Рішення

від 04.08.2022 по справі 380/6485/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/6485/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Оскарпаркет» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Оскарпаркет» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 січня 2022 року № 1997 про відповідність Приватного підприємства «Оскарпаркет» (код ЄДРПОУ 39873945) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Приватне підприємство «Оскарпаркет» (код ЄДРПОУ 39873945) з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;

- стягнути на користь Приватного підприємства «Оскарпаркет» (код ЄДРПОУ 39873945) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 січня 2022 року № 1997 про відповідність Приватного підприємства «Оскарпаркет» (код ЄДРПОУ 39873945) критеріям ризиковості платника податку (далі також оскаржуване/спірне рішення) є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Позивач зазначає, що для розгляду питання відповідності чи невідповідності підприємства хоча б одному критерію ризиковості платника податку відповідач мав отримати податкові накладні/розрахунки коригування, подані позивачем для реєстрації, та встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Лише після цього позивач підлягає перевірці щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку. Однак останні податкові накладні, які були скеровані Приватним підприємством «Оскарпаркет» для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних до включення його до ризикових платників податків були зареєстровані. Наведене, на переконання позивача, підтверджує той факт, що відповідачем проводилася перевірка щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку Приватного підприємства «Оскарпаркет» не у зв`язку із отриманням податкової накладної/розрахунку коригування, поданих позивачем для реєстрації, та не встановлено, що така не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації. Отже, оскаржуване рішення прийняте відповідачем не за результатами складення та/або подання Приватним підприємством «Оскарпаркет» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування. За таких обставин позивач висновує, що розгляд Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Оскарпаркет» критеріям ризиковості здійснено всупереч передбаченій Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165) процедурі.

Позивач зауважує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, наслідком чого є зупинення реєстрації в Реєстрі будь-якої складеної цією особою податкової накладної. Також позивач уважає, що ефективним способом захисту його порушеного права є скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 27 січня 2022 року № 1997 про відповідність Приватного підприємства «Оскарпаркет» критеріям ризиковості та зобов`язання виключити Приватне підприємство «Оскарпаркет» з переліку ризикових платників податків.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до Витягу з протоколу від 27 січня 2022 № 34 встановлено, що комісією розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Оскарпаркет». За результатами проведеного моніторингу даних Єдиного реєстру податкових накладних та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по Приватному підприємству «Оскарпаркет»: стан платника « 0» платник податків за основним місцем обліку, вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, встановлено взаємодію з ризиковими суб`єктами господарської діяльності, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Так, відповідно до листа відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків від 11 травня 2022 року № 117/13-01-18- 02 встановлено взаємодію Приватного підприємства «Оскарпаркет» з ризиковими суб`єктами господарської діяльності, а саме: ТОВ «МОКАП» та ТОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ».

Також відповідач зазначає, що згідно з поданими повідомленнями (форма 20-ОПП) про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність Приватного підприємства «Оскарпаркет» від 24 квітня 2020 року та від 16 вересня 2021 року контролюючим органом встановлено, що у позивача недостатньо основних засобів для здійснення господарської діяльності (офіс та автомобіль). Крім цього, у Приватного підприємства «Оскарпаркет» немає відповідних трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності 3 особи. Так, відповідно до схеми руху податку на додану вартість Приватного підприємства «Оскарпаркет» за період з січня 2021 по травень 2022 року встановлено, що позивачем придбано товарно-матеріальних цінностей на 45286 тис. грн та реалізовано на 57717 тис. грн. Відповідач вказує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Звертає увагу на те, що позивач не звертався до Головного управління ДПС у Львівській з документами, поясненнями, необхідними для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Також і до матеріалів справи позивач не долучив документів та пояснень, які б спростовували інформацію, що стала підставою для включення Приватного підприємства «Оскарпаркет» до переліку ризикових платників податків.

Поряд з цим відповідач стверджує, що дії контролюючого органу щодо внесеннядо електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема,інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Отже, внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. З цього приводу відповідач покликається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, від 27 серпня 2019 року у справі № 540/2077/18,від 20 листопада 2019 року у справі № 80/4006/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19 та інших.

Відповідач підсумовує, що фактичні обставини, за яких здійснює свою діяльність позивач, відповідають критеріям ризиковості операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Крім цього, відповідач зауважує, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, оскільки в цьому випадку суд перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Суд лише може зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути документи з урахуванням рішення суду у разі встановлення його протиправності.

У зв`язку з вищенаведеним просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що перевірці критеріям ризиковості платника податку підлягає тільки той платник податків, яким складено та/або подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Лише єдиний факт взаємодії суб`єкта господарювання із ризиковими контрагентами не дає право контролюючому органу приймати рішення про відповідність цього суб`єкта господарювання критеріям ризиковості. Для прийняття такого рішення має відбутися факт скерування податкової накладної для реєстрації, за результатами опрацювання якої і може бути встановлено критерій ризиковості платника податку. Відповідач для підтвердження законності оскаржуваного рішення покликається лише на взаємодію позивача із ризиковими суб`єктами господарювання, в той час, коли реєстрацію податкової накладної з такими суб`єктами господарювання зупинено не було. Відповідно у ТОВ «МОКАП» не виникало обов`язку надати підтверджуючі документи, оскільки незрозуміло, які саме операції із контрагентами були проаналізовані відповідачем (про це не було зазначено і в оскаржуваному рішенні). Більше того, покликаючись на ризиковість контрагентів позивача, відповідач не надає жодних підтверджуючих вказану обставину доказів.

Відповідач подав додаткове пояснення у справі разом з яким долучив до матеріалів справи рішення про відповідність платників податків ТОВ «МОКАП» та ТОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 22 квітня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 04 травня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, витребувано у відповідача інформацію, яка слугувала підставою для прийняття спірного рішення від 27 січня 2022 року № 1997; протокол засідання Комісії, на якому було прийнято спірне рішення від 27 січня 2022 року № 1997.

Ухвалою суду від 26 травня 2022 року в задоволенні клопотань представника відповідача про перехід в загальне позовне провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Згідно з Витягом № 1513504500250 від 07 серпня 2015 року Приватне підприємство «Оскарпаркет» зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до Витягу з протоколу № 34 від 17 січня 2022 року засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Оскарпаркет» (39873945). За результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по Приватному підприємству «Оскарпаркет»: стан платника « 0» платник податків за основним місцем обліку, вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, встановлено взаємодію з ризиковими суб`єктами господарської діяльності, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

В результаті обговорення членами Комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Оскарпаркет» Комісія Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 1997 від 27 січня 2022 року про відповідність платника податку Приватного підприємства «Оскарпаркет» критеріям ризиковості платника податку з підстави, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку: «п. 8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Позивач, уважаючи таке рішення Комісії протиправним, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1997 від 27 січня 2022 року про відповідність платника податку Приватного підприємства «Оскарпаркет» критеріям ризиковості платника податку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим-другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як слідує з матеріалів справи рішенням Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1997 від 27 січня 2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому графа «Податкова інформація», яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у вказаному рішенні відповідачем заповнена наступним чином: «п. 8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Згідно з додатком 4 до Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Водночас у рішенні № 1997 від 27 січня 2022 року не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.

Таким чином, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

В той же час як слідує зі змісту Витягу з протоколу № 34 від 17 січня 2022 року засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставою для віднесення позивача до ризикових платників стало встановлення Комісією його взаємодії з ризиковими суб`єктами господарської діяльності.

Утім віднесення позивача до ризикових платників з тієї підстави, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків стосовно яких податковим органом прийняті рішення про відповідність їх критеріям ризиковості суд оцінює критично з огляду на таке.

Поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

При цьому судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто, з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Термін «добросовісний платник», який вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Водночас відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з боку Комісії не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений законодавством.

Крім того, посилання відповідача на взаємовідносини з ТОВ «МОКАП» та ТОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ» як на підставу для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ці обставини не зазначалися в оскаржуваному рішенні, що відповідно виключало можливість надання відповідних необхідних документів для виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також безпідставними є доводи відповідача про те, що: згідно з поданими повідомленнями (форма 20-ОПП) про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність Приватного підприємства «Оскарпаркет» від 24 квітня 2020 року та від 16 вересня 2021 року контролюючим органом встановлено, що у позивача недостатньо основних засобів для здійснення господарської діяльності (офіс та автомобіль); у Приватного підприємства «Оскарпаркет» немає відповідних трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності 3 особи; відповідно до схеми руху податку на додану вартість Приватного підприємства «Оскарпаркет» за період з січня 2021 по травень 2022 року встановлено, що позивачем придбано товарно-матеріальних цінностей на 45286 тис. грн та реалізовано на 57717 тис. грн., оскільки такі не містяться у рішенні від 27 січня 2022 року. Тому відповідач не вправі посилатися на таку інформацію, як на доказ правомірності оскаржуваного рішення.

У цьому контексті суд звертає увагу відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а, згідно з якими адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, а внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. З цього приводу відповідач посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, від 27 серпня 2019 року у справі № 540/2077/18,від 20 листопада 2019 року у справі № 80/4006/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19 та інші.

Однак такі посилання відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані правові позиції Верховного Суду стосуються правовідносин, пов`язаних із застосуванням положень Порядку № 117 (який втратив чинність з 01 лютого 2020 року). Разом з тим спірні правовідносини у цій справі пов`язані із застосуванням положень Порядку № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 та регулює правовідносини щодо прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 27 січня 2022 року № 1997 про відповідність платника податку Приватного підприємства «Оскарпаркет» критеріям ризиковості платника податку.

Додатково необхідно зазначити, що Додатком 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.

Крім того, відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність доводів відповідача та правильне обрання позивачем способу захисту порушеного права.

Суд враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 відповідно до якої право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку». У вказаній постанові Верховний Суд також вказав на те, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.

Недотримання ж податковим органом вимог пункту 6 Порядку № 1165 в частині мотивування оскаржуваного Рішення, суд уважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Щодо інших доводів позивача, які викладені у позовній заяві, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірне рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1997 від 27 січня 2022 року про відповідність платника податку Приватного підприємства «Оскарпаркет» критеріям ризиковості платника податку не відповідає критеріям, які визначені у частині другій статті 2 КАС України, тому його необхідно визнати протиправним та скасувати, а позовну вимогу в цій частині задовольнити.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд враховує, що положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту його порушеного права. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення № 302 від 11 квітня 2022 року при зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн. Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Приватного підприємства «Оскарпаркет» належить стягнути 2481,00 грн сплаченого судового збору.

Оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу відсутні у матеріалах справи, а відповідної заяви в порядку статті 139 КАС України, позивачем не подано, відтак підстави для розподілу судових витрат на правничу допомогу у цій справі у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Оскарпаркет» (вул. Луганська, 3, м. Львів, 79034) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1997 від 27 січня 2022 року про відповідність платника податку Приватного підприємства «Оскарпаркет» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Приватне підприємство «Оскарпаркет» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Приватного підприємства «Оскарпаркет» (вул. Луганська, 3, м. Львів, 79034, код ЄДРПОУ 39873945) 2481,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 05 серпня 2022 року.

Суддя Клименко О.М.