Ухвала

від 01.08.2022 по справі 675/17/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

02 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 675/17/22

провадження № 61-5902ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельський Юрій Петрович, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію речового права та поновлення запису про право власності,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в якому просив визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, скасувати рішення про державну реєстрацію речового права та поновити запис про право власності.

Одночасно з позовною заявою ним подано заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 маючи перед ним грошове зобов`язання, згідно з рішенням суду у справі № 752/18981/19 здійснив відчуження шляхом дарування земельної ділянки, яка повинна бути у разі невиконання грошового зобов`язання продана з публічних торгів або передана у власність ОСОБА_2 . Також, ОСОБА_2 зазначив, що відчуження шляхом дарування земельної ділянки ОСОБА_3 здійснив на користь своєї дружини ОСОБА_1 через дев`ять днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

У зв`язку з цим, вказує, що існує ризик відчуження земельної ділянки на користь третьої особи, що може істотно ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення позову та змусить звертатися до суду з аналогічним позовом вже до нового власника, а тому просить накласти арешт на земельну ділянку, яка знаходиться на території Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, номер об`єкта нерухомого майна - 1462936968221

та належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 січня

2022 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2022 року, заяву задоволено. У порядку забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку площею 2 га, що знаходиться на території Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, номер об`єкта нерухомого майна - 1462936968221, та належить ОСОБА_1

30 червня 2022 року ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала через систему «Електронний суд» касаційну скаргу на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2022 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 06 червня 2022 року.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 01 липня 2022 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від 06 липня 2022 року залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та надано строк для усунення недоліків скарги

до 06 серпня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме -для надання доказів надсилання листом

з описом вкладення іншим учасникам справи копії касаційної скарги.

У встановлений суддею строк ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала через систему «Електронний суд» матеріали на усунення недоліків,

а саме - докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії касаційної скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою тавідмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним

і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З касаційної скарги убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається

як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених

чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частинами першою та другою статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться

у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Положеннями частини третьої статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача,

що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз`яснень пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має

з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити об`єктивну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; додержання збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; взаємозв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, проаналізувати чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,

в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається з оскаржуваних судових рішень предметом позову є визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію речового права та поновлення запису про право власності.

Подану разом з позовом заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливлити виконання майбутнього судового рішення та порушить право на ефективний захист, з огляду на те, що попередньо ОСОБА_3 вчинено дії щодо відчуження земельної ділянки на користь своєї дружини ОСОБА_5 після набрання рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня

2021 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду

від 12 жовтня 2021 року, законної сили у справі № 752/18981/19 про стягнення

з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 363 621,00 грн.

Таким чином, як установлено судами попередніх інстанцій, між сторонами виник спір щодо правомірності відчуження земельної ділянки та набуття її у власність ОСОБА_1 , а тому суди попередніх інстанцій, відповідно до вимог статей 149-150 ЦПК України, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позву може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Із касаційної скарги, убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2022 року

та постанови Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2022 року.

Керуючись частинами першою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельський Юрій Петрович, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію речового права та поновлення запису про право власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська