Рішення

від 31.07.2022 по справі 710/54/22

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/54/22

Провадження № 2/710/174/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2022 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Гадіон К.В.,

представника відповідача Слободяника В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Матусівської сільської ради об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог.

25.01.2022 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати незаконною відмову Матусівської сільської ради Черкаської області, якою йому відмовлено у внесенні заповіту ОСОБА_3 до Спадкового реєстру та зобов`язати Матусівську сільську раду Черкаської області внести до садкового реєстру заповіт ОСОБА_3 від 17.02.2004, складеного та посвідченого Матусівською сільською радою Шполянського району Черкаської області, який зареєстрований в реєстрі 111.

Підставою подачі позову вказано, що, на думку позивача, відповідач відмовив йому у внесенні заповіту ОСОБА_3 до Спадкового реєстру незаконно, так як він має оригінал заповіту, в якому наявні всі необхідні реквізити.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 31.01.2022 було відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 06.06.2022 було витребувано з Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, завірені копії матеріалів із спадкової справи № 104/2021, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 64.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 23.06.2022 було залучено до розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив суд провести засідання без його участі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що заповіт є нікчемним, оскільки посвідчений особою, яка не мала повноважень, також в заповіті не вказано час та місце посвідчення заповіту.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В суді встановлено, що відповідно до копії заповіту, посвідченого 17.02.2004 секретарем Матусівської сільської ради Броварською Л.Л., ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і все те, що буде належать на день смерті і на що по закону матиме право (а.с. 8).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Новомиргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 87).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 04.11.2021 останній просив Матусівську сільську раду ОТГ внести у Спадковий реєстр заповіт, складений ОСОБА_3 , на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений Матусівською сільською радою 17.02.2004, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Василівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області (а.с. 10).

За змістом відповіді Матусівської сільської ради ОТГ від 03.12.2021 № 1966 Матусівська сільська рада Черкаської області за відсутності оригіналу заповіту та запису в реєстрі для нотаріальних дій органу місцевого самоврядування не може вносити у Спадковий реєстр, складений ОСОБА_3 заповіт від 2004 року (а.с. 11).

Відповідно до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі №580/11103/21 було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Матусівської сільської ради об`єднаної територіальної громади про зобов`язання вчинити дії. Ухвала мотивована тим, що враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, тому у відкритті провадження у цій справі слід відмовити (а.с. 12-14).

Згідно з постановою державного нотаріусу Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпського В.О. від 22.04.2022 №92/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії 22.04.2022 до Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області звернувся ОСОБА_1 . Останньому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що спадкоємцем пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини та так як спадкоємець із спадкодавцем не перебуває у родинних відносинах, а поданий нотаріусу заповіт не внесено до Спадкового реєстру. Вказано, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа №104/2021, зареєстрована на підставі заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_2 (а.с. 67 ).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Новомиргородської міської ради Кіровоградської області № 18 від 21.01.2022, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 з жовтня місяця 1982 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживав одиноко. Згідно з господарськими книгами померлий ОСОБА_3 значиться народженим в селі Дібрівка, Новоукраїнського районл Кіровоградської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заповіт Дібрівською сільською радою від імені померлого ОСОБА_3 не посвідчувався. За померлим ОСОБА_3 значиться: - земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 3.24 га, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та знаходиться на території Дібрівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та належала померлому на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії II КР № 022952 (кадастровій номер - 3523881300:02:000:0670) виданого Дібрівською сільською радою Новоукраїнського район) Кіровоградської області 29.05.2001 (а.с. 69).

Відповідно до заяви про прийняття спадщини від 20.07.2021 ОСОБА_2 звернулася до Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідного дядька ОСОБА_3 (а.с. 86).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Відповідно до статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтями 1233, 1234ЦК України визначено, що заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має особа з повною цивільною дієздатністю і це право здійснюється особисто.

За змістом частин другої та третьої статті 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (недійсним в силу закону). За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Загальні вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтями 1247, 1248 ЦК України, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Форма заповіту передбачає обов`язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. (частини третя та четверта статті 1247 ЦК України).

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчено уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК України).

Відповідно до вимог Положення про Спадковий реєстр, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2011 року № 1810/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 за №831/19569, відомості про заповіти, посвідчені нотаріусами, посадовими та службовими особами, зазначеними в ст.ст. 1251-1252 ЦК України, ст. 37 та ч.1 ст. 40 Закону України "Про нотаріат", підлягають внесенню до Спадкового реєстру. Так само підлягають внесенню до реєстру і відомості про зміну і скасування заповіту.

До Спадкового реєстру, заносяться відомості про всі посвідчені заповіти, що надає можливість з достатньою точністю встановити наявність заповіту при відкритті спадкової справи, а також перевірити чинність наданого нотаріусу заповіту, час його посвідчення тощо.

При вчиненні наведених нотаріальних дій посадові особи органу місцевого самоврядування діють відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, за змістом пункту 1.2 якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Згідно вимог наказу Міністерства юстиції України від 25.08.94 № 22/5"Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.94 за № 256/466 ( далі Наказ №22/5), який був чинний на момент посвідчення заповіту 17.02.2004, зокрема, п.19. Всі нотаріальні дії, які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій (додаток №1). Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначається в посвідчувальному написі документа, що посвідчується чи засвідчується посадовою особою виконавчого комітету. Нумерація в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій з початку кожного календарного року ведеться з першого номера. Реєстри повинні бути прошнуровані, аркуші їх пронумеровані. Кількість аркушів повинна бути завірена підписом посадової особи виконавчого комітету вищестоящої Ради народних депутатів з прикладенням гербової печатки цього виконавчого комітету. Запис нотаріальної дії в реєстрі провадиться посадовою особою виконавчого комітету чорнилом (або кульковою ручкою) і тільки після того, як посвідчувальний напис чи документ, що посвідчується чи засвідчується, підписаний. Запис олівцем і підчистки в реєстрі не допускаються, вільні місця повинні бути прокреслені, а зроблені виправлення застережені за підписом посадової особи виконавчого комітету.

Пунктом 21 Наказу №22/5 передбачено, що примірники всіх нотаріально посвідчених заповітів чи доручень, повідомлень установ банку, підприємств і організацій з написом про накладення заборони відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна залишаються у справах виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів. На кожний вид зазначених угод або документів можуть бути заведені окремі наряди.

Заповіти, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів, записуються до алфавітної книги обліку заповітів (додаток № 4) (п.38 Наказу №22/5).

Тобто, нотаріальні дії, які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій, далі заповіти записуються до алфавітної книги обліку заповітів, а також і примірник всіх нотаріально посвідчених заповітів залишаються у справах виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.

І лише після вчинення всіх перерахованих дій здійснюється державна реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі на час посвідчення заповіту у Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 жовтня 2000 року №51/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2000 року за №714/4935.

Тобто, лише сукупність таких відомостей як наявність запису в реєстрі для реєстрації нотаріальної дії, наявність запису в алфавітній книзі обліку заповітів, а також примірник посвідченого заповіту є правовою підставою для внесення відомостей про заповіт до Спадкового реєстру.

Підставою відмови відповідача у внесенні у Спадковий реєстр, складений ОСОБА_3 , заповіт від 2004 року було вказано відсутність оригіналу заповіту та запису в реєстрі для нотаріальних дій органу місцевого самоврядування.

Позивач не надав до суду доказів зокрема копії запису в реєстрі для реєстрації нотаріальної дії заповіту ОСОБА_3 від 17.02.2004, копії запису про заповіт ОСОБА_3 від 17.02.2004 в алфавітній книзі обліку заповітів, а також оригінал заповіту ОСОБА_3 від 17.02.2004. З клопотанням про витребування таких доказів позивач також не звертався.

Отже, суд вважає, що позивачем не доведено незаконність відмови відповідача у внесенні у Спадковий реєстр, складений ОСОБА_3 , заповіт 17.02.2004.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення - суд залишає, понесені позивачем витрати у справі, на його рахунку.

Керуючись ст. 202, 203, 207, 215, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1233, 1235, 1247, 1253, 1257 ЦК України, ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 05.08.2022.

Суддя Н.П. Побережна