Постанова

від 07.08.2022 по справі 903/158/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року Справа № 903/158/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Шафранської Оксани Зіновіївни на рішення Господарського суду Волинської області від 11 травня 2022 року, повний текст рішення складено 16 травня 2022 року (суддя Якушева І.О.)

за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» в особі філії «Волинський державний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс»

до Фізичної особи підприємця Шафранської Оксани Зіновіївни

про стягнення 33 861 грн 59 коп.

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» в особі філії «Волинський державний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» (надалі - Позивач) звернулося в Господарський суд Волинської області з позовом до Фізичної особи підприємця Шафранської Оксани Зіновіївни (надалі Відповідач) про стягнення з Відповідача боргу в сумі 30363 грн 02 коп., пені в сумі 1373 грн 16 коп. та 2125 грн 41 коп. штрафу.

В обгрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що 1 липня 2021 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг № 01/07/2021. На виконання умов Договору Позивачем надано послуг на загальну суму 55 823 грн 34 коп., що підтверджується копіями актів наданих послуг. Як зазначає Позивач, станом на момент звернення до суду Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги, заборгованість за надані послуги становить 30363 грн 02 коп.. Позивач зазначає, що він на виконання умов Договору кожного місяця простим поштовим відправленням на адресу, зазначену в договорі, надсилав Відповідачу акти наданих послуг. Проте, Відповідач відповіді на звернення не надав, актів наданих послуг не підписав, обгрунтованих пояснень непідписання актів не надав, заборгованості не перерахував, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11 травня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 30363 грн 02 коп. заборгованості, 2 125 грн 41 коп. штрафу, 1 373 грн 16 коп. пені.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що станом на момент звернення до суду Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги, заборгованість за надані послуги становить 30363 грн 02 коп.. Пунктом 4.5 договору сторонами узгоджено, що у разі, якщо замовник не з`явився за фактичною адресою виконавця за отриманням акту наданих послуг у термін, вказаний в цьому пункті, чи відмовився від його отримання або в 3-денний строк безпідставно не підписав отриманий акт наданих послуг, чи не надав виконавцю обгрунтовану письмову відмову, такий акт вважається погодженим та в односторонньому порядку підписується Позивачем з вказівкою на відмову Відповідача від підписання та вважається належним, допустимим та достатнім доказом надання Позивачем відповідних послуг Відповідачу в повній відповідності до умов договору щодо якості, строків та об`ємів наданих послуг, зазначених в такому акті. Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що оскільки Відповідач не надав обгрунтованих пояснень про те, чому він не підписав актів наданих послуг, на підставі пункту 4.5 договору акти наданих послуг слід вважати погодженими та такими, що є належними, допустимими та достатніми доказами надання Позивачем як виконавцем послуг Відповідачу в повній відповідності до умов договору щодо якості, строків та об`ємів наданих послуг, зазначених в цих актах. У зв`язку з тим, що Відповідач порушив свої зобов`язання щодо оплати та підписання актів наданих послуг, які узгоджені договором, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 30 363 грн 02 коп. заборгованості.

Також, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що на підставі пункту 4.7 договору, Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка нарахована за прострочення платежу окремо за кожним актом наданих послуг, враховуючи строки оплати, узгоджені пунктом 4.4 договору. У зв`язку з тим, що Відповідач порушив строки оплати послуг, які узгоджені договором, місцевий господарський суд прийшов до висновку про стягнення з Відповідача 1373 грн 16 коп. пені.

Також, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що згідно з пунктом 4.7 договору у разі, якщо прострочення платежу понад 30 днів, Позивач має право, крім стягнення передбачених суми боргу та пені, додатково вимагати із Відповідача оплати штрафу у розмірі 7 (семи) відсотків від суми несплаченого платежу.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що оскільки прострочення платежу на суму 30363 грн 02 коп. триває більше, ніж 30 днів, на підставі пункту 4.7 договору підлягає до задоволення вимога Позивача про стягнення з Відповідача 2125 грн 41 коп. штрафу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з підстав, висвітлених в ній, просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу Відповідач, зокрема виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем листів з актами наданих послуг, тому на переконання апелянта такий акт не можна вважати погодженим у розумінні пункту 4.5 договору про надання послуг №01/07/2021.

Також, Відповідач в своїй апеляційній скарзі зазначив, щодо недостатності самого факту наявності первинних документів для підтвердження факту надання послуг. Отримання послуг повинно бути підтверджене належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б свідчили про реальну зміну майнового стану суб`єкта господарювання (використання результату отриманої послуги у господарській діяльності).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача та запропоновано Позивачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив від Позивача, в якому Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що Відповідачем частково оплачено надані послуги в розмірі 25 460 грн 32 коп., отже, Відповідач на підставі рахунків Позивача визнав, що користувався послугами наданими Позивачем. Договір містить чіткі критерії отримання Замовником Акту прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме самостійно з`явитися за фактичною адресою Виконавця для його отримання не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітним.

Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 2 статті 270 ГПК України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 статті 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

В силу дії частини 10 статті 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 13 статті 8 ГПК України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 ГПК України.

Суд констатує, що дана справа № 903/158/22 не підпадає під дані винятки.

Водночас, суд констатує, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 2481 грн. Відтак, максимальна ціна позову, що підлягає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 248000 грн 00 коп. (що є більшою сумою, ніж сума позовних вимог в даній справі).

З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно, ухвалою суду від 30 червня 2022 року повідомлено сторін про те, що розгляд справи №903/158/22проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 19 серпня 2022 року включно.

Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 1 липня 2021 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг № 01/07/2021 (надалі Договір; а.с. 9-10).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Позивач надає послуги з тимчасового проживання в приміщенні бази відпочинку та місця загального користування, укомплектовані меблями, сантехнічними та електротехнічними обладнанням для замовника, а Відповідач зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

Згідно з пунктом 3.3, 3.4 Договору, сторони домовились, що Відповідачем бронюється (зберігається) право на забезпечення з боку виконавця проживання на території виконавця 15 (п`ятнадцяти) осіб; зазначена кількість вважається мінімальною кількістю; якщо протягом звітного місяця замовник розміщував на території виконавця осіб менше мінімальної кількості, визначеної в пункті 3.3 Договору, вважається що Відповідач замовив та отримав послугу із розрахунку мінімальної кількості осіб за добу.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 Договору, вартість послуг з проживання мінімальної кількості осіб Відповідача, визначеної в пункті 3.3 Договору, на території Позивача в місяць складає 12 000 грн з ПДВ, а також Відповідач відшкодовує витрати на утримання території та оплату комунальних послуг, також туристичний збір.

На виконання умов Договору Позивачем надано послуг на загальну суму 55 823 грн 34 коп., що підтверджується наступними копіями актів наданих послуг (а.с. 13-22):

· акт № 0000680 від 31 липня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) відшкодування за прибирання пляжів та прилеглих територій за серпень 2021 року на суму 3 844 грн 20 коп.;

·акт № 0000694 від 31 липня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) відшкодування за електроенергію на суму 1459 грн 40 коп.;

·акт № 0000695 від 31 липня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) тимчасового проживання на суму 12000 грн;

·акт № 0000780 від 31 липня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) відшкодування витрат за вивіз сміття на суму 436 грн 50 коп.;

·акт № 0000971 від 31 липня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) послуги тимчасового проживання на суму 12000 грн;

·акт № 0000972 від 31 серпня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) відшкодування послуг з охорони та рятування життя людей на воді за серпень 2021 року на суму 3078 грн 36 коп.;

·акт № 0000975 від 31 серпня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) відшкодування за прибирання пляжів та прилеглих територій за серпень 2021 року на суму 1922 грн 10 коп.;

·акт № 0000976 від 31 серпня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) відшкодування витрат за вивіз сміття на суму 174 грн 60 коп.;

·акт № 0001144 від 30 вересня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) послуги тимчасового проживання на суму 12000 грн;

·акт № 0001654 від 30 листопада 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) відшкодування за електроенергію на суму 2751 грн 46 коп.;

У відповідності до пункту 4.4 Договору оплата послуг здійснюється щомісячно, не пізніше 6 (шостого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі акту наданих послуг в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, станом на момент звернення до суду Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги, заборгованість за надані послуги становить 30363 грн 02 коп.

21 жовтня 2021року Позивач надіслав Відповідачу простим поштовим відправленням повідомлення про розірвання договору і акти наданих послуг для підписання та оплати.

28 жовтня 2021 року Позивач рекомендованим листом надіслав Відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість і з`явитися за фактичною адресою Позивача.

У січні 2022 року Позивач знову рекомендованим листом надіслав Відповідачу акти наданих послуг з метою правильності ведення бухгалтерського обліку Позивача. На підтвердження надіслання Позивач надав копії листів і фіскальних чеків про відправлення листів, копію книги реєстрації вихідної кореспонденції.

Відповідач відповіді на звернення не надав, актів наданих послуг не підписав, обгрунтованих пояснень непідписання актів не надав, заборгованості не перерахував.

Таким чином, Позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права, з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за надані послуги по Договору, із сплатою нарахованих на таку суму пені та штрафу.

Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України: підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зважаючи на характер встановлених між сторонами правовідносин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із поставкою товару та відповідальністю за порушення строків оплати, регулювання яких здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України тощо.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено: що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу дії статті 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України: зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу дії частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З положень статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України вбачається, що: господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

У відповідності до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги Відповідача щодо неотримання листів Позивача з актами надання послуг (враховуючи, що на переконання Відповідача, вони не можуть бути належними доказами, котрі підтверджують факт надання послуг), зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 1 липня 2021 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір.

У відповідності до пункту 4.4 Договору оплата послуг здійснюється щомісячно, не пізніше 6 (шостого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі акту наданих послуг в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

В той же час, суд апеляційної інстанції констатує, що пунктом 4.5 Договору передбачено обов`язок Позивача складати акти наданих послуг і надавати їх Відповідачу, Відповідач підписує акт надання послуг не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним, та повертає один примірник Відповідачу або у цей же термін обгрунтовано відмовляє у його підписанні.

Позивач зазначає, що він на виконання умов цього пункту Договору кожного місяця простим поштовим відправленням на адресу, зазначену в Договорі, надсилав акти наданих послуг для Відповідача.

Проте, Відповідач відповіді на звернення не надав, актів наданих послуг не підписав, обгрунтованих пояснень не підписання актів не надав, заборгованості не перерахував.

Пунктом 4.5 Договору сторонами узгоджено, що у разі, якщо Відповідач не з`явився за фактичною адресою Позивача за отриманням акту наданих послуг у термін, вказаний в цьому пункті, чи відмовився від його отримання або в 3-денний строк безпідставно не підписав отриманий акт наданих послуг, чи не надав Позивачу обгрунтовану письмову відмову, такий акт вважається погодженим та в односторонньому порядку підписується Позивачем з вказівкою на відмову Відповідача від підписання, та буде вважатися належним, допустимим та достатнім доказом надання Позивачем відповідних послуг Відповідачу в повній відповідності до умов Договору щодо якості, строків та об`ємів наданих послуг, зазначених в такому акті.

Дане по суті нівелює відповідне обгрунтування апелянта описане вище щодо неотримання ним актів для підписання, оскільки погодженими ним умовами Договору визначено обов`язок Відповідача самостійно отримувати вказані акти за адресою Позивача.

Крім того, відповідно до пункту 2.3 Договору: Відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги; вчасно підписувати та повертати Позивачу акти наданих послуг.

Оскільки, всі заперечення Відповідача зводять до неотримання від Позивача актів надання послуг, колегія суддів звертає увагу, що в силу дії пункту 4.5 Договору Відповідач повинен прибути за адресою Позивача та самостійно отримувати такі акти та зазначати про причину відмови від їх підписання, а пунктом 2.3 Договору передбачений обов`язок Відповідача по підписанню та поверненню таких актів.

Однак, Відповідач, а ні в суді першої інстанції, а ні в поданій ним апеляційній скарзі (та й у відзиві на позовну заяву) не надав обгрунтованих пояснень про те, чому він не підписав актів наданих послуг, які на підставі пункту 4.5 Договору слід вважати погодженими та такими, що є належними, допустимими та достатніми доказами надання Позивачем як виконавцем послуг Відповідачу в повній відповідності до умов Договору щодо якості, строків та об`ємів наданих послуг, зазначених в цих актах.

Крім того, Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки-фактури та виписки по рахунку Позивача, а саме: рахунок-фактуру №СФ-0000293 від 19 липня 2021 року про відшкодування послуг з охорони та рятування життя людей на воді за серпень 2021 року на суму 6156 грн 72 коп.; рахунок-фактура №СФ-0000287 від 14 липня 2021 року про відшкодування за електроенергію на суму 1459 грн 40 коп., якому відповідає акт № 0000694 від 31 липня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) відшкодування за електроенергію на суму 1459 грн 40 коп. (а.с. 14); рахунок-фактура №СФ-0000292 від 31 липня 2021 року на суму 3844 грн 20 коп., якому відповідає акт № 0000680 від 31 липня 2021 року прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) відшкодування за прибирання пляжів та прилеглих територій за серпень 2021 року на суму 3 844 грн 20 коп. (а.с. 13). Крім того, 20 липня 2021 року Відповідачем перераховано на рахунок Позивача кошти із призначенням платежу «Рахунок №СФ-0000293»; 26 липня 2021 року Відповідачем також здійснено переказ коштів на рахунок Позивача в сумі 3844 грн 20 коп. із призначенням платежу «Рахунок №СФ-0000» (а.с. 90).

Враховуючи усе вищевстановлене в даній судовій постанові, зважаючи на те, що Відповідач не підтвердив належними доказами проведення розрахунків з Позивачем у заявленій останнім сумі, а також не надав доказів щодо надання послуг на іншу суму, а ніж це встановлено Позивачем (свій облік отриманий послуг), в розрізі дії пункту 4.5 Договору (щодо отримання актів надання послуг за місцезнаходження Позивача), та пункту 2.3 Договору, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 30363 грн 02 коп. основного боргу, є обґрунтованими та підставними, а тому підлягають задоволенню. З огляду на вказане колегія апеляційного господарського суду задовільняє позов у цій частині.

Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення 1373 грн 16 коп. пені та 2125 грн 41 коп. штрафу, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу дії частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас, згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В той же час пунктом 4.7 Договору визначено, що за несвоєчасне або неповне проведення грошових розрахунків Відповідач зобов`язався сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми несплаченого платежу.

На підставі пункту 4.7 Договору, Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення та по кожному акту надання послуг.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені за прострочення виконання зобов`язання (а.с. 7), колегія суддів вважає його арифметично вірним та таким, що вчинений в площинні дії пункту 4.7 Договору та термінів виникнення порушення зобов`язання.

По заборгованості, згідно акту наданих послуг № 971 від 31 серпня 2021 року, в розмірі 10 436 грн 50 коп. (з врахуванням часткової оплати), строк оплати якого до 6 вересня 2021 року: кількість прострочених днів (з 7 вересня 2021 року по 9 вересня 2021 року включно) - 3 дні; розмір пені становитиме 10 436,50 х 16%/365 х 3 = 13 грн 72 коп.; кількість прострочених днів (з 10 вересня 2021 року по 9 грудня 2021 року включно) - 91 дні; розмір пені становитиме 10 436,50 х 17%/365 х 91 = 442 грн 34 коп.; кількість прострочених днів (з 10 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно) -22 дні; розмір пені становитиме 10 436,50 х 18%/365 х 22 = 113 грн 23 коп..

По заборгованості, згідно акту наданих послуг № 972 від 31 серпня 2021 року, в розмірі 3 078,36 грн, строк оплати якого до 6 вересня 2021 року: кількість прострочених днів (з 7 вересня 2021 року по 9 вересня 2021 року включно) - 3 дні; розмір пені становитиме 3 078,36 х 16% / 365 х 3 = 4 грн 05 коп.; кількість прострочених днів (з 10 вересня 2021 року по 9 грудня 2021 року включно) - 91 дні; розмір пені становитиме 3 078, 36 х 17% / 365 х 91 = 130 грн 47 коп.; кількість прострочених днів (з 10 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно) - 22 дні; розмір пені становитиме 3 078,36 х 18% / 365 х 22 = 33 грн 40 коп..

По заборгованості, згідно акту наданих послуг № 975 від 31 серпня 2021 року, в розмірі 1 922 грн 10 коп., строк оплати якого до 6 вересня 2021 року: кількість прострочених днів (з 7 вересня 2021 року по 9 вересня 2021 року включно) - 3 дні; розмір пені становитиме 1 922,10 х 16% / 365 х 3 = 2 грн 53 коп.; кількість прострочених днів (з 10 вересня 2021 року по 9 грудня 2021 року включно) - 91 дні; розмір пені становитиме 1 922,10 х 17% / 365 х 91 = 81 грн 47 коп.; кількість прострочених днів (з 10 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно) - 22 дні; розмір пені становитиме 1 922,10 х 18%/365 х 22 = 20 грн 85 коп..

По заборгованості, згідно акту наданих послуг № 976 від 31 серпня 2021 року, в розмірі 174 грн 60 коп., строк оплати якого до 6 вересня 2021 року: кількість прострочених днів (з 7 вересня 2021 року по 9 вересня 2021 року включно) - 3 дні; розмір пені становитиме 174,60 х 16% / 365 х 3 = 23 коп.; кількість прострочених днів (з 10 вересня 2021 року по 9 грудня 2021 року включно) - 91 дні; розмір пені становитиме 174,60 х 17% / 365 х 91 = 7 грн 40 коп.; кількість прострочених днів (з 10 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно) - 22 дні; розмір пені становитиме 174,60 х 18% / 365 х 22 = 1 грн 90 коп.;

По заборгованості, згідно акту наданих послуг № 1144 від 31 вересня 2021 року, в розмірі 12 000 грн, строк оплати якого до 6 жовтня 2021 року: кількість прострочених днів (з 7 жовтня 2021 року по 9 грудня 2021 року включно) - 64 дні; розмір пені становитиме 12000 х 17% / 365 х 64 = 357 грн 69 коп.; кількість прострочених днів (з 10 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно) - 22 дні; розмір пені становитиме 12000 х 18% / 365 х 22 = 130 грн 19 коп..

По заборгованості, згідно акту наданих послуг № 1654 від 31 листопада 2021 року, в розмірі 2 751 грн 46 коп., строк оплати якого до 6 грудня 2021 року: кількість прострочених днів (з 7 грудня 2021 року по 9 грудня 2021 року включно) - 3 дні; розмір пені становитиме 2 751,46 х 17% / 365 х 3= 3 грн 84 коп.; кількість прострочених днів (з 10 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно) - 22 дні; розмір пені становитиме 2 751,46 х 18% / 365 х 22 = 29 грн 85 коп..Таким чином, загальний розмір пені відповідно до пункту 4.8 Договору становить: 1 373 грн 16 коп..

Відповідно апеляційний господарським суд приймає рішення, яким стягує з Відповідача на користь Позивача пеню в сумі 1373 грн 16 коп..

В той же час суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що прострочення платежу на суму 30363 грн 02 коп. триває більше, ніж 30 днів на підставі пункту 4.7 Договору, Позивачем нараховано Відповідачу штраф в розмірі 2125 грн 41 коп..

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад тридцять днів в сумі 2125 грн 41 коп., колегія суддів вважає його арифметично вірним та таким, що вчинений в площинні дії пункту 4.7 Договору, оскільки прострочення виконання зобов`язання становить понад тридцять днів.

Відповідно апеляційний господарським суд приймає рішення, яким стягує з Відповідача на користь Позивача штраф в сумі 2152 грн 41 коп..

Відповідне рішення в частині стягнення пені та штрафу й було прийняте місцевим господарським судом.

Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду і в цій частині без змін.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання Відповідача наведені в апеляційній скарзі стосовно відсутності підстав для стягнення заборгованості та штрафних санкцій, безпідставними, необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Відповідача згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Шафранської Оксани Зіновіївни на рішення Господарського суду Волинської області від 11 травня 2022 року в справі №903/158/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 11 травня 2022 року в справі №903/158/22 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

5. Справу №903/158/22 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.