Рішення

від 17.07.2022 по справі 335/5961/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/5961/20 2/335/81/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Воробйова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Новік Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представникаадвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Мега Сіті», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лісіцина Яна Борисівна про визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 01.07.2020 року та договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.07.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Працевитого Г.О. звернулася до суду з позовом до АТ «Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ «Лайф Мега Сіті» та просила визнати недійсним протокол електронного аукціону №UA-ЕА-2020-06-10-000040-b, номер лоту: GLЗN018509, Власник активів (майна) (найменування банку - замовника): Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», дата аукціону: 01.07.2020 р.. найменування активів (майна) лоту (склад лоту): Право вимоги за кредитним договором №1212-125И від 05.12.2005, що укладено з фізичною особою ОСОБА_1 з забезпеченням: трьохкімнатна квартира загальною площею 58,32 кв.м; житловою площею 41.92 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачка у позові посилається на наступні обставини.

05.12.2005 р. між позивачем, ОСОБА_1 та ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (яке в подальшому змінило назву на АТ "Банк "Фінанси та Кредит") було укладено кредитний договір №1212-125И за умовами якого позичальником було отримано кредит в сумі 30 000 дол. США.

В той же день, 05.12.2005 р. між ОСОБА_1 та ТОВ "«Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір іпотеки 1212-125І, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г.М. за №7821, за умовами якого позичальник ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належне їй на праві власності майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

В період з 2005 року по кінець 2014 року позивач належним чином виконувала умови кредитного договору. З початку 2015 року в звязку з стрімкою девальвацією гривні, ростом курсу долару США, позичальник втратила можливість належним чином виконувати умови кредитного договору та вносити платежі за завищеним курсом долару США.

20.05.2015 року на адресу ОСОБА_1 банком було направлено досудову вимогу про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, в зв`язку з невиконанням умов за договором.

В жовтні 2015 року поручитель за кредитним договором, ОСОБА_2 звернувся до банку з позовом про визнання договору поруки припиненим.

17.09.2015 року постановою Національного банку України за №612 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було віднесено до категорії неплатоспроможних, що призвело до запровадження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедури виведення банку з ринку шляхом введення тимчасової адміністрації до Банку.

01.06.2018 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя №335/11810/15-ц по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 3-ті особи ОСОБА_1 , державна іпотечна установа, було визнано припиненим договір поруки від 05.12.2005 р.. встановлено преюдиційний факт того, що банк реалізував своє право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом досудової вимоги від 20.05.2015 р.

13.02.2019 року рішенням Запорізького апеляційного суду рішення суду першої інстанції від 01.06.2018 р. було залишено без змін.

10.06.2020 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) було оголошено аукціон з продажу права вимоги за кредитним договором 1212-125И від 05.12.2005 р.. та договором іпотеки за нього, позичальником за яким є позивач ОСОБА_1 .

15.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася до комісії з розгляду скарг при ФГВФО з скаргою на порушення порядку проведення аукціону.

25.06.2020 року засіданням комісії з розгляду скарги при ФГВФО було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 та скасуванні торгів.

01.07.2020 року відбулися прилюдні торги з продажу прав вимоги за 1212-125И від 05.12.2005 року та договором іпотеки за нього, позичальником за яким є позивач ОСОБА_1 , номер лоту GLЗN018509.

За результатами проведених торгів було сформовано протокол електронного аукціону №UA-ЕА-2020-06-10-000040-b від 01.07.2020 р., згідно з яким переможцем аукціону з придбання права вимоги за кредитним договором стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайф Мега Сіті».

ОСОБА_1 вважає, що проведення електронних торгів відбулося з порушенням законодавства, а ТОВ «Лайф Мега Сіті» не може бути набувачем права вимоги за кредитним договором, в звязку з тим, що:

-купівля-продаж прав вимоги за кредитним договором є договором факторингу, а тому покупець таких прав, в даному випадку - ТОВ «Лайф Мега Сіті» повинен мати статус фінансової установи. Оскільки ТОВ «Лайф Мега Сіті» не включено до реєстру фінансових установ, вказана юридична особа не може бути набувачем прав вимоги стосовно ОСОБА_1 , що свідчить про незаконність проведеного аукціону та протоколу торгів;

-при оформленні лоту невірно визначено розмір заборгованості за кредитним договором. Так, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2018 р. №335/1 1810/15-ц по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 3-ті особи ОСОБА_1 державна іпотечна установа, про визнання поруки припиненою, було встановлено преюдиційний факт того, що листом від 20.05.2015 р. ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, тому з 20.05.2015 р. розпочався сплив строку повернення кредиту в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою етапі 1050 ЦК України України. А отже, при оформленні лоту GLЗN018509 ФГВФО був зобов`язаний зазначити розмір заборгованості за кредитом в сумі, що була зазначена на момент направлення вимоги від 20.05.2015 р. про дострокове повернення кредиту - в розмірі 521 601,19 гри., а не 1 065 693,92 грн. Вказане завищення ціни права вимоги за кредитним договором суттєво вплинуло на заінтересованість потенційних учасників аукціону, оскільки суттєве завищення ціпи права вимоги відповідно впливає на реальну заінтересованість інших учасників в купівлі такого активу.

Позивач 31.08.2020 року, скориставшись своїм правом звернулася до суду з уточненою позовною заявою до АТ «Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ «Лайф Мега Сіті», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лісіцина Яна Борисівна про визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 01.07.2020 р. та договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.07.2020 р., у якому просила суд: визнати недійсним протокол електронного аукціону №UA-ЕА-2020-06-10-000040-b, номер лоту: GLЗN018509, Власник активів (майна) (найменування банку - замовника): Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», дата аукціону: 01.07.2020 р.. найменування активів (майна) лоту (склад лоту): Право вимоги за кредитним договором №1212-125И від 05.12.2005 року, що укладено з фізичною особою ОСОБА_1 з забезпеченням: трьохкімнатна квартира загальною площею 58,32 кв.м; житловою площею 41.92 кв.м за адресою АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.07.2020 р., укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Лайф Мега Сіті», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лісіциною Я.Б., укладений за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-ЕА-2020-06-10-000040-b від 01.07.2020 року. Також просила позивачка стягнути на свою користь витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Уточнена позовна заява, окрім посилань у первісному позові містить нові обґрунтування, а саме позивачка зазначає про те, що 14.07.2020 р. між ПАТ «Банк "Фінанси та Кредит» та ТОВ «Лайф Мега Сіті» на підставі оскаржуваного протоколу, було підписано договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лісіциною Я.Б. за №627.

Згідно преамбули вказаного договору, сторони уклали цей договір на підставі протоколу електронного аукціону №UA-ЕА-2020-06-10-000040-b від 01.07.2020 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника та іпотекодавця, зазначених у додатку №1 до цього договору включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за кредитними договорами, договорами поруки та іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Згідно з п. 4.1 Договору про відступлення прав вимоги, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 213 138,78 грн. без ПДВ.

ОСОБА_1 вважає, що проведення електронних торгів відбулося з порушенням законодавства, а ТОВ «Лайф Мега Сіті» не може бути набувачем права вимоги за кредитним договором. Обґрунтування позовних вимог є тотожними обґрунтуванню первісного позову.

Від представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надійшов відзив на первісну позовну заяву. У відзиві відповідач вимоги позовної заяви не визнає, просить позовну заяву в частині позовних вимог до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» залишити без задоволення. Відзив обґрунтований наступним.

05.12.2005 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір № 1212-125И, за умовами якого позичальником було отримано кредит в сумі 30 000,00 доларів США.

В забезпечення виконання вище вказаних кредитних зобов`язань 05.12.2005 р. між позивачем та Банком було укладено іпотечний договір № 1212-125І, за умовами якого позивач передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Після укладення вище вказаних договорів правовий статус Банку змінився, оскільки постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 відповідно до ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неплатоспроможним.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 відповідно до ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківську ліцензію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 18.12.2015 № 230 розпочато процедуру ліквідації банку строком з 18.12.2015 року по 17.12.2017 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.11.2017 року № 5175 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на два роки по 17.12.2019 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.09.2019 №2417 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» по 17.12.2020 року включно.

З посиланням на норми чинного законодавства відповідач зазначає, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Окрім того, у банку, майно якого продається, відсутні повноваження щодо організації та проведення торгів, зокрема: затвердження способів, порядку, складу та умов відчуження майна такого банкую. У відповідності до ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» такими повноваженнями наділений Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. У зв`язку з чим, на думку відповідача АТ «Банк «Фінанси та Кредит» є неналежним відповідачем у даній справі. Окрім того, відповідач посилається й на те, що позивачкою не зазначено жодного порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, що свідчить про недоведеність та безпідставність заявлених вимог.

Згідно ч.2 ст.174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Інших заяв по суті від сторін не надходило.

Ухвалою суду від 21.07.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Ухвалою суду від 21.07.2021 року задоволено заяву позивачки, застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 до розгляду справи по суті.

11.08.2021 року винесено ухвалу, якою прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 від 31.08.2020 року, закрито підготовче засідання у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.

Сторони, належно повідомлені про час та розгляду справи у судове засідання не з`явилися. Представник позивача в уточненій позовній заяві від 31.08.2020 року у випадку його неявки у судове засідання та неявки позивача, просив розгляд справи здійснювати у їх відсутність, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Лайф Мега Сіті» в заяві від 07.06.2021 року просив розгляд справи здійснювати без участі представника ТОВ «Лайф Мега Сіті», в задоволенні позову відмовити.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, що містяться в матеріалах справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини

05.12.2005 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір № 1212-125И, за умовами якого ОСОБА_1 було отримано кредит в сумі 30 000,00 доларів США.

В забезпечення виконання вище вказаних кредитних зобов`язань 05.12.2005 р. між ОСОБА_1 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено іпотечний договір № 1212-125І, за умовами якого позивач передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті12, частини першої статті35, частини п`ятої статті44, частини третьої статті48Закону України«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 27.11.2017 № 5175 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» строком на два роки до 17.12.2019 включно, а на підставі рішення від 23.09.2019 № 2417 - строком на один рік з 18 грудня 2019 року до 17 грудня 2020 року включно.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2018 року по справі №335/118108/15-ц позов ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа ОСОБА_1 , Державна іпотечна установа, про визнання поруки припиненої, задоволено та визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки №1212-125П від 05.12.2005 року, укладеного між «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Згідно роздруківки з електронної торгової системи ProZorro Sale (Прозоро продажі) вбачається, що рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №430 від 06.10.2020 року про затвердження умов продажу права вимоги за кредитним договором №1212-125И від 05.12.2005, що укладено з фізичною особою ОСОБА_1 з забезпеченням: трьохкімнатна квартира загальною площею 58,32 кв.м.; житловою площею 41.92 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

01.07.2020 право вимоги за Кредитним договором №1212-125И від 05.12.2005 було виставлено на продаж шляхом продажу на відкритих торгах (електронному аукціоні), номер лоту: GLЗN018509.

Згідно протоколу електронного аукціону №UA-ЕА-2020-06-10-000040-b від 01.07.2020 оголошено переможцем ТОВ «Лайф Мега Сіті».

14.07.2020 року між AT «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Лайф Мега Сіті», з метою виконання умов протоколу електронного аукціону №UA-ЕА-2020-06-10-000040-b від 01.07.2020, було укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Лісіциною Я.Б., зареєстрований в реєстрі за №627, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором №12 12-125И від 05.12.2005 року та Іпотечним договором №1212-125І від 05.12.2005 року відступлені 14.07.2020 року на користь ТОВ «Лайф Мега Сіті» у зв`язку з чим ТОВ «Лайф Мега Сіті`набуло право Іпотекодержателя відносно предмету іпотеки.

Відповідно до договору від 14.07.2020 про відступлення прав вимоги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника та іпотекодавця, зазначених у додатку №1 до цього договору включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобовязані виконати обовязки боржників за кредитними договорами, договорами поруки та іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

Відповідно достатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Однією з підстав звернення до суду з позовом Позивачка зазначає те, що укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги є фактично договором факторингу.

Проте, з такими доводами позивача суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1ст. 510 ЦК Українисторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч. 1ст. 513 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно достатті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зістаттею 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно достатті 1079 ЦК Українисторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зістаттею 1084 ЦК Україниякщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті1, пункту 11 частини першої статті4Закону України«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Факторинг вважається фінансовою послугою.

Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов`язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, але й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначеніЗаконом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»умови (даний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 48)).

Якщо предметом і метою договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу (даний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 51)).

Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому (даний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 57)).

Суб`єктний склад правочинів з відступлення права вимоги законом не обмежений, на відміну від договорів факторингу, однією зі сторін якого обов`язково має бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (даний правовий висновок викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (пункти 51-52)).

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом(частина третястатті 656 ЦК України).

У даній справі сторонами не оспорюється та обставина, що за результатами електронного аукціону, який проводився в межах ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», реалізовувалися, тобто виставлені на продаж, належні цьому Банку активи, а саме, майнові права вимоги виконання боржниками зобов`язань за кредитним та забезпечувальними договорами, в тому числі і відносно кредитного договору та іпотечного договору, боржником в яких є Позивачка у справі (лот GLЗN018509).

За результатами аукціону переможцем з купівлі вищевказаного лоту визначений ТОВ «Лайф Мега Сіті».

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина п`ятастатті 655 ЦК України). Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

Процедура припинення банку як юридичної особи проводиться у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і ця процедура здійснюється з метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

При проведенні процедури ліквідації банку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку. Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Відповідно до положень ч. 8ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги.

Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, яке є спеціальним нормативним актом, визначені умови реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури. До 21.11.2016 р., пункт 5.11 глави 5 розділу V вищевказаного Положення передбачав, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок). Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 листопада 2016 року № 2526 «Про внесення змін до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» у пункті 5.11 глави 5 розділу V цього Положення виключені слова «між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок)».

Тобто, на момент проведення вищевказаного електронного аукціону з продажу активів ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», положеннями нормативно-правових актів, якими врегульовано процедуру ліквідації банків, передбачено, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу, у тому числі за участю осіб (покупців), які не мають статусу банку або фінансової установи.

У постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

У постанові від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що продаж і відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання у процедурі ліквідації банку може відбутися на конкурсних засадах на користь будь-якої особи.

На підставі результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону №UA-ЕА-2020-06-10-000040-b, який є предметом оскарження в даній справі, 14.07.2020 року, укладено оспорюваний Позивачкою договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги. Предметом оспорюваного договору є відступлення прав вимог за плату (купівля-продаж). Метою укладення цього договору є отримання банком коштів для розрахунку зі своїми кредиторами у процедурі ліквідації.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів того, що оспорюваний нею договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, і що укладений договір про відступлення права вимоги за кредитним договором фактично є договором факторингу. Доводи викладені у позовній заяві є нічим іншим ніж припущенням.

Суд вважає також безпідставними посилання позивача, як на підставу позову те, що при оформленні лоту невірно визначено розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки, предметом продажу за оспорюваним договором було саме «право вимоги» за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Наслідки порушення договору позичальником визначеніст. 1050 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що до права вимоги за кредитним договором у тому числі, але не виключно, входить повернення наданої суми, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, сплата неустойки (пені, штрафу, тощо), у разі допущення порушень та компенсація, гарантована ст.625 Цивільного кодексу Українистосовно грошового зобов`язання.

Вирішуючи спір із подібними до даної справи обставинами, Верховний Суд у Постанові від 19.02.2020 року у справі № 639/4836/17 зазначив, що законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги.

Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, позивач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними через невідповідність заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким передано новому кредитору, оскільки жодною нормою матеріального права не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого одна із сторін договору не погоджується.

З`ясування розміру заборгованості за кредитним договором не є предметом розгляду та не входить до предмета доказування у цій справі, а підлягає дослідженню в межах спору, який може виникнути із новим кредитором, про стягнення заборгованості.

З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення процедури проведення електронних торгів, а також доказів про порушення його прав внаслідок укладення відповідачами договору про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак у задоволенні їх позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Враховуючи те, що у задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст.2,4,5,16,81,89,261,263-265,268,273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представникаадвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Мега Сіті», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лісіцина Яна Борисівна про визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 01.07.2020 року та договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.07.2020 року відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18 липня 2022 року.

Суддя А.В.Воробйов