Рішення

від 03.08.2022 по справі 380/20395/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/20395/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 09.12.2015 по 28.02.2018 відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 09.12.2015 до 28.02.2018 з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури та від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб , з урахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.08.2020 наказом військового прокурора Західного регіону №514-к полковника юстиції ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням з військової служби виключено зі списків особового складу Військової прокуратури Західного регіону України та усіх видів забезпечення з 31.08.2020. 05.02.2020 Генеральним прокурором видано наказ №66 «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері» (на правах обласних прокуратур). Відповідно до п.3 вказаного наказу, перейменовано юридичну особу Військову прокуратуру Західного регіону України у Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Згідно п.10 вказаного наказу, він набирає чинності з дня початку роботи обласних прокуратур відповідно до рішення Генерального прокурора. Відповідно до п.1 наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 «Про початок роботи обласних прокуратур» днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020. Отже, з 11.09.2020 відповідач змінив своє найменування з Військової прокуратури Західного регіону України на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах обласної прокуратури). Відтак, вказує, що відповідачем у даній справі є Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Вказує, що йому під час проходження військової служби та звільнення з неї не у повному обсязі проведено грошові виплати, право на які набуто у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби та звільнення з неї. Вказує, що Військовою прокуратурою Західного регіону України здійснювалась виплата йому надбавки за вислугу років з 09.12.2015 по 28.02.2018 відповідно до Порядку №1090. Однак, дія Порядку №1090 почала поширюватись на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників прокуратури лише після внесення змін на підставі Постанови КМ України від 27.12.2018 «Про внесення змін до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» №1153, тому дії відповідача щодо встановлення виплати йому у вказаний період надбавки за вислугу років відповідно до Постанови КМ України №1090 від 09.12.2015 є протиправним. З наданих відповідачем відомостей грошового забезпечення встановлено, що йому розрахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік здійснено в зменшеному розмірі. Однак, про необхідність застосування до військовослужбовців військових прокуратур при виплаті грошового забезпечення в розмірі і порядку, визначеного законодавством для військовослужбовців, вказано у п.4-1 Постанови КМ України від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» - грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначеному законодавством для військовослужбовців. Відповідно до п.30.1 розділу ХХХ Інструкції №260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Тому вважає, що відповідачем протиправно нараховано та виплачено йому матеріальну допомогу на оздоровлення в зменшеному розмірі. Просить позов задоволити у повному обсязі.

Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону подала відзив, проти позову заперечила, просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Щодо здійснення перерахунку та доплати грошового забезпечення в частині, що стосується надбавки за вислугу років вказує, що обчислення такої здійснювавсь з 05.01.2016 на підставі постанови КМ України від 09.12.2015 №1090. Щодо нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік, вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами. Також вказує, що склад грошового забезпечення військовослужбовців визначений ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою до грошового забезпечення віднесено: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Поряд з цим, п.1 Постанови КМ України від 07.11.2007 №1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальні) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 25 до вказаної постанови визначено перелік додаткових видів грошового забезпечення для військовослужбовців (одноразових та щомісячних) серед яких відсутня матеріальна допомога на оздоровлення. Тому вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Абзацом 3 п.5 Постанови КМ України №1294 встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, що не перевищує розмір місячного грошового забезпечення військовослужбовця. Відповідно до п.3 п.2 постанови КМ України від 31.05.2012 №505, керівникам органів прокуратури надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника. Вказує, що постанови КМ України мають вищу юридичну силу по відношенню до наказу МО України №260.

Ухвалою від 23.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 04.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 04.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду в частині позовних вимог.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Відповідно до наказу Військової прокуратури Західного регіону України від 07.08.2020 №514К позивача звільнено з 31.08.2020 з посади прокурора відділу організації представництва інтересів держави в судах та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Західного регіону України та з органів прокуратури, виключено із списків особового складу військової прокуратури.

Відповідач, листами від 08.10.2020 №21-334вих-20 та від 12.11.2020 №21-372вих-20 повідомив позивача щодо його звернення про надання відомостей щодо виплати йому грошового забезпечення. Відповідач вказав, що грошове забезпечення позивача з 01.01.2016 по 28.02.2018 не перераховувалось. Разом з цим повідомив, що надбавка за вислугу років нараховувалась та виплачувалась позивачу у спірний період відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури (з подальшими змінами) з 01.03.2018 по 05.02.2019. Також зазначив, що грошова допомога на оздоровлення у 2016 році позивачу виплачена згідно з кошторисом військової прокуратури Західного регіону України на 2016 рік, який затверджений Генеральною прокуратурою України.

Також судом встановлено, що 05.02.2020 Генеральним прокурором видано наказ № 66 Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур).

Відповідно до пункту 3 вказаного наказу, перейменовано юридичну особу Військову прокуратура Західного регіону України у Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 10 вказаного наказу, він набирає чинності з дня початку роботи обласних прокуратур відповідно до рішення Генерального прокурора, прийнятого в порядку визначеному п. 4 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019 № 113-ІХ.

Відповідно до пункту 1 наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 Про початок роботи обласних прокуратур, днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.

Отже, з 11.09.2020 відповідач змінив своє найменування з Військової прокуратури Західного регіону України на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах обласної прокуратури) (без зміни коду ЄДРПОУ та юридичної адреси).

Зважаючи на викладене, відповідачем у даній справі є Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

Позивач не погодився із такими діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку його грошового забезпечення, а також щодо виплати йому матеріальної допомоги за 2016 рік у меншому розмірі, відтак звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України Про прокуратуру і проходять військову службу відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям військової прокуратури присвоюються Президентом України, інші військові звання - відповідно до встановленого законодавством порядку проходження військової служби.

Посади військових прокурорів та відповідні їм військові звання включаються в переліки військових посад.

Отже, названою нормою Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ встановлено відмінності правового статусу прокурорів військової прокуратури, які проходять військову службу відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України, та інших прокурорів.

Відповідно до частини 2-4 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (пункт 4-1).

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначено розмір надбавки за вислугу років від 5 до 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.

Натомість відповідно до частини 1 статті 81 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Законом України Про внесення змін до Бюджетного конкурсу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28 грудня 2014 року № 79-VIII внесено зміни до Бюджетного кодексу України, зокрема, розділ Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 26, яким, серед іншого встановлено, що норми і положення статті 81, пунктів 13, 14 розділу ;Перехідні положення Закону України Про прокуратуру застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного бюджету

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам прокуратури затверджено Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, яким визначено механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 дія цього Порядку поширюється на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, інших працівників органів прокуратури (державних службовців, службовців, інших працівників), а також на слідчих органів прокуратури - до початку діяльності Державного бюро розслідувань.

Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 (в редакції від 12 липня 2017 року), надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України Про прокуратуру.

Частинами 7, 8 статті 81 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.

З системного аналізу викладеного слід дійти висновку, що військовослужбовцям незалежно від місця проходження служби визначено розмір надбавки за вислугу років у відповідному відсотковому співвідношенні від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, натомість прокурорам військової прокуратури, які також проходять військову службу відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу відповідачем визначено розмір надбавки за вислугу років у відповідному відсотковому співвідношенні виключно від посадового окладу.

Враховуючи, що частиною 4 статті 27 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ встановлено відмінності правового статусу прокурорів військової прокуратури, які проходять військову службу відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України, від інших прокурорів, які не є військовослужбовцями, отже при виплаті та нарахуванні грошового забезпечення прокурорам військової прокуратури та, зокрема, позивачу піддягають застосуванню норми постанов Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якими врегульовано питання нарахування грошового забезпечення саме військовослужбовцям, оскільки зазначені нормативно-правові акти є спеціальними по відношенню до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090, якою визначено Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам прокуратури.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1153 Про внесення змін до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 та визначено, що військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (підпункт 2 пункту 1). Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 27 листопада 2018 року, крім підпункту 2 пункту 1, який застосовується з 1 березня 2018 року.

Отже, Кабінетом Міністрів України постановою від 27 грудня 2018 року № 1153 також розмежовано порядок нарахування надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури та іншим прокурорам.

При цьому, військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Вказане підтверджує доводи позивача про те, що нарахування та виплата надбавки за вислугу років йому як військовослужбовцю, який проходить службу у Військові прокуратурі Західного регіону України, повинно відбуватися у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Судом встановлено, що Військовою прокуратурою Західного регіону України здійснювалась виплата надбавки за вислугу років позивача з 05.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до Порядку № 1090 та без урахування розміру спірної надбавки, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Таким чином суд доходить висновку про те, що дії відповідача щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 05.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 є протиправними, а тому відповідача слід зобов`язати здійснити перерахунок та виплатити позивачу різниці між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошового забезпечення за період з 05.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з надбавки за вислугу років у відповідних розмірах від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та від 31.05.2012 № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури, із врахуванням раніше виплачених сум. Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки, судом не встановлено неправильного нарахування та виплати спірної надбавки в період до 05.01.2016.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 640/19556/18 та постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 380/757/20, яка в силу приписів ч. 5 ст. 262 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, суд зазначає таке.

За змістом пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення <…>.

Саме нормами Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачена виплата військовослужбовцям матеріальної допомоги на оздоровлення.

Про необхідність застосування до військовослужбовців військових прокуратур при виплаті грошового забезпечення в розмірі і порядку, визначеного законодавством для військовослужбовців, вказано також у п. 4-1 Постанови КМ України від 31.05.2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури - грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначеному законодавством для військовослужбовців.

Оскільки, розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, напряму залежать від включення надбавки за вислугу років до розміру грошового забезпечення, то вони мали розраховуватися за відповідний період часу служби позивача з такого ж показника. При цьому, позивач мав цілком правомірні очікування того, що такі нарахування будуть проведені йому у гарантованому розмірі.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що матеріальна допомога на оздоровлення у 2016 році виплачена у межах бюджетних призначень, з огляду на те, що пунктом 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги для оздоровлення та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

Підґрунтям такого підходу є правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання складу грошового забезпечення військовослужбовців, викладена у поставові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, згідно з якою до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 380/757/20, які враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

Відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Ураховуючи те, що відповідачем не дотримано зазначених критеріїв при розгляді звернення позивача про здійснення йому перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугою років, такі дії не можуть вважатись правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, відтак судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007 м. Львів вул. Клепарівська 20; код ЄДРПОУ 38326057) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 під час проходження військової служби у період з 05.01.2016 по 28.02.2018 надбавки за вислугу років відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090.

3. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошового забезпечення за період з 05.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з надбавки за вислугу років у відповідних розмірах від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та від 31.05.2012 № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури, із врахуванням раніше виплачених сум.

4. Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону щодо встановлення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік у не повному розмірі місячного грошового забезпечення.

5. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою грошовою допомогою на оздоровлення за 2016 рік та належної, після перерахунку грошового забезпечення за період з 05.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та від 31.05.2012 № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік у повному розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, із врахуванням раніше виплаченої суми.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна