Рішення

від 28.07.2022 по справі 500/2130/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2130/22

29 липня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П. за участю:

секретаря судового засідання Пилипенко О.Д.

представника позивача Маркевич Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖБК"Локація+" до Білецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив "ЖБК" Локація+" (далі позивач, ОК "ЖБК "Локація+") звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (далі відповідач, Білецька СР), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Білецької СР від 25.11.2021 №1918 "Про відмову у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР";

зобов`язати Білецьку СР повторно на найближчому пленарному засіданні розглянути та затвердити Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що розпорядженням голови Тернопільської РДА від 18.05.2021 № 167 позивачу надано дозвіл на розроблення Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР. На виконання трьохстороннього договору від 25.05.2021 №77, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 25.05.2021 розроблено містобудівну документацію "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР". За результатами обговорення, учасники громадського слухань, переважною більшістю від числа зареєстрованих, підтримати проект містобудівної документації "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької CР", про що складено відповідний протокол №4 від 28.08.2021, та повідомлено громадськість в газеті.

03.11.2021 ОК "ЖБК "Локація+" звернувся до Білецької СР з заявою про затвердження проекту містобудівної документації, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 25.11.2021 №1918 "Про відмову у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР", в зв`язку з тим, що Генеральним планом села Біла Тернопільського району Тернопільської області (затвердженого рішенням Білецької СР від 23.06.2014 № 1572) не охоплено територію земельної ділянки, про яку йдеться у вищезазначеному Детальному плані за цільовим і функціональним призначенням для індивідуального дачного будівництва, а також на частину вищезазначеної земельної ділянки розповсюджується обмеження, відповідно до вимог ст.60 Земельного кодексу України (далі ЗК України) та ст.88 Водного кодексу України (далі ВК України).

Позивач вважає, що запроектований масив жодним чином не накладається ні на землі природно-заповідного фонду, ні на прибережно-захисну смугу, про що свідчать викопіювання з Генерального плану села Біла, з карти Білецької громади та з Публічної кадастрової карти України, де відображено межі регіонального ландшафтного парку "Загребелля", а також межі прибережної захисної смуги. Межу прибережної захисної смуги відображено й на Схемі існуючого використання території та існуючих планувальних обмежень у масштабі 1:2000, а також на основному кресленні, що містяться у матеріалах детального плану території, з яких вбачається, що межа прибережної смуги не співпадає із межами земельних ділянок, які проектуються на даній території, а знаходиться на відповідній відстані від них.

За таких обставин, позивач вважає відмову органу місцевого самоврядування протиправною, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, Білецькою СР 01.06.2022 подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що при підготовці розпорядження Тернопільською РДА від 18.05.2021 № 167 "Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" не було враховано та взято до уваги, що спірна земельна ділянка розташована у межах регіонального ландшафтного парку "Загребелля " та належить до зони стаціонарної рекреації парку, а також розташована у межах прибережної захисної смуги Тернопільського ставу, що підтверджується рішенням Тернопільської обласної ради народних депутатів двадцять першого скликання вісімнадцятої сесії від 18.03.1994 "Про внесення змін і доповнень до мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду і затвердження Списку дикорослих, рідкісних, реліктових, ендемічних рослин області, що підлягають особливій охороні" та рішенням Тернопільської обласної ради четвертого скликання двадцятої сесії від 23.12.2005 №517 "Про затвердження меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" у м. Тернопіль", а також листами Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА, Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, Тернопільської міської ради. Не враховано розробником і те, що запроектований ним масив земельних ділянок розташований у зоні будівництва об`єктну рекреаційного призначення - центру веслування та водних видів спорту з інфраструктурою "Водна арена Тернопіль", відтак, відведення у приватну власність вказаних земельних ділянок перешкоджатиме облаштуванню інженерної та транспортної інфраструктури рекреаційного об`єкту та може привести до погіршення інвестиційного клімату, надходження інвестицій у розвиток фізичної культури та спорту.

Також рішенням Білецької СР № 1570 від 23.06.2014 було затверджено містобудівну документацію "Генерального плану села Біла Тернопільського району Тернопільської області", згідно якої не охоплено територію земельної ділянки, про яку йдеться у детальному плані за цільовим і функціональним призначенням для індивідуального дачного будівництва. Крім того, 27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 № 1423-ІХ, яким, серед іншого, розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено п.24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Водночас, в умовах воєнного стану в Україні тимчасово відсутній доступ до Публічної кадастрової карти України. Просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач вказує, що у рішенні Тернопільської обласної ради народних депутатів двадцять першого скликання вісімнадцятої сесії від 18.03.1994 "Про внесення змін і доповнень до мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду і затвердження Списку дикорослих, рідкісних, реліктових, ендемічних рослин області, що підлягають особливій охороні" та додатках до нього жодного зазначення про розміщення регіонального ландшафтного парку "Загребелля " на території Білецької СР немає. Відповідно до Додатку 2 "Схема меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" вказаного рішення відображено карту, згідно якої чітко визначено, що межі охопленої Детальним планом території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР, не входять до меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля". Рішення двадцятої сесії четвертого скликання Тернопільської обласної ради від 23.12.2005 № 517 "Про затвердження меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" у м. Тернополі" не містить зобов`язань Білецької СР, що також свідчить про те, що регіональний ландшафтний парк "Загребелля" не знаходиться на території Білецької СР.

Долучена відповідачем копія кадастрового плану іменована як Додаток А та Додаток Б не містить підписів осіб відповідальних за його виконання, а також відповідних відтисків печатки, що ставить під сумнів легітимність та правомочність указаного документу. Водночас при розробленні Детального плану території доступ до Публічної кадастрової карти України був наявний та виконавцями були зроблені відповідні витяги на час розроблення детального плану, які належним чином завірені. За інтернет посиланнями: https://pzf.land.kiev.ua/pzf-obl-19.html, https://kadastr.live/7dzk pzf=true#l 3.29/49.56624/25.57966 можна побачити межі регіонального ландшафтного парку "Загребелля" та відомості про те, ким та відповідно до яких документів вказані межі встановлені, і у воєнний час.

У заперечені відповідач відзначає, що лише станом на 27.05.2021 спірна земельна ділянка вважається комунальною власністю Білецької СР. Згідно Проекту організації території регіонального ландшафтного парку "Загребелля, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів", затвердженого рішенням Тернопільської ОР від 03.02.2021 № 79, у плані території регіонального ландшафтного парку "Загребелля", чітко відображено за № 26 гребний канал з прилеглою територією та зоною відпочинку зі сторони с.Біла.

Рішення ж Тернопільської ОР від 23.12.2005 № 517 "Про затвердження меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" у м. Тернопіль" та від 03.02.2021 №79 "Про затвердження "Проекту організації території регіонального ландшафтного парку "Загребелля", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів" на даний час не скасовані та чинні.

Представником відповідача 08.07.2022 подано додаткові письмові пояснення щодо невідповідності поданого детального плану вимогам закону.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання не з`явилися, подавши клопотання про перенесення слухання справи, що в силу приписів ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Враховуючи подання представниками відповідача усіх наявних доказів у справі та додаткових письмових пояснень, суд вважає, що неявка останніх у зв`язку з відпусткою, не перешкоджає розгляду справи судом за відсутності таких учасників справи.

Ухвалою суду від 29.07.2022, відмовлено у залученні у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА з огляду на наявність письмової відповіді щодо спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що розпорядженням Тернопільської РДА від 18.05.2021 №167 "Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" ОК "ЖБК "Локація+" надано дозвіл на розроблення Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР (а.с.8-9).

На виконання вказаного розпорядження Тернопільської РДА, ОК "ЖБК "Локація+" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 25.05.2021 укладено трьохсторонній договір №77, предметом якого визначено розробка містобудівної документації "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" (а.с.10-13) та розроблено Детальний план (а.с.35-39).

Відділом містобудування та архітектури Тернопільської РДА було проведено громадське обговорення, ініційоване відповідно до розпорядження Тернопільської РДА від 18.05.2021 № 167 "Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР", з врахуванням опублікованого оголошення в газеті "Свобода" № 56 (252) від 28.07.2021 та на веб-сайті Тернопільської РДА 28.07.2021 щодо інформації про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької CР.

За результатами обговорення, учасники громадського слухань переважною більшістю, від числа зареєстрованих, прийняли резолюцію: "Підтримати проект містобудівної документації "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР", про що складено відповідний протокол №4 від 28.08.2021 (а.с.20-25), та про що повідомлено громадськість в газеті "Свобода" № 65 (261) від 03.09.2021 (а.с.26-27) та на веб-сайті Тернопільської РДА 02.09.2021 (http://old.te.gov.Ua/temopilska/ua/event/detail/l3152.htm?lightWords=громадського°/o20обговорення, а.с.28-29).

03.11.2021 ОК "ЖБК "Локація+" звернулося до Білецької СР з заявою про затвердження проекту містобудівної документації "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" з належними додатками (а.с.34).

За наслідками розгляду вказаної заяви, рішенням двадцять першої сесії восьмого скликання Білецької СР від 25.11.2021 №1918 "Про відмову у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" відмовлено у затвердженні Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована на території Білецької СР та суміжна із земельними ділянками за кадастровими номерами 6125280700:01:012:0007, 6125280700:01:012:0002, 6125280700:01:012:0003 розташована на території регіонального ландшафтного парку "Загребелля", в зв`язку з тим, що Генеральним планом с.Біла Тернопільського району Тернопільської області (затвердженого рішенням Білецької СР від 23.06.2014 № 1570) не охоплено територію земельної ділянки, про яку йдеться у вищезазначеному Детальному плані за цільовим і функціональним призначенням для індивідуального дачного будівництва. На частину вищезазначеної земельної ділянки розповсюджується обмеження, відповідно до вимог ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України (а.с.40).

Не погодившись із відмовою органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Приписами ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Зокрема, згідно з п.34 та п.42 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

У відповідності до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин та щодо затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, є прийняття рішення на сесії.

У п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

При цьому, у п.2, 3 ч.1 цієї статті вказано, що генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Частиною 4 ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Згідно з ч.5, 6 ст. 19 цього Закону детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 8 ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

Таким чином, детальний план території є видом містобудівної документації, яка та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Як слідує з оскаржуваного рішення Білецької СР від 25.11.2021 №1918 позивачу відмовлено у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована на території Білецької СР та суміжна із земельними ділянками за кадастровими номерами 6125280700:01:012:0007, 6125280700:01:012:0002, 6125280700:01:012:0003 розташована на території регіонального ландшафтного парку "Загребелля", в зв`язку з тим, що Генеральним планом с.Біла Тернопільського району Тернопільської області (затвердженого рішенням Білецької СР від 23.06.2014 № 1570) не охоплено територію земельної ділянки, про яку йдеться у вищезазначеному Детальному плані за цільовим і функціональним призначенням для індивідуального дачного будівництва. На частину вищезазначеної земельної ділянки розповсюджується обмеження, відповідно до вимог ст.60 ЗК України та ст. 88 ВК України (а.с.40).

Надаючи оцінку підставам для відмови позивачу у затвердженні містобудівної документації, суд враховує наступне.

Рішенням вісімнадцятої сесії двадцять першого скликання Тернопільської ОР народних депутатів від 18.03.1994 "Про внесення змін і доповнень до мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду і затвердження списку дикорослих рідкісних, реліктових, ендемічних рослин області, що підлягають особливій охороні", зокрема п.1.1 прийнято пропозиції Держуправління охорони навколишнього природного середовища по Тернопільській області, погоджені із землекористувачами, районними Радами народних депутатів, районними державними і Тернопільською міською адміністрацією про оголошено та організовано 116 заповідних об`єктів і територій місцевого значення, загальною площею 1677,79 га, згідно з додатками 1 і 2 (а.с.60-61).

Відповідно до Додатку 1 "Перелік територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, що беруться під охорону держави як національне надбання в Тернопільській області" вказаного у даному рішенні, зокрема п.3 розділу "Регіональні ландшафтні парки м. Тернопіль" визначено про оголошення та організацію Тернопільського регіонального ландшафтного парку "Загребелля" площею 630 га та визначено його місцезнаходження: "м.Тернопіль /дендропарк, Кутківецький лісопарк, став, гребний канал, намита частина/" (а.с.62-63).

Суд відзначає, що у вказаному рішенні та додатках до нього, відсутні зазначення про розміщення Тернопільського регіонального ландшафтного парку "Загребелля" в межах розробленого детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4 га за межами населеного Білецької СР.

Окрім того відповідно до Додатку 2 "Схема меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" вказаного рішення відображено карту, згідно якої чітко визначено, що межі охопленої Детальним планом території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР, не входять до меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" (а.с.96-97), оскільки вказана земельна ділянка не відноситься до гребного каналу.

Надалі, рішенням двадцятої сесії четвертого скликання Тернопільської обласної ради від 23.12.2005 № 517 "Про затвердження меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" у м.Тернополі", зокрема п.1.1 затверджено межу регіонального парку "Загребелля" згідно з кадастровим планом (а.с.69). Жодних вказівок на збільшення площі парку не вказано, а п.2 Тернопільській міській раді доручено розробити проект землеустрою щодо організації та встановлення меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля".

Однак, долучена відповідачем завірена копія кадастрового плану (а.с.77-78) не відповідає викопіюванню з Публічної кадастрової карти України, (а.с.154) в частині спірної земельної ділянки 4,0000 га, хоча містить ідентичну площу 630 га, але не містить підписів осіб відповідальних за його виконання, зокрема підписів навпроти "Директор Костів М.", "Виконав Мороз Л.", "Перевірив Шевчук Я." та відповідних відтисків печатки.

З приводу твердження відповідача про те, що в умовах воєнного стану в Україні тимчасово відсутній доступ до Публічної кадастрової карти України, суд констатує про наявність такого доступу при розробленні Детального плану, про що свідчать і відповідні витяги у містобудівній документації, та при винесені оскаржуваного рішення від 25.11.2021 №1918 "Про відмову у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР".

При цьому, з картографічних матеріалів, зокрема, публічної кадастрової карти, слідує, що площа парку з часу його створення не змінювалася і становить 630 га, що сторонами не оспорюється, та свідчить про те, що земельна ділянка охоплена Детальним планом території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 4 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР, в законному порядку до території регіонального ландшафтного парку "Загребелля" не залучалася.

Фактично у даній справі сторонами подані різні картографічні дані щодо меж 630 га ландшафтного парку "Загребелля", які суд оцінює на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Так відповідно до ч.1, 2 ст. 193 ЗК України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 198 Земельного ЗК кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Таким чином, з огляду на те, що за наслідками кадастрових зйомок визначено геодезичне встановлення меж земельної ділянки 630 га ландшафтного парку "Загребелля", відображено у відповідній технічній документації та публічній кадастровій карті, саме дані викопіювання з публічної кадастрової карти України є визначальними у дані справі.

Як наслідок безпідставним є посилання відповідача у відзиві на рішення Тернопільської обласної ради від 03.02.2021 № 79 "Про затвердження "Проекту організації території регіонального ландшафтного парку "Загребелля" охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів" (а.с.111), оскільки вказаним рішенням межі парку не змінювались та не переносились на територію запроектованого індивідуального дачного будівництва площею 4 га, а лише визначалась організація самого парку.

Щодо доводів відповідача про не охоплення території земельної ділянки, про яку йдеться у вищезазначеному Детальному плані, Генеральним планом села Біла Тернопільського району Тернопільської області, затвердженого рішенням п`ятдесят п`ятої сесії шостого скликання Білецької СР від 23.06.2014 № 1570 (а.с.76), суд відзначає наступне.

27.05.2021 набув чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ (далі Закон № 1423-IX), яким розділ Х "Перехідні положення" ЗК України доповнено п.24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду".

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що починаючи з 27.05.2021 (дня набрання чинності вказаним п.24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, в тому числі і землі не сформовані у земельні ділянки, крім земель, які зазначені у п.24 розділі Х ЗК України, та саме з 27.05.2021 органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними, зокрема, приймати рішення про затвердження документації із землеустрою, що в свою чергу свідчить про те, що такі повноваження з вказаної дати перейшли до відповідних сільських, селищних, міських рад.

Як наслідок, право відповідача з 27.05.2021 здійснювати розпорядження земельною ділянкою орієнтовною площею 4 га не змінює розташування її за межами населеного пункту на території Біленької СР, дозвіл на розроблення Детального плану якої позивачу надано розпорядженням Тернопільської РДА від 18.05.2021 №167 "Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР".

Тобто позивач отримав дозвіл на розроблення Детального плану території земельної ділянки коли такими правами була наділена Тернопільської РДА, а наступний етап відповідно до вимог ч. 8 ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" просить затвердити сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

Діючим законодавством не встановлено заборон на затвердження сільською, селищною, міською радою детального плану території, дозвіл на розроблення, якого раніше надано розпорядженням голови районної державної адміністрації.

Очевидно, що Генеральним планом села Біла Тернопільського району Тернопільської області, затвердженого рішенням п`ятдесят п`ятої сесії шостого скликання Білецької СР від 23.06.2014 № 1570 (а.с.76), не було охоплено територію земельної ділянки, про яку йдеться у вищезазначеному Детальному плані для індивідуального дачного будівництва, оскільки спірна земельна ділянка раніше була розташована за межами населеного пункту.

Суд вважає за необхідне відзначити, що в рішенні у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, п.70).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п.58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74).

В даному випадку Білецька СР неповинна уникати виконання своїх обов`язків щодо затвердження Детального плану території, з підстав зміни підпорядкування земель, оскільки такі дії фактично нівелюють раніше отримані діючі дозволи на розроблення детального плану території земельної ділянки, які не потребували узгодження з Генеральним планом села Біла Тернопільського району.

Розпочавши адміністративну процедуру на розробку і погодження Детального плану території земельної ділянки, неузгодженість між суб`єктами владних повноважень в наслідок зміни їх компетенції, не може ставитись у винну особі, яка мала справедливі очікування на розгляд свого звернення.

Щодо порушення меж водоохоронної зони то суд відзначає, що згідно з ст.88 ВК України, норми якої узгоджуються з положеннями ст.60 ЗК України, передбачено що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області від 13.12.2021 № 1212, надісланого відповідачу (а.с.75), для річки Серет та Тернопільського водосховища прибережна захисна смуга становить 50 м (а.с.75), про що також свідчать матеріали робочого проекту "Встановлення зовнішніх меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг Тернопільського ставу і річки Серет", розробленого ВАТ "Тернопільводпроект" (а.с.91-91).

Суд зазначає, що додатково на спростування вимог відповідачів, інженером - геодезистом ОСОБА_2 було досліджено градус нахилу на прибережній смузі згідно топографічного плану (а.с.111): рівень води станом на 25.05.2021 становить над рівнем моря 303,73 м та максимальне перевищення по 50 метровій смузі до відмітки над рівнем моря 305,00 м, що в свою чергу в абсолютній величні становить 1,3 м на довжину 50 метрів смуги та виражається в 1,5 градусів на всю довжину, та, відповідно, свідчить про відсутність підстав для подвоєння такої смуги до 100 метрів.

Також на вказаному топографічному плані чітко окреслена 50 метрова захисна смуга, яка жодним чином не перетинається з межами вищевказаного детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Жодних інших допустимих і належних доказів представниками відповідача про порушення Детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва меж прибережної захисної смуги Тернопільського водосховища не надано, а судом не встановлено.

Відповідно твердження відповідача про те, що на частину земельної ділянки розповсюджується обмеження, відповідно до вимог ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України, також не відповідає дійсності, я оскільки прибережна захисна смуга Тернопільського водосховища становить 50 м та жодним чином не заходить до меж проектованого масиву.

З огляду на викладене, у спірних правовідносинах відповідач оскаржуваним рішенням безпідставно відмовив позивачу у затвердженні Детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР, матеріали якого містять викопіювання з Генерального плану села Біла Тернопільського району Тернопільської області, з карти Білецької громади та з Публічної кадастрової карти України, де відображено межі регіонального ландшафтного парку "Загребелля", а також межі прибережної захисної смуг, та підтверджують, що запроектований масив не накладається ні на землі природно-заповідного фонду, ні на прибережно-захисну смугу,

Невірними є твердження позивача, що ОК "ЖБК "Локація+" хоче отримати спірну земельну ділянку у власність, оскільки чинним законодавством України не передбачено отримання юридичними особами у власність земельних ділянок на підставі Детального плану.

Про відсутність ж у Детальному плані всіх графічних матеріалів, вказаних в завданні на розроблення, відповідач зазначав вже в суді у письмових поясненнях.

В оскаржуваному рішенні Білецької СР від 25.11.2021 №1918 "Про відмову у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" відсутні посилання на вказані обставини та не наведено які саме порушення нормативно-правового акту допустив позивач.

При цьому, адміністративний суд під час перевірки правомірності оскаржуваної відмови у затвердженні проекту землеустрою, повинен надати правову оцінку тим обставинам, що зазначені безпосередньо у рішенні відповідача, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого акту.

Отже, оскільки аргумент, що досліджується, у тексті оскаржуваного рішення не зазначений відповідачем, то такий аргумент у подальшому не може братися судом до уваги під час розгляду спору щодо оскарження відмови.

Інших обставин, які б свідчили про неможливість затвердження Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР, в оскаржуваному рішенні Білецької СР від 25.11.2021 №1918 відповідачем не наведено.

Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення, дії, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали їх підставою, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення, дії, бездіяльності.

Відтак наявні обґрунтовані підстави для визнання протиправним, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, та, відповідно, скасування рішення Білецької СР від 25.11.2021 № 1911 "Про відмову у затвердження детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР".

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.3 ст.245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

За висновками Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.

Тому, можна зробити висновок, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт владних повноважень дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Суду зазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність його рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.

Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача зі всіма необхідними документами, судом перевірено підстави відмови та визнано їх такими, що не відповідають закону, а інших підстав відмови не встановлено, суд приходить до переконання про те, що ефективним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОК "ЖБК "Локація+" від 02.11.2021 та затвердити Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Слід також зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 25.11.2021 року № 1911 "Про відмову у затвердження детального плану території земельної ділянки оріентовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ".

Зобов`язати Білецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву Обслуговуючого кооперативу "ЖБК"Локація+" від 02.11.2021 та затвердити детальний план території земельної ділянки оріентовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Обслуговуючий кооператив "ЖБК"Локація+" (місцезнаходження/місце проживання: вул.Вільхова,11/94,м.Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 40997374);

відповідач:

- Білецька сільська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Молодіжна, 19,с. Біла,Тернопільський район,Тернопільська область,47707 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14029160);

Головуючий суддяМандзій О.П.