Рішення

від 28.07.2022 по справі 916/3739/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3739/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідачів не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Виробничо-комерційної фірми Агромарін до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Малого приватного підприємства Фасад про виділ частки в окремий об`єкт нерухомості та припинення права спільної часткової власності, -

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна фірма Агромарін звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міської громади в особі Ізмаїльської міської ради та Малого приватного підприємства Фасад про:

-виділення Виробничо-комерційній фірмі Агромарін в натурі 29/250 частки зі складу нежитлової будівлі (виробничого комплексу), яка перебуває у спільній частковій власності, розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, № 3-а, а саме: складу за літерою А загальною площею 656,7 кв.м, що складається з наступних приміщень: коридор площею 7,2 кв.м, контора площею 12,5 кв.м, санвузол площею 1,7 кв.м, склад площею 228,8 кв.м, склад площею 404,1 кв.м, кочегарня площею 2,4 кв.м.;

-припинення права спільної часткової власності Виробничо-комерційної фірми Агромарін на 29/250 частки нежитлової будівлі (виробничого комплексу), розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, № 3-а, а саме: складу за літерою А загальною площею 656,7 кв.м, що складається з наступних приміщень: коридор площею 7,2 кв.м, контора площею 12,5 кв.м, санвузол площею 1,7 кв.м, склад площею 228,8 кв.м, склад площею 404,1 кв.м, кочегарня площею 2,4 кв.м.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне. Як зазначає позивач, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 7 серії САС № 355532 від 13.01.2010 р. ВКФ Агромарін належить 29/250 частини нежитлової будівлі (виробничий комплекс) за літ. А загальною площею 656,7 кв.м, яка знаходиться по вул. Гагаріна, 3-а у м. Ізмаїлі Одеської області. Також позивач зауважує, що вказана частина будівлі має окремий вхід та складається з наступних приміщень: коридор 7,2 кв.м, контора 12,5 кв.м, санвузол 1,7 кв.м, склад 228,8 кв.м, склад 404,1 кв.м, кочегарня 2,4 кв.м, всього 656,7 кв.м та згідно договору оренди землі від 20.01.2006 р. розташована на земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 0,1249 га, кадастровий номер № 5110600000:01:006:0125.

Крім того, позивач зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 264348603 від 05.07.2021 р. інші нежитлові будівлі виробничого комплексу за адресою по вул. Гагаріна, № 3-а у м. Ізмаїлі, Одеської області належать іншім особам на праві спільної часткової власності.

Як стверджує позивач, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.12.2019 р. по справі № 500/8176/19 виділено ОСОБА_1 в натурі в окремий об`єкт нерухомості 111/1000 частин нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , що складається з будівлі літ. Б та припинено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , МПП Шанс, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ВКФ Агромарін, MПП Фасад, ОСОБА_7 , міською громадою в особі Ізмаїльської міської ради право спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 , зареєструвавши в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно як окремий об`єкт нерухомості будівлю по АДРЕСА_1 , що складається з будівлі літ. Б.

Цим же рішенням, як стверджує позивач, також були задоволені зустрічні позови ОСОБА_7 про виділення йому окремий об`єкт нерухомості відповідно 15/1000 частин будівлі літ. Б., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення відповідно 41/450 частини будівлі літ. Ж, МПП Шанс, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділення їм в натурі 1/20 частину нежитлових будівель до складу яких входять: будівля літ. 3 та визнано: за ОСОБА_7 право власності на нежитлову будівлю, що складається з будівлі літ. Б, заг. площею 104,4 кв.м.; за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі, що складається з будівлі літ. Ж, загальною площею 499,2 кв.м.; за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини нежитлової будівлі, що складається з будівлі літ. Ж, загальною площею 499,2 кв.м.; за МПП Шанс право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі, що складається з будівлі літ. З, загальною площею 255,7 кв.м.; за ОСОБА_5 право власності на 3/16 частин нежитлової будівлі, що складається з будівлі літ. З, загальною площею 255,7 кв.м.; за ОСОБА_6 право власності на 5/16 частин нежитлової будівлі, що складається з будівлі літ. 3, загальною площею 255,7 кв.м.

При цьому, посилаючись на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.12.2019 р. по справі № 500/8176/19, позивач зазначає, що власниками спільної часткової власності нерухомого майна по АДРЕСА_1 на даний час залишилися ВКФ Агромарін, МПП Фасад та міська громада в особі Ізмаїльської міської ради, які самостійно користуються та володіють належними їм частинами у спільній частковій власності та спільних приміщень не мають, однак належність ВКФ Агромарін та відповідачам майна на праві спільної часткової власності не дає можливості вільно розпоряджатися ним, оскільки при цьому необхідно враховувати думку іншого співвласника тощо, з огляду на що ВКФ Агромарін неодноразово зверталась до відповідачів з проханням спільного звернення до нотаріуса для укладення договору про виділення в натурі частки з об`єкта нерухомого майна та його нотаріального посвідчення, проте, як наголошує позивач, відповідачі фактично безпідставно ухилилися від прийняття пропозицій позивача, що й стало підставою для звернення останнього до суду із даною позовною заявою. При цьому позивач повідомляє про відсутність можливості вільно розпоряджатися даним майном з огляду на те, що приміщення належить ВКФ Агромарін та відповідачам на праві спільної часткової власності, позивачу необхідно враховувати думку іншого співвласника.

Окрім цього, позивач повідомляє, що ВКФ Агромарін неодноразово зверталась до МПП Фасад та міської громади в особі Ізмаїльської міської ради з проханням спільно звернутись до нотаріуса для укладення договору про виділення в натурі частки з об`єкта нерухомого майна та його нотаріального посвідчення. Між тим, як стверджує позивач, МПП Фасад всі звернення залишило без відповіді та задоволення, а міська громада в особі Ізмаїльської міської ради спочатку повідомила, що вирішення цього питання відноситься до сесії ради, а потім порадила для вирішення питання про виділення в натурі частки із майна, що перебуває у спільній часткової власності за адресою: АДРЕСА_1 звернутися до суду.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2021 р. № 916/3739/21 позовну заяву Виробничо-комерційної фірми Агромарін залишено без руху, при цьому встановлено 10-денний строк для усунення заявником виявлених судом недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Так, судом було встановлено, що позивачем в порушення ч. 3 ст. 162 ГПК України не вказано вірного найменування відповідача-1, а також зазначено неповну адресу (місцезнаходження) відповідача МПП Фасад. Також судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не надано витягу із Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки за кадастровим номером № 5110600000:01:006:0125. Разом з тим судом встановлено, що додані позивачем до позову опис вкладення у цінний лист від 03.12.2021 р., накладна № 6509107490274 від 03.12.2021 р. та фіскальний чек № 3000523120 від 03.12.2021 р. не є належними доказами відправлення відповідачу-2 копії позову з додатками, оскільки позивачем їх направлено за неповною адресою.

30.12.2021 р. Виробничо-комерційною фірмою Агромарін подано до господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем зазначено вірне найменування відповідача-1 Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, а також вказано повну адресу (місцезнаходження) відповідача МПП Фасад. Також позивачем до заяви додано копію витягу із Державного земельного кадастру № НВ-5117607952021 від 20.12.2021 р. стосовно земельної ділянки за кадастровим номером № 5110600000:01:006:0125 та належні докази відправлення відповідачу-2 копії позову з додатками.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2022 р. позовну заяву Виробничо-комерційної фірми Агромарін прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3739/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 31 січня 2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2022 р. підготовче засідання відкладено на 28 лютого 2022 р.

04.02.2022 р. від Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до господарського суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника, вказуючи про те, що за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3а, відсутнє нерухоме майно, що належить територіальній громаді м. Ізмаїл, а тому виділення в окремий об`єкт нерухомості та припинення спільної часткової власності не порушує права та інтереси Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Розгляд справи у підготовчому засіданні 28.02.2022 р. о 15 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку із запровадженням 24.02.2022 р. воєнного стану указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Крім того, 14.03.2022 р. указом Президента України № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено воєнний стан до 25.04.2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2022 р. у справі № 916/3739/21 підготовче засідання призначено на 03 травня 2022 р.

25.04.2022 р. від представника позивача через систему Електронний суд надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача з огляду на продовження Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 р. строку дії воєнного стану строком на 30 діб, запровадженого 24.02.2022 р. Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, а також з метою забезпечення розгляду справи у розумні строки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.05.2022 р. у справі № 916/3739/21 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 31.05.2022 р.

30.05.2022 р. від представника позивача через систему Електронний суд надійшла заява про проведення засідання у відсутності особи, яка бере участь у справі, через запровадження на території України воєнного стану.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2022 р. судове засідання відкладено на 27 червня 2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2022 р. у справі № 916/3739/21 розгляд справи відкладено на 01 липня 2022 р.

29.06.2022 р. від адвоката Будилко Е.Д. надійшла зава про припинення повноважень представника по справі, в якій заявник повідомив суд, що у зв`язку із припиненням у квітні 2022 року договірних відносин між ним та Виробничо-комерційною фірмою Агромарін він з квітня 2022 р. не є представником позивача по справі № 916/3739/21.

Так, у судовому засіданні господарського суду 01 липня 2022 року по справі № 916/3739/21 було протокольно оголошено перерву до 20 липня 2022 року о 15 год. 30 хв., про що під розписку повідомлено представників позивача.

15.07.2022 р. від представника позивача через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення щодо окремого питання та клопотання про участь у судовому засіданні, яке призначено на 20.07.2022 р. в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів.

У додаткових поясненнях щодо окремого питання позивач повідомляє суд, що за умовами мирової угоди від 28 березня 2002 року, укладеної під час розгляду господарської справи № 4406/2 і яка була затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2002 р., ВКФ Агромарін набула права власності на приміщення складу, яке відображено на плані (додаток 4 до мирової угоди) під літерою А і розташоване за адресою: м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3а. За ствердженнями позивача, на виконання умов вказаної мирової угоди нерухоме майно було передане ВКФ Агромарін, про що сторонами було складено акт приймання-передачі від 14.05.2002 р. При цьому позивач зазначає, що відповідно до інформації, зазначеній в довідці Ізмаїльского міжміського бюро технічної інвентаризації від 01.07.2003 р., належне позивачу нерухоме майно: за адресою м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3а складає частку 29/250 від загального обсягу розташованого за цією адресою об`єкту нерухомості. Разом з тим позивач стверджує, що в подальшому виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було видано свідоцтво від 13.01.2010 р. № 7, яким посвідчувалось право ВКФ Агромарін на нежитлові будівлі (виробничий комплекс) та в якому вміщений детальний перелік будівель і споруд вказаного комплексу, їх площі та позначення в плані, а також в ньому визначено розмір частки ВКФ Агромарін у вказаному майні та її опис (літера А - загальна площа 656, 7 кв.м.), при цьому позивач зауважує, що технічні характеристики і склад нерухомого майна відображено у технічному паспорті, копія якого була прикладена до позовної заяви. Між тим позивач вказує, що відомості про право власності позивача на зазначену частку у об`єкті нерухомості загальною площею 5408,3 кв.м, розташованому за адресою: м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3а, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер майна: 11103210) на підставі рішення державного реєстратора від 18.01.2010 р. Крім того, як вказує позивач, належність позивачу - Виробничо-комерційній фірмі Агромарін 29/250 частин нерухомого майна на підставі свідоцтва про право власності № 7 від 13.01.2010 р., належність відповідачу - Малому приватному підприємству Фасад 19/1000 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2009 р. і належність відповідачу - Ізмаїльській міській раді 172/1000 частин на підставі свідоцтва про право власності № 237 від 28.02.2002 р., встановлено під час розгляду справи № 500/8176/18 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області та відповідно підтверджується рішенням від 18.02.2019 р., яке набрало законної сили 28.03.2019 р.

Ухвалою суду від 18.07.2022 р. задоволено клопотання Виробничо-комерційної фірми Агромарін про участь у судовому засіданні по справі № 916/3739/21, яке призначене на 20 липня 2022 р. о 15:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON.

В судовому засіданні господарського суду 20 липня 2022 року по справі № 916/3739/21 було протокольно оголошено перерву до 29 липня 2022 року об 11 год. 00 хв.

Відповідач Мале приватне підприємство Фасад відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п. 99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Так, надіслані на юридичну адресу відповідача МПП Фасад копії ухвал суду повернулись на адресу господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 р. у справі № 915/1015/16.

Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Так, господарським судом відповідач МПП Фасад викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача МПП Фасад при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем МПП Фасад відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При цьому положеннями статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 13.01.2010 р. на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1724 від 24.12.2009 р. Виробничо-комерційна фірма Агромарін отримала свідоцтво на нерухоме майно серія НОМЕР_1 про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого ВКФ Агромарін належать на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки - 29/250) нежитлові будівлі (виробничий комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 29/250 частки складаються із літ. А - загальна площа 656,7 кв.м.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25062061 від 18.01.2010 р., Комунальним підприємством Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєстровано право приватної спільної часткової власності (розмір частки - 29/250) за Виробничо-комерційною фірмою Агромарін на об`єкт нежитлові будівлі (виробничий комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 ; підставою виникнення права власності визначено свідоцтво про право власності серія САС № 355532 від 13.01.2010 р./ виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради № 7.

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (№ документа 264348603 від 08.07.2021 р.) та Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (№ інформаційної довідки 305825128 від 26.07.2022 р.) Виробничо-комерційній фірмі Агромарін належать нежитлові будівлі (виробничий комплекс) за адресою АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової форми власності з часткою розміром 29/250.

Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2019 року по справі № 500/8176/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Малого приватного підприємства Шанс, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Виробничо-комерційної фірми Агромарін, Малого приватного підприємства Фасад, ОСОБА_7 , міської громади в особі Ізмаїльської міської ради про виділ частки в окремий об`єкт нерухомості та припинення права спільної часткової власності задоволено та виділено ОСОБА_1 в натурі в окремий об`єкт нерухомості 111/1000 частин нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , що складається з будівлі літ. Б у складі наступних приміщень: № 1- коридор площею 5,6 кв.м., № 2 душова, площею 1,7 кв.м., № 3 контора, площею 11,9 кв.м., № 4 склад, площею 204,5 кв.м., № 5 склад, площею 408,5 кв.м., № 6 комора, площею 3,6 кв.м., № 8 санвузол, площею 1,5 кв.м., № 9 коридор, площею 16,5 кв.м., № 10 комора, площею 2,4 кв.м., загальною площею 656,2 кв.м., що розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0,1015 га із самостійним виходом (виїздом) на АДРЕСА_1 , межі якої визначаються наведеними у таблиці 1 координатами поворотних точок відносно пунктів державної геодезичної мережі в системі координат 1963 року графічно зображено у додатку № 1 висновку за результатами експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження № 67/64-2018 від 20.11.2018 року (значення площі земельної ділянки може бути уточнене при формуванні земельної ділянки у порядку, передбаченому ст. 79-1 Земельного кодексу України); припинено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , МПП Шанс, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ВКФ Агромарін, МПП Фасад, ОСОБА_7 , міською громадою в особі Ізмаїльської міської ради право спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 , зареєструвавши в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як окремий об`єкт нерухомості будівлю по АДРЕСА_1 , що складається з будівлі літ. Б в складі наступних приміщень: № 1- коридор площею 5,6 кв.м., № 2 душова, площею 1,7 кв.м., № 3 контора, площею 11,9 кв.м., № 4 склад, площею 204,5 кв.м., № 5 склад, площею 408,5 кв.м., № 6 комора, площею 3,6 кв.м., № 8 санвузол, площею 1,5 кв.м., № 9 коридор, площею 16,5 кв.м., № 10 комора, площею 2,4 кв.м., загальною площею 656,2 кв.м., що належить ОСОБА_1 , привласнивши окремий реєстровий номер. При цьому вказаним рішенням судом зустрічні позови ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , Малого приватного підприємства Шанс задоволені; виділено ОСОБА_7 в натурі в окремий об`єкт нерухомості 15/1000 часток об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та який складається з будівлі літ. Б - склад у складі наступних приміщень: № 7 склад, площею 104,4 кв.м., загальною площею 104,4 кв.м. та визнано за ним право власності на вказану нежитлову будівлю, а також припинено право спільної часткової власності на такий об`єкт нерухомого майна, привласнивши окремий реєстровий номер; виділено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в натурі в окремий об`єкт нерухомості 41/450 частину нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з будівлі літ. Ж - склад з прибудовою літ. ж і навісом літ. ж-1 у складі наступних приміщень: №№ 1 коридор, площею 8,8 кв.м.; № 2 санвузол, площею 1,6 кв. м.; № 3 кабінет, площею 18,7 кв. м., № 4 фойє, площею 33,5 кв.м., № 5 склад, площею 260,7 кв.м., № 6 склад, площею 105,3 кв.м., № 7 котельна, площею 3,3 кв.м., № 8 бухгалтерія, площею 11,8 кв.м., № 10 офіс, площею 48,7 кв.м., № 11 роздягальня, площею 6,8 кв.м., загальною площею 499,2 кв.м. та визнано за ОСОБА_4 та за ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині вказаної нежитлової будівлі, а також припинено право спільної часткової власності на такий об`єкт нерухомого майна, привласнивши окремий реєстровий номер; виділено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Малому приватному підприємству Шанс в натурі в окремий об`єкт нерухомості 1/20 частину нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких входять: будівля літ. З - склад з наступними приміщеннями: №№ 1 коридор, площею 9,7 кв.м.; № 2 склад, площею 6,1 кв. м.; № 3 склад, площею 180,1 кв. м., № 4 склад, площею 12,8 кв.м., № 5 коридор, площею 5,9 кв.м., № 6 котельня, площею 3,3 кв.м., № 7 склад, площею 18,5 кв.м., № 8 туалет, площею 1,5 кв.м., № 9 склад, площею 6,0 кв.м., № 10 кабінет, площею 11,8 кв.м., загальною площею 255,7 кв.м. та визнано за ОСОБА_5 та за ОСОБА_6 право власності на 3/16 частин, а за МПП Шанс право власності на 1/2 частину вказаної нежитлової будівлі, а також припинено право спільної часткової власності на такий об`єкт нерухомого майна, привласнивши окремий реєстровий номер.

За результатом зазначеного, власниками спільної часткової власності нерухомого майна по АДРЕСА_1 в даний час залишилися: Виробничо-комерційна фірма Агромарін, Мале приватне підприємство Фасад та міська громада в особі Ізмаїльської міської ради.

Приписами ст. 358 Цивільного кодексу України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Стаття 361 Цивільного кодексу України передбачає, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Частиною 4 статті 364 Цивільного кодексу України передбачено, що виділ такої частки здійснюється на підставі договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, який укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу в натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду (лист Верховного Суду України від 01 липня 2013 року Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме з листів вих. № 91 від 10.09.2021 р., вих. № 92 від 10.09.2021 р., вих. № 104 від 11.10.2021 р. та вих. № 105 від 11.10.2021 р. Виробничо-комерційна фірма Агромарін неодноразово зверталася до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Малого приватного підприємства Фасад із пропозицією спільного звернення співвласників нерухомого майна ВКФ Агромарін, МПП Фасад та Ізмаїльської міської ради до нотаріуса для укладання та нотаріального посвідчення договору про виділення зі спільного майна в позасудовому порядку в натурі частки кожного із них, яке розташоване по вул. Гагаріна, 3-а в м. Ізмаїл Одеської області.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідь на дані листи позивач отримав лише від Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району. Так, листом від 17.09.2021 р. вих. № 17/04-12-3462 остання повідомила ВКФ Агромарін, що повноваженнями по вищевказаному питанню наділена сесія Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, водночас час чергової сесії на сьогоднішній день не визначено. При цьому листом від 22.10.2021 р. за вих. № 17/02-13-3902 Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району запропоновано заявнику ВКФ Агромарін для вирішення питання про виділення у натурі частки із майна, що перебуває у спільній часткові власності, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , звернутися до суду відповідно до діючого законодавства.

З огляду на викладене вище господарський суд доходить висновку, що у даному випадку позивачем дотримано порядок, що передує зверненню до суду про вирішення спору щодо виділення у натурі часток майна та припинення права спільної часткової власності. При цьому відповідачі, як власники частини спірного комплексу, обізнані про бажання позивача укласти договір про виділення в натурі часток майна та припинення в такий спосіб права спільної часткової власності.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 03.04.2013 року по справі № 6-12цс13, аналізуючи зміст норм статей 183, 358, 364 ЦК України зробила висновок, що виділ часток (поділ) майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину майна із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання такого майна в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 р.

У відповідності до п. 1.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2).

Положеннями п. 2.1 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна передбачено, що об`єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за N 582/5773 (із змінами), а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об`єкти нерухомого майна.

У п. 2.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна зазначено, що поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Положеннями п. 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна передбачено, що поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

Пунктами 2.5 та 2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна визначено, що при підготовці документів про поділ нерухомого майна суб`єкти господарювання проводять такі дії:

- уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об`єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах;

- за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально.

Після цього готується Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1), який містить такі дані:

а) кому належить об`єкт нерухомого майна;

б) на підставі яких правовстановлювальних документів;

в) повну технічну характеристику об`єкта нерухомого майна;

г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками;

ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою;

д) склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси;

е) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об`єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).

Відповідно до 2.7 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, спори щодо поділу об`єктів нерухомого майна вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 98, ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, судовим експертом Цурканом Володимиром Іллічем (свідоцтво № 1264 від 09 червня 2008 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) складено та підписано висновок експерта № 76/59-2021 за результатами експертного будівельно-технічного, земельно-технічного дослідження за зверненням виробничо-комерційної фірми Агромарін.

Предметом даної експертизи було питання стосовно можливості, з технічної точки зору, виділення в окремий об`єкт нерухомого майна належні виробничо-комерційній фірмі Агромарін 29/250 частки нежитлових будівель, які розташовані по вул. Гагаріна, 3а в м. Ізмаїл Одеської області. Для проведення даної експертизи судовому експерту було надано: виданий комунальним підприємством Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації технічний паспорт на громадський будинок склад по вул. Гагаріна, 3а в м. Ізмаїл Одеської області станом на 03.09.2009 року; видане Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради свідоцтва про право власності № 7 від 13.01.2010 року; зареєстрований в Одеській регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру договір оренди землі від 20.01.2006 року; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 264333348603 від 05.07.2021 р. Так, за результатами експертного будівельно-технічного, земельно-технічного дослідження за зверненням Виробничо-комерційної фірми Агромарін судовим експертом Цуркан В.І. було складено та підписано висновок експерта № 76/59-2021, у якому судовий експерт дійшов наступного висновку: належні, на підставі виданого Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради свідоцтва про право власності № 7 від 13.01.2010 р., Виробничо-комерційній фірмі Агромарін 29/250 частки, розташованих по вул. Гагаріна, 3а, в м. Ізмаїл Одеської області нежитлових будівель у складі: будівлі літ. А - склад з приміщеннями, позначеними в плані: №№ 1-коридор площею 7,2 кв. м., 2-контора площею 12,5 кв. м., 3-санвузол площею 1,7 кв. м., 4-склад площею 228,8 кв. м., 5-склад площею 404,1 кв. м., 6-кочегарка площею 2,4 кв. м., загальною площею 656,7 кв. м., з технічної точки зору можуть бути виділені в окремий об`єкт нерухомості з реєстрацією під окремим реєстровим номером та присвоєнням окремої адреси і закріпленням за ним орендованої, на підставі зареєстрованого в Одеській регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру договору оренди землі від 20.01.2006 року, земельної ділянки площею 0,1249 га, у визначених вказаним договором межах з виходом (виїздом) на вулицю Гагаріна. Зазначення площі частини земельної ділянки може бути уточнене при формуванні земельної ділянки у порядку, передбаченому ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Таким чином, відповідно до висновку експерта № 76/59-2021 є технічна можливість виділу в натурі 29/250 частки зі складу нежитлової будівлі (виробничого комплексу), яка належить Виробничо-комерційній фірмі Агромарін та перебуває у спільній частковій власності, розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, № 3-а, а саме: складу за літерою А загальною площею 656,7 кв.м., що складається з наступних приміщень: коридор площею 7,2 кв.м., контора площею 12,5 кв.м., санвузол площею 1,7 кв.м,, склад площею 228,8 кв.м., склад площею 404,1 кв.м., кочегарня площею 2,4 кв.м.

Наведене судом розцінюється як наявність технічної можливості для виділення частки позивача із спільної часткової власності без втрат її цільового призначення та як відсутність перешкод для виділу (ст. 183 Цивільного кодексу України).

Окрім того судом встановлено, що на виконання рішення Ізмаїльської міської ради від 24 січня 2005 р. за № 910-ІV землевпорядником МПП Алідада Шульцем С. В. в присутності начальника Ізмаїльського міського відділу земельних ресурсів Ванкевича А. Ю., представника Ізмаїльської міської ради Жук З.В., директора ВКФ Агромарін Кірової М. І., суміжних землевласників (землекористувачів) проведено встановлення, погодження та передачу меж земельної ділянки, наданої в довгострокову оренду терміном на 49 років Виробничо-комерційній фірмі Агромарін площею 0,1249 га для експлуатації складського комплексу в м. Ізмаїл, вулиця Гагаріна, 3-а, що підтверджується актом від 29.11.2005 р.

Крім того судом встановлено, що позивач на законних підставах користується земельною ділянкою кадастровий номер: 5110600000:01:006:0125 у відповідності до договору оренди землі від 20.01.2006 р., який укладено між Ізмаїльською міською радою та Виробничо-комерційною фірмою Агромарін, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі ст.ст, 2, 12 Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі, рішення Ізмаїльської міської ради № 910-IV від 24 січня 2005 року та відповідно до умов цього договору надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,1249 га, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська область, місто Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3-а згідно з планом земельної ділянки, що є невід`ємною частиною цього договору. Положеннями п.п. 2.1, 2.2 договору оренди землі від 20.01.2006 р. передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1249 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання цього договору складає 159586 грн. Відповідно до п. 3.1 договору оренди землі від 20.01.2006 р. даний договір укладено терміном на 49 років з дати його державної реєстрації.

При цьому у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 р. у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття поділ та виділ не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що надані до матеріалів справи документи дають суду підстави дійти висновку про можливість роздільної експлуатації спірного майна, з огляду на що суд вважає, що вимоги позивача щодо виділу в натурі майна підлягають задоволенню.

При цьому приписами ст. 364 Цивільного кодексу України встановлено правовий наслідок виділу співвласником в натурі частки із спільного майна - припинення права спільної часткової власності на це майно для співвласника, який здійснив такий виділ.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що право спільної часткової власності Виробничо-комерційної фірми Агромарін на 29/250 частки нежитлової будівлі (виробничого комплексу), розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, № 3-а, а саме: складу за літерою А загальною площею 656,7 кв.м, що складається з наступних приміщень: коридор площею 7,2 кв.м, контора площею 12,5 кв.м, санвузол площею 1,7 кв.м, склад площею 228,8 кв.м, склад площею 404,1 кв.м, кочегарня площею 2,4 кв.м. припинено для фірми.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Виробничо-комерційної фірми Агромарін обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Виробничо-комерційної фірми Агромарін до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Малого приватного підприємства Фасад про виділ частки в окремий об`єкт нерухомості та припинення права спільної часткової власності задовольнити.

2.Виділити Виробничо-комерційній фірмі Агромарін в натурі 29/250 частки зі складу нежитлової будівлі (виробничого комплексу), яка перебуває у спільній частковій власності, розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, № 3-а, а саме: складу за літерою А загальною площею 656,7 кв.м, що складається з наступних приміщень: коридор площею 7,2 кв.м, контора площею 12,5 кв.м, санвузол площею 1,7 кв.м, склад площею 228,8 кв.м, склад площею 404,1 кв.м, кочегарня площею 2,4 кв.м.

3.Припинити право спільної часткової власності Виробничо-комерційної фірми Агромарін на 29/250 частки нежитлової будівлі (виробничого комплексу), розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, № 3-а, а саме: складу за літерою А загальною площею 656,7 кв.м, що складається з наступних приміщень: коридор площею 7,2 кв.м, контора площею 12,5 кв.м, санвузол площею 1,7 кв.м, склад площею 228,8 кв.м, склад площею 404,1 кв.м, кочегарня площею 2,4 кв.м.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 05 серпня 2022 р.

Суддя В.С. Петров