольнити. Також слідчий просить проводити розгляд клопотання без виклику сторони, у володінні якої знаходяться документи.

Вивчивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим наведено підстави, передбачені ч. 2, 5 ст. 163 КПК України, зокрема, що речі та документи, доступ до яких просить надати слідчий, в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, можуть бути використані як доказ в кримінальному провадженні, існує загроза знищення вказаних документів, тому слідчий суддя розглядає клопотання слідчого без виклику представників осіб, у володінні яких знаходяться документи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, є всі підстави для надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, в зв`язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, неможливо.

Керуючись ст.ст.163, 164 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів слідчогоуправління ГУНПв Хмельницькійобласті ОСОБА_3 задовольнити.

Надати дозвіл старшому слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області, ОСОБА_3 , членам слідчої групи у вказаному кримінальному провадженні старшому слідчому в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_20 , старшому слідчому в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_21 , старшому слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_22 , старшому слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_23 , старшому слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_24 , старшому слідчому в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_25 , старшому слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_26 , слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_27 , слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_28 , слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_29 іншим уповноваженим службовим особам за дорученням (постановою про виконання слідчих дій) слідчого тимчасовий доступ (здійснити виїмку) до оригіналів документів, які перебувають у ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за адресою АДРЕСА_1 , а саме: інформації, щодо обліку, реєстрації, перереєстрації, поділу, виділу, об`єднання та зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами №6821280700:05:015:0002, №6821280700:05:015:0004, №6821280700:05:015:0005, №6821280700:05:015:0006, №6821280700:05:015:0008, №6821280700:05:015:0009, №6821280700:05:015:00010, №6821280700:05:015:0011, №6821280700:05:015:0012, зокрема, накази про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із додатками (заяви громадян на підставі яких приймались рішення, інформації щодо розгляду заяви із додатками, запити і відповіді до структурних і територіальних підрозділів, розпорядження, накази та документи щодо їх погодження і візування, проектна і технічна документація із землеустрою, висновки експертиз, листи із вхідної та вихідної документації, довіреностей, документів із землеустрою, щодо відведення і зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок), накази про надання у власність земельної ділянки із додатками (заяви громадян на підставі яких приймались рішення, інформації щодо розгляду заяви із додатками, запити і відповіді до структурних і територіальних підрозділів, розпорядження, накази та документи щодо їх погодження і візування, проектна і технічна документація із землеустрою, висновки експертиз, листи із вхідної та вихідної документації, довіреностей, документів із землеустрою, щодо відведення і зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок), каталог координат кутів зовнішніх меж (а також обмінний файл), поземельні книги, із правом їх подальшого вилучення;

-електронної інформаційної системи електронного документообігу Держгеокадастру (в тому числі автоматизованої системи діловодства на базі «ДОК ПРОФтмСТЕП 2.0», «Автоматизованоїсистеми управліннядокументами «ДОКПРОФ 3»і їхархівів) тадокументів,які вних містяться, а саме: заяв громадян ( ОСОБА_10 №Д-4818/0/94-20 від 31.03.2020, ОСОБА_11 №Д-4822/0/94-20 від 31.03.2020, ОСОБА_12 №П-4823/0/94-20 від 31.03.2020, ОСОБА_13 №С-4816/0/94-20 від 31.03.2020, ОСОБА_14 №С-4820/0/94-20 від 31.03.2020, ОСОБА_9 №Б-4821/0/94-20 від 31.03.2020, ОСОБА_15 №С-4814/0/94-20 від 31.03.2020, ОСОБА_16 №Т-4812/0/94-20 від 31.03.2020, а також ОСОБА_9 №Б-9117/0/94-20 від 10.06.2020, ОСОБА_10 №№Д-9108/0/94-20 від 10.06.2020, ОСОБА_11 №Д-9106/0/20 від 10.06.2020, ОСОБА_12 №П-9118/0/94-20 від 10.06.2020, ОСОБА_13 №№С-9114/0/94-20 від 10.06.2020, ОСОБА_14 №С-9116/0/94-2020 від 10.06.2020, ОСОБА_15 №С-9112/0/94-20 від 10.06.2020, ОСОБА_16 №Т-9110/0/94 від 10.06.2020), а також інформації, щодо обліку, реєстрації, перереєстрації, поділу, виділу, об`єднання та зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами№6821280700:05:015:0002, №6821280700:05:015:0004, №6821280700:05:015:0005, №6821280700:05:015:0006, №6821280700:05:015:0008, №6821280700:05:015:0009, №6821280700:05:015:00010, №6821280700:05:015:0011, №6821280700:05:015:0012, зокрема, накази про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із додатками (заяви громадян на підставі яких приймались рішення, інформації щодо розгляду заяви із додатками, запити і відповіді до структурних і територіальних підрозділів, розпорядження, накази та документи щодо їх погодження і візування, проектна і технічна документація із землеустрою, висновки експертиз, листи із вхідної та вихідної документації, довіреностей, документів із землеустрою, щодо відведення і зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок), накази про надання у власність земельної ділянки із додатками (заяви громадян на підставі яких приймались рішення, інформації щодо розгляду заяви із додатками, запити і відповіді до структурних і територіальних підрозділів, розпорядження, накази та документи щодо їх погодження і візування, проектна і технічна документація із землеустрою, висновки експертиз, листи із вхідної та вихідної документації, довіреностей, документів із землеустрою, щодо відведення і зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок), а також повні дані щодо користувачів системи та проведені ними дії у вказаній інформаційній системі, із правом вилучення їх копій на електронних носіях;

наказів про призначення на посади, звільнення осіб, або осіб, які виконували обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , або виконували обов`язки, посадові інструкції в період з 1.03.2020 до 01.09.2020; наказів (розпорядження, чи іншого рішення) якими регламентується порядок приймання обліку, розгляду заяв громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також надання у власність земельної ділянки, підготовки проектів рішень (наказів) за ними, організації і порядку доступу та роботи користувачів в електронній інформаційній системі електронного документообігу Держгеокадастру « ІНФОРМАЦІЯ_14 », завантаження електронних копій документів, порядку зберігання їх оригіналів; а також наказів (розпорядження, чи іншого рішення) якими регламентується порядок надання та здійснення доступу, внесення чи зміни відомостей до електронної інформаційної системі ІНФОРМАЦІЯ_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 … ІНФОРМАЦІЯ_13 ) в ході виконання обов`язків з приймання обліку, розгляду заяв громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також надання у власність земельної ділянки, підготовки проектів рішень (наказів) за ними, завантаження електронних копій документів; а також відомостей (документів) про ознайомлення із ними працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , чинних в період з 1.03.2020 до 01.09.2020, із правом вилучення їх належним чином завірених копій.

Ухвала діє по 30 вересня 2022 року.

Відповідно до ст.166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Хмельницького

міськрайонного суду ОСОБА_1