Рішення

від 04.08.2022 по справі 927/347/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/347/22 Господарський суд Чернігівської області у складі Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркард",

код ЄДРПОУ 41760137, вул. Лаврська, 16-Б, м. Київ, 01015

Відповідач: Фізична особа-підприємець Безручко Михайло Васильович,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 18 570,24 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркард" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Безручка Михайла Васильовича, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 18 570,24 грн боргу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.06.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 27.06.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій він просив суд:

- накласти арешт на грошові кошти, що належать ФОП Безручку Михайлу Васильовичу (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та містяться на відкритих рахунках у банківських та інших фінансових установах зокрема р/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", а також на кошти на рахунках у банківських та інших фінансових установах, що будуть відкриті ФОП Безручку Михайлу Васильовичу (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) після винесення постанови про арешт коштів у межах суми стягнення у розмірі 18 570,24 грн;

- у випадку відсутності та/або недостатності грошових коштів накласти арешт на майно ФОП Безручка Михайла Васильовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення 18 570,24 грн, а саме на автомобіль чи автомобілі RENAULT державний номер НОМЕР_3 , СB4413CA, DAF державний номер НОМЕР_4 , СВ6726CX.

Ухвалою суду від 27.06.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Копії вказаних вище ухвал суду 27.06.2022 були направлені на електронні адреси позивача - office@intercard.com.ua та відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, які містяться в матеріалах справи.

08.07.2022 від позивача на електронну адресу суду надійшло повідомлення про отримання 28.06.2022 ухвали суду від 27.06.2022.

Крім того, 08.07.2022 суд направив копії ухвал суду від 27.06.2022 на поштову адресу місця реєстрації відповідача - вул. Котляревського, 3/57, м. Чернігів, 14005, проте ці ухвали повернулись неврученими на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку у довідці ф. 20 «адресат відсутній за вказаною адресою». Днем проставлення у поштовій довідці відмітки про відсутність відповідача за адресою місця реєстрації є 15.07.2022.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктами 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 27.06.2022 є 15.07.2022.

Таким чином, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 01.08.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №ІК 5268 від 05.04.2021 в частині своєчасної оплати за отримані товари та послуги у розмірі 18 570,24 грн.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

05.04.2021 між Фізичною особою - підприємцем Безручком Михайлом Васильовичем (далі - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеркард» (далі - Компанія) укладено договір № ІК 5268 (далі - Договір) (а.с. 7-11).

Згідно з п. 1.2 Договору користувач картки - пред`явник картки, що активована Компанією Клієнтові на підставі цього Договору та Додатків до нього.

Активація картки - процедура реєстрації Компанією реквізитів Картки, з метою забезпечення Клієнту технічної можливості отримання Товарів за цим Договором. Вартість послуги Активації Картки, порядок оплати її Клієнтом, порядок передачі зазначеної послуги Клієнтові, а також порядок розрахунків за Товари з використанням активованих Карток, регламентовані в Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.7 Договору).

Відповідно до п. 1.11 Договору товари - нафтопродукти в асортименті, інші товари та додаткові сервіси, що відпускаються Клієнту при пред`явленні Картки (унікальних даних Картки при використанні віртуальних карток), у межах лімітів, встановлених на Картці.

За умовами п. 2.1 Договору Компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок Клієнта, за винагороду придбаває в Торгових точках Товари для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів за межами митної території України. Місце поставки товарів знаходиться за межами митної території України. Поставка товарів за договором здійснюється через мережу Торгових точок на умовах EXW - Торгова точка (за умови інтерпретації термінів відповідно до міжнародних правил «Інкотермс-2010»). Компанія не здійснює жодних дій (або бездіяльності), пов`язаних із переходом прав власності на товари від їх власників до Компанії. Право власності на товари переходить до Клієнтів (Користувачів Карток) безпосередньо в момент здійснення операції з використанням Картки в Торговій точці. Товари, придбані Компанією за дорученням і за рахунок Клієнта за межами митної території України, Клієнт отримує та споживає за межами митної території України.

Клієнт отримує Товари в Торгових точках відповідно до умов цього Договору й Додатків до нього з використанням Карток, що активовані Компанією Клієнту, а також оплачує товари та послуги (п. 1 Додатку № 1) в порядку і на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до нього (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору Клієнт перераховує на банківський рахунок Компанії кошти за товари та послуги (п. 1 Додатку № 1) у розмірі та на умовах, викладених в цьому розділі Договору та в Додатку № 1 до цього Договору. Датою платежу Клієнта за Договором є дата зарахування коштів на банківський рахунок Компанії.

Усі розрахунки за товари, отримані за межами митної території України, Клієнт здійснює за цінами, встановленими контрагентами (постачальниками) Компанії. Ціни на Товари визначаються у валюті Договору з відповідним контрагентом і включають збори та інші нарахування його торгової мережі. Перерахунок ціни товару у валюту Договору (українську гривню) здійснюється за курсом купівлі Компанією відповідної валюти (з урахуванням усіх витрат, що виникають при купівлі валюти та перерахуванні її контрагенту) на дату оплати Компанією цих Товарів. Вартість отриманих Клієнтом Товарів обліковується Компанією на підставі отриманої від Торгових точок документальної та технологічної (Блоковані суми, п. 1.13 цього Договору) інформації (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору первинними документами за цим договором є Звіт комісіонера та акт (п. 3.5 Договору).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що сторони щомісяця здійснюють приймання-передачу товарів і послуг та звіряння взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту в наступному порядку:

3.5.1. Компанія до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним, надає Клієнту акт приймання-передачі товарів і послуг і Звіт комісіонера.

3.5.2. Клієнт зобов`язаний підписати і повернути Компанії один підписаний оригінал акту приймання-передачі товарів і послуг до двадцятого числа місяця, наступного за звітним.

3.5.3. У випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту приймання-передачі товарів і послуг, за відсутності письмової мотивованої відмови Клієнта від його підписання, такий акт вважається беззаперечно визнаним Клієнтом, Товари і послуги вважаються прийнятими Клієнтом в повному обсязі, на зазначену в акті суму, а Звіт комісіонера затвердженим Клієнтом без жодних зауважень.

Загальна сума договору складається з сум усіх актів (п. 3.5 Договору) протягом дії цього Договору (п. 3.8 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення терміну дії останньої активованої для використання за цим Договором Картки, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

05.04.2021 сторонами підписано Додаток № 1 «Угода про вартість послуг Компанії та умови платежів» до Договору № ІК 5268 від 05.04.2021 (далі - Угода про вартість послуг) (а.с. 12-13).

Згідно з п. 1 Угоди про вартість послуг вартість послуг Компанії становить: активація картки (на термін дії) - 0,30 грн, поштова доставка документів територією України - 28,32 грн. Компанія бере на себе зобов`язання щомісяця забезпечувати доставку клієнту акту приймання - передачі товарів і послуги та звіряння взаєморозрахунків за Договором, інших документів бухгалтерського та податкового обліку. Зазначена кореспонденція надсилається поштовим відправленням клієнту не пізніше 10 робочих днів (за штемпелем) від дати формування документів за адресою, вказаною в розділі «Договору» «Реквізити сторін».

Пунктом 2 Угоди про вартість послуг визначено, що оплата вартості послуг Компанії здійснюється Клієнтом на банківський рахунок Компанії тільки за фактом їх отримання, на підставі виставлених рахунків або акту приймання-передачі товарів і послуг та звіряння взаєморозрахунків, або Звіту комісіонера, не пізніше 3-х робочих днів з дати виставлення відповідного документа. Сторони погодилися з тим, що у разі нездійснення Клієнтом платежу за отримані послуги Компанія має право списати відповідну суму в останній день Звітного періоду (місяця) з коштів Клієнта, перерахованих на банківський рахунок Компанії за цим Договором, що відображується в РО Клієнта.

Відповідно до підписаних між сторонами угод про Активацію «партнерських» карток Business від 05.04.2021 та від 29.09.2021 (Додаток №10 до Договору) Клієнт замовив Активацію карток, а Компанія активувала картки, зазначені у цих угодах (а.с. 14, 16).

На підставі актів приймання-передачі карток від 05.04.2021, від 29.09.2021 Компанія передала, а Клієнт прийняв у тимчасове користування «партнерські» картки (а.с. 15, 17).

28.02.2022 позивач склав акт приймання-передачі товарів і послуг та звіряння взаєморозрахунків за Договором, у якому зазначено, що відповідач отримав від позивача товари за межами митної території України (дизельне паливо) у кількості 1984,92 л на загальну суму 42 153,29 грн та послуги (поштова доставка документів) на суму 33,12 грн, а усього загальна вартість переданих Клієнту товарів та послуг становить 42 186,41 грн.

У вказаному акті зазначено, що станом на 01.02.2022 заборгованість Клієнта перед Компанією становила 14 693,87 грн; сума платежів Клієнта в звітному періоді - 38 310,04 грн; станом на 01.03.2022 сума заборгованості Клієнта Компанії за Договором становить 18 570,24 грн (а.с. 18).

29.04.2022 позивач направив відповідачу акт від 28.02.2022 приймання - передачі товарів та послуг та звіряння взаєморозрахунків та звіт комісіонера за період з 01.02.2022 по 28.02.2022, на підтвердження чого надано копію опису вкладення у цінний лист, копію поштової накладної від 29.04.2022 та копію фіскального чеку від 29.04.2022 (а.с. 19-20).

Зазначені документи відповідач отримав 05.05.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0505072384665 (а.с. 21).

Відповідач акт приймання-передачі товарів і послуг та звіряння взаєморозрахунків за Договором від 28.02.2022 не підписав та письмової мотивованої відмови від його підписання не надав.

Доказів сплати заборгованості у розмірі 18 570,42 грн відповідач суду також не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Укладений між позивачем та відповідачем договір №ІК 6016 від 15.12.2017 за характером правовідносин є змішаним та містить елементи договорів поставки і надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Системний аналіз умов Договору свідчить, що звіт комісіонера та акт приймання-передачу товарів і послуг та звіряння взаєморозрахунків є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій у розрахунковий період. За передбаченою договором схемою, відповідні акт (у двох примірниках) та звіт направляються позивачем відповідачу, той за відсутності заперечень зобов`язаний підписати акти, залишити у себе звіт та один примірник акту, а другий підписаний в оригіналі примірник акту повертає позивачу.

Позивач свої зобов`язання виконав, направив відповідачу акт і звіт, які фактично отримані відповідачем, проте відповідач вказаний акт не підписав, вмотивованої письмової відмови від його підписання не надав, а отже за умовами п.п. 3.5.3 п. 3.5 Договору цей акт вважається визнаний відповідачем, а товари і послуги такими, що прийняті ним у повному обсязі.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив кошти за отримані ним товар та послуги у визначений Договором строк у повному обсязі, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18 570,24 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач сплатив судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1240,50 грн.

Оскільки ухвалою суду від 27.06.2022 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову судом відмовлено, судові витрати в частині стягнення 1240,50 грн судового збору за подання вказаної заяви в силу приписів ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Безручка Михайла Васильовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркард» (код ЄДРПОУ 41760137, вул. Лаврська, 16-Б, м. Київ, 01015) 18 570,24 грн основної заборгованості та 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун