Ухвала

від 04.08.2022 по справі 910/6953/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.08.2022Справа № 910/6953/22Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву Приватного підприємства «ВАУ-11» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30В) про забезпечення позову подану одночасно з пред`явленням позову

особа, щодо якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, літ. А)

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ВАУ-11» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (далі - відповідач) про стягнення 373674,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після дострокового розірвання договору на постачання природного газу для потреб не прибуткових споживачів №41ВР417-668-19 від 01.07.2019 не повернув передплату, у зв`язку з чим позивач просить стягнути передплату у розмірі 373674,48 грн.

При цьому, одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах та належать відповідачу.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що з 01.05.2022 відбулася зміна постачальників природного газу бренду «Твій Газзбут», до якого належить і відповідач, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», у зв`язку з чим відповідач фактично втратив свої грошові надходження і прибутковість. При цьому, після дострокового розірвання договору, відповідач у добровільному порядку не виконав вимоги претензії №27/06-22 від 27.06.2022 та не повернув позивачу передплату. Відтак, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

Розглянувши заяву Приватного підприємства «ВАУ-11» про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем до заяви додано копію квитанції №8643-3749-0740-2293 від 02.08.2022 про сплату судового збору у розмірі 1240,50 грн, завірену представником - адвокатом Дишлюк О.О., з відміткою «з оригіналом згідно», і особистим підписом.

Проте, суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Аналогічної правової позиції дотримуються і Верховний Суд в ухвалах від 15.07.2021 по справі №758/4552/17, від 05.12.2019 по справі №915/945/19 та від 21.12.2018 по справі №904/2376/18.

Відтак, оскільки заявником подано саме копію квитанції №8643-3749-0740-2293 від 02.08.2022 про сплату судового збору у розмірі 1240,50 грн, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку, а саме оригіналу вказаної квитанції.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявником під час подання заяви про забезпечення позову не дотримано вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України.

Наслідком недотримання зазначених вимог, під час подання заяви про забезпечення позову, згідно ч. 7 ст. 140 ГПК України є її повернення заявнику, про що суд постановляє ухвалу.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, у відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 15.05.2019 у справі "Молдавська проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в Господарському процесуальному кодексі України, обов`язок заявника дотримуватись порядку подання та оформлення заяви про забезпечення позову. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом повертати заяву заявнику.

За таких обставин, оскільки подана заява не відповідає частині 5 статті 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подана одночасно з пред`явленням позову підлягає поверненню Приватному підприємству «ВАУ-11».

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства «ВАУ-11» про забезпечення позову подану одночасно з пред`явленням позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили 05.08.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т.В. Васильченко