Ухвала

від 07.08.2022 по справі 927/518/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

08 серпня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/518/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали заяви від 02.08.2022 № 02-08/2022-02

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВВ,

код ЄДРПОУ 14236166, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 18, м. Чернігів, 14000,

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Лідерпрод-Снаб,

код ЄДРПОУ 44452558, вул. О. Молодчого, буд. 44, м. Чернігів, 14000,

про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВВ про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лідерпрод-Снаб заборгованості за поставлений товар по видатковій накладній № ВВЧСР508/48786 від 15.02.2022 в розмірі 6889,25 грн, з яких 6002,52 грн основного боргу, 82,39 грн 3 % річних, 804,34 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на неналежне виконання боржником зобов`язань щодо своєчасної сплати вартості поставленого товару.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВВ заяву разом з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу судового наказу, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема в порядку наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені ГПК України.

Так, підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 147 ГПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

За частиною 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Заявник стверджує, що на підставі видаткової накладної № ВВЧСР508/48786 від 15.02.2022, яка містить відбиток печатки боржника та підпис представника боржника про приймання товару, заявником було поставлено боржнику товар на загальну суму 6002,52 грн. Однак, боржником не виконано своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Разом з тим, договору в письмовій (в тому числі електронній) формі, укладеного між заявником та боржником щодо поставки товару, заявником суду не надано.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 статті 184 Господарського кодексу України унормовано, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).

За приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що судовий наказ може бути виданий за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, виключно у формі єдиного документа.

У свою чергу, приписи ст. 148, 150 ГПК України не передбачають застосування інших ніж договір документів, зокрема, листів, телеграм тощо, на підставі яких укладення договору відбулось у спрощений спосіб.

Надана заявником видаткова накладна, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є лише первинним документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції на виконання певного правочину, у тому числі, усного, і не може вважатись договором у розумінні ст. 148, 150 ГПК України.

Крім того, як вбачається з доданої до заяви копії видаткової накладної № ВВЧСР508/48786 від 15.02.2022, остання в графі «Отримав(ла)» містить лише відбиток печатки боржника. Водночас підпис представника боржника на видатковій накладній відсутній.

Відповідно до ст. 58-1 ГПК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Таким чином, наявність на видатковій накладній лише відбитку печатки боржника за відсутності підпису його уповноваженої особи, не є безспірним свідченням відповідних взаємовідносин сторін.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, в тому числі, коли заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВВ про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лідерпрод-Снаб 6889,25 грн заборгованості задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з наведених вище підстав унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВВ у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лідерпрод-Снаб 6889,25 грн заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 08.08.2022. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун