Рішення

від 20.07.2022 по справі 469/828/19

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.07.2022 Справа № 469/828/19

2/469/78/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,

учасники справи та їх представники:

прокурор Бережна-Семененко С.В.

відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача Коблівської сільської ради - не з"явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень (в частині), визнання недійсним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 05 серпня 2019 року звернувся до суду в інтересах держави з вказаним позовом, у якому просив :

- визнати незаконними та скасувати пункти 1, 4 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0260 га (пасовища) для ведення садівництва із земель, не наданих у власність та постійне користування у межах території населеного пункту с.Коблеве Березанського району Миколаївсмької області;

- визнати недійсним та скасувати виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку від 29 грудня 2012 року серії ЯК № 789592 на право власності на земельну ділянку площею 0,0260 га з кадастровим номером 4820982200:12:043:0238;

- визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Коблівської сільської ради № 31 від 16 грудня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0260 га з кадастровим номером 4820982200:12:043:0238 з ведення садівництва на будівництво і обслуговування об"єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути Коблівській об`єднаній територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області земельну ділянку площею 0,0260 га з кадастровим номером 4820982200:12:043:0238.

Прокурор вважає, що вказані вище рішення Коблівської сільської ради прийнято з порушенням вимог законодавства, так як спірна земельна ділянка розташована у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на відстані 158-168 метрів від урізу води, а тому, відповідно до ст.ст.85, 88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 ЗК України, може перебувати виключно у державній та комунальній власності і надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей, до яких не входить ведення садівництва та будівництво і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; ведення садівництва та будівництво і обслуговування об"єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування у межах прибережної захисної смуги Чорного моря та в зоні рекреації заборонено також існуючими будівельними нормами та містобудівною документацією. У зв"язку з незаконністю оскаржуваних рішень прокурор вважає, що має бути визнано недійсним виданий на їх підставі державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, а безпідставно отримане майно - повернуте власнику.

19 грудня 2019 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19 грудня 2019 року за заявою прокурора забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку площею 0,0260 га із кадастровим номером 4820982200:12:043:0238, та заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки; заборони Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці та заборони ОСОБА_1 вчиняти із спірною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи (а.с.44).

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Коблівської сільської ради у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання неодноразово не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву суду не надала.

Оскільки учасники справи неодноразово повідомлялись судом про час та місце слухання справи, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомили, відповідачі відзиву до суду не надали, незважаючи на тривалий час розгляду справи, а подальше відкладення справи суперечитиме основним принципам цивільного судочинства, суд на підставі ст.223 ЦПК України прийшов до висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи та розглянув справу без участі осіб, що не з`явились у судове засідання.

Зі згоди прокурора суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Встановлені судом обставини з посиланням на докази, що їх підтверджують

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення садівництва із земель, не наданих у власність та постійне користування в межах території населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та надано, зокрема, відповідачу ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0260 га (пасовища) для ведення садівництва в с.Коблеве (а.с.15).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримано державний акт від 29 грудня 2012 року серії ЯК № 789592 на право власності на зазначену земельну ділянку (а.с.20).

Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 16 грудня 2014 року №31 затверджено проект із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0260 га з кадастровим номером 4820982200:12:043:0238, наданої ОСОБА_1 , із ведення садівництва на будівництво і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (а.с.18).

Місцезнаходження, розмір та склад земель земельної ділянки підтверджено витягом з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.16), висновком про погодження проекту землевпорядної документації (а.с.16 на звороті-17), експлікацією земельних угідь (а.с.17 на звороті), матеріалами поземельної книги (а.с.21-24).

Згідно з відомостями Публічної кадастрової карти України, відстань від північної межі ділянки з кадастровим номером 4820983900:06:000:0247 становить 158 м, від південної - 168 м. (а.с.29).

За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.19-20), 27 грудня 2014 року державним реєстратором Березанського районного управління юстиції до вказаного реєстру внесено запис № 8285953 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:043:0238 за ОСОБА_1 ..

За змістом повідомлення Управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА від 17 травня 2019 року, надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка розташована на землях рекреації, де Проектом планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затвердженим постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23 жовтня 1985 року № 112 передбачено розміщення баз відпочинку, пансіонатів та будинків відпочинку, кемпінгів, піонертаборів, таборів труда та відпочинку, пляжів, пам`яток археології, заказників, пам`яток культури (а.с.25, 26).

Із повідомлення Відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області вбачається, що у відділі відсутні будь-які правовстановлюючі документи та технічна документація із землеустрою по спірній земельній ділянці (а.с.27-28).

Повідомленням Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області підтверджено, що в реєстрі відсутня інформація щодо видачі/реєстрації ОСОБА_1 документів, які дають право на виконання будівельних робіт та документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у межах Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.30).

З акта обстеження спірної земельної ділянки, складеного Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області від -5 червня 2019 року вбачається, що на спірній земельній ділянці відсутня капітальна забудова, але знаходиться тимчасова споруда сезонного характеру з металевих конструкція, яка використовується для громадського харчування (а.с.31).

Норми права, які застосував суд

Щодо посилань прокурора про порушення водоохоронного законодавства

За положеннями ст.60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил).

Відповідно до п.11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486, водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води. На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови (п.10).

Окремий проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги на час прийняття спірних рішень був відсутній, доказів існування фактичної забудови спірної земельної ділянки на момент прийняття оскаржуваного рішення суду не надано, тому межі прибережної захисної смуги визначаються відповідно до меж, встановлених законом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене законом (статтею 88 ВК України). А тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність останньої, оскільки її розміри встановлені законом.

З урахуванням зазначених нормативних розмірів та даних Національної кадастрової системи є підстави вважати, що спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією (частина перша статті 90 ВК України; абзац четвертий пункту 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів). У межах таких смуг уздовж морів, морських заток і лиманів забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені (частина друга статті 113 ЗК України).

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть передавати, зокрема, громадянам із земель водного фонду на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України; близький за змістом припис закріплює частина третя статті 85 ВК України).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

Передача земельних ділянок прибережних захисних смуг у приватну власність і для потреб, не зазначених у ч.4 ст.59 ЗК України, законодавством України не передбачена.

Отже, відповідачем Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області усупереч зазначеним вимогам законодавства надано відповідачу ОСОБА_1 у приватну власність для ведення садівництва в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, з подальшою зміною цільового призначення на будівництво і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в межах с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області земельну ділянку, розміщену у межах прибережної захисної смуги, а тому оскаржувані рішення Коблівської сільської ради не відповідають зазначеним вимогам законодавства.

Щодо дотримання вимог містобудівної документації, будівельних норм і правил

Відповідно до ст.17 Закону України "Про основи містобудування" основою для вирішення питань про вилучення (викуп), передачу (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб є містобудівна документація.

Абзацом 2 ст.48 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що розміщення і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст.118 ЗК України).

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил).

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.90 ВК України (у редакції, що діяла станом на час прийняття оскаржуваних рішень) прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Як встановлено судом, надана відповідачу ОСОБА_1 у власність земельна ділянка розташована у зоні рекреації, визначеній відповідно до Проекту планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затвердженого постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23.10.1985 № 112, що був чинною містобудівною документацією на час надання ОСОБА_1 земельної ділянки у власність; вказаний Проект не передбачав можливість ведення садівництва у зоні рекреації.

Отже, ведення садівництва і будівництво інших об"єктів на спірній земельній ділянці суперечить земельному і водному законодавству, містобудівній документації, а тому рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області області №10 від 26 грудня 2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та рішення №31 від 16 грудня 2014 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок", яким затверджено проект із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_1 , з ведення садівництва на будівництво і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, не є законними.

Щодо скасування рішень органу місцевого самоврядування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі ст.ст.16, 21 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, одним зі способів захисту прав є визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки оскаржувані рішення Коблівської сільської ради суперечать зазначеним вище нормам законодавства, вони підлягають визнанню незаконними та скасуванню на підставі ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Щодо визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку

Згідно з абзацом першим частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (частина перша статті 125 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України (у редакції, чинній на час видання державного акта), право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (п.1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №43, у редакції, чинній на час видання державного акта).

Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчуває відповідне право та не має самостійного юридичного значення, а тому вимога про визнання його недійсним і скасування не є ефективним і належним способом захисту прав, у зв"язку з чим задоволенню не підлягає.

6. Щодо повернення земельної ділянки

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.

Такою ж є і правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові у справі № 487/10128/14-ц.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Тому суд, встановивши факт належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду, що перебувають у державній власності, доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині витребування земельної ділянки, застосувавши для задоволення вимоги про повернення спірної земельної ділянки приписи ст.391 ЦК України та частини другої статті 52 ЗК України.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року та 04 грудня 2019 року в аналогічних справах № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473 цс 19 та №469/1302/16-ц, провадження №61-33984 св18.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Тому належним способом захисту порушеного права власності є зобов`язання набувача земельної ділянки повернути земельну ділянку належному власнику шляхом приведення майна у первісний стан.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1 на користь прокуратури Миколаївської області сплачені судові витрати в рівних частках з кожного пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати пункти 1, 4 рішення Коблівської сільської ради № 10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0260 га (пасовища) для ведення садівництва із земель, не наданих у власність та постійне користування, в межах території населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Коблівської сільської ради № 31 від 16 грудня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 4820982200:12:043:0238 на будівництво і обслуговування об"єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Зобов"язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), повернути Коблівській об"єднаній територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради земельну ділянку площею 0,0260 га, кадастровий номер 4820982200:12:043:0238, розташовану у с.Коблеве Миколаївської області.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та Коблівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04375748, вул.Одеська, 4, с.Коблеве Миколаївської області) на користь прокуратури Миколаївської області, р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172, сплачений судовий збір у сумі 3508,82 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: