Рішення

від 03.08.2022 по справі 240/175/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року м. Житомир справа №240/175/21

категорія 111030700

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Житомирська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" (далі - ЖФ ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1", позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області форми "С" від 16.11.2020 №003780706.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ЖФ ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" зазначила, що фактична перевірка, наслідком якої стало прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, була проведена контролюючим органом незаконно, оскільки відповідно до пп.1.4.3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22 (у редакції наказу ДФС від 23.03.2018 № 398), у випадку, якщо юридична особа та її відокремлені підрозділи перебувають на обліку в різних органах ДПС (основне місце обліку), документальна перевірка, в тому числі й фактична перевірка з усіх питань, проводиться одночасно у платника податків - юридичної особи та у її відокремлених підрозділів. Крім того, ініціатором такої перевірки може бути лише податковий орган, у якому на обліку перебуває платник податків - юридична особа. Відтак, з огляду на те, що ЖФ ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" є відокремленим структурним підрозділом ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1", яке знаходиться за адресою: вул. Колгоспна, 25, м. Хуст, Закарпатська область, та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Закарпатській області, позивач вважає, що ініціатором проведеної фактичної перевірки мало бути саме Головне управління ДПС у Закарпатській області, а не Головне управлінні ДПС у Житомирській області, а сама перевірка мала проводитися одночасно з перевіркою ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1", що здійснено не було. Вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про те, що наказ Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.10.2020 №1667 про проведення фактичної перевірки ЖФ ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" прийнятий у незаконний спосіб, а сама перевірка є протиправною, що, у свою чергу нівелює зроблені під час її проведення висновки про наявність порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Також позивач вказує, що висновок про порушення філією вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" був зроблений контролюючим органом у зв`язку з не наданням під час перевірки документів, які підтверджують облік товарів - алкогольних напої, що знаходились в складському приміщенні. Водночас, акт фактичної перевірки, в якому було зафіксовано ненаданні філією вищезазначених документів, був складений 26.10.2020 о 14:30, а сам запит контролюючого органу про надання цих документів, був вручений керівнику 26.10.2020 о 16:15, тобто вже після складання акту, що на переконання позивача є порушенням. Більш того, позивач зауважує, що законодавство не передбачає жодної вимоги про те, щоб документи, які підтверджують облік товарів, які перебувають у місці продажу, повинні зберігатися у відокремленому підрозділі, а не в платника податку - юридичної особи. Зазначає, що у платника податків ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" наявні всі документи, які підтверджують облік товарів, що знаходиться на реалізації у місці продажу - ЖФ ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1".

Крім того, аргументуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що згідно з положеннями п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідальність у вигляді штрафу застосовується до підприємства, яке не облікувало товар та реалізувало його, не провівши при цьому розрахунок через реєстратор розрахункових операцій. Однак, зафіксоване контролюючим органом в складеному за результатами фактичної перевірки акті від 26.10.2020 порушення, полягало у зберіганні на складі продукції, на яку відсутні відповідні документи. Факту продажу цієї продукції контролюючим органом встановлено не було. З огляду на вказане ЖФ ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" вважає, що законодавчо визначених підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.11.2020 №003780706 та застосування штрафних санкцій у Головного управління ДПС у Житомирській області форми не було.

Враховуючи вищезазначені обставини, Житомирська філія ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" вважає податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 16.11.2020 №003780706 протиправним, а тому вона звернулась з даним позовом до суду для його скасування.

Ухвалою суду провадження у справі №240/175/21 за позовом Житомирської філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління ДПС у Житомирській області надіслало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначив, що в ході проведеної фактичної перевірки було виявлено та зафіксовано у складеному за її результатами акті від 29.10.2020 №0406/06/25/РРО/43556595 порушення Житомирською філією ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, яке полягало у відсутності накладних, товарно-транспортних накладних та будь-яких інших документів, які підтверджують факт постачання алкогольних напоїв, що знаходились в складському приміщенні з якого проводився відпуск (відвантаження) алкогольної продукції позивача, а також відсутні в складі залишків алкогольних напоїв по складському приміщенню станом на 26.10.2020 року на загальну суму 37293,35 грн. згідно опису алкогольних напоїв, що надійшли в реалізацію до складу позивача. Відтак, у зв`язку з порушенням вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", управлінням було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2020 №003780706 та застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 74586,70 гривень. В свою чергу, з приводу твердження позивача про те, що до нього не застосовується штрафна санкція, передбачена ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв`язку з не встановленням факту реалізації алкогольних товарів при здійснені перевірки, відповідач зазначив, що вважає його хибним, оскільки згідно вимог пункту 12 статті 3 вищезазначеного Закону позивач, основним видом економічної діяльності якого є оптова торгівля алкогольними напоями, зобов`язаний вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, відповідач вказує, що згідно з розділом 7 Положенням про діяльність Житомирської філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" філія самостійно веде відокремлений бухгалтерський та податковий облік, складає і подає статистичну інформацію та податкову звітність за місцем реєстрації. Всупереч вищезазначених вимог законодавства, позивач під час перевірки не надав будь-яких документів, що підтверджували б факт постачання алкогольних, пояснивши це тим, що документи на поставку є втраченими. Відтак, Головне управління ДПС у Житомирській області вважає, що з огляду на вказане порушення відносно ЖФ ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2020 №003780706, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Житомирська філія ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" надіслала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що, отримавши податкове повідомлення рішення від 16.11.2020 №003780706, направила 30.11.2020 на нього скаргу до ДПС України, однак, станом на 09.02.2021 відповіді на вказану скаргу не отримало, а тому вважає, що відповідно до абз. 2 та 3 п. 56.9 ст. 56 ПК України скарга вважається задоволеною повністю.

Крім того, позивач зазначив, що постановою Богунського районного суду міста Житомира від 09.12.2020 у справі №295/13458/20 підтверджується відсутність факту порушення філією вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Також зауважив, що вказаний у акті перевірки товар знаходився у Житомирській філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" на відповідальному зберіганні відповідно до договору безоплатного відповідального зберігання від 02.09.2020, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , та філією не реалізовувався, а відтак позивач вважає, що твердження контролюючого органу про те, що даний товар перебував без документів є безпідставним.

Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду заперечення на відповідь Житомирської філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" на відзив на позовну заяву, в яких на спростування доводів позивача вказало, що відповідно до Закону України від 13.05.2020 № 591-IX тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 ПК України (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу. Вказане, на переконання позивача, підтверджує помилковість твердження позивача про задоволення його скарги через не отримання відповіді на неї.

Крім того, в запереченнях Головне управління ДПС у Житомирській області звертає увагу на те, що згідно постанови Богунського районного суду міста Житомира від 09.12.2020 у справі №295/13458/20 провадження у вказаній справі було закрито у зв`язку з не зазначенням у протоколі дати, часу і місця вчинення адміністративного правопорушення та не долученням до протоколу доказів вчинення Житомирською філією ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" порушення при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, а не у зв`язку з встановленням під час розгляду справи відсутності в діях позивача такого порушення. З огляду на вказане відповідач вважає, що постанова Богунського районного суду міста Житомира від 09.12.2020 у справі №295/13458/20 не має ні преюдиційного, а ні будь якого-іншого значення для даної справи. В свою чергу, з приводу доводів позивача про перебування товару у нього на відповідальному зберіганні, відповідач зауважив, що жодної інформації чи документів про наявність товару на безоплатному зберіганні, позивач під час перевірки не надавав, а згідно наданих ним пояснення документи на товар (накладні) у нього були відсутні у зв`язку з їх втратою. Договір про безоплатне зберігання описаного товару з`явився вже при подачі позивачем до суду відповіді на заперечення, а не під час перевірки, а тому згідно норм п. 44.6 ст. 46 ПК України вважається, що такі документи у платника податків відсутні. Враховуючи вказані обставини, Головне управління ДПС у Житомирській області зазначило, що при прийнятті податкового повідомлення рішення від 16.11.2020 №003780706 діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, а тому просило відмовити у задоволені позову.

Суд, розглянувши позовну заяву, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними у матеріалах справи та дослідженими доказами, встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п.80.2.3 та п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та у зв`язку з отриманням листа ДПС України від 01.10.2020 БУ-113238020/3614 (вх.01.10.2020 №2302/8), в у встановленому зазначено про отримання звернення громадянина з інформацією про можливі порушення вимог чинного законодавства, начальником Головного управління ДПС у Житомирській області винесено наказ від 21.10.2020 №1667 про проведення з 26 жовтня 2020 року фактичної перевірки діяльності Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" (код ЄДРПОУ 43556595) тривалістю 10 діб за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності платника податків за адресою: м. Житомир, просп. Миру, 16.

Вказаним наказом було визначено, що метою фактичної перевірки Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" є контроль щодо дотримання вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

На підставі вказаного наказу, посадовим особам Головного управління ДПС у Житомирській області були видані направлення на перевірку від 22.10.2020 №1969, від 22.10.2020 №1970, від 22.10.2020 №1971.

26 жовтня 2020 року о 14:30 посадові особи Головного управління ДПС у Житомирській області розпочали проведення фактичної перевірки Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" за адресою: м. Житомир, просп. Миру, 16.

Під час вказаної перевірки, Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст. 20, п.85.2 ст. 85 ПК України було сформовано запит про надання документів, яким Житомирську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" повідомлено про необхідність надання у строк до 12:00 29 жовтня 2020 року наступних документів за період діяльності з 10.03.2020 по 26.10.2020: касових книг (у разі їх наявності); авансових звітів (у разі їх складання та використання готівкових коштів); накладних, товарно-транспортних накладних на товар (алкогольні напої), який знаходяться у складському приміщенні; відомості по контрагентах/покупцях алкогольних напоїв; договору оренди офісного та складського приміщення (а.с.11).

Вказаний запит був отриманий директором Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" ОСОБА_2 26 жовтня 2020 року о 16:15, що підтверджується його підписом у відповідній графі запиту (а.с.11).

Однак, у встановлений строк (до 12:00 29 жовтня 2020 року) Житомирська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" на запит контролюючого органу вказаних у ньому документів не надала.

Відтак, за результатами проведеної фактичної перевірки позивача Головним управлінням ДПС у Житомирські області був складений акт від 29.10.2020 №0406/06/25/РРО/43556595 (а.с.12-13), в якому вказано, що під час перевірки було встановлено відсутність у Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" накладних, товарно-транспортних накладних та будь-яких інших документів, які підтверджують факт постачання алкогольних напоїв, що на момент перевірки знаходились в орендованому філією складському приміщенні та відсутність на складі залишків алкогольних напоїв по складу станом на 26.10.2020.

Згідно з доданим до акту фактичної перевірки описом алкогольних напоїв, що надійшли в реалізацію до складу Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" (за адресою: м. Житомир, просп. Миру, 16) та на які станом на 26.10.2020 були відсутні будь-які документи про їх отримання, загальна вартість не облікованих позивачем алкогольних напоїв становила 37293,35 гривень.

Згідно наданих директором Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" Буркеня Валентином Миколайовичем під час перевірки пояснень (а.с.52) документи на зазначені в описі підакцизні товари відсутні у зв`язку з тим, що накладні на них були втрачені (а.с.52).

Враховуючи вищезазначені встановлені під час фактичної перевірки обставини, Головне управління ДПС у Житомирській області дійшло висновку про порушення Житомирською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яке полягало у не веденні обліку товарних запасів у порядку у порядку встановленому законодавством за місцем їх реалізації (а.с.12-13).

Вказаний акт фактичної перевірки від 29.10.2020 №0406/06/25/РРО/43556595 був підписаний директором Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" Буркеня Валентином Миколайовичем без зауважень.

В подальшому, у зв`язку з виявлення вищезазначеного порушення Головне управління ДПС у Житомирській області на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України винесло податкове повідомлення-рішення від 16.11.2020 №0003780706, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР (не веденні обліку товарних запасів (алкогольних напоїв) на суму 37293,35 грн. у порядку у порядку встановленому законодавством за місцем їх реалізації) до Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" застосовано штраф у розмірі 74586,70 грн. (а.с.15).

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Житомирська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" 23 листопада 2020 року надіслала відповідну скаргу до Державної податкової служби України (а.с.17-19), одна рішення за результатами розгляду цієї скарги не отримала.

Відтак, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 16.11.2020 №0003780706 протиправними, Житомирська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам та перевіряючи спірні податкові повідомлення-рішення на їх відповідність його вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначені нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Цим Кодексом також визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 ПК України, контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).

Пунктом 19-1.1. статті 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують, зокрема, такі функції:

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп. 19-1.1.14. п.19-1.1. ст.19-1 ПК України);

- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (пп. 19-1.1.16. п.19-1.1. ст.19-1 ПК України).

Відповідно до норм пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, й шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Частиною 1 статті 15 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до положень статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пунктом 80.2 ст. 80 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення фактичної перевірки позивача) фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3. п. 80.2 ст. 80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

В контексті наведеного суд відмічає, що фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Зі змісту вищезазначених правових норм вбачається, що умовами за наявності яких посадові особи контролюючого органу мають право провести фактичну перевірку є наявність визначених законом підстав для проведення такої перевірки, а також пред`явлення ними платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків, його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції, службового посвідчення, направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки.

Дослідивши під час розгляду справи копію наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.10.2020 №1667 "Про проведення фактичної перевірки Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" суд встановив, що вказана перевірка була призначена з підстав, визначених п.п.80.2.3 та п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Обставин, які б свідчили про недотримання Головним управлінням ДПС у Житомирській області вищезазначених вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо пред`явлення позивачу службових посвідчень перевіряючих, направлень на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки в ході розгляду справи встановлено не було.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги та стверджуючи про протиправність проведеної фактичної перевірки позивач зазначав про те, що відповідно до пп.1.4.3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22 (у редакції наказу ДФС від 23.03.2018 № 398), фактична перевірка Житомирської філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1", яка є відокремленим структурним підрозділом ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1", мала проводитися одночасно з перевіркою ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1", та повинна була призначатись за ініціативи Головного управління ДПС у Закарпатській області, на обліку в якого перебуває ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1".

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22 (у редакції наказу ДФС від 23.03.2018 № 398, далі - Методичні рекомендації) рекомендовано для застосування посадовими (службовими) особами органів ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг та оподаткування підакцизних товарів.

Крім того, ці Методичні рекомендації також рекомендовано для застосування при проведенні фактичних перевірок структурними підрозділами, до функцій яких входить здійснення контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів у частині, що не суперечить іншим нормативно-правовим актам, які регулюють питання організації, проведення та реалізації матеріалів цих перевірок.

Пунктом 1.4.3.1. Методичних рекомендацій, на який обґрунтовуючи свою позицію посилається позивач, передбачено, що у випадку, якщо юридична особа та її відокремлені підрозділи перебувають на обліку в різних органах ДФС (основне місце обліку) або ця особа (її підрозділи) перебуває на обліку в інших органах ДФС за місцем розташування (реєстрації) її відокремлених підрозділів, а також рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі для цілей цього підпункту - об`єкти, пов`язані з оподаткуванням), при організації документальної планової перевірки (або документальної позапланової перевірки з усіх питань) вживаються заходи щодо одночасного проведення перевірки такого платника податків - юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням. При цьому, організацію взаємодії та координацію дій відповідних органів при проведенні таких перевірок проводить той орган ДФС, який здійснює (очолює) перевірку юридичної особи.

Однак, посилаючись на вказаний пункт 1.4.3.1. Методичних рекомендацій позивач не врахував, що в ньому визначені особливості організації документальних перевірок платників податків, що мають відокремлені підрозділи. Натомість, в даній справі Головне управління ДПС у Житомирській області провело фактичну перевірку Житомирської філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1", яка з огляду на положення пункту 75.1 статті 75 ПК України є окремим видом перевірок.

Відтак, норми пункту 1.4.3.1. Методичних рекомендацій не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а тому доводи позивача в цій частині є помилковими та відхиляються судом.

Питання особливостей організації та проведення фактичних перевірок платників податків, які мають відокремлені підрозділи або інші об`єкти, де провадять діяльність, врегульовано пунктом 1.4.4. Методичних рекомендацій, який передбачає, що у разі організації фактичної перевірки платника податків територіальним органом ДФС за основним місцем обліку зазначеного платника податків, та у разі якщо такий платник податків має відокремлені підрозділи або інші об`єкти, де провадиться діяльність та які розташовані поза межами його основного місця обліку, зазначений орган, який здійснює (очолює) перевірку такого платника, може ініціювати організацію проведення перевірки таких відокремлених підрозділів або інших об`єктів за їх фактичним місцезнаходженням.

У такому випадку підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку її проведення надає засобами електронного зв`язку до територіального органу ДФС, на території якого провадять діяльність, відокремлений підрозділ або інший об`єкт, запит щодо проведення перевірки господарського об`єкта такого платника податків разом із переліком питань, які необхідно відобразити в акті перевірки, та обставин для проведення перевірки відповідно до статті 80 Кодексу.

Разом з тим, зміст вищезазначених норми свідчить, що ними визначено право територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків ініціювати одночасно з фактичною перевіркою такого платника перевірку і його відокремлених підрозділів, розташованих поза межами основного місця обліку цього платника.

Натомість, жодних вимог про те, що фактична перевірка відокремленого структурного підрозділу може бути проведена територіальним органом ДПС, у якому вказаний відокремлений підрозділ перебуває на обліку, лише у випадку одночасного проведення перевірки платника податку - юридичної особи та за умови, що ініціатором цієї фактичної перевірки є територіальний орган ДПС за місцем обліку платника податку - юридичної особи, ні Методичні рекомендації, а ні норми ПК України не містять.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що при призначенні та проведенні фактичної перевірки Житомирської філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" Головне управління ДПС у Житомирській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ПК України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині наявності підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.11.2020 №003780706, суд зазначає наступне.

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення стало не ведення позивачем обліку товарних запасів (алкогольних напоїв на суму 37293,35 гривень) у порядку у порядку встановленому законодавством за місцем їх реалізації, а саме відсутність у позивача накладних, товарно-транспортних накладних та будь-яких інших документів, які підтверджують факт постачання вказаних алкогольних напоїв, що на момент перевірки знаходились в орендованому ним складському приміщенні. Як наслідок, Головне управління ДПС у Житомирській області дійшло висновку про порушення Житомирською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Облік надходження товару від постачальників здійснюється на підставі накладних, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, що засвідчують рух товарів та слугують підставою для їх оприбуткування у бухгалтерському та податковому обліку платника.

Відповідно розділом 7 Положенням про діяльність Житомирської філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1", затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" від 10.03.2020 №11, філія самостійно веде відокремлений бухгалтерський та податковий облік, складає і подає статистичну інформацію та податкову звітність за місцем реєстрації.

З наведеного вбачається, що на Житомирську філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" покладено обов`язок ведення бухгалтерського та податкового обліку діяльності філії, а відтак обов`язок щодо складання та зберігання первинних документів, в тому числі й документів, які підтверджують облік товарів.

Крім того, вищезазначене спростовує аргументи позивача про те, що законодавство не передбачено жодної вимоги щодо зберігання документів, які підтверджують облік товарів, у відокремленому підрозділі, а не в платника податку - юридичної особи.

Згідно норм підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

Відповідно до п.85.2. ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Матеріалами справи підтверджується, що в ході фактичної перевірки Головне управлінням ДПС у Житомирській області на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст. 20, п.85.2 ст. 85 ПК України сформувало запит про надання документів, в якому повідомило Житомирську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" про необхідність надання у строк до 12:00 29 жовтня 2020 року наступних документів: касових книг (у разі їх наявності); авансових звітів (у разі їх складання та використання готівкових коштів); накладних, товарно-транспортних накладних на товар (алкогольні напої), який знаходяться у складському приміщенні; відомості по контрагентах/покупцях алкогольних напоїв; договору оренди офісного та складського приміщення (а.с.11). Вказаний запит був отриманий директором Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" Буркеня Валентином Миколайовичем 26 жовтня 2020 року о 16:15, що підтверджується його підписом у відповідній графі запиту (а.с.11). Однак, у встановлений строк позивач на запит контролюючого органу вказаних у ньому документів не надав. При цьому, під час перевірки директор Буркеня В.М. надав пояснення, що документи на зазначені в описі підакцизні товари відсутні у зв`язку з тим, що накладні на них були втрачені (а.с.52).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що Головне управління ДПС у Житомирській області дійшло обґрунтованого висновку про не ведення позивачем обліку товарних запасів (алкогольних напоїв на суму 37293,35 гривень) у порядку у порядку встановленому законодавством.

З приводу доводів позивача про те, що запит про надання документів був вручений керівнику філії 26.10.2020 о 16:15, тобто вже після складання акту фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що акт фактичної перевірки був складений відповідачем 26 жовтня 2020 року о 14:30. Однак, матеріалами справи підтверджується, що акт №0406/06/25/РРО/43556595 за результатами фактичної перевірки Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" був складений Головним управлінням ДПС у Житомирській області 29 жовтня 2020 року, оскільки саме цього дня перевірка була закінчена. Натомість дата "26 жовтня 2020 року о 14:30" про яку зазначає позивача, обґрунтовуючи свої доводи в цій частині, є датою початком проведення перевірки, а не датою складання акту. Таким чином, вручення позивачу запиту про надання документів було здійснено контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки, а не після її завершення та складання акту, як про це помилково зазначає позивач. З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи позивача в цій частині у зв`язку з їх безпідставністю.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені в Законі України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР).

Правовими нормами пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, в редакції, яка діяла на момент перевірки та на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення, передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

З наведеного вбачається, що норм Закону №265/95-ВР покладають на суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування, обов`язок вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів таких товарів.

При цьому, вжите у вказаній правовій нормі словосполучення "суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі" окреслюють саме вид діяльності суб`єкта господарювання (продаж товарів/надання послуг) та спосіб у який вона здійснюється (шляхом проведення розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)), які у сукупності обумовлюють обов`язок такого суб`єкта господарювання вести облік наявних у нього товарних запасів, а не вказують момент, в який цей обов`язок виникає.

Зазначене свідчить про безпідставність доводів Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" про те, що відповідальність за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР може бути застосована лише до суб`єкта господарювання, який не облікував товар та реалізував його, не провівши при цьому розрахунок через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зміст вищезазначеної норми свідчить, що визначена нею відповідальність у вигляді штрафних санкцій застосовується за допущення суб`єктом господарювання, хоча б одного із двох зазначених нижче порушень:

1) за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку;

2) за не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

В межах спірних правовідносин, відповідачем та наявними у справі доказами підтверджено факт не надання Житомирською філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" під час фактичної перевірки документів, які б підтверджували облік товарних запасів - алкогольних напоїв на суму 37293,35 гривень.

З приводу аргументів позивача про те, що вказаний у акті перевірки товар знаходився у Житомирській філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" на відповідальному зберіганні відповідно до договору безоплатного відповідального зберігання від 02.09.2020, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , та філією не реалізовувався, суд зазначає, що а ні вказаний договір, а ні складена відповідно до нього накладна від 02.09.2020 №02/01, не надавались позивачем на запит контролюючого органу під час перевірки. Доказів протилежного матеріали справи не містять. В свою чергу, передбачена ст. 20 Закону №265/95-ВР відповідальність настає саме за не надання документів, які підтверджують облік товарів, саме під час проведення перевірки.

Відтак, вищезазначений договір безоплатного відповідального зберігання від 02.09.2020, укладений між Житомирською філією ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" та ФОП ОСОБА_1 , а також накладна від 02.09.2020 №02/01, жодним чином не спростовують наявність порушення у діях позивача порушення, яке полягало у не наданні під час проведення фактичної перевірки документів, які підтверджують облік товарів - алкогольних напоїв на суму 37293,35 гривень.

Щодо посилання ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1 на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 09.12.2020 у справі №295/13458/20, як на судове рішення, яке, на переконання позивача, підтверджує відсутність в його діях порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, то в даному випадку суд погоджується з доводами відповідача про те, що вказане рішення не має преюдиційного значення для даної справи та не підтверджує відсутності порушення в діях позивача, оскільки вищезазначеною постановою було закрито провадження у справі через недотримання вимог до оформлення протоколу (не зазначенням у ньому дати, часу і місця вчинення адміністративного правопорушення) та через недолученням до нього доказів вчинення Житомирською філією ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" порушення при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі. Натомість, питання наявності чи відсутності в діях Житомирської філією ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР під час розгляду справи №295/13458/20 не досліджувалось. Відтак, доводи позивача в цій частині відхиляються судом.

З огляду на те, що факт порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.11.2020 №003780706.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.11.2020 №003780706, у зв`язку з цим позовні вимоги Житомирською філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" не підлягають задоволенню.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати відповідно до положень статті 139 КАС України на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" (проспект Миру, 16, м.Житомир, 10004; код ЄДРПОУ 43556595) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович