Рішення

від 02.08.2022 по справі 918/473/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/473/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корадо Каннінг Інкорпорейтед"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукороптрівне"

про стягнення 235 607,81 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача: Митровка Я.В.

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корадо Каннінг Інкорпорейтед" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукороптрівне" про стягнення 235 607,81 грн., з яких 235 000,00 грн. - сума попередньої оплати товару, 607,81 грн. - 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив перерахування коштів відповідачу у якості 100% попередньої оплати за поставку товару - цукру-піску, згідно укладеного Договору №01 від 30.05.2022. Проте після отримання коштів відповідач товар не поставив та кошти не повернув.

На виконання пункту 4.2. Договору поставки товару №01 від 30.05.2022 року позивачем за платіжним дорученням №1619 від 31.05.2022 року було перераховано на користь ТзОВ "Цукороптрівне" попередню (авансову) оплату товару у розмірі 245 000,00 грн.

Згідно п.2.1. Договору відповідач був зобов`язаний на протязі 3-х календарних днів та з моменту 100% попередньої оплати грошових коштів поставити позивачу товар.

Зі сторони ТзОВ "Цукороптрівне" не виконано зобов`язання щодо поставки товару. Позивач надіслав відповідачу лист про повернення коштів та претензію, після отримання вказаного листа та претензії відповідач повернув грошові кошти в сумі 10 000 грн, отримані від позивача у якості попередньої оплати вартості товару. Решту коштів попередньої оплати за товар у розмірі 235 000,00 грн. не повернуто.

Відтак, позивач просить задоволити позовні вимоги повністю.

Відзив на позов у строк встановлений ухвалою суду від 14.07.2022 , судом не отримано; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, відповідач до суду не звертався.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено засідання на 03 серпня 2022 р.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2022 року виклав пояснення та доводи щодо предмету спору.

Представник відповідача у судове засідання 03.08.2022 р. не з`явився. Судом вживалися належні заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Поштове відправлення №3301312134609, яким відповідачу направлено копію ухвали суду за адресою його реєстрації, яка зазначена в матеріалах справи (33018, Рівненська область, м.Рівне, вул. Курчатова, буд.3 офіс 128), повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку від 25.07.2022, у якій причиною повернення вказано: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У відповідності до п.п. 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, ухвала від 14.07.2022 вважається врученою відповідачу - 25.07.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представника відповідач не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

30 травня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корадо Каннінг Інкорпорейтед" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукороптрівне" (Продавець) укладено Договір поставки товару (цукру-піску) №01, відповідно до умов якого Відповідач продає (передає), а Покупець купує (отримує) цукор в мішках по 50 кг., виробництва Приватного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод" 3-ї категорії 2021 року виробництва (надалі-Товар) та зов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість на умовах даного Договору ( арк.с.7-9).

Відповідно до п.1.4. Договору ціна за партію Товару вказується Постачальником у виставлених ним рахунках та/або у видаткових накладних Товару і відповідно становить:- цукор -24.50 грн за 1 кг, в т.ч. ПДВ-4,08 грн.

Згідно п.1.3 Договору поставки загальна кількість поставки Товару за цим Договором становить : Цукор:10 000,00 кг. Загальна сума платежу за цим Договором складає 245 000,00 грн, в т.ч. ПДВ-40 833,33 грн.(п. 1.4. Договору).

Пунтом 2.1. Договору поставки, поставка товару здійснюється Постачальником з моменту отримання замовлення (транспортні інструкції) Покупця на умовах DDP на склад Покупця:(89620, с. Ракошино, вул. Латорична, 51/1, Закарпатська обл., Мукачівський р-н ( ІНКОТЕРМС- 2010) на протязі 3-х календарних днів та з моменту 100% попередньої оплати (поступлення) грошових коштів у відповідності до п. 1.4. Договору на розрахунковий рахунок Постачальника.

За умовами п.4.2. Договору оплата поставленого Товару здійснюється на основі 100% попередньої оплати по виставленому рахунку-фактурі Постачальника та у відповідності до п. 1.4. Договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2022 року. В разі, якщо до перебігу терміну дії Договору жодна із сторін не заявить про припинення дії Договору, даний Договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік (п.7.1. Договору).

На виконання пункту 4.2. Договору поставки товару №01 від 30.05.2022 року позивачем за платіжним дорученням №1619 від 31.05.2022 року було перераховано на користь ТзОВ "Цукороптрівне" попередню (авансову) оплату товару у розмірі 245 000,00 грн.

Згідно п.2.1. Договору відповідач був зобов`язаний на протязі 3-х календарних днів та з моменту 100% попередньої оплати грошових коштів поставити позивачу товар.

09 червня 2022 року позивач направив на адресу відповідача лист про повернення коштів № 62 (а.с. 12) та претензію від 15.06.2022 року № 64 (а.с. 14).

У відповідь на вказаний лист та претензію відповідачем було частково повернуто грошові кошти у сумі 10 000 грн. згідно платіжних доручень № 7 від 14.06.2022 р. та № 8 від 16.06.2022 року.

Крім того, 22 червня 2022 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію-вимогу № 147 про повернення суми попередньої оплати товару згідно з Договором № 01 від 30.05.2022 року у сумі 235 000,00 грн.

Однак відповіді на вказану претензію позивач не отримав.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів поставки товару, чи повернення коштів у сумі 235 000,00 грн, сплачених позивачем на рахунок відповідача.

Посилаючись на ст.625 ЦК України, з огляду на наявність грошової заборгованості позивач нарахував відповідачу 607,81 грн. - 3% річних.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів слідує, що між сторонами у спрощеному порядку укладено договір поставки.

Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 665 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки відмови продавця передати товар, зокрема у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 3-127гс11; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від № 910/5444/17 від 07.02.2018 р).

Як вказано вище, матеріали даної справи не містять доказів поставки відповідачем попередньо оплаченого товару на відповідну суму, також відсутні докази повернення коштів, сплачених позивачем на рахунок відповідача у розмірі 235 000,00 грн.

Враховуючи, що належних доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки, у строк встановлений як правочином так і Законом суду не надано, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача про стягнення з відповідача 235 000,00 грн., які перераховані як попередня оплата товару.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 607,81 грн. три відсотки річних.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під час розгляду справи, судом встановлено порушення відповідачем умов Договору в частині поставки товару.

При цьому, якщо зобов`язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки в тому числі передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, за приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіряючи правильність обрахунку 3% річних в сумі 607,81 грн. встановив, що вони нараховані позивачем за період з 04.06.2022 по 04.07.2022 на борг 235 000,00 грн.

Отже, позовна вимога в частині стягнення 3% річних підлягає задоволеню в сумі 607,81 грн.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо вимоги позивача про нарахування 3 % річних до фактичного виконання рішення відповідачем в порядку передбаченому ч. 10 ст. 238 ГПК України.

Згідно приписів ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом УІ цього Кодексу.

Суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме швидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Таким чином, з метою позбавлення позивача необхідності звернення до суду з позовом про стягнення 3% річних, суд приходить до висновку, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо нарахування 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання починаючи з 05.07.2022 року до повної її сплати за формулою: (СНЗ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СЗ - сума непогашеної заборгованості, КДП кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корадо Каннінг Інкорпорейтед" обґрунтовані та підлягають задоволенню щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукороптрівне" 235 000 грн. 00 коп. коштів отриманих в якості попередньої оплати товару за договором поставки товару (цукру-піску) № 01 від 30.05.2022 року, та 607 грн. 81 коп. - 3% річних.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Корадо Каннінг Інкорпорейтед" зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 3 534 грн. 12 коп. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач не подав орієнтовного розрахунку судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача сумі 3 534,12 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукороптрівне" (33018, Рівненська область, м.Рівне, вул. Курчатова, буд.3 офіс 128, код ЄДРПОУ 44355096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корадо Каннінг Інкорпорейтед" (89620, Закарпатська обл., Мукачівський район, с.Ракошино, вул.Латорична, 51/1, код ЄДРПОУ 32315689) - 235 000 (двісті тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. - суму попередньої оплати товару, 607 (шістсот сім) грн. 81 коп. - 3% річних, 3 534 (три тисячі п`ятсот тридцять чотири) грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 у справі №918/473/22 здійснювати нарахування 3% річних на фактичну (не сплачену) суму заборгованості із повернення суми попередньої оплати товару, починаючи з 05.07.2022 року до повної її сплати за формулою: (СНЗ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СЗ - сума непогашеної заборгованості, КДП кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму трьох процентів річних із Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукороптрівне" (33018, Рівненська область, м.Рівне, вул. Курчатова, буд.3 офіс 128, код ЄДРПОУ 44355096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корадо Каннінг Інкорпорейтед" (89620, Закарпатська обл., Мукачівський район, с.Ракошино, вул.Латорична, 51/1, код ЄДРПОУ 32315689) за період з 05.07.2022 р. до моменту виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 05 серпня 2022 року.

Суддя Бережнюк В.В.